Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №161/4226/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4226/26

Провадження № 2/161/3519/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Смоковича М.В.

при секретарі судового засідання - Хилько О.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

24.02.2026 року позивач, ТОВ «Споживчий центр», звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області, із позовною заявою до відповідача, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вимоги мотивує тим, що між ТОВ «Споживчий центр» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) 15.05.2025 року укладено кредитний договір (оферти) № 15.05.2025-100001146. Відповідно до умов договору, позичальнику надано кредит у розмірі 20000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 15.05.2025 року, строком на 217 днів.

Процентна ставка «Стандарт» – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів.

Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт».

Денна процентна ставка, загальні витрати за споживчим кредитом за кожен день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражається у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 0,84%.

Комісія за надання кредиту – 9% від суми кредиту, що становить 1800,00 грн., комісія за обслуговування кредиту – 1800,00 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. В свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 24.02.2026 року, утворилась заборгованість у розмірі 58980,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 20000,00 грн., по процентах в розмірі 24610,00 грн., по комісії за надання кредиту в розмірі 90,00 грн., по комісії за обслуговування кредиту в розмірі 3780,00 грн., по неустойці в розмірі 10500,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

У зв`язку з цим, просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» вказану заборгованість, а також судові витрати по справі.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.03.2026 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

09.07.2026 року відповідач, ОСОБА_1 , подала до суду пояснення на позовну заяву, в яких остання заявлені позивачем позовні вимоги визнає частково, а саме в частині наявності у неї заборгованості у розмірі 44700,00 грн., з яких: 20000,00 грн. – тіло кредиту, 24610,00 грн. – відсотки за користування кредитом, 90.00 грн. – комісія за надання кредиту, тоді як в іншій частині заявлених позовних вимог просить відмовити. В обґрунтування своїх заперечень в частині невизнаних позовних вимог зазначає, що неустойка нарахована позивачем в період дії воєнного стану, а тому, у відповідності до вимог п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, стягненню з неї не підлягає. Крім цього вказує, що нарахування позивачем комісії за обслуговування кредиту суперечить положенням Закону України «Про захист прав споживачів», а тому стягненню не підлягає.

10.07.2026 року на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові поясненні у справі, в яких останній зазначає, що і комісія за обслуговування кредиту, і неустойка були нараховані позивачем відповідачу у відповідності до діючих норм ЦК України та Закону України «Про споживче кредитування».

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, так як розгляд справи, відповідно до вимог ст. 279 ЦПК України, здійснювався судом за відсутності учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно із статтями 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Судом встановлено, що 15.05.2025 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали електронний кредитний договір № 15.05.2025-100001146, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором А283, що стверджується паспортом споживчого кредиту, та одноразовим ідентифікатором Е283, що стверджується додатком до кредитного договору від 15.05.2025 року, пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) від 15.05.2025 року, заявкою від 15.05.2025 року, Відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 15.05.2025-100001146 (кредитної лінії) від 15.05.2025 року.

Відповідно до умови кредитного договору № 15.05.2025-100001146 від 15.05.2025 року:

- кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальнику у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (п. 3.1 пропозиції про укладення кредитного договору (оферти);

- кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5167-80XX-XXXX-7223 (п. 4.1 пропозиції про укладення кредитного договору (оферти);

- сума кредиту: 20000,00 грн. (п. 2 Заявки);

- строк, на який надається кредит - 217 днів з дати його надання (п. 3 Заявки);

- дата повернення (виплати) кредиту 17.12.2025 року (п. 4 Заявки);

- процентна ставка «Стандарт» – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі – «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (п. 6 Заявки);

- процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (п. 7 Заявки);

- комісія, пов`язана з наданням кредиту – 9% від суми кредиту та дорівнює 1800 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів. (п. 8 Заявки);

- комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 1800,00 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит (п. 9 Заявки).

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд у своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідно до ч. 6 ст.11 даного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» визначено. що електронний цифровий підпис вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа; підписувач особа, яка на законних підставах володіє особистим ключем та від свого імені або за дорученням особи, яку вона представляє, накладає електронний цифровий підпис під час створення електронного документа;

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Приписами ст. 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Умовами пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) передбачено:

- позичальник, який має намір укласти електронний кредитний договір, ідентифікується (реєструється) в особистому кабінеті на вебсайті кредитодавця за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті (п. 2.3.2);

- позичальник в особистому кабінеті на вебсайті кредитодавця обирає умови, на яких бажає укласти електронний кредитний договір (п. 2.3.3);

- позичальник, який прийняв (акцептував) пропозицію укласти електронний договір на умовах, викладених у вищевказаних пропозиції про укладення кредитного договору (оферту) та заявці, підписує відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отриманим ним у вищезазначеному порядку (п. 2.3.6).

Також договір містить ПІБ позичальника, адресу її проживання, паспортні дані, РНОКПП.

Паспорт споживчого кредиту містить інформацію про строк кредитування, нарахування процентів, комісій, неустойки, загальні витрати за кредитом, орієнтовну загальну вартість, реальну річну процентну ставку. Інформація зберігає чинність та є актуальною до 14.05.2026 року.

Документи, що складають кредитний договір, відповідачем підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано в смс-повідомленні на номер, указаний позичальником, як фінансовий 0509143148. Саме його було використано відповідачем для підписання кредитного договору 15.05.2025 року.

Заявляючи позовні вимоги, позивач зазначив, що без реєстрації та здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або відповідного смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений.

Крім цього, 04.07.2025 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали додатковий договір до кредитного договору № 15.05.2025-100001146 від 15.05.2025 року, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором А244, що стверджується паспортом споживчого кредиту, та одноразовим ідентифікатором К244, що стверджується примірною пропозицією про укладення додаткового договору (оферта) до кредитного договору (кредитної лінії) від 04.07.2025 року, примірною відповіддю кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії) від 04.07.2025 року, відповідно до якого було надано відповідачу додаткові кредитні кошти у розмір 1000,00 грн., комісія за надання кредиту – 9% від суми кредиту (90,00 грн.), комісія за обслуговування кредиту – 90,00 грн., яка нараховується та обліковується в день укладення даного додаткового договору та сплачується у складі відповідного чергового платежу згідно графіку платежів, встановленого даним додатковим договором.

Таким чином, суд приходить до висновку, що кредитний договір № 15.05.2025-100001146 від 15.05.2025 року та додатковий договір до нього було укладено в електронній формі, що відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової.

Відтак, судом установлено, що відповідачем та позивачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), та підписано електронний договір відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджується належними доказами. Вказані обставини відповідач не спростував належними та допустимими доказами.

Отже, підписуючи оферту, відповідач підтвердив той факт, що розуміє умови, на яких укладається договір. У відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) відповідачем було підтверджено розуміння та чіткість умов укладання даного договору. Тобто, відповідач підтвердив факт ознайомлення зі змістом кредитного договору та погодився на відповідні умови кредитування.

У кредитному договорі визначено порядок та умови надання фінансового кредиту, сплати процентів та строк дії. Вказаний договір є чинним, недійсним судом не визнаний.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20, від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20.

Згідно із п. 11.5 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) позичальник підтверджує, що вказаний ним для перерахування коштів платіжний засіб/поточний рахунок належить виключно позичальнику на законних підставах, право на його використання не зупинене, не припинене, не обмежене іншим чином, платіжний засіб не є втраченим, безперешкодно використовується виключно позичальником.

Перерахування ТОВ «Споживчий центр» 15.05.2025 року на картку клієнта № НОМЕР_1 коштів за кредитним договором № 15.05.2025-100001146 через сервіс iPay.ua підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення», в якому зазначено, що відповідно до договору на переказ коштів № ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 року було 15.05.2025 року успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта на суму 20000,00 грн., номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 742057185, призначення платежу: видача за договором кредиту №15.05.2025-100001146.

Перерахування ТОВ «Споживчий центр» 04.07.2025 року на картку клієнта № НОМЕР_1 коштів за додатковим договором до кредитного договору № 15.05.2025-100001146 через сервіс iPay.ua підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення», в якому зазначено, що відповідно до договору на переказ коштів № ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 року було 04.07.2025 року успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта на суму 1000,00 грн., номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 792418112, призначення платежу: видача за договором кредиту №15.05.2025-100001146.

Більш того, факт укладення кредитного договору, додаткового договору до нього та факт отримання коштів за даними договорами у розмірі 20000,00 грн. та 1000,00 грн. відповідно не заперечується відповідачем.

Виходячи з наведеного, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 21000,00 грн., які не спростовані відповідачем.

Проте, встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не повернула своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією та штрафами. Тобто, свої зобов`язання за договором не виконала, внаслідок чого її заборгованість за кредитним договором № 15.05.2025-100001146 від 15.05.2025 року (з урахуванням укладеного додаткового договору) станом на 27.03.2025 року становить 58980,00 грн, з яких 20000,00 грн. – тіло кредиту, 24610,00 – відсотки за користування кредитом, 90,00 грн. – комісія за надання кредиту, 3780,00 грн. – комісія за обслуговування кредиту, 10500,00 грн. – неустойка, що підтверджено позивачем відповідним розрахунком.

Суд погоджується з розміром нарахованих позивачем процентів за користування кредитом, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Договором між сторонами передбачено строк кредитування з 15.05.2025 року по 17.12.2025 року (217 днів), сплату процентної ставки «Стандарт» у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів, та процентної ставки «Економ» у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом у подальшому протягом решти чергових періодів.

З умов договору вбачається, що заборгованість за процентами становить 19950,00 грн. з розрахунку: 18410,00 грн. за 3 перших чергових періоди за ставкою «Стандарт» (20000,00 грн. (тіло кредиту) х 1% (процентна ставка) х 31 день (період з 15.05.2025 року по 14.06.2025 року) + 19000,00 грн. (тіло кредиту після його часткового погашення відповідачем) х 1% (процента ставка) х 19 днів (період з 15.06.2025 року по 03.07.2025 року) + 20000,00 грн. (тіло кредиту, після його збільшення відповідачем) х 1% (процента ставка) х 43 дні (період з 04.07.2025 року по 15.08.2025 року)) та 12400,00 грн. за наступні чергові періоди за ставкою «Економ» (20000,00 грн. (тіло кредиту) х 0,5% (процента ставка) х 124 дні (період з 16.08.2025 року по 17.12.2025 року). 14.06.2025 року відповідачем було сплачено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором грошові кошти у розмірі 9000,00 грн., з яких 6200,00 грн. – пішло на погашення заборгованості за відсотками за користування кредитом, 1800,00 грн. – пішло на погашення заборгованості за комісією за надання кредиту, 1000,00 грн. – пішло на погашення заборгованості за тілом кредиту.

Отже, за заявлений позивачем період з відповідача до стягнення підлягає 24610,00 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Щодо вимог про стягнення комісії, суд виходить з наступного.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим згідно зі ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Оскільки, укладаючи кредитний договір, сторони погодили сплату комісії, пов`язаної з наданням кредиту, у розмірі 1800,00 грн. (9% від розміру кредиту), яка нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно з графіком платежів та комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1800,00 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом (загальний розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 3600,00 грн. (1800,00 грн. х 2)), яка встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості та у яку не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит, то погоджені сторонами умови кредитного договору, якими передбачено сплату комісії за надання кредиту та комісії за обслуговування кредитної заборгованості, відповідають вимогам чинного Закону України «Про споживче кредитування», тоді як додатковим договором до кредитного договору встановлено комісію за надання кредиту у розмір 90,00 грн. (9% від розміру кредиту) та комісії за обслуговування кредиту 180,00 грн., то з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягає стягненню (з урахуванням сплачених відповідачем грошових коштів на погашення заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 1800,00 грн.) також комісія за надання кредиту в розмірі 90,00 грн. та комісія за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3780,00 грн.

Щодо стягнення заборгованості за неустойкою, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася.

Оскільки неустойка нарахована у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від обов`язку її сплати на користь позивача, як кредитодавця.

Отже, в задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки слід відмовити.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем були порушені умови кредитного договору, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» є обґрунтованими в частині наявності у останньої заборгованості за тілом кредиту, відсотками за користування кредитом, комісії за надання кредиту та комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 15.05.2025-100001146 від 15.05.2025 року в загальній сумі 48480,00 грн.

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2188,42 грн. (48480,00:58980,00*2662,40).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 354 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 15.05.2025-100001146 від 15.05.2025 року в сумі 48480 (сорок вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2188 (дві тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 42 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складений 02.10.2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області М.В. Смокович