Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №462/5344/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 462/5344/26 Головуючий у 1 інстанції: Іванюк І.Д.

Провадження № 33/811/1497/26 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю захисника Гриневича М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника Гриневича М.М. в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 13 серпня 2026 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,

в с т а н о в и в :

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (у розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 повторно протягом року після того, як був притягнутий 18.11.2025 року Управлінням патрульної поліції у Львівській області до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, 10.06.2026 року о 22:13 год. на вул. Любінській, 84 у м. Львові, керував транспортним засобом Opel Movano, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами на один рік постановою Франківського районного суду м. Львова від 06.08.2025 року, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, захисник – адвокат Гриневич М.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Залізничного районного суду м. Львова від 13 серпня 2026 року, закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що винуватість ОСОБА_1 не доведена належними та допустимими доказами.

Звертає увагу, що наявна у матеріалах справи копія постанови з ЄДРСР не завірена належним чином. Окрім цього зауважує, що така разом з протоколом про адміністративне правопорушення до суду не скеровувалася, а відтак апелянт припускає, що суд самостійно перебрав на себе повноваження збирати докази справі, що має бути покладено на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене, вважає, що постанова судді Франківського районного суду м. Львова від 06.08.2025 у справі №465/4156/25 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є недопустимим доказом.

Також зазначає, що відеозапис, долучений до матеріалів справи не містить фіксації керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

На думку захисника, суддя безпідставно покликався як на доказ винуватості ОСОБА_1 на постанову, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки відсутня інформація, чи набрала така законної сили та чи не була скасована у законному порядку.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Захисник Гриневич М.М. не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі ОСОБА_1 .

За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 .

У суді апеляційної інстанції захисник Гриневич М.М. апеляційну скаргу підтримав, просив її задоволити. Додатково зазначив, що відповідно до ст. 38 КУпАП минув строк накладення адміністративного стягнення, тому справа підлягає закриттю на підставі п.7 ст. 247 КУпАП.

Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

На думку апеляційного суду, розглянувши вказану справу, суддя суду першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП.

Так, диспозицією вказаної частини та статті закону встановлено адміністративну відповідальність за повторне, протягом року, вчинення порушень, таких як, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Факт скоєння ОСОБА_1 вказаного правопорушення за обставин, викладених у постанові судді, підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 689576 від 10.06.2026 (а.с. 1);

- рапортом інспектора т.в.о. командира взводу №1 роти №1 батальйону №1 УПП у Львівській області Зубика М. від 10.06.2026, згідно із яким 10.06.2026 у ході патрулювання у м. Львові, на вул. Любінській, 92, о 22:13 год. було зупинено автомобіль «Opel Movano», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . Встановлено що останній, повторно протягом року, керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Стосовно водія було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с 5);

- рапортом інспектора взводу 2 роти 1 батальйону 1 УПП у Львівській області ДПП Волюватого С. від 10.06.2026, згідно з яким 10.06.2026 він заступив на патрулювання у складі екіпажу «Омега 253» з інспектором Зубик М.І. У м. Львові на вул. Любінській, 92 о 22:13 год. ними було зупинено «Opel Movano», номерний знак НОМЕР_1 , під керуваням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не виконує рішення Франківського районного суду м. Львова та керує транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Було складено протокол за ч.5 ст. 126 КУпАП серії ЕПР1 №689576. Так як, були ознаки кримінального правопорушення, а саме: невиконання рішення суду ст. 382 КК України, було повідомлено СОГ ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області (а.с. 6);

довідкою інспектора ВАП УПП у Львівській області Попович Х. від 11.06.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 18.11.2025 притягався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 20400,00 грн ;

- відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції на якому зафіксовано зупинення транспортного засобу марки «Opel Movano», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , а також встановлення працівниками поліції про те, що останній притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП рішення Франківського районного суду м. Львова та до адміністративної за ч.4 ст. 126 КУпАП постановою УПП у Львівській області (а.с 8).

Тобто, наявність довідки ВАП УПП у Львівській області Попович Х. від 11.06.2026, свідчить про те, що ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, та в подальшому повторно протягом року вчинив адміністративне правопорушення - керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив п.2.1 а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, висновок викладений у постанові Залізничного районного суду м. Львова від 13 серпня 2026 року про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, та підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки такі спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом на якому зафіксовано зупинку транспортного засобу марки «Opel Movano», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причиною зупинки стало те, що не підсвічувався номерний знак, причини зупинки були доведені до відома водія, а тому останній є суб`єктом відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП.

Також апеляційний суд звертає увагу на те, що постанова Франківського районного суду м. Львова від 06.08.2026 згідно з відомостями, які наявні у ЄДРСР набрала законної сили 18.08.2025, та в суді апеляційної інстанції захисник Гриневич М.М. не надав доказів про перегляд такої судом апеляційної інстанції або її скасування.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП відповідальність наступає за керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.

Згідно ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінюючи зібрані у справі та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 доведена та його дії вірно кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

На переконання апеляційного суду, досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою, є належними та допустимими, та такими в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Як на час складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, так і на час апеляційного перегляду постанови Залізничного районного суду м. Львова від 13.08.2026 рішення суду про скасування постанови відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП відсутнє, що також вказує на чинність постанови за ч. 4 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті виключно безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.

Щодо доводів захисника про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Як зазначено у протоколі серії ЕПР1 №689576, датою вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, вказано 10 червня 2026 року і трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення фактично закінчився б 10 вересня 2026 року, судове рішення суддею суду першої інстанції у даній справі постановлено 13 серпня 2026 року, тобто, адміністративне стягнення було накладено на останнього в межах строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.

Таким чином, враховуючи вказані обставини, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, підстав для його скасування під час апеляційного перегляду не встановлено, а тому, постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 13 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу захисника Гриневича М.М. - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк