Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №274/4749/25 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/4749/25

Провадження № 2/0274/500/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"09" жовтня 2026 р. м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т. Б., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" заборгованість в розмірі 23686,59 грн. Стягнути з відповідача судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 10.02.2023 ТОВ «Авентус Україна» та відповідач уклали договір № 6355740 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису, за умовами якого відповідач отримав кредит на банківську картку № НОМЕР_1 у розмірі 4700,00 грн, строком на 364 дні, періодичність платежів зі сплати відсотків - кожні 7 днів.

Згідно з договором факторингу від 25.09.2023 № 25.09/23-Ф ТОВ «Авентус Україна» відступило права вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Після відступлення прав вимог відповідачем не здійснено сплати в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, в результаті чого вона допустила заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача разом із судовими витратами.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Ухвалою суду від 08.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Зобов`язано АТ «Універсал Банк» надати суду інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 10.02.2023 на дану платіжну картку у сумі 4700 грн.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Представник позивача належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав.

Від представника відповідача 10.09.2025 надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні з наступних підстав.

Щодо суми відступлення права вимоги. Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позивача безумовного обов`язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено у оспорюваному договорі під час його виконання.

Щодо відсутності доказів переходу права вимоги: 25.09.2023 між ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (Фактор) та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Клієнт) було укладено договір факторингу № 25.09/23-Ф, відповідно до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до Договору факторингу права вимоги переходять до нового кредитора після на підставі Акту приймання-передачі Реєстру Боржників.

Позивачем долучено Акт приймання-передачі реєстру Боржників та Витяг з Реєстру Боржників. Проте, Акт приймання-передачі реєстру боржників хоча і підписані сторонами, проте не містять інформації щодо реквізитів кредитного договору, зобов`язання за яким уступаються. Витяг з реєстру боржників не можна вважати належним доказом, з огляду на те, що він не містить підписів сторін, а лише особи яка його сформувала та не являється копією частини документа. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Щодо неможливості нарахування відсотків. ОСОБА_1 на період дії кредитного договору перебував на військовій службі, таким чином нарахування відсотків за кредитом, стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних є неправомірним.

Щодо витрат на правничу допомогу. Позивач просить стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн, у зв`язку із цим в разі задоволення/часткового задоволення позовних вимог просить зменшити розмір компенсації витрат на правничу допомогу до 1000 грн.

При цьому, просить стягнути з ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн.

11.09.2025 надішла відповідь представника позивача на відзив, згідно якої він не погоджується з доводами Відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву.

Зазначив, що кредитний договір укладений між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Відповідачем повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, нормативно-правове регулювання укладання електронного Кредитного договору та процедура укладання електронного кредитного договору детально описана Позивачем в позовній заяві. Відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір.

Кредитні кошти Відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку № НОМЕР_1 .

Як Первісний Кредитор, ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" здійснив розрахунок відповідно до умов договору. Оскільки ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може. Товариством в свою чергу було надано розрахунок заборгованості по кредитному Договору, який оформлений належним чином як документ Товариства, що підписаний Директором ТОВ «Авентус Україна» та скріплений печаткою Товариства.

Позивач вважає, що наданий розрахунок є належним та допустимим доказом утвореної заборгованості у цій справі.

У період з 10.02.2023 по 24.09.2023 Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 809.03 грн., які спрямовані на оплату процентів за користування грошовими коштами. Позивачем нараховано проценти за 138 календарних днів (25.09.2023 - 09.02.2024) в межах строку договору відповідно до наступного: 4700 грн * 1,99 % = 93,53 грн*138 календарних днів = 12 907,14 грн.

Враховуючи те, що на момент укладання Договору факторингу № 25.09/23-Ф від 25.09.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, строк Договору № 6355740 про надання споживчого кредиту від 10.02.2023 не сплив, Позивачем було здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 138 календарних днів з 25.09.2023 року по 09.02.2024.

Таким чином, нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках Кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов Кредитного договору. Відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, чим порушив умови договору.

Щодо застосування до Відповідача ч. 15 статті 14 Закону «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Звільнення від сплати штрафних санкцій та відсотків розповсюджується не на всі кредитні зобов`язання, зокрема, такі умови не стосуються кредитних договорів пов`язаних з придбанням нерухомого майна віднесеного до житлового фонду, а також автомобілів. Тож, якщо, кредитні зобов`язання не пов`язані з придбанням житла чи автомобіля, Відповідач мав звернутись на ім`я кредитної установи з листом в якому просити звільнити його від сплати відсотків чи штрафних санкцій, а в разі якщо такі вже були нараховані, то з проханням списати останні.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Однак позивачу ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» відповідні документи Відповідачем не надавалися. В матеріалах справи також відсутні докази надсилання таких документів Первісному кредитору ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Позивачу до моменту звернення з Позовною заявою до суду. Таким чином п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на жаль, не може підлягати застосуванню в спірних правовідносинах.

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором 25.09.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 25.09/23-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту vitaliy19862805@gmail.com зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення.

Щодо реєстру боржників необхідно зазначити, що Позивачем додано до позовної заяви належним чином оформлений витяг з даного реєстру, що підписаний керівником Товариства та скріплений печаткою Товариства відповідно до вимог ДСТУ 4163:2020, оскільки сам реєстр боржників містить персональні дані інших осіб, розголошення яких суперечить положенням ЗУ "Про захист персональних даних".

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню.

Положеннями ст. 526 ЦК визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 512 ЦК України передбачено можливість зміни кредитора у зобов`язанні, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦК України).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 12, ч. ч. 1, 3 ст. 13, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду

Судом встановлено, що 10.02.2023 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено договір споживчого кредиту № 6355740 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти в розмірі 4700,00 грн, шляхом зарахування коштів на платіжну картку, яку він особисто вказав під час укладення договору, строком на 364 дні. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 7 днів. Детальні терміни(дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. (п.1.4.)

1.5. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

1.5.2. Знижена процентна ставка 1,89 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 17.02.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

1.5.3. Протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для Споживача у випадку та на умовах визначених в пп. 1.5.2 Договору, зокрема у випадку отримання Споживачем знижки на стандартну процентну ставку.

1.7.Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 89699,15% річних. 1.7.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 86278,86% річних.

1.8. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 1.8.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 38744,92 грн. 1.8.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 38712,18 грн.

Позивачем надано докази про зарахування на рахунок відповідача коштів в розмірі 4700,00 грн за договором № 6355740 про надання споживчого кредиту від 10.02.2023 (відповідь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 05.09.2025).

Згідно з договором факторингу від 25.09.2023 № 25.09/23-Ф ТОВ «Авентус Україна» відступило права вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (до перейменування ТОВ «ФК «Фінтраст Україна»).

Позивач долученими до позову доказами довів, що було укладено договір № 6355740 про надання споживчого кредиту від 10.02.2023 та що грошові кошти в розмірі 4700,00 грн були надані відповідачу.

Як вбачається із наданого розрахунку заборгованості, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, у нього перед первинним кредитором виникла заборгованість за період 10.02.2023 - 24.09.2023 у сумі 10779,45 по договору № 6355740, яка складається з: суми заборгованості з тіла кредиту 4700,00 грн, нарахованих процентів 621,97 грн (знижена), нарахованих процентів 6266,51 грн (стандартна). При цьому, відповідачем на виконання умов договору кредиту сплачено 809,23 грн, які зараховано первинним кредитором як оплату процентів.

Відповідно до укладеного Договору факторингу № 25.09/23-Ф від 25.09.2023 до позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі: сума кредиту 4700 грн, сума процентів за користування кредитом - 6079,45 грн, всього 10779,45 грн.

Як вбачається із наданого розрахунку заборгованості ТОВ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором № 6355740, позивачу нараховано заборгованість за процентами за період 25.09.2023 - 09.02.2024 у сумі 12907,14 грн.

Заборгованість відповідача за Кредитним договором склала 23686,59 грн, з яких: сума кредиту 4700 грн, сума процентів за користування кредитом - 18986,59 грн.

Вирішуючи вимогу про стягнення з відповідача процентів за користування кредитним коштами, суд звертає увагу на наступне.

Так, ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Згідно з п. 3 Прикінцевих положень Закону України від 20.05.2014 № 1275, дія цього Закону в частині звільнення від штрафних санкцій і пені та припинення нарахування процентів за користування кредитом поширюється на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

З долучених до матеріалів справи копії військового квитка та посвідчення учасника бойових дій вбачається, що відповідач є військовослужбовцем та з 2022 року проходить військову службу у Збройних Силах України.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнний дій.

Указом в.о. Президента України « Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014, затвердженого Законом України від 17.03.2014, в Україні оголошена мобілізація, у зв`язку з чим з цього часу настав особливий період.

Указом Президента України №64/2022від 24.02.2022 зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено військовий стан, який триває й досі.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин діяв особливий період, який триває й до теперішнього часу, й відповідач з часу укладення вказаного договору має право на зазначену пільгу та нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 18986, 59 грн є неправомірним, отже, не підлягає задоволенню.

За наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).» Даний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі N 642/548/21.

З огляду на те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним, дії первинного кредитора та позивача щодо виконання договору не оскаржені, власний розрахунок заборгованості відповідачем не наданий, суд вважає, що є всі підстави для стягнення заборгованості за тілом кредиту (з урахуванням сплаченої відповідачем суми 809,23 грн ) у розмірі 3890,77 грн.

Враховуючи викладене, суд дослідивши докази по справі в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

V. Розподіл судових витрат

У силу приписів ст. 141 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 397,90 грн судового збору.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 10000 грн, які позивач просив компенсувати за рахунок відповідача, суд дійшов таких висновків.

На обґрунтування заявлених вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, позивач надав суду: заявку № 8992 на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10.12.2024, ордер від 10.12.2024, рахунок на оплату №9219-16/06-2025 від 16.06.2025, акт № 9219 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10.12.2024.

Згідно положень ч. ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат;

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції прозахист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Отже, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Принцип змагальності сторін має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

Враховуючи складність даної справи, зміст заявлених позивачем позовних вимог, обсяг робіт виконаних адвокатом, обсяг наданих послуг, значимість спору для сторін, а також те, що всі обставини справи були встановлені без участі представника позивача, суд вважає, що витрати, понесені позивачем на правничу допомогу в розмірі 10000 гривень є завищеними та неспівмірними до складності справи та виконаних адвокатом робіт.

За таких обставин, суд вбачає підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача та, виходячи з засад розумності, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 1642,60 грн.

Керуючись ст. ст. 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" заборгованість за договором № 6355740 в розмірі 3890,77 грн, судовий збір в розмірі 397,90 грн та витрати за правничу допомогу в розмірі 1642,60 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", місцезнаходження за адресою: вул. Загородня, 15, оф. 118/2 , м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА