Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №349/1018/26 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 08 жовтня 2026 р.

Справа: №349/1018/26

Суддя: Романюк М. Ф.

Справа № 349/1018/26 Головуючий у 1 інстанції: Джус Р.В.

Провадження № 33/811/1653/26 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., з участю захисника – адвоката Мадиняк Х.І., потерпілого ОСОБА_1 , представника потерпілого – адвоката Крук О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 – адвоката Мадиняк Христини Ігорівни на постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 11 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,

встановив:

вищенаведеною постановою в задоволенні клопотання адвоката Крук О.О. про призначення у справі судової інженерно – транспортної експертизи, відмовлено.

Визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок (вісімсот п`ятдесят гривень нуль копійок).

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Згідно з постановою судді, 26.06.2026 о 14:20, дорога М-30, 65 км + 990 м, водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки DAF XF 105.410, р.н. НОМЕР_1 , у складі із напівпричепом, рухаючись на автодорозі М-30, 65 км + 990 м, Рогатинської МТГ, поза межами населеного пункту Рогатинської МТГ, не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не зреагував на зміну дорожньої обстановки, та допустив зіткнення із транспортним засобом марки Chevrolet, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався попереду. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п.2.3 «б», п.12.1, п.13.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КпАП України.

Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 – адвокат Мадиняк Х.І. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що оскаржувана постанова суду є незаконною і необґрунтованою, ухваленою внаслідок неправильного розподілу тягаря доказування, вибіркової оцінки пояснень учасників ДТП, надання наперед установленої сили протоколу про адміністративне правопорушення та припущень щодо технічного механізму зіткнення.

Щодо пункту 2.3 «б» ПДР України апелянт зазначає, що матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_3 відволікався від керування, не стежив за дорожньою обстановкою або несвоєчасно відреагував на її зміну. Навпаки, суд установив, що ОСОБА_3 застосував екстрене гальмування.

Щодо пункту 12.1 ПДР України апелянт вказує на те, що не встановлено фактичної швидкості автомобіля DAF і не наведено жодного розрахунку, який би свідчив, що вона була небезпечною з огляду на дорожню обстановку, масу автопоїзда, стан покриття та момент виникнення перешкоди. Сам факт того, що після раптової зміни траєкторії Chevrolet зіткнення не вдалося уникнути, не доводить, що до виникнення небезпеки швидкість DAF була небезпечною.

Крім того, суд не встановив ані фактичної дистанції між транспортними засобами до початку маневру Chevrolet, ані безпечної дистанції, якої за конкретних умов повинен був дотримуватися ОСОБА_3 , ані фактичного інтервалу в момент початку об`їзду. Без таких даних висновок про порушення пункту 13.1 ПДР є припущенням, побудованим лише на тому, що зіткнення відбулося.

Звертає увагу на те, що суд неправильно відтворив та оцінив пояснення учасників ДТП.

Вказує, що схема ДТП, гальмівний слід та розташування вибоїни не підтверджують вини ОСОБА_2 .

При апеляційному розгляді захисник – адвокат Мадиняк Х.І., підтримала апеляційну скаргу та просила її задоволити.

Потерпілий ОСОБА_1 та його представник – адвокат Крук О.О., заперечили апеляційну скаргу та просили залишити оскаржувану постанову без змін.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП , є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №703752 від 26.06.2026 з якого вбачається, що 26.06.2026 о 14:20, дорога М-30, 65 км + 990 м, водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки DAF XF 105.410, р.н. НОМЕР_1 , у складі із напівпричепом, рухаючись на автодорозі М-30, 65 км + 990 м, Рогатинської МТГ, поза межами населеного пункту Рогатинської МТГ, не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не зреагував на зміну дорожньої обстановки, та допустив зіткнення із транспортним засобом марки Chevrolet, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався попереду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п.2.3 «б», п.12.1, п.13.1 Правил дорожнього руху;

-схемою місця ДТП, яка сталася 26.06.2026 о 14:20 на автодорозі Рогатинської МТГ, поза межами населеного пункту, М-30, 65 км + 2990 м, на якій відображено дорожню обстановку, місце з`їзду з головної дороги на другорядну, розташування транспортних засобів після зіткнення, гальмівний шлях вантажного транспортного засобу, наявність вибоїни на проїзній частині, а також нанесено необхідні лінійні розміри та прив`язку місця пригоди до елементів дорожньої обстановки. На зворотному боці схеми також зафіксовано перелік видимих (зовнішніх) механічних пошкоджень транспортних засобів марки Chevrolet, (ліва сторона транспортного засобу, деформація кузова, переднє праве колесо, переднє вітрове скло), та марки DAF, (передня права частина), отриманих унаслідок ДТП. Схема підписана обома учасниками ДТП без зауважень;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 26.06.2026, відповідно до яких 26.06.2026 приблизно о 14:20 він рухався на автомобілі Chevrolet, ВO0675YB, в сторону м. Рогатина на ділянці дороги між с. Пуків і с. Вербилівці, дорога М-30. Заздалегідь ввімкнув лівий покажчик повороту, щоб здійснити з`їзд наліво з головної дороги на другорядну (в дозволеному місці, де переривчаста лінія). Під час повороту він відчув удар в сторону, і у нього вистрілили подушки внаслідок удару. Також він травмувався. Декілька хвилин у нього був шок і погіршилося самопочуття, і він не міг вибратися із машини. Коли все ж таки вибрався з машини, побачив, що у нього в`їхав тягач DAF, BС0143ВM. Від удару його автомобіль отримав значні ушкодження. Дана ДТП трапилась внаслідок порушення водієм тягача Правил дорожнього руху;

- світлокопії посвідчень водія та свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу;

- фотознімки з місця пригоди, із яких вбачається, що ДТП сталася на ділянці дороги, яка має по одній смузі руху в кожному напрямку, розділених переривчастою лінією дорожньої розмітки. Ліворуч по ходу руху автомобіля Chevrolet наявне примикання другорядної дороги, а край проїзної частини з правого боку відокремлений від узбіччя суцільною лінією дорожньої розмітки. На фотознімках також зафіксовано гальмівний шлях автомобіля DAF, який проходить із правої смуги руху у напрямку смуги зустрічного руху, де й завершується, розташування транспортних засобів на смузі зустрічного руху після зіткнення, характер їх механічних пошкоджень та пошкодження дорожнього покриття.

Аналізуючи відомості цих доказів у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій, зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п.12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п.13.1 Правил дорожнього руху, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Співставивши усі наявні у справі докази з фактично дослідженими по справі обставинами, та зі змістом обставин, що ставляться у вину ОСОБА_2 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що матеріалами провадження доведено наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, чим спростовуються доводи апеляційної скарги.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що пояснення ОСОБА_2 щодо перебування автомобіля Chevrolet на узбіччі із правої сторони та раптового початку ним маневру повороту чи розвороту не узгоджуються з іншими дослідженими доказами у справі.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано оцінив версію ОСОБА_2 критично, оскільки вона не знайшла належного об`єктивного підтвердження в матеріалах справи.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, із долучених до справи фотоматеріалів із місця ДТП та схеми ДТП, гальмівний шлях автомобіля DAF розпочинається на своїй смузі руху та завершується на зустрічній. Також зафіксовано пошкодження дорожнього покриття (вибоїна та подряпини асфальта) на зустрічній смузі руху в районі розташування переднього правого колеса автомобіля Chevrolet. Вибоїна та початок подряпини на асфальті, розташовані на відстані 0,68см від роздільної смуги на зустрічній смузі руху. Такий слід свідчить про те, що після бокового удару автомобіль Chevrolet, був зміщений, а також те, що в момент удару автомобіль Chevrolet вже здійснював маневр з?їзду, бо в момент удару вже перетинав проїзну частину в напрямку з?їзду на другорядну дорогу. Обидва водії також зазначили, що зіткнення відбулось на зустрічній смузі руху. Наведене свідчить, що водій DAF, рухаючись позаду, не забезпечив безпечної дистанції, не врахував дорожню обстановку та не відреагував належним чином на маневр транспортного засобу, який рухався попереду, хоча рухаючись позаду іншого транспортного засобу, зобов`язаний був обрати таку швидкість та дистанцію щоб мати можливість безпечно зменшити швидкість або зупинитися у разі зміни дорожньої обстановки попереду.

У цій справі суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_3 керував вантажним автомобілем із напівпричепом, рухався позаду іншого транспортного засобу та внаслідок зміни дорожньої обстановки допустив зіткнення з ним. Ці обставини оцінювалися судом не ізольовано, а в сукупності з іншими матеріалами справи, зокрема схемою ДТП, фотознімками та зафіксованим напрямком гальмівного сліду.

Апеляційний суд не погоджується з доводами захисника про те, що схема ДТП, гальмівний слід і розташування вибоїни не мають доказового значення для встановлення обставин пригоди. Зазначені матеріали відображають об`єктивні дані щодо дорожньої обстановки, розташування транспортних засобів після зіткнення, напрямку гальмування та характеру механічних пошкоджень. У сукупності з поясненнями учасників ДТП вони дають змогу оцінити обставини пригоди та перевірити наведені водіями версії її виникнення.

При цьому суд першої інстанції не обмежився формальним посиланням на протокол про адміністративне правопорушення, а дослідив та зіставив його відомості з іншими доказами у справі. Отже, доводи захисника про надання протоколу наперед установленої сили не відповідають змісту оскаржуваної постанови.

З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дослідив обставини справи, надав оцінку доказам у їх сукупності та дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом апеляційної інстанції при винесенні постанови.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом першої інстанції не встановлено, тому, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.

Викладені в обґрунтування поданої апеляційної скарги доводи, з урахуванням наявних по справі доказів, не дають жодних сумнівів в правильності таких висновків судді та не спростовують встановлені судом обставини ДТП, а тому підстави для скасування постанови судді першої інстанції відсутні.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційних вимог немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 11 вересня 2026 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 – адвоката Мадиняк Христини Ігорівни – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф. Романюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua