Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №703/1221/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 703/1221/24 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Крива Ю.В., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Файдюка В.В., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 листопада 2024 року про зупинення провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство «Вод Гео» про визнання протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованому в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 листопада 2024 року зупинено провадження у даній справі до прийняття Конституційним Судом України рішення з питань «конституційності» частини 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просять суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції (за текстом апеляційної скарги).

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, а тому клопотання Комунального підприємства «Вод Гео» про розгляд справи за участю сторін у судовому засіданні не підлягає задоволенню.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Приймаючи рішення про зупинення провадження по даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що її розгляд об`єктивно неможливий, і є необхідність застосувати в даній справі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Нормами чинного адміністративного судочинства, зокрема положеннями п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України регламентовано, що суд зупиняє провадження у справі в разі, зокрема:

3) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Так, зупинення провадження у справі призводить до тимчасового припинення процесуальних дій в адміністративній справі з урахуванням обставин, які створюють перешкоди для її розгляду, до завершення вказаних обставин або реалізації потрібних дій.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що правові положення статті 236 КАС містять вичерпний перелік обов`язкових підстав для зупинення провадження у справі та наявність підстав на розсуд суду для зупинення провадження по справі.

У свою чергу, зупинення провадження має відповідати критеріям та завданням адміністративного судочинства, зокрема, своєчасності вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, у клопотаннях про зупинення провадження у даній справі позивач та третя особа просять зупинити провадження у справі до прийняття Конституційним Судом України рішення з питань «конституційності» частини першої статті 14-3 та частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У частині другій статті 152 Конституції України визначено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, до правовідносин у цій справі підлягають застосуванню положення законодавства, які були чинними та діяли на час виникнення спірних правовідносин.

Предметом позову у даній справі є визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що станом на момент прийняття відповідачем оскаржуваних постанов, положення ст. 132-1 і 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення були чинними, неконституційними не визнавалися, а тому, підлягали застосуванню.

Крім того, із змісту імперативних приписів пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України вбачається, що підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є, зокрема: встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 24 березня 2021 року у справі №295/4665/16-а.

Отже, дослідивши матеріали справи та доводи клопотань про зупинення провадження у даній справі, колегія суддів вважає, що підстави, які б перешкоджали подальшому розгляду даної справи судом апеляційної інстанції - відсутні.

У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта про порушення судом першої інстанції процесуальних норм права, що призвело до постановлення незаконної ухвали про зупинення провадження по справі, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.

У зв`язку з вищезазначеним, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст. 236, 242, 294, 308, 310, 315, 320, 321, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити повністю.

Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 листопада 2024 року про зупинення провадження у справі - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: В.В. Файдюк

Ю.К. Черпак

Повний текст виготовлено 09.10.2026 року