Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №161/17984/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17984/26

Провадження № 3/161/4439/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 08 жовтня 2026 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Мазур Д.Г., за участю: секретаря судового засідання Дручок О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 595729 від 21 серпня 2026 року ОСОБА_1 21 серпня 2026 року близько 08 год 20 хв за місцем спільного проживання вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 595730 від 21 серпня 2026 року ОСОБА_1 21 серпня 2026 року близько 08 год 20 хв за місцем спільного проживання вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо малолітньої дитини, яка була присутня під час конфлікту між батьками. Зазначені дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вини не визнав та пояснив, що того дня приїхав додому для виконання господарських робіт, після чого між ним та ОСОБА_2 виникла словесна суперечка на побутовому ґрунті. Заперечував застосування до потерпілої фізичного чи психологічного насильства. Зазначив, що пакетами її не бив, а лише відкидав пакети, які вона кидала в його бік.

Захисник Покидюк М.В. зазначив, що між сторонами виник побутовий конфлікт, ініціатором якого була потерпіла, а належних доказів вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства матеріали справи не містять. Просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що між нею та ОСОБА_1 існують тривалі неприязні відносини. Того дня між ними виникла суперечка, зокрема через те, що ОСОБА_1 чіпав її особисті речі та своїми діями заважав відпочинку дитини. Стверджувала, що під час конфлікту він ударяв її пакетами по спині, однак тілесних ушкоджень не фіксувала. Просила суворо покарати ОСОБА_1 . Також повідомила, що стосовно неї складено протокол про вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_1 , який судом ще не розглянуто.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок яких була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілої особи. Частиною другою цієї статті передбачено відповідальність за такі діяння, вчинені стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування та інші діяння, які спричинили передбачені законом негативні наслідки для постраждалої особи. При цьому дитина, яка стала свідком (очевидцем) домашнього насильства, також визнається постраждалою від нього.

Із долучених до матеріалів справи висновку служби у справах дітей Підгайцівської сільської ради та рішення виконавчого комітету цієї ради від 10 червня 2026 року № 7 вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існують тривалі напружені відносини, які супроводжуються суперечками та непорозуміннями, зокрема щодо участі батька у вихованні їхньої малолітньої доньки.

Крім того, судом встановлено, що за обставинами конфлікту, який мав місце 21 серпня 2026 року, працівниками поліції також складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за фактом вчинення домашнього насильства щодо її колишнього чоловіка ОСОБА_1 . Зазначений протокол на час розгляду цієї справи судом не розглянуто. Наведена обставина у сукупності з іншими дослідженими доказами свідчить про взаємний характер конфлікту між сторонами, однак сама по собі не підтверджує вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому домашнього насильства.

Оцінюючи обставини справи, суд враховує, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно виникла словесна суперечка на побутовому ґрунті. Водночас сама наявність неприязних відносин та конфлікту між колишнім подружжям не є безумовним підтвердженням вчинення домашнього насильства.

Суд звертає увагу, що відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 інкримінується вчинення домашнього насильства психологічного характеру, тоді як потерпіла у судовому засіданні додатково стверджувала про нанесення їй ударів пакетами по спині. Зазначені обставини ОСОБА_1 заперечував, а інших належних доказів, які б підтверджували застосування до потерпілої фізичного насильства, судом не встановлено.

Досліджені судом протоколи про адміністративні правопорушення, письмові пояснення учасників конфлікту, рапорт працівника поліції та інші матеріали справи у своїй сукупності не містять достатніх і переконливих доказів, які б давали підстави для висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому умисних дій психологічного насильства щодо ОСОБА_2 .

Щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП суд враховує, що дитина, яка стала свідком домашнього насильства, визнається постраждалою від такого насильства. Однак у цьому випадку належними та достатніми доказами не підтверджено самого факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого домашнього насильства, свідком якого могла бути малолітня дитина, а також не доведено вчинення щодо неї інших дій, які утворюють склад зазначеного правопорушення.

Відповідно до ст. 251, 252 КУпАП докази у справі підлягають оцінці на підставі всебічного, повного й об`єктивного дослідження всіх обставин у їх сукупності. Згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин суд дійшов висновку, що досліджені докази не підтверджують поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г. Мазур