Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №607/18481/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/18481/26Головуючий у 1-й інстанції Дзюбановський Ю.І.

Провадження № 33/817/568/26Доповідач - Ваврів І.З.

Категорія - ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 р. м.Тернопіль

Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.

за участі:

- захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності адвоката Череватого П.М.

- потерпілого ОСОБА_1

розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 , адвоката Череватого П.М. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 вересня 2026 року,

в с т а н о в и в:

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 вересня 2026 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення на підставі ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1 (одна) тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять) тисяч гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Як визнав суд, 17 серпня 2026 року о 20-10 год. в м. Тернополі на перехресті вулиць Микулинецька - Козацька водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «Ford Focus» номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці події із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alcotest Drager 6820» (повірка дійсна до 18.11.2026), що підтверджується тестом від 17.08.2026 № 2308 із результатом 0,50% проміле. З результатом огляду водій ОСОБА_2 не згідний, після чого огляд проводився в медичному закладу КНП ТОМЦСНЗ ТОР, що підтверджується висновком на стан алкогольного сп`яніння № 288 від 17.08.2026.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.9 (а) РДП України та згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 17.08.2026 серії ЕПР1 №748369 ОСОБА_2 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 17.08.2026 серії ЕПР1 №748271 водій ОСОБА_2 17 серпня 2026 року в м. Тернополі на перехресті вулиць Микулинецька Козацька, керуючи транспортним засобом марки «Ford Focus» номер НОМЕР_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не відреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху і не врахував дорожню обстановку, здійснюючи поворот ліворуч з вулиці Микулинецької на вулицю Козацька не надав перевагу в русі транспортному засобу марки «Opel Omega» номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався в зустрічному напрямку прямо в сторону міста Тернополя, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 2.3 (б), 12.1, 16.6 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

На підставі ч.2 ст.36 КУпАП суддя об`єднав в одне провадження справи про вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, які кваліфікуються за ч. 1 ст. 130 КУпАП (судове провадження №607/18481/26 (3/607/5150/2026) та за ст. 124 КУпАП (судове провадження №607/18482/26 (3/607/5151/2026) та присвоїв їм номер справи №607/18481/26 (провадження №3/607/5150/2026).

В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 вважає оскаржувану постанову незаконною та та такою, що підлягає скасуванню.

Звертає увагу суду, що розгляд справи був проведений суддею міськрайонного суду 14.09.2026р. за відсутності сторони захисту, без повідомлення ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи та за наявності клопотання захисника про відкладення розгляду справи у зв`язку із його перебуванням у відпустці. Внаслідок вказаних порушень вважає, що сторона захисту була позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права у цій справі.

Вказує, що ОСОБА_2 визнавав та визнає свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, однак не визнає своєї провини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 130 КУпАП.

Вважає результати огляду ОСОБА_2 на стан сп`яніння недостовірними та недійсними.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що п. 8 розділу Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ, від 09.11.2015р. №1452/735, передбачено, що у разі скоєння дорожньо - транспортної пригоди (далі ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.

Як вбачається із наявного у матеріалах відеозапису, працівники поліції прибули на місце ДТП о 20 год. 23 хв. 17.08.2026р. та почали спілкування із водіями в ході якого виявили у ОСОБА_2 тілесні ушкодження, кров на голові та запропонували йому медичну допомогу. Таким чином, підстави, які зобов`язували працівників поліції забезпечити обов`язкове проведення огляду на стан сп`яніння учасників ДТП у закладі охорони здоров`я виникли ще о 20 год. 23 хв. 17.08.2026р.

В свою чергу, станом на 22 год. 23 хв. 17.08.2026р. огляд ОСОБА_2 у закладі охорони здоров`я ще не розпочався. Відбір біологічного матеріалу (крові), його дослідження, огляд за допомогою газоаналізатора та огляд лікарем були проведенні по спливу двох годин з моменту фактичного виникнення правових підстав для нього.

Беручи до уваги вказане, результати огляду ОСОБА_2 у закладі охорони здоров`я є недійсними в силу вимог ст. 266 КУпАП, що було залишено поза увагою судді районного суду.

Звертає увагу суду, що в матеріалах справи відсутні відомостей про проходження лікарем, який проводив огляд ОСОБА_2 . На стан алкогольного сп`яніння, тематичного вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством.

Також вказує, що висновок лікаря містить виправлення в частині зазначених висновків.

Щодо стосується покарання, яке слід призначити ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, то просить суд врахувати, що ОСОБА_2 раніше не вчиняв ДТП, з самого початку визнавав свою провину у скоєному та щиро розкаявся, є військовослужбовцем, який характеризується з позитивної сторони. За час проходження військової служби останній брав безпосередню участь у бойових діях та виконанні бойових завдань на Донецькому напрямку. 06.02.2024р. під час виконання бойового завдання отримав вогнепальне кульове поранення, проходив тривале лікування та подальшу реабілітацію.

Просить скасувати постанову постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.09.2026р відносно ОСОБА_2 , провадження в справі в частині визнання винуватим ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Вважати ОСОБА_2 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесяти) грн.

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 , який належним чином повідомлявся апеляційним судом про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання на з`явився, проте повідомив суд про можливість розгляду справи без його участі, у зв`язку з проходженням ним військової служби.

Заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Череватого П.М., який підтримав подану апеляцію та, з наведених у ній мотивів, просять її задовольнити; потерпілого ОСОБА_1 , який при вирішенні питань, які наведені в апеляційній скарзі сторони захисту покладається на думку суду; дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Цих вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , не дотримався.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Оскільки захисник Череватий П.М. фактично не оскаржує факту скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та просить скасувати постанову в частині визнання ОСОБА_2 винним за ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд переглядає оскаржену постанову лише в цій частині.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 748369 від 17 серпня 2026 року 17 серпня 2026 року о 20-10 год. в м. Тернополі на перехресті вулиць Микулинецька - Козацька водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «Ford Focus» номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці події із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alcotest Drager 6820» (повірка дійсна до 18.11.2026), що підтверджується тестом від 17.08.2026 №2308 із результатом 0,50%о проміллє. З результатом огляду водій ОСОБА_2 не згідний, після чого огляд проводився в медичному закладу КНП ТОМЦСНЗ ТОР.

Разом з тим, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, оскільки сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів, не може слугувати достатнім доказом наявності в діях ОСОБА_2 складу адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КупАП.

Як на факт перебування в стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_2 суд послався на наявний в матеріалах справи висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведеного у КНП “ТОМЦСНЗ” ТОР. (а.с. 3)

Такий висновок складено лікарем на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 288 від 17.08.2026 року.

Відповідно до розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (зі змінами).

Згідно з пунктом 6 зазначеного Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Крім того, п. 7 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вказана норма є безальтернативною та містить пряму вказівку про обов`язковість проходження такого огляду у закладі охорони здоров`я у разі виявлення незгоди водія з результатами огляду на місці зупинки.

Згідно з положенням п. 9 розділу 2 вказаної Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Відповідно до п. 21 розділу 3 зазначеної Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Зазначені вимоги працівниками поліції не були дотримані.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, які долучено до матеріалів провадження, ознаки можливого алкогольного сп`яніння у ОСОБА_2 були виявлені працівниками поліції о 20 год 29 хв 54 с., оскільки саме в цей час, виходячи з матеріалів відеофіксації, поліцейський з`ясував у водія обставини щодо отримання ним тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, та вживання ним алкогольних напоїв.

Таким чином, із моменту виявлення працівниками поліції ознак можливого алкогольного сп`яніння та виникнення підстав для проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейські були зобов`язані забезпечити проведення такого огляду в межах установленого законодавством двогодинного строку.

Водночас із висновку щодо результатів медичного огляду № 288 від 17 серпня 2026 року вбачається, що медичний огляд ОСОБА_2 був проведений у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, а за його результатами лікарем зроблено висновок про перебування водія у стані алкогольного сп`яніння.

Разом із тим зіставлення часу виявлення працівниками поліції ознак можливого алкогольного сп`яніння, зафіксованого на відеозаписах, із часом проведення медичного огляду свідчить про те, що такий огляд відбувся після закінчення двогодинного строку, передбаченого пунктом 9 розділу II зазначеної Інструкції.

Отже, працівники поліції не забезпечили проведення медичного огляду ОСОБА_2 у встановлений нормативно-правовими актами строк, чим порушили передбачений законодавством порядок огляду водія на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому дотримання визначеної законом процедури огляду має істотне значення для оцінки достовірності його результатів, оскільки саме своєчасність проведення такого огляду є однією з гарантій об`єктивного встановлення фактичного стану особи на момент керування транспортним засобом.

За таких обставин висновок щодо результатів медичного огляду № 288 від 17 серпня 2026 року, на який суд першої інстанції послався як на доказ перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння, не може бути покладений в основу судового рішення без належної перевірки дотримання встановленої процедури його отримання.

Невиконання цієї вимоги лікарем, який оформив Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 17 серпня 2026 року не є формальним порушенням, а призвело до передчасного висновку про перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння.

За таких обставин суд апеляційної інстанції доходить висновку, що порядок проведення медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, встановлений Інструкцією № 1452/735, не було дотримано.

Таким чином, аналіз вищевказаних доказів, які були предметом дослідження суду першої та апеляційної інстанції, дає підставу стверджувати, що висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння складений з порушенням вимог Інструкції № 1452/735.

Відповідно до п.21 Інструкції № 1452/735 висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Аналогічні положення щодо допустимості як доказу результатів проведеного огляду на стан сп`яніння передбаченні статтею 266 КУпАП.

Так, згідно ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

За змістом ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Слушними також є доводи апелянта про те, що висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_2 , який проведено в КНП “ТОМЦСНЗ” ТОР і який покладено в основу висновку про керування ОСОБА_2 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, містить виправлення в частині встановленого результату та заповнений некоректно, у зв`язку з чим викликає обґрунтовані сумніви у своїй достовірності.

Апеляційний суд звертає увагу, що процедура огляду особи на стан алкогольного сп`яніння та документальне оформлення її результатів чітко регламентована Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (наказ МВС та МОЗ № 1452/735). Будь-які підчистки, виправлення чи некоректні формулювання результату прямо суперечать вимогам цієї Інструкції,

З урахуванням наведеного, вважаю, що висновки суду першої інстанції, в силу неповноти проведеного судового розгляду, містять істотні суперечності щодо наявності в діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області притягнуто до адміністративної відповідальності.

Оскільки наведені вище обставини, на переконання апеляційного суду, є безумовною підставою для скасування судового рішення, суд не дає оцінку іншим доводам, наведеним в апеляційній скарзі.

За змістом ст.62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_2 дій, кваліфікованих за ч.1 ст.130 КУпАП, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, який розглядався судом першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність в його діях складу даного адміністративного правопорушення, а відтак провадження по справі відносно нього, в цій частині, підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

За таких обставин, постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 вересня 2026 року, в частині визнання винуватим ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, слід скасувати.

Приймаючи до уваги, що судом першої інстанції ОСОБА_2 обґрунтовано визнаний винним та притягнутий до адмінвідповідальності за ст.124 КУпАП, а також враховуючи, що адміністративне стягнення на правопорушника за ч.1 ст.130 КУпАП та ст.124 КУпАП було накладено місцевим судом в порядку ст.36 КУпАП, постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 вересня 2026 року відносно ОСОБА_2 , в частині накладення адміністративного стягнення необхідно змінити та вирішити питання про його відповідальність за ст.124 КУпАП.

Керуючись ст.294 КУпАП, —

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Череватого П.М. — задовольнити частково.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 вересня 2026 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 130 ч.1 КУпАП, в частині визнання винуватим ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, — скасувати та закрити провадження в цій частині.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 вересня 2026 року відносно ОСОБА_2 , в частині накладеного адміністративного стягнення, — змінити.

Вважати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесяти) грн.

В решті постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 вересня 2026 відносно ОСОБА_2 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя