Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №157/1542/24 — Маневицький районний суд Волинської області

Суд: Маневицький районний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №157/1542/24

Суддя: Токарська І. С.

Справа: 157/1542/24

п/с 2/164/140/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

12 жовтня 2026 року. Селище Маневичі.

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючої - судді Токарської І.С.,

з участю секретаря Власюка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селище Маневичі цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося в суд із вказаним позовом, який обґрунтовано тим, що 15 жовтня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 430540387 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит на суму 9500 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. 15 жовтня 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти на суму 9500 гривень, що свідчить про прийняття ним пропозиції кредитодавця. Всупереч умовам договору відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 48834,92 гривень, яка складається з наступного: 9499,75 гривень - заборгованість по кредиту, 39335,17 гривень - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача. 23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 23/0224-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 430540387 від 15 жовтня 2022 року. 17 липня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» було укладено договір факторингу № 17/07/2024, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 430540387 від 15 жовтня 2022 року. Оскільки всупереч умовам вказаного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання, тому звернулися до суду і просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" 48834,92 гривень заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.

У судове засідання ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" свого представника не направили, проте подали суду письмову заяву, у якій просять проводити розгляд справи за відсутності представника банку, позовні вимоги підтримують із зазначених у заяві підстав, просять позов задовольнити повністю. Щодо ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується оголошенням на офіційному веб-сайті Судова влада України від 30 вересня 2026 року. Правом подати відзив не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ухвалою Маневицького районного суду від 12 жовтня 2026 року постановлено розгляд справи проводити у відсутності відповідача ОСОБА_1 та ухвалити рішення при заочному розгляді справи.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (ч. 2 ст. 517 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону і в установлений строк (термін).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

У судовому засіданні встановлено, що 15 жовтня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 430540387 у формі електронного документа з використанням електронного підпису в сумі 9500 гривень, шляхом зарахування грошових коштів на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 , орієнтовна дата повернення якого 18 жовтня 2022 року. Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язувався надати позичальнику кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язувалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику (а.с. 28-37).

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон плюс» за плату належні йому права до боржників, а ТОВ «Таліон плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. 28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року, однак інші умови договору залишилися без змін. 31 грудня 2020 року між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. У вказаній угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року. 31 грудня 2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року (а.с. 58-72).

23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 23/0224-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 430540387 від 15 жовтня 2022 року на загальну суму 48834,92 гривень (а.с 73-79).

17 липня 2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" укладено Договір факторингу № 17/07/24, у відповідності до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" за плату належні йому права до боржників, а ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" приймає належні ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 80-87).

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 430540387 за період з 17 липня 2024 року по 21 серпня 2024 року сума заборгованості ОСОБА_1 становить 48834,92 гривень (а.с. 16).

Заборгованість за вказаним договором та правильність їх розрахунку відповідачем не спростована.

Згідно з умовами Договору позики, позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за його користування та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

ОСОБА_1 свого обов`язку щодо повернення кредиту не виконав.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Всупереч умовам договору позики, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Нормами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. ст. 628, 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 3, ч. ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі ст. 12 вищевказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Правила про порядок надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту вказаних фінансових установ перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансових установ та в розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом установлено, що умови договору в частині своєчасності сплати кредиту відповідачем не виконано, що унормовано ст. 629 ЦК України, згідно з якою договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 12 ЦПК України унормовано, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Крім того, ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 гривень.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Заявлений представником позивача розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в сумі 6000 гривень підтверджується: договором про надання правничої допомоги № 26/07/24-01 від 26 липня 2024 року; додатковою угодою № 4 від 26 липня 2024 року до договору про надання правничої допомоги № 26/07/24-01 від 26 липня 2024 року та актом прийому -передачі наданих послуг від 26 липня 2024 року.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні, сторони не брали участь в судовому засіданні, не обмінювалися заявами щодо позову.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі суд приймає до уваги характер спірних правовідносин, незначну складність справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції. З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є завищеною, тому наявні підстави для часткового їх задоволення у сумі 4000 гривень, що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 58, 78, 81, 133, 137, 141, 247, 265, 280-282 ЦПК України, на підставі ст. ст. 526, 530, 1054, 1069 ЦК України, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження юридичної особи: 02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005) заборгованість за кредитним договором № 430540387 від 15 жовтня 2022 року у розмірі 48834 (сорок вісім тисяч вісімсот тридцять чотири) гривні 92 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» 2422 гривні 40 копійок судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження юридичної особи: 02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005).

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ), адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя

Маневицького районного суду

Волинської області І.С. Токарська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua