Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №166/1555/26 — Ратнівський районний суд Волинської області

Справа № 166/1555/26

Провадження № 2/166/965/26

категорія: 38

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

12 жовтня 2026 року с-ще Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Фазан О. З.,

за участі секретаря судового засідання Приймачук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" (далі ТОВ "ФК "Ейс") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник Сахарова Ольга Ігорівна в інтересах позивача ТОВ "ФК "Ейс" звернулася у суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 791399532 від 09.02.2020.

Позов мотивує тим, що 09 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі - ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога") та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 791399532 (далі Кредитний договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису на суму 12060 грн., який підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора C8YP874C.

Згідно з умовами Кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу шляхом ініціювання через банк провайдер грошові кошти у розмірі 12060 грн.

Між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" 28 листопада 2018 року укладено договір факторингу № 28/1118-01 (далі Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну його дії. На підставі договору факторингу, а також Витягу з реєстру прав вимоги № 79 від 19.05.2020 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

05 серпня 2020 року між ТОВ "Таліон Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Онлайн Фінанс" (далі ТОВ "Онлайн Фінанс) укладено договір факторингу № 05/0820-01 (далі - Договір факторингу 2). ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 3 від 29.01.2021 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ "Таліон Плюс" до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному Реєстрі прав вимоги.

05 червня 2025 року між ТОВ "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ФК "Ейс" укладено договір факторингу № 05/07/25-Е (далі Договір факторингу 3) відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 05.06.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 34612,20 грн.

Просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором у розмірі 34612,20 грн, а також судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 02.09.2026 року відкрито провадження в справі.

У судове засідання представник позивача не з`явився. В позовній заяві просить розгляд справи проводити у його відсутності. У разі неявки відповідача у судове засідання не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений ,що підтверджено повернутою судовою повісткою із відміткою поштового відділення " адресат відсутній" (Трекінг R067272401982).

Ухвалою суду від 12.10.2026 року постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом установлено, що 09 лютого 2020 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено договір № 791399532, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора C8YP874C. За умовами Кредитного договору ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" надає ОСОБА_1 кредит на суму 12060 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п.1.3, п.1.4 або 1.5 цього договору (п. 1.1 Кредитного договору). Кредит надається (Договір укладається) строком на 30 днів від дати отримання кредиту (п. 1.2 Кредитного договору). На період строку, визначеного п.1.2 Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,63 відсотків в день від суми кредиту (п.1.3 Кредитного договору). У випадку користування кредитом понад строк, встановлений п.1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (п.1.4 Кредитного договору).

ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" на виконання умов Кредитного договору 09 лютого 2020 року перерахувало відповідачу грошові кошти у розмірі 12060 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , указаною відповідачем у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 09.02.2020 (а.с.25), що підтверджується довідкою МОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» від 26.05.2026, інформацією із АТ КБ "Приватбанк"за вих. № 20.1.0.0.0/7-260910/25867-БТ від 02.09.2026.

Таким чином, сторони погодили усі істотні умови кредитування та відповідач отримав кошти у сумі 12060 грн, шляхом їх зарахування на банківську картку вказану ним у заявці на отримання грошових коштів в кредит.

Між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" 28 листопада 2018 року укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" зобов`язується відступити ТОВ "Таліон плюс" права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимог, а ТОВ "Таліон плюс" зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за плату на умовах, визначених цим договором. "Право вимоги" означає всі права ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Строк договору закінчується 28.11.2019 року. Договір може бути змінений повністю або частково за спільною письмовою згодою сторін. Додатки та додаткові угоди до даного договору набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та становлять його невід`ємну частину.

Згідно з додатковою угодою № 19 від 28.11.2018 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" дійшли згоди про викладення п. 8.2 договору факторингу № 28/1118-01 у новій редації, зокрема, що строк дії договору факторингу закінчується 31.12.2020 року.

Відповідно до додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 текст договору викладено у новій редакції. Зміст п. п. 2.1, 8.4., 8.6. залишився аналогічним. Згідно з п. 8.2 договору факторингу 8/1118-01 від 28.11.2018 у новій редакції строк договору закінчується 31.12.2021 року.

Пунктом 1 додаткової угоди № 27 від 31.12.2021 до договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 стороно дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 до 31 грудня 2022 року включно.

Пунктом 1 додаткової угоди № 31 від 31.12.2022 до договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 стороно дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 до 31 грудня 2023 року включно.

Пунктом 1 додаткової угоди № 32 від 31.12.2023 до договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 стороно дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 до 31 грудня 2024 року включно.

Витягом із реєстру прав вимог № 79 від 19.05.2020 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" підтверджується відступлення ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" до ТОВ "Таліон Плюс" права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 791399532 від 09.02.2020 в сумі 33032,34 грн, з яких 12060 грн - заборгованість за тілом кредиту; 20972,34 грн - заборгованість за відсотками.

05 серпня 2020 року між ТОВ "Таліон Плюс" і ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ "Таліон Плюс" зобов`язується відступити ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ "Таліон Плюс" за плату на умовах, визначених цим договором. "Право вимоги" означає всі права ТОВ "Таліон Плюс" за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно з витягом з реєстром прав вимоги №3 від 29.01.2021 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 ТОВ "Таліон Плюс" відступило ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №791399532 від 09.02.2020 в сумі 34612,20 грн, з яких 12060 грн - заборгованість за тілом кредиту; 22552,20 грн - заборгованість за відсотками.

05 червня 2025 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" і ТОВ "ФК "Ейс" укладено договір факторингу № 05/06/25-Е, згідно з умовами якого ТОВ "ФК "Ейс" зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" (ціна продажу) за плату, а ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" відступити ТОВ "ФК "Ейс" право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 05/06/25-Е від 05.06.2025 ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" відступило ТОВ "ФК "Ейс" право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №791399532 від 09.02.2020 в сумі 34612,20 грн, з яких 12060 грн - заборгованість за тілом кредиту; 22552,20 грн - заборгованість за відсотками.

Таким чином, надані представником позивача копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними, допустимими та достатніми доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з Кредитного договору.

Згідно з частинами першою, третьою статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 5 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі - Закону) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

З наданих представником позивача розрахунків установлено, що за Кредитним договором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ"Таліон плюс" відсотки нараховані за період поза межами строку кредитування. ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" продовжували нараховувати саме проценти за "користування кредитом". Позивачем в позовній заяві зазначено, що підтверджується доданими розрахунками заборгованості, що будь-якої неустойки за договором або інфляційних втрат та процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачу не нараховувалось.

Так, згідно з довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (а.с. 21) та заявкою на отримання коштів в кредит від 09.02.2020 (а.с.25) відповідач ОСОБА_1 просив надати йому кредит зі строком кредитування 30 днів.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником.

Також суд зазначає, що неповернення кредиту в погоджений стронами у Кредитному договорі строк, не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідок продовження строку дії договру, а є порушенням грошового зобов`язання за укладеним договором, за що настає відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України.

Позивач у позовній заяві не заявляв до стягнення з відповідача неустойки в порядку, установленому ч. 2 ст. 625 ЦК України, як наслідок прострочення відповідачем ОСОБА_1 виконання грошового зобов`язання за Кредитним договором, а нарахував їх як відсотки за користування кредитом у порядку, встановленому ст. 1048 ЦК України, що не відповідає акцептованим відповідачем умовам оферти.

За наведених обставин, нараховані відсотки за користування кредитними коштами поза межами строку кредитування, у даному випадку після 10 березня 2020 року, є безпідставним.

Право кредитодавця ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та в подальшому його правонаступників нараховувати передбачені указаним договором проценти за користування кредитом припинилося 10 березня 2020 року, у зв`язку із чим з цієї дати права та інтереси кредитодавця та його правонаступників забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Судом проведено власний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 зі сплати відсотків протягом строку дії договору з 09 лютого 2020 року до 10 березня 2020 року за погодженою сторонами процентною ставкою 1,70%, який складає: 12060 грн 00 коп. (сума боргу) х 1,70% (за користування кредитом в день) : 100 % х 30 (днів) = 6150,60 грн, що також відповідає умовам кредитного договору.

Таким чином, сума заборгованості за Кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 18210,60 грн, яка складається із суми заборгованості за тілом кредиту 12060 грн, за відсотками - 6150,60 грн.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, укладений між ТОВ "ФК "Ейс" та адвокатським бюро "Тимошенко та партнери"; Додаткову угоду № 25770982468 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026; копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю серії № 4267/10 від 26.08.2010; копію довіреності від 12.02.2026; акт прийому-передачі наданих послуг 25.06.2026, згідно з яким АБ "Тимошенко та партнери" надало правову допомогу ТОВ "ФК "Ейс" щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №791399532 від 09.02.2020 на загальну суму 7000 грн.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.

Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 3000 грн, уважаючи таке рішення справедливим і виваженим.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати пропорційно до задоволених вимог у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1400,77 грн (18210,60 : 34612,20 х 2662,4 = 1400,77) грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн, загалом 4400,77 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд,

ухвалив :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" заборгованість за кредитним договором № 791399532 від 09.02.2020 у розмірі 18210 (вісімнадцять тисяч двісті десять) грн 60 коп, з яких тіло кредиту - 12060 (дванадцять тисяч шістдесят) гривень, відсотки за користування кредитом - 6150 (шість тисяч сто п`ятдесят) грн 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" 1400 (одну тисячу чотириста) гривень 77 копійок судового збору та 3000 (три тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс", код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13;

Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ратнівського

районного суду О.З. Фазан