Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №163/255/26 — Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/255/26

Провадження № 2/163/249/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Шеремети С.А.

з участю секретаря Голядинець О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві представник позивача просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача кредитну заборгованість за договором № б/н від 14.11.2024 в сумі 52 506,25 гривень та судових витрат.

Вимоги обґрунтовано тим, що 10.06.2024 року здійснено ідентифікацію клієнта та ОСОБА_1 підписала Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підпис Відповідачем здійснено власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України". У подальшому Відповідач виявила бажання отримати послугу "Кредит готівкою", ознайомилась із актуальними умовами кредитування та 14.11.2024 року підписала Паспорт кредиту. Після чого із Відповідачем було підписано Кредитний договір б/н від 14.11.2024 р. (надалі Договір) про надання строкового кредиту у розмірі 50000.00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника на строк 36 міс. із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 31 %. Додатково із Відповідачем підписаний Графік кредиту. Відповідач не надавала своєчасно Позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору та Графіку кредиту, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком. Таким чином, у порушення умов Договору відповідач зобов`язання за вказаним договором відповідно до Графіку кредиту не виконала, у зв`язку із чим та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 14.01.2026 року має заборгованість - 52506.25 грн., яка складається з наступного: 44429.91 грн. - заборгованість за тілом кредита, 8076.34 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками.

Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 15 квітня 2026 року, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У зв`язку з поверненням адресованого відповідачу поштового відправлення з копією вказаної ухвали та матеріалами позову без вручення, ухвалою від 12 червня 2026 року судом постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання належним чином повідомлені сторони не з`явились.

Відповідач про розгляд справи по суті неодноразово повідомлявлась у встановленому законом порядку, у тому числі, шляхом публікації судового оголошення на офіційному сайті судової влади, однак в судові засідання не з`явилась, відзиву на позов не подала, про причини неможливості розгляду справи за її відсутності не сповістила.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі № 911/3142/19 висловив правову позицію про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.279 ЦПК, суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.5 ст.268, ст.381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

За змістом ч.ч.4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення у цій справі є 11 вересня 2026 року, тобто дата складення повного судового рішення.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

10.06.2024 року здійснено ідентифікацію клієнта та ОСОБА_1 підписала Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.

У подальшому відповідач виявила бажання отримати послугу "Кредит готівкою", ознайомився із актуальними умовами кредитування та 14.11.2024 року підписала Паспорт кредиту.

Після чого із Відповідачем було підписано Кредитний договір б/н від 14.11.2024 р. про надання строкового кредиту у розмірі 50000.00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника на строк 36 міс. із встановленням річної відсоткової ставки у розмірі 31 %. Додатково із Відповідачем підписаний Графік кредиту.

Із банківської виписки за договором №б/н за період 14.11.2024-16.01.2026 вбачається, що відповідач погашала кредитну заборгованість, однак всі суми вчасно їх не повертала.

Відповідно до наданого Банком розрахунку заборгованості за договором б/н від 14.11.20234 станом на 14.01.2026 року відповідач має заборгованість в загальній сумі 52 506,25 гривень.

За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Укладення між АТ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору від 14.11.2024 року знайшло своє належне підтвердження дослідженими по справі письмовими доказами і по справі не оспорюється.

Після підписання Договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у Банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги Банку, що виникають в результаті використання кредитних коштів згідно з тарифами та повернути кредитні кошти.

Використання відповідачем кредитних коштів та здійснення погашення виниклої заборгованості об`єктивно підтверджується банківською випискою.

Наведене свідчить про існування між АТ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 договірних кредитних зобов`язань.

Існування у відповідача заборгованості перед Банком за цим кредитним зобов`язанням в загальній сумі 52 506.25 грн об`єктивно підтверджується відповідним розрахунком заборгованості, який підтверджений банківською випискою, який в розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" є належним та допустимим доказом на підтвердження цієї обставини.

Жодних заперечень чи доказів спростування такого розміру заборгованості за кредитом відповідач суду не надав.

У частинах 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Дослідженими у справі доказами повно та об`єктивно доведено, що відповідач взятого на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, тим самим порушила його умови, у зв`язку із чим у неї перед позивачем утворилась заборгованість в загальній сумі 52 506,25 гривень, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими і доведеними, тому підлягають повному задоволенню.

Ураховуючи повне задоволення позову та положення ч.1 ст.141 ЦПК України, судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.11.2024 року в загальній сумі 52 506 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот шість) гривень 25 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь АТ КБ «Приватбанк» 2 662(дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його складання може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.

Інформація про сторін:

позивач - АТ КБ "Приватбанк"; місцезнаходження - вулиця Грушевського 1Д, місто Київ; код ЄДРПОУ - 14360570;

відповідач - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 .

Головуючий : суддя С.А. Шеремета