Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №159/6317/21 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/6317/21

Провадження № 1-кп/159/37/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження (кримінальні провадження № 12022030550000365 від 29.04.2022 та № 12025030550001056 від 23.08.2025) стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Дубровиця Камінь-Каширського району Волинської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця Збройних Сил України, командира 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «сержант», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25.06.2007 за ч.2 ст.289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;

- вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01.08.2011 за ч.2 ст.307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

- вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17.09.2015 за ч.2 ст.289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 121, частиною 1 статті 263, частиною 2 статті 263, частиною 4 статті 296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , в період часу з 23 години 30 хвилин 28 квітня 2022 року по 01 годину 40 хвилин 29 квітня 2022 року, знаходячись в кухні квартири своєї матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка розташована в АДРЕСА_1 та перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в ході конфлікту, який раптово виник на грунті особистих неприязних відносин, під час словесної суперечки, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер своїх дій, умисно наніс один удар кухонним ножем в ліву частину стегна ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим спричинив тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани лівого стегна, що за ступенем тяжкості відносить до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, після чого, продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на спричинення ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, умисно наніс тим же ножем один удар в ліву частину грудної клітки ОСОБА_9 внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення лівої половини грудної клітки, черевної порожнини з пошкодженням лівого купола діафрагми, стінки шлунку, шлунку з гемоперитонеумом та лівобічним гемотораксом, що за ступенем тяжкості відносять до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразилися у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 Кримінального кодексу України.

Крім того, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», розпорядження начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 24.02.2022 N 39/304/39/24Ат, сержанта ОСОБА_5 , 23.10.2022 року призвано ІНФОРМАЦІЯ_4 під час мобілізації.

Будучи військовослужбовцем, сержант ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Однак, сержант ОСОБА_5 під час проходження військової служби у Збройних Силах України, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із прямим умислом, в порушення вимог Додатку № 2, затвердженого пунктом 2 постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-ХІІ від 17.06.1992, п. 2, п. 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, при невстановлених обставинах і в невстановлений час придбав ніж, що належить до короткоклинкової холодної зброї, колюче-ріжучої дії, виготовлений промисловим способом по типу мисливських ножів загального призначення, який без передбаченого законом дозволу переніс до місця свого проживання, а саме квартири АДРЕСА_2 , де зберігав до моменту його вилучення працівниками поліції під час проведення обшуку 23.08.2025 року.

Своїми умисними діями, які виразились у носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 263 КК України.

Також, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із прямим умислом, в порушення вимог Додатку № 2, затвердженого пунктом 2 постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-ХІІ від 17.06.1992, п. 2, п. 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, при невстановлених обставинах і в невстановлений час незаконно придбав конструктивно оформлений заряд вибухової речовини - тротилову шашку 200 г. промислового виготовлення, придатна до вибуху і відповідно відноситься до вибухових речовин, дванадцять патронів, а саме сім проміжних патронів калібру 5,45х39 мм, зразка 1974 року, два проміжні патрони калібру 7,62х51 мм (NАТО), один проміжний патрон калібру 5,56х45 мм (NАТО), один проміжний патрон калібру 7,62 39 мм, зразка 1943 року, один великокаліберний патрон калібру 12,7х99 мм (NАТО), що належать до боєприпасів, виготовлені промисловим способом та придатні для стрільби, які в подальшому зберігав без передбаченого законом дозволу за місцем проживання у квартирі АДРЕСА_2 , до моменту її вилучення працівниками поліції під час проведення обшуку 23.08.2025 року.

Наведеними умисними діями, які виразились у придбанні та зберіганні вибухових речовин і бойових припасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України.

Окрім цього, ОСОБА_5 повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із прямим умислом, в порушення вимог Додатку № 2, затвердженого пунктом 2 постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-ІІ від 17.06.1992, п. 2, п. 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, при невстановлених обставинах і в невстановлений час незаконно придбав оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, яка відноситься до бойового припасу та придатна для вибуху, яку незаконно переніс до підвального приміщення № 19, розміщеного в будинку АДРЕСА_3 , де зберігав без передбаченого законам дозволу до моменту коли 23 серпня 2025 року, близько 16 год. 30 хв., привів ії в дію та кинув в дворі вказаного будинку, де вона вибухнула.

Зазначеними умисними діями, які виразилися у придбанні, носінні та зберіганні бойового припасу без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст,263 Кримінального кодексу України.

Окрім цього, ОСОБА_5 , 23 серпня 2025 року, близько 16 год. 30 хв., знаходячись у громадському місці, а саме поблизу під`їздів № 2 та № З жилого багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, грубо порушив громадський порядок, проявляючи явну неповагу до суспільства, ігноруючи існуючі в ньому правила, норми поведінки, з хуліганських спонукань, безпричинно, в порушення вимог Додатку № 2, затвердженого п. 2 постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-ХІІ від 17.06.1992, п. п. 2, 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, застосував заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень предмет - оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, яка відноситься до бойового припасу, який вибухнув, внаслідок чого пошкоджено транспортні засоби марки «Пежо» з реєстраційним номером НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та марки «Фольксваген Мультіван» з реєртраційним номером НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.296 Кримінального кодексу України.

Будучи допитаним у ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 винуватим себе у вчиненні усіх інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю. Повністю визнав заявлені до нього потерпілими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 цивільні позови. Зазначив суду, що у обвинувальних актах обставини кримінальних правопорушень викладено правильно. Щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України пояснив, що тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_8 наніс в приміщенні кухні у квартирі матері під час побутового конфлікту, завдавши потерпілому двох ударів ножем в ділянки стегна та грудної клітки. На час кримінального правопорушення перебував у стані алкогольного сп"яніння, оскільки перед цим вживав спиртне. Інші обставини цієї події пам`ятає погано, бо у подальшому під час військової служби переніс декілька контузій. Щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та 2 ст.263 і ч.4 ст.296 КК України повідомив, що під час перебування у зоні бойових дій на військовій службі побратим подарував йому ніж, також побратими передали йому сумку, в якій лежали боєприпаси, усі ці речі він зберігав за місцем проживання матері, частково у квартирі, а частково у підвалі. 23.08.2025 він отримав тілесне ушкодження голови та приїхав додому до матері, де в дворі викинув гранату, яка вибухнула. Шкоди завдати нікому наміру не мав. Просить вибачення у потерпілих, у вчиненому розкаюється.

Потерпілий за епізодом діяння, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, ОСОБА_8 22.06.2022 подав суду заяву про розгляд кримінального провадження без його участі, у якій повідомив, що претензій до ОСОБА_5 не має, вартість лікування йому обвинувачений оплатив, просив обрати обвинуваченому мінімальну міру покарання (т.1 а.с.82).

Потерпіла (цивільний позивач) за епізодом діяння, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, ОСОБА_11 після початку судового розгляду кримінального провадження у судові засідання не з`являлася, відтак його розгляд, відповідно до положень ст.325 КПК України, здійснено без її участі.

Потерпіла (цивільний позивач) за епізодом діяння, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, ОСОБА_10 у судове засідання 09.11.2026 не з`являлася, тому судовий розгляд кримінального провадження судом, згідно зі ст.325 КПК України, закінчено без її участі.

Суд, крім визнання обвинуваченим вини в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, щодо епізодів діянь, передбачених ч.1, 2 ст.263, ч.4 ст.296 КК України допитав потерпілу . ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , дослідив документи та висновки експертів.

У ході судового розгляду, відповідно до зміненого 02.07.2026 порядку та обсягу дослідження доказів, враховуючи, що учасники кримінального провадження не оспорюють фактичні обставин провадження, роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження решти доказів, а саме показань свідків, щодо епізодів діянь, передбачених ч.1, 2 ст.263, ч.4 ст.296 КК України, а також доказів щодо епізоду діяння, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, крім доказів, які стосуються речових доказів, процесуальних витрат, запобіжного заходу та характеризують обвинуваченого.

З огляду на викладене, оцінивши досліджені докази, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за встановлених судом обставин.

Зокрема, за епізодами діянь, передбачених ч.1, 2 ст.263, ч.4 ст.296 КК України, винність ОСОБА_5 доводиться такими доказами:

- протоколом від 23.08.2025 про прийняття заяви ОСОБА_11 про кримінальне правопорушення;

- протоколом від 23.08.2025 про прийняття заяви ОСОБА_10 про кримінальне правопорушення;

- протоколом від 23.08.2025 огляду місця події - території двора за адресою: АДРЕСА_4 ;

- актом від 23.08.2025 перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів;

- висновком експерта №2417 за результатами проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля марки «VOLKSWAGEN MULTIVAN»;

- висновком експерта від 03.09.2025 № КСЕ-19/103-25/11241 залишків бойового припасу - оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 після її вибуху;

- протоколом від 24.08.2025 добровільної видачі ОСОБА_13 диску з відеозаписами з камери відеоспостереження;

- протоколом від 22.09.2025 огляду речі відеозаписів на диску з камери відеоспостереження;

- протоколом від 23.08.2025 обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_5 ;

- висновком експерта від 29.08.2025 № КСЕ-19/103-25/11242 тротилової шашки;

- висновком експерта від 29.08.2025 № СЕ-19/103-25/11395-ХЗ ножа;

- висновком експерта від 05.09.2025 № СЕ-19/103-25/11390-БЛ патронів;

- протоколом від 23.08.2025 обшуку підвального приміщення, яким користувався ОСОБА_5 ;

- висновком експерта від 09.09.2025 № СЕ-19/103-25/11634-БЛ револьвера;

- протоколом від 23.08.2025 особистого обшуку затриманого ОСОБА_5 ;

- речовими доказами, вилученими під час огляду місця події, обшуків.

Потерпіла ОСОБА_10 пояснила суду, що у суботу 23.08.2025 після 13 год. 30 хв. перебувала у магазині на відстані 1 - 2 км від свого місця проживання та почула гучний звук. Після цього їй подзвонила сусідка їх багатоквартирного будинку, яка повідомила, що у їх дворі стався вибух. Вона приїхала у двір, де побачила, що її автомобіль Пежо 4007 пошкоджено. зокрема повністю пошкоджена права сторона транспортного засобу, вибито скло, пробиті шини. У подальшому працівники поліції вивели з будинку ОСОБА_5 та повідомили, що відбувся вибух гранати. Раніше з ОСОБА_5 знайома не була. Цією подією їй завдано майнової та моральної шкоди. Автомобіль після події було вилучено працівниками поліції, у подальшому повернуто. Транспортний засіб вона використовувала для заробітку шляхом розвезення товару та у сімейних цілях, зокрема, ним завозила дітей до школи. Через вилучення та подальший ремонт автомобіля тривалий час не могла ним користуватися. Вважає, що обвинуваченому потрібно призначити суворе покарання.

Свідок ОСОБА_7 повідомила суду, що є мамою обвинуваченого, проживає у трьохкімнатній квартирі в другому під`їзді багатоквартирного будинку, разом з сином - ОСОБА_5 . На час події вибуху син вже більше місяця проживав у неї . Дати вона не пам`ятає, в обідній час вона з сином поверталася з підвалу, вхід до якого розташовано між другим та третім під`їздами, вона йшла попереду, а ОСОБА_17 на декілька кроків позаду. Коли підходили до свого під`їзду почула вибух, який стався на відстані біля 10 метрів від неї, позаду, оглянулася і побачила дим. Чи були інші особи навколо не бачила, бо не приглядалася. Після чого вона з сином зайшли до квартири. ОСОБА_17 був вдягнутий у куртку чорного кольору, чорні спортивні штани, перебував у нетверезому стані, на голові у нього малася рана, яку він отримав ще до вибуху, за яких обставин їй невідомо. У квартирі свої речі ОСОБА_17 зберігав у залі. Заборонені речі поліцейські вилучили у її квартирі в залі з військової сумки, напевно вона належала ОСОБА_18 , її йому передали хлопці, і вона поставила цю сумку в залі. Вона не бачила, щоб ОСОБА_17 відкривав вказану сумку. В гості до них перед цими подіями ніхто не приходив. Вона не бачила в ОСОБА_18 предметів схожих на гранату. Доступ до підвалу і ключ від нього був лише в неї, у підвал ОСОБА_17 заходив лише у її присутності.

Допитана у якості свідка ОСОБА_12 дала суду показання, відповідно до яких в один з минулорічних днів, точної дати не пам`ятає, у теплу пору, після 15 години, перебувала вдома, на третьому поверхі багатоквартирного будинку, почула вибух невідомого предмета, відчинила вікно на кухні і ліворуч у дворі побачила куряву біля двох припаркованих автомобілів. Також, відразу ж побачила як з третього у другий під`їзд. В напрямку від місця вибуху, хитаючись йшов чоловік. Бачила його зі спини, він був одягнутий у шорти та футболку. З ОСОБА_5 не знайома, чи бачила на місці події саме його сказати не можу. Вважає подію небезпечною, бо вона сталася у денний час, у дворі гралися діти.

Свідок ОСОБА_13 повідомив суду, що в один з днів, дати не пам`ятає, або в обід або у післяобідню пору перебував удома, на кухні спиною до вікна, яке виходить у двір будинку, коли почув звук вибуху гранати. Оскільки він сам військовий, то точно визначив почутий звук саме як вибух бойової гранати, тому відразу ж повідомив про цю подію поліцію. Виглянувши з вікна з відстані біля 100 м побачив у дворі куряву та дим зі сторони 4 під`їзду і пошкодження припаркованого там позашляховика темного кольору. Також, бачив бабусю і працівника ОСББ. На його балконі встановлена відеокамера і відеозапис події з цієї камери він надав працівникам поліції.

ОСОБА_14 , допитаний судом як свідок, вказав, що знайомий з ОСОБА_5 зі школи. Йому відомо про вибух у дворі будинку за місцем проживання останнього. Того дня ОСОБА_5 попросив забрати його автомобілем з гаражного масиву і завезти додому, що він і зробив. ОСОБА_5 був удягнутий у світлі джинси і кросівки, без футболки, на голові малося розсічення, стан його був поганий, від нього вчувався запах алкоголю, скаржився на головну біль. Це було приблизно за годину до вибуху.

Допитана у якості свідка ОСОБА_15 пояснила, що 23.08.2025 в післяобідню пору знаходилася з сином у спальній кімнаті розташованої на 1 поверсі будинку квартири, вікна якої виходять у двір. Почула сильний вибух, через 2 хвилини вийшла на балкон, побачила задимлення і пошкоджений автомобіль Пежо чорного кольору, далі від Пежо стояв ще один автомобіль, який також отримав пошкодження. На місці події нікого не бачила, місце вибуху розташоване на відстані 3-4 метри від її балкону.

Свідок ОСОБА_16 повідомив, що в один з днів улітку 2025 року працював біля дому. На відстані біля 100 м від себе, між 1 та 2 під`їздами будинку, почув сильний вибух, від якого відбулося задимлення. Нікого у цей час не бачив. Коли підійшов на місце події, вже збиралися люди, приїхали працівники поліції.

Суд констатує, що показання обвинуваченого ОСОБА_5 узгоджуються з дослідженими судом вищевказаними доказами щодо обставин кримінальних правопорушень.

Досліджені судом докази зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, стосуються предмета доказування, а тому визнаються належними і допустимими.

З огляду на переконливість досліджених доказів суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263, ч.4 ст.296 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особу винного у їх сукупності, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин справи.

Так, суд враховує, що згідно зі ст.12 КК України, вчинені ОСОБА_5 кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.121, ч.1 ст.263 та ч.4 ст.296 КК України є тяжкими злочинами, а кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.263 КК України, нетяжким злочином.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд згідно з п.1 ч.1 ст.66 КК України, відносить його щире каяття (за усіма епізодами діянь, крім діяння, передбаченого ч.2 ст.263 КК України), активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (за епізодом діяння, передбаченого ч.1 ст.121 КК України).

Обставинами, що обтяжують його покарання суд визнає:

- відповідно до п.1 ч.1 ст.67 КК України, рецидив злочинів (за епізодом діяння, передбаченого ч.1 ст.121 КК України);

- згідно з п.13 ч.1 ст.67 КК України, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння (за епізодами діянь, передбачених ч.1 ст.121 та ч.4 ст.296 КК України);

- відповідно до п.1 ч.1 ст.67 КК України, вчинення злочину особою повторно (за епізодом діяння, передбаченого ч.1 ст.263 КК України).

Суд не визнає пом`якшуючою покарання ОСОБА_5 обставиною - щире каяття за епізодом діяння, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, оскільки таке каяття не підтвердилося поведінкою обвинуваченого, позаяк ним на початку судового розгляду не визнано вини у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Крім цього, суд враховує, що обвинувачений на диспансерному обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т.3 а.с.27, 28), має неповнолітніх дітей: ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (т.2 а.с.85), ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (т.2 а.с.86), до затримання фактично проживав з матір`ю ОСОБА_7 , яка потребує постійного стороннього догляду як хвора на невиліковну хворобу (т.2 а.с.81, 82), як військовослужбовець посередньо характеризується командиром 4 механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_21 (т.3 а.с.51), як прихожанин позитивно характеризується деканом Голобського округу Православної церкви України ОСОБА_22 (т.2 а.с.87), шляхом сплати 06.06.2022 коштів у сумі 12905,33 грн. на рахунок органу Державної казначейської служби України здійснив повне відшкодування витрат на стаціонарне лікування в установі охорони здоров`я ОСОБА_8 (т.1 а.с.73, 74).

Вироком Дарницького районного суду м.Києва від 20.12.2021 ОСОБА_5 засуджено за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік (т.3 а.с.228-231), однак, оскільки цей вирок на даний час не набрав законної сили (т.3 а.с.232), суд його не враховує при призначенні обвинуваченому покарання.

Згідно з висновком судово-психіатричного експерта №111 від 27.05.2022 (т.3 а.с.166-167):

- ОСОБА_5 в період скоєння інкримінованих йому протиправних дій не виявляв ознак хронічного психічного захворювання, недоумства чи тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, перебував у стані простого алкогольного сп`яніння, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними;

- внаслідок цього ОСОБА_5 може бути визнаний осудним;

- в даний час ОСОБА_5 виявляє ознаки зловживання алкоголем із шкідливими наслідками, що не позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними;

- застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 не потребує.

Відповідно до ст.50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, індивідуалізації та законності, покарання повинно відповідати характеру вчинених дій, ступеню тяжкості скоєного та даним про особу винного.

Вирішуючи питання щодо покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд прийшов до висновку, що, враховуючи санкції ч.1 ст.121, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263, ч.4 ст.296 КК України, за кожне з вчинених діянь йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі у межах зазначених санкцій.

Враховуючи сукупність кримінальних правопорушень, остаточне покарання обвинуваченому суд вважає за необхідне визначити, згідно з положеннями ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі.

29.04.2022 о 09.00 годині ОСОБА_5 затримано органом досудового розслідування за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України (т.3 а.с.212-214) і 01.05.2022 слідчим суддею Ковельського міськрайонного суду Волинської області щодо нього обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, датою початку дії ухвали в частині строків тримання під вартою визначено 29.04.2022 (т.1 а.с.28-29).

Строк тримання ОСОБА_5 продовжувався 22.06.2022 та 18.08.2022 в установленому кримінальним процесуальним законом порядку.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14.09.2022 змінено раніше обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт із забороною цілодобово залишати житло (т.1 а.с.116-117).

23.10.2022 обвинувачений призваний по загальній мобілізації у воєнний час ІНФОРМАЦІЯ_9 до військової частини НОМЕР_6 (т.1 а.с.133).

23.08.2025 о 19 год. 59 хв. ОСОБА_5 затримано органом досудового розслідування за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України (т.2 а.с.34-35) і 25.08.2025 слідчим суддею Ковельського міськрайонного суду Волинської області щодо нього обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, датою початку дії ухвали в частині строків тримання під вартою визначено 23.08.2025 (т.2 а.с.35-37).

Строк тримання ОСОБА_5 продовжувався в установленому кримінальним процесуальним законом порядку, востаннє ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26.08.2026, до 24.10.2026 включно (т.3 а.с.193-194).

Отже, з 29.04.2022 по 14.09.2022 та з 23.08.2025 по даний час ОСОБА_5 утримувався в умовах попереднього ув`язнення, у зв`язку з чим, цей строк підлягає зарахуванню у строк покарання у виді позбавлення волі відповідно до ч.5 ст.72 КК України.

З 14.09.2022 по 23.10.2022 ОСОБА_5 знаходився в умовах домашнього арешту, відтак з урахуванням положень ч.5 ст.115 КПК України строк з 15.09.2022 по 23.10.2022 підлягає зарахуванню у строк покарання у виді позбавлення волі відповідно до ч.7 ст.72 КК України.

При цьому, суд відзначає, що статтю 72 КК України доповнено частиною 7 згідно з Законом України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуальногно кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» від 23.08.2023 № 3342-ІХ, який набрав чинності 28.03.2024, проте, з огляду на положення ч.1 ст.5 КК України, частина 7 статті 72 КК України підлягає застосуванню у даному кримінальному провадженні як така, що має зворотну дію у часі, оскільки поліпшує становище обвинуваченого.

08.12.2025 у кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_10 до ОСОБА_5 заявлено цивільний позов (т.1 а.с.212-215), у якому вона просить стягнути з обвинуваченого на її користь:

- 263069,08 грн. матеріальної шкоди;

- 20000,00 грн. моральної шкоди.

21.08.2026 цивільним позивачем ОСОБА_10 подано заяву про збільшення позовних вимог у частині моральної шкоди, у якій вона просить стягнути з ОСОБА_5 крім раніше заявленої матеріальної шкоди, моральну шкоду в сумі 100000,00 грн. (т.3 а.с.176-177).

09.12.2025 у кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_11 до ОСОБА_5 заявлено цивільний позов (т.2 а.с.1-4) у якому вона просить стягнути з обвинуваченого на її користь:

- завдану злочином майнову шкоду в сумі 92691,32 грн.;

- моральну шкоду в сумі 100000,00 грн.;

- витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у сумі 8000,00 грн.

Вирішуючи цивільні позови суд відзначає таке.

З огляду на визнання обвинуваченим позовів у повному обсязі, враховуючи його та інших учасників кримінального провадження позицію, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України не досліджував докази, подані на підтвердження заявлених потерпілими вимог, оскільки обставини, пов`язані з цивільними позовами не оспорювалися жодним з учасників справи.

Як визначено ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Крім того, як передбачено ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Частиною 2 ст.127 КПК України встановлено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Зважаючи на викладене, з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підлягають стягненню заявлені ними суми майнової та моральної шкоди, завданої обвинуваченим вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

Процесуальні витрати (витрати на залучення експертів) у загальній сумі 28078,90 грн. у кримінальному провадженні згідно з нормами ст.124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.369, 373-375 КПК України,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263, ч.4 ст.296 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців;

- за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;

- за ч.2 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців;

- за ч.4 ст.296 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_5 :

- період його попереднього ув?язнення з 29.04.2022 по 14.09.2022, а також з 23.08.2025 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню покарання у виді позбавлення волі;

- період його домашнього арешту з 15.09.2022 по 23.10.2022 з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити ОСОБА_5 без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_5 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_10 майнову шкоду у сумі 263069 (двісті шістдесят три тисячі шістдесят дев`ять) гривень 08 копійок та моральну шкоду у сумі 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_5 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_11 майнову шкоду у сумі 92691 (дев`яносто дві тисячі шістсот дев`яносто одна) гривня 32 копійки, моральну шкоду у сумі 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок, витрати на проведення судового автотоварознавчого дослідження у сумі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 28078 (двадцять вісім тисяч сімдесят вісім) гривень 90 копійок процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експертів.

Скасувати арешти, накладені на майно ухвалами слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області:

- від 03.05.2022 (за епізодом діяння, передбаченого ч.1 ст.121 КК України);

- від 02.09.2025 (за епізодом діяння, передбаченого ч.4 ст.296 КК України), з урахуванням ухвали Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10.11.2025 про часткове скасування арешту майна.

Речові докази:

- зішкряби речовини бурого кольору з підлоги кухні та кухонний ніж довжиною 27 см з нашаруванням речовини бурого кольору, що були виявлені та вилучені в ході огляду місця події за адресою: м.Ковель, вул.Богуна, 25/1, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, - знищити;

- джинси темно-синього кольору з наявним отвором діаметром 0,5 см, майку чоловічу чорного кольору, розірвану, з наявним отвором діаметром до 3 см з плямами речовини бурого кольору та рушник бежевого кольору з чисельними плямами речовини бурого кольору, що були добровільно видані ОСОБА_23 , які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, - повернути володільцю ОСОБА_8 ;

- кофту темного кольору та штани темного кольору, що були вилучені в ході особистого обшуку ОСОБА_5 , які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, - повернути володільцю ОСОБА_5 ;

- оптичний диск формату DVD+R з відеозаписами, який зберігається у матеріалах кримінального провадження, - залишити у матеріалах кримінального провадження;

- виписку по картковому рахунку АТ «Ощадбанк» НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_24 , яка зберігається у матеріалах кримінального провадження, - залишити у матеріалах кримінального провадження;

- аплікатори зі змивами з поверхні запобіжного кільця, спускового важеля та контрольний зразок, зразки грунту, металеві об`єкти, первинні упаковки, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, - знищити;

- електродетонатор зі шнуром жовтого кольору, два реактивні сигнальні патрони, револьвер, 9 гільз, протирку каналу ствола з контрольним відрізком, ніж, димову гранату, 6 патронів, 7 гільз, 3 кулі, які зберігаються в кімнаті зберігання зброї Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, - знищити;

- оптичні диски CD-R «hp» 700Mb, добровільно видані 24.08.2025 громадянином ОСОБА_13 , які зберігаються у матеріалах кримінального провадження, - залишити у матеріалах кримінального провадження;

- автомобіль марки «PEUGEOT» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_10 , переданий ОСОБА_10 , - залишити у володінні ОСОБА_10 ;

- автомобіль марки «VOLKSWAGEN MULTIVAN» реєстраційний номер НОМЕР_4 , який перебував у користуванні ОСОБА_11 , переданий 05.09.2026 ОСОБА_11 , - залишити у володінні ОСОБА_11 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий:ОСОБА_1