Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №439/1870/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 439/1870/25 Головуючий у 1 інстанції: Войтюк Т.Л.

Провадження № 22-ц/811/369/26 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого – судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 23 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів,

встановив:

23.09.2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються на підставі рішення Бродівського районного суду Львівської області від 28 грудня 2015 року з ОСОБА_1 на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягувати аліменти у розмірі однієї третини заробітку (доходу) ОСОБА_1 , щомісячно, починаючи з дня подання даної заяви і до досягнення дітьми повноліття.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 28 грудня 2015 року у справі №439/1721/15-ц аліменти на дітей присуджені у твердій грошовій сумі – по 500 грн. на кожну дитину, однак, такий розмір аліментів є меншим від встановленого законом мінімального гарантованого розміру аліментів на дитину і не покриває базових потреб дітей, які зростають з їх віком.

Утримання сина та доньки, їх виховання, навчання, лікування та забезпечення всіх необхідних умов для гармонійного фізичного та інтелектуального розвитку дітей є важким матеріальним тягарем для позивачки, позаяк, відповідач є молодою, здоровою та працездатною особою, інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб на утриманні не має, аліменти на інших осіб не платить та стягнення по виконавчих документах з нього не проводиться.

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 23 грудня 2025 року позов задоволено.

Змінено спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі рішення Бродівського районного суду Львівської області від 28 грудня 2015 року в справі №439/1721/15-ц у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 27.11.2015 року і до досягнення дітьми повноліття, та присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_1 , просив рішення змінити в частині визначення розміру стягуваних аліментів, зменшивши його з 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 на 1/4 частину всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили i досягнення старшою дитиною повноліття.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що в даний час мобілізований і проходить військову службу в Збройних Силах України та знаходиться безпосередньо в зоні бойових дій.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції стороною відповідача було надано довідку про доходи ОСОБА_1 за період з листопада 2024 року по жовтень 2025 року, з якої вбачається, що його сукупний річний дохід становив 603922 грн.

Вказує, що стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) є для нього значним, оскільки він неодноразово був поранений і велику частину коштів витрачає на лікування та реабілітацію.

Також звертає увагу, що сплачує аліменти в розмірі не менше 50 відсотків від встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а не 500 грн. на кожну дитину, як зазначено в рішенні Бродівського районного суду Львівської області від 28 грудня 2015 року, і жодних заборгованостей по сплаті аліментів на дітей не має.

Додає, що сума аліментів на двох дітей, починаючи з 01.01.2026 року, становить 3512 грн.

Зазначає, що погоджується сплачувати аліменти в частці від заробітку (доходу), але не в розмірі 1/3 частини, а в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), і, враховуючи те, що його річний дохід за період з листопада 2024 року по жовтень 2025 року становив 603922 грн., то аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) будуть становити близько 6300 грн. на кожну дитину, що, на його переконання, є достатнім для нормального утримання дітей.

Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 29.09.2026 року, є дата складення повного судового рішення – 09.10.2026 року.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 12.01.2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 23 серпня 2016 року.

Сторони у справі є батьками неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16.07.2013 року, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 12.03.2015 року.

За рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 28 грудня 2015 року з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 стягуються аліменти на неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 500 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 27.11.2025 року і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до довідки №01-16-08/08/51 про зареєстрованих у житловому приміщені (будинку) осіб, діти зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , разом із позивачкою.

Згідно довідки №86 від 02.09.2025 року, неповнолітні діти сторін: син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4 навчаються у Суховільському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів ім. Г. Столяр.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у ВП №53020660 станом на серпень 2025 року, заборгованості у ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 зі сплати аліментів немає.

Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 від 21.11.2025 року №809, відповідач є військовослужбовцем та отримує дохід, загальна сума якого за період з листопада 2024 року по жовтень 2025 року становить 603922 грн. 05 коп.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За вимогами статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною першою статті 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч.2 ст.181 СК України).

Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Змінювати спосіб стягнення аліментів, в силу приписів частини третьої статті 181 СК України, є правом одержувача аліментів (позивача) і таке право є безумовним, тобто можливість реалізації цього права не ставиться в залежність від певних обставин, таких як зміна матеріального або сімейного стану батьків дитини, погіршення або поліпшення їх здоров`я тощо. Реалізація цього права направлена, перш за все, для забезпечення якнайкращих інтересів дитини.

З наведеного слідує, що позивач, як одержувач аліментів за рішенням суду, на законній підставі звернулась до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку від доходу відповідача – батька дітей.

Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, передбачені статтею 182 СК України.

Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; а також інші обставини, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Разом з тим, необхідно враховувати, що законодавцем визначено лише мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину, а тому розмір аліментів, з урахуванням матеріального становища дитини та її стану здоров`я, матеріального становища платника аліментів та інших обставин, які відповідно до статті 182 СК України враховуються судом при визначенні розміру аліментів, може бути більшим для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

При цьому, основним критерієм визначення судом розміру аліментів на дитину має бути достатність аліментів для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Статтею 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Частиною п`ятою статті 183 СК України визначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Таким чином, сімейне законодавство визначає, що розмір частки доходу платника аліментів на утримання двох дітей становить 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що він за своїм матеріальним становищем не може виконувати батьківських обов`язків по утриманню дітей та сплачувати аліменти саме у розмірі 1/3 частини від усього його заробітку (доходу) на даний час або що присудження матеріального утримання дітей в розмірі 1/3 його заробітку (доходу) є надмірно великою сумою.

Інші доводи апеляційної скарги, зокрема, про те, що відповідач під час проходження військової служби в Збройних Силах України отримав поранення в зоні бойових дій, перебував на лікуванні та, в подальшому, буде потребувати затрат коштів на лікування та реабілітацію, колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи не підтверджені жодними доказами.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідач, як платник аліментів, не позбавлений права звертатись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів у разі погіршення свого майнового стану.

Враховуючи наведені вище норми матеріального права й те, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів відповідає критерію достатності аліментів для забезпечення гармонійного розвитку дітей сторін, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції за наслідками вирішення даного спору і підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги відповідача немає, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу – залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 23 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 09 жовтня 2026 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич