Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №156/1029/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/1029/26

Провадження № 2/156/734/26

Рядок статзвіту № 61

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 жовтня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Малюшевської І. Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Іваничі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Улибіна-Вельгус Марта Віталіївна,

до ОСОБА_2

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

І. Зміст спору

Позивач ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Улибіну-Вельгус М. В. звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи його тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_3 залишилась спадщина, яка відкрилася за законом у виді права на нараховане, але неодержане за життя грошове забезпечення у розмірі 272 000,00 грн.

Позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом (оскільки спадкодавець був розлучений та інших дітей не мав) та бажає прийняти спадщину як спадкоємець за законом, однак у встановлений законодавством строк, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, не подав до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, так як вважав, що спадщину оформить його бабуся, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем. Крім того, позивач не знав про порядок та строки спадкування, а також тривалий час з`ясовував інформацію у військовій частині щодо порядку виплати нарахованого грошового забезпечення померлого батька.

Відповідачка ОСОБА_2 є матір`ю померлого ОСОБА_3 та бабусею позивача. Вона на день смерті спадкодавця проживала разом із ним без реєстрації, однак спадщину після його смерті не приймала та будь-які вимоги щодо спадкового майна спадкодавця не заявляла.

Будь-які інші особи, що належали б до спадкоємців, які здійснюють спадкування за законом/заповітом, які б звернулися протягом строку для прийняття спадщини із відповідними заявами до нотаріуса, відсутні. Спадкова справа щодо майна померлого заведена не була.

Такі обставини змусили позивача звернутись до Іваничівського районного суду Волинської області з позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини. З огляду на наведене, представник просить суд ухвалити рішення, яким визначити позивачу додатковий тримісячний строк для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті батька.

ІІ. Позиція учасників справи

У судове засідання належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи всі учасники справи не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

У матеріалах справи міститься заява представника позивача – адвоката Улибіної-Вельгус М. В. Від 24.09.2026 про здійснення розгляду справи без її участі та участі позивача, підтримання позовних вимог у повному обсязі та відсутність заперечень щодо заочного розгляду справи. Судові витрати у справі позивач залишає за собою.

У матеріалах справи міститься заява відповідачки ОСОБА_2 від 10.09.2026 про розгляд справи без її участі, визнання позову та відсутність заперечень щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 .

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 27.08.2026 відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу п`ятиденний строк для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк для подання заперечення, з дня отримання таких. Витребувано у приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Ушакової Юлії Андріївни інформацію з Державного реєстру спадкових справ щодо наявності (відсутності) посвідченого заповіту, заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 24.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи учасники справи не з`явилися.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Сторони скористалися наданим їм правом та, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявили клопотання про розгляд справи без їхньої участі. Відтак, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального техничного засобу не здійснюється.

ІV. Обставини справи, встановлені судом

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідним сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Нововолинським міським відділом RAGS 11.02.1999 року, актовий запис № 74.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 , виданим Нововолинським відділом ДРАЦС у Володимирському районі Волинської області 20.11.2025 року, актовий запис № 634.

За життя ОСОБА_3 був учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_3 від 11.11.2024, витяг з ЄДРВВ № 20251022-00100744 від 22.10.2025) та проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_4 ). Наказом начальника НОМЕР_5 прикордонного загону № 1093-ОС від 19.10.2025 року його було виключено зі списків особового складу за станом здоров`я на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби. Згідно з витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії ДПСУ № 33 від 15.01.2026 року, захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , пов`язане з проходженням військової служби.

На день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується будинковою книгою НОМЕР_6 . Разом з тим, згідно з Актом № 31 про проживання особи не за місцем реєстрації від 17.07.2026 року, складеним комісією у складі старости Грядівського старостинського округу та сусідів, ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживав без реєстрації разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , та вони вели спільне господарство. Отже, місцем відкриття спадщини ОСОБА_3 є: АДРЕСА_2 .

Нерухомого та рухомого майна спадкодавець не мав, заповіту не залишив. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з нарахованого, але неодержаного за життя грошового забезпечення у розмірі 272 000,00 грн.

При зверненні позивача до приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Ушакової Юлії Андріївни для отримання свідоцтва про право на спадщину, позивачу було роз`яснено, що ним пропущено шестимісячний строк для звернення із заявою про прийняття спадщини, та запропоновано звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку.

Згідно з відповіддю приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Ушакової Ю. А. від 18.09.2026 року № 116/01-16 та Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру № 86747914 та № 86747928 від 18.09.2026 року, спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_3 не заводилася, заповіти чи спадкові договори від його імені у Спадковому реєстрі відсутні.

Відповідачка ОСОБА_4 є матір`ю померлого, однак спадщину після його смерті не приймала, подала до суду заяву, у якій позовні вимоги визнає повністю та не заперечує проти визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини.

Будь-які інші особи, які б належали до спадкоємців першої чи наступних черг за законом або за заповітом, відсутні.

У зв`язку з наведеними обставинами, позивач змушений звернутися до суду з даною позовною заявою.

Відповідачка не заперечує щодо визначення ОСОБА_1 додаткового тримісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

V. Застосоване судом законодавство

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (статті 12 і 81 ЦПК).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК).

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (ч. 1 ст. 82 ЦПК).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ст. 77 ЦПК).

Згідно ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд касаційної інстанції у окремих своїх постановах керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

VI. Висновки суду

Беручи до уваги причини пропущення позивачем строку для прийняття спадщини, зокрема, необізнаність позивача щодо порядку і строків прийняття спадщини, тривалий процес з`ясування інформації у військовій частині щодо нарахованого грошового забезпечення померлого батька, а також початкове переконання позивача у тому, що спадкові права будуть оформлені бабусею, яка проживала зі спадкодавцем, суд вважає, що вказані обставини свідчать про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, адже пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, з огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, визнання відповідачкою позову, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог і визначення позивачу додаткового строку, однак терміном два місяці, який на переконання суду буде достатнім для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

VІІ. Судові витрати

Враховуючи думку позивача та виходячи з вимог ст. 141 ЦПК України суд вважає, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за ним.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 додатковий двомісячний строк з дня набрання чинності цим рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони та учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; паспорт Серії НОМЕР_8 , виданий Нововолинським МС УДМС України у Волинській обл. 27.08.2015 р.;

Представник позивача: адвокат Улибіна-Вельгус Марта Віталіївна, РНОКПП НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_4 ;

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

Суддя І. Є. Малюшевська