Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №620/7789/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/7789/22 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Житняк Л.О., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Файдюка В.В., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року про встановлення способу і порядку виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року задоволено заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі № 620/7789/22.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.11.2022, яке набрало законної сили 07.03.2023 після постановлення Шостим апеляційним адміністративним судом ухвали про відмову у відкритті, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо нарахування ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі меншому, ніж вісім мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій, з урахуванням раніше виплачених коштів.

На вимогу державного виконавця №15588 від 18.07.2024 надійшов лист боржника про те, що ГУ ПФУ в Чернігівській області вчинено всі можливі дії для виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.11.2022, проте, відсутня фінансова можливість виконати вказане рішення суду в частині виплати коштів позивачу (а.с.73-74).

Також, ГУ ПФУ в Чернігівській області додано розрахунок, з якого вбачається, що розмір доплати ОСОБА_1 становить 11 566,00 грн. (а.с.74 на звороті).

З огляду на невиплату боргу в розмірі 11 566,00 грн., 04.11.2025 Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції звернулося до суду із заявою про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду (далі по тексту - заява, а.с.68-69).

Так, у вказаній заяві заявник просив суд змінити спосіб та порядок виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 у справі № 620/7789/22, на стягнення з ГУ ПФУ в Чернігівській області 11 566,00 грн. на користь ОСОБА_1 недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі 11 566,00 грн.

Суд першої інстанції постановляючи ухвалу про зміну способу виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 у справі № 620/7789/22, дійшов висновку, що відповідачем судове рішення, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, не виконано без поважних причин, а саме: в частині виплати позивачу нарахованої суми доплати в розмірі 11 566,00 грн., а тому існують законні підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з відповідача відповідних виплат.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Крім того, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані ст. 378 КАС України.

Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 за № 4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесені суттєві зміни до положень ст. 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Так, у силу вимог статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що починаючи з 19.12.2024, статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни «зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплату за перерахованою пенсією» на «стягнення коштів із державного органу боржника».

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.11.2022, яке набрало законної сили 07.03.2023, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

При цьому, вказане рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 виконано боржником в частині нарахування ОСОБА_1 недоплаченої частини щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік, проте не проведено виплату в повному розмірі, через відсутність фінансування.

У даному випадку, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є невиплата позивачу суми боргу у розмір 11 566,00 грн., протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 620/7789/22.

Щодо доводів скаржника в апеляційній скарзі про те, що недоплачена частина щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік, виплачена боржником ОСОБА_1 23.09.2025 року, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги останньому, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вони не заслуговують на увагу суду, з огляду на наступне.

Так, до апеляційної скарги додано скріншот розшифровки виплат ОСОБА_1 , за період з 01.09.2025 по 30.09.2025, в якій зазначено про одноразову виплату 23.09.2025 за рішенням суду (код 5071) в розмірі 11 566,00 грн.

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції вважає вказані докази неналежними, оскільки зазначена розруківка не є належним платіжним документом, який підтверджує виплату ОСОБА_1 суми боргу у розмір 11 566,00 грн., на рахунки останнього.

Окрім того, як зазначає боржник - ГУ ПФУ в Чернігівській області, що останнім 23.09.2025 здійснено виплату позивачу суми боргу у розмір 11 566,00 грн., натомість заява Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подана до суду 04.11.2025 про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №620/7789/22, копія якої була надіслана ГУ ПФУ в Чернігівській області.

Тобто, боржнику було достеменно відомо про наявність вказаної заяви Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №620/7789/22, і останнім не надано належних доказів виконання Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 ані до суду першої інстанції до моменту постановлення судом ухвали, яка оскаржується відповідачем, ані в рамках виконавчого провадження ВП №72007042, яке відкрито на виконання вказаного рішення суду (а.с.75).

Враховуючи імперативні вимоги частини 3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), колегією суддів встановлено, що з дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше двох місяців, тоді як заборгованість у розмірі 11 566,00 грн., нарахована на виконання судового рішення, позивачу не сплачена, а тому наявні підстави для змінити способу виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 та встановлення способу виконання рішення, шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 нарахованої доплати у сумі 11 566,00 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованою заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №620/7789/22 та законною оскаржувану ухвалу суду першої інстанції.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки викладені в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції, а судом першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки вона не містить обґрунтувань які могли б бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 242, 243, 294, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року про встановлення способу і порядку виконання рішення суду - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: В.В. Файдюк

Ю.К. Черпак

Повний текст виготовлено 09.10.2026 року