Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №161/13689/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13689/26

Провадження № 1-кп/161/1283/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 07 жовтня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілого - ОСОБА_4 ,

представника потерпілого – адвоката - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026030580000815 від 19.05.2026 року, про обвинувачення:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Устилуг, Володимир-Волинського району, Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , із вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей 2016 та 2024 років народження та дружину –інваліда, працюючого комерційним директором ТОВ «Луцький АБЗ», раніше не судимого, -

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_6 близько 17 години 30 хвилин, 19.05.2026 року, керуючи технічно справним транспортним засобом «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись ним вулицею Карпенка-Карого у місті Луцьку, Волинської області в напрямку вулиці Задворецької, зі швидкістю близько 50 км/год, в порушення п.п. 2.3. (б), 12.3. 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, проявив безпечність та неуважність, неправильно урахував дорожню обстановку, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу навпроти будівлі за адресою: м. Луцьку, вулиця Сухомлинського, 1, перед яким зменшив швидкість та зупинився транспортний засіб, що рухався по сусідній смузі, не зменшив швидкість, та не зупинився, продовжуючи рух не переконався, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека та скоїв наїзд на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перетинав проїжджу частину, справа наліво відносно руху автомобіля по пішохідному переході, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження.

Внаслідок грубих порушень вищевказаних Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_6 заподіяв ОСОБА_4 тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: забій головного мозку, внутрішньомозкова кровотеча перивентрикулярно зліва з проривом крові в шлуночкову систему головного мозку, перелом виростка потиличної кістки зліва; закритої травми грудної клітки: закритий перелом IV, V ребер зліва з незначним зміщенням кісткових відламків, закритий перелом дзьобоподібного виростка лівої лопатки; забій лівого плечового суглобу, обох китиць, забійної рани лівого ліктьового суглобу, підшкірних гематом обох нижніх кінцівок, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Таким чином, у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, перебуває грубе порушення водієм ОСОБА_6 вимог п.п. 2.3. (б), 12.3. 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306:

- п. 2.3. (б) Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

- п. 18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека;

- п. 18.4. Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Таким чином, ОСОБА_6 інкримінується порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесні ушкодження, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенню, передбаченому ч.2 ст.286 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно допустив дорожньо-транспортну пригоди, що потягло за собою потерпілому ОСОБА_4 тяжке тілесне ушкодження. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати. Завдані збитки потерпілому відшкодовані.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив факт дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 19.05.2026 року, в ході чого він отримав тяжкі тілесні ушкодження. При призначенні покарання не настоював на суворому покаранні в тому числі позбавленні права керування транспортними засобами. Завдані збитки відшкодовані повністю.

Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 своїми необережними діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та повне відшкодування заподіяних збитків.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

При призначенні ОСОБА_6 покарання суд враховує особу обвинуваченого, який повністю визнав свою винуватість, у вчиненому щиро розкаявся, раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, позитивно характеризується по місцю роботи та проживання, має на утриманні перебуває двоє малолітніх дітей 2016 та 2024 років народження, а також дружина - інвалід, дані про те, що він раніше порушував вимоги ПДР України відсутні, завдана шкода потерпілому повністю відшкодована, потерпілий не настоює на суворій мірі покарання та просить не застосовувати додаткове покарання.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст. 50 КК України, обираючи міру покарання, передбаченого санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_6 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

Додаткове покарання, передбачене санкцією ст.286 ч.2 КК України - позбавлення права керувати транспортними засобами – судом не застосовується, оскільки керування транспортними засобами є засобом пересування, в тому числі до робочого місця , а також вирішення побутових питань пов`язаних із доглядом за малолітніми дітьми та дружиною інвалідом, крім того потерпілий не наполягає на застосуванні додаткового покарання, а тому позбавлення цього права, на думку суду, становитиме особистий надмірний тягар для особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, враховуючи конкретні обставини справи, а саме повне визнання вини, щире каяття у вчиненому та повне відшкодовування завданої шкоди, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання із випробуванням на підставі ст.75 КК України, встановивши при цьому іспитовий строк, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без розгляду на підставі поданої заяви представника потерпілого ОСОБА_5 у зв`язку із повним відшкодування завданої шкоди.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України, а скасування арешту майна відповідно до вимог ст. 174 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробовуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Покласти на ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ст.76 КК України:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Іспитовий строк рахувати з моменту проголошення вироку.

Речові докази:

- автомобіль «Volkswagen Golf» реєстраційний номер НОМЕР_1 – повернути (залишити) за належністю законному володільцю - ОСОБА_6 ;

- СД-Р диск – зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.05.2026 на речі та предмети, скасувати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без розгляду на підставі поданої заяви представника потерпілого ОСОБА_5 у зв`язку із повним відшкодування завданої шкоди.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1