Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №159/4063/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/4063/26

Провадження № 1-кп/159/594/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Ковель кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026030000000012 від 09.01.2026 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ковель Волинської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, працюючого продавцем-консультантом ФОП ОСОБА_4 , неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України.

Сторони та учасники кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

законний представник ОСОБА_6 ,

захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представник ювенальної превенції ОСОБА_9 ,

психолог ОСОБА_10 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного з несанкціонованим розповсюдженням інформації з обмеженим доступом, яка зберігається на носіях такої інформації створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства за наступних обставин.

Впродовж березня 2026 року ОСОБА_3 , перебуваючи у місті Ковелі Ковельського району Волинської області, більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, володіючи раніше отриманими та завантаженими електронними файлами у вигляді скріншотів з Єдиного порталу державних послуг «Дія» паспортів громадян України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з інформацією про прізвище, ім?я та по батькові, дату народження, фотозображення, особистий підпис, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, місце народження, місце проживання, дату реєстрації місця проживання, а також відомостями, пов?язаними з банківським обслуговуванням та доступом до банківських сервісів, а саме номерами мобільних телефонів, адресами електронної пошти, PIN-кодами, паролями та кодовими словами на носій інформації - належний йому мобільний телефон марки «iPhone 14 Pro», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , із SIM-карткою оператора стільникового зв?язку ПрАТ «Київстар» з мобільним номером НОМЕР_3 , за допомогою багатоплатформового месенджера «Telegram», в якому ОСОБА_3 користувався обліковим записом під іменем « ОСОБА_14 » з нікнеймом « ОСОБА_15 », діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та встановлений законом порядок обігу такої інформації, не маючи законних підстав для її розповсюдження та без згоди зазначених осіб, вчинив несанкціоноване розповсюдження зазначеної інформації з обмеженим доступом, яка зберігається на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, за наступних обставин.

Згідно зі ст. ст. 11, 21 Закону України «Про інформацію», ст. ст. 2, 5, 14 Закону України «Про захист персональних даних» зазначені персональні дані є конфіденційною інформацією про фізичну особу. Відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відома банку у процесі його обслуговування та взаємовідносин із ним, а також коди, PIN-коди, кодові слова, що використовуються банками, для захисту інформації є банківською таємницею.

Так, 25.03.2026 о 15 год 17 хв ОСОБА_3 , перебуваючи у місті Ковелі Ковельського району Волинської області, більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, використовуючи свій мобільний телефон марки «iPhone 14 Pro», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , iз SIM-карткою оператора стільникового зв?язку ПрАТ «Київстар» з мобільним номером НОМЕР_3 , за допомогою багатоплатформового месенджера «Telegram», в якому ОСОБА_3 користувався обліковим записом під іменем « ОСОБА_14 » з нікнеймом « ОСОБА_15 », діючи умисно, без відома та згоди ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом надсилання електронного файлу користувачу багатоплатформового месенджера «Telegram» з назвою облікового запису « ОСОБА_16 » та нікнеймом « ОСОБА_17 », здійснив несанкціоноване розповсюдження раніше отриманого і завантаженого на носій інформації скріншота з Єдиного порталу державних послуг «Дія» паспорта громадянина України № НОМЕР_4 виданого 15.06.2023 року ТСЦ 0717 на ім?я ОСОБА_11 , який містив його прізвище, ім?я та по батькові, дату народження, фотозображення, особистий підпис, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, місце народження, місце проживання, дату реєстрації місця проживання, а також відомості, пов?язані з банківським обслуговуванням та доступом до банківських сервісів, а саме номером мобільного телефону:

НОМЕР_5 , адресою електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_4 , PIN-кодом: № 2255, паролем: Laksaue33218 та кодовим словом: «пепе», унаслідок чого вказаний користувач отримав доступ до зазначеної інформації з обмеженим доступом.

Крім того, 30.03.2026 о 22 год 43 хв ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію єдиного умислу, спрямованого на несанкціоноване розповсюдження персональних даних третій особі, перебуваючи у місті Ковелі Ковельського району Волинської області, більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, використовуючи свій мобільний телефон марки «iPhone 14 Pro»,IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з SIM-карткою оператора

стільникового зв?язку ПрАТ «Київстар» з мобільним номером НОМЕР_3 , за допомогою багатоплатформового месенджера «Telegram», в якому ОСОБА_3 користувався обліковим записом під іменем « ОСОБА_14 » з нікнеймом « ОСОБА_15 », діючи умисно, без відома та згоди ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом надсилання електронного файлу тому ж користувачу багатоплатформового месенджера «Telegram» з назвою облікового запису « ОСОБА_16 » та нікнеймом « ОСОБА_17 », здійснив несанкціоноване розповсюдження раніше отриманого і завантаженого на носій інформації скріншота з Єдиного порталу державних послуг «Дія» паспорта громадянина України № НОМЕР_6 виданого 31.05.2023 року ТСЦ 0717 на ім?я ОСОБА_12 , який містив його прізвище, ім?я та по батькові, дату народження, фотозображення, особистий підпис, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, місце народження, місце проживання, дату реєстрації місця проживання, а також відомості, пов?язані з банківським обслуговуванням та доступом до банківських сервісів, а саме номером мобільного телефону: НОМЕР_7 , PIN-кодом: № ІНФОРМАЦІЯ_5 та кодовим словом: «пепе», унаслідок чого вказаний користувач отримав доступ до зазначеної інформації з обмеженим доступом.

Тим самим, ОСОБА_3 здійснив несанкціоноване розповсюдження інформації, що відповідно до ст. ст. 11, 21 Закону України «Про інформацію», ст. ст. 2, 5, 14 Закону України «Про захист персональних даних» є персональними даними та конфіденційною інформацією про фізичну особу та відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є інформацією щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відома банку у процесі його обслуговування та взаємовідносин із ним, а також коди, паролі, PIN-коди, кодові слова, що використовуються банками, для захисту інформації є банківською таємницею, тобто інформацією з обмеженим доступом.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 361-2 КК України - несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається на носіях такої інформації створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства.

30.07.2026 року між прокурором Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_5 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення і зобов`язується: беззастережно визнати в обсязі обвинувачення у судовому провадженні. З урахуванням положень ст. 99 КК України, сторони погоджуються на призначенні покарання за ч. 1 ст. 361-2 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361-2 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті , викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Уклавши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлена клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 також вважали можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між неповнолітнім обвинуваченим та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому обвинуваченим вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

Згідно до ст. 474 ч. 3 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Відповідно до ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 361-2 КК України - несанкціоноване розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається на носіях такої інформації створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства.

В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 361-2 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 361-2 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, добровільний внесок на підтримку Сил оборони України та відсутністю обставин, що його обтяжують відповідно до ст. 67 КК України.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Підстави для застосування обвинуваченому запобіжного заходу відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Судові витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474,475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.07.2026 року між прокурором Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_5 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні, відомості про яке, внесені 09.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026030000000012 у відношенні ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361-2 КК України.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Речові докази:

-мобільний телефон марки «Iphone 14 Pro» фіолетового кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , sim-карту ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , НОМЕР_8 , шапку-вушанку чорного кольору, чоловічу сумку (барсетку) чорного кольору, sim-карту ПрАТ «Київстар» НОМЕР_9 , sim-карти з ідентифікаторами: НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , пакування від sim-карти ПрАТ «Київстар» НОМЕР_12 , банківські картки AT «Ощадбанк» № НОМЕР_13 , «Santander.pl» № НОМЕР_14 , системний блок «TERRA» серійний номер 007864, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області - повернути ОСОБА_3 ;

-комп?ютерні дані у вигляді листування в багатоплатформовому месенджері «Telegram» між обліковим записом під іменем « ОСОБА_14 » із нікнеймом « ОСОБА_15 », пов?язаним із номером телефону НОМЕР_3 , та обліковим записом під іменем « ОСОБА_16 » із нікнеймом « ОСОБА_17 » за період із 25.03.2026 до 30.03.2026, у якому зафіксовано передачу електронних файлів і відомостей, що містять персональні дані, виявлене в пам?яті мобільного телефону марки «Apple», модель «iPhone 14 Рго» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , під час його огляду 13.05.2026 та відображене на зображеннях фототаблиці до протоколу огляду, які приєднані до матеріалів кримінального - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-комп`ютерні дані у вигляді листування в застосунку «Instagram» у розділі «Direct» з користувачем із відображуваним ім?ям «Tomas» та обліковим записом « ОСОБА_18 », виявленого під час огляду 11.06.2026 мобільного телефону марки «iPhone 11 Pro Max», IMEI: НОМЕР_15 , за участю свідка ОСОБА_12 та зафіксованого у протоколі огляду мобільного телефону від 11.06.2026 і фототаблиці до нього які приєднані до матеріалів кримінального - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді від 08.05.2026 (справа № 159/2081/26, провадження № 1-кс/159/636/26) - скасувати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно ст.476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким була затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст.389-1 КК України.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Головуючий:ОСОБА_1