Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №128/3089/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 128/3089/24 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є. О.

Провадження № 22-ц/811/374/25 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого – судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря – Хоцяновича О.В.,

з участю: представника позивача – Заїки В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 грудня 2024 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

У липні 2024 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (далі – ПрАТ «СК «Арсенал Страхування») звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 , як із винної в дорожньо-транспортній пригоді (далі – ДТП) особи, в порядку суброгації майнову шкоду в розмірі 144841 грн. 03 коп.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 17.10.2023 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування транспортного засобу марки DAF XF 480 FAR, д.н.з. НОМЕР_1 .

24.10.2023 року в с. Стрижавка Вінницької області сталася ДТП за участю транспортного засобу марки DAF XF 480 FAR, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , і транспортного засобу марки «Mercedes-Benz Actros», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , в результаті чого з вини останнього пошкоджено транспортний засіб марки DAF XF 480 FAR, д.н.з. НОМЕР_1 .

Згідно звіту №68909 від 15.07.2024 року, наданого СОД ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту КТЗ марки DAF XF 480 FAR, д.н.з. НОМЕР_1 (вартість матеріального збитку) становить 316596 грн. 29 коп., проте, згідно рахунку на передоплату №2305719 від 25.10.2023 року, наданого ТОВ «ТЕС ТРАКС ОДЕСА», вартість відновлювального ремонту автомобіля марки DAF XF 480 FAR, д.н.з. НОМЕР_1 , склала 316591 грн. 03 коп.

Відповідно до умов договору добровільного страхування (з урахуванням безумовної франшизи в розмірі 13750 грн.), позивач відшкодував витрати на ремонт автомобіля на рахунок ТОВ «ТЕС ТРАКС ОДЕСА» в сумі 302841 грн. 03 коп., що підтверджується платіжним дорученням №55760819 від 14.11.2023 року

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки «Mercedes-Benz Actros», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в АТ «СК «АРКС», з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, 160000 грн. та франшизою в розмірі 2000 грн.

АТ «СК «АРКС» 14.12.2023 року здійснило перерахунок страхового відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» в розмірі 158000 грн. (160000 грн. – 2000 грн.), тому невідшкодованою залишилася сума 144841 грн. 03 коп. (302841 грн. 03 коп. –158000 грн.), яка підлягає відшкодуванню за рахунок винної особи.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 грудня 2024 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» борг у сумі 144841 грн. 03 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» судовий збір у розмірі 3028 грн.

Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_1 , просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначав, що вказана справа розглядалася у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, однак, копії ухвали про відкриття провадження у справі він не отримував і своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та доказів на спростування заявлених до нього вимог не скористався, відтак, було порушено його право на справедливий судовий розгляд.

Зазначає, що він вчинив ДТП на автомобілі, яким користувався під час виконання своїх трудових обов`язків, оскільки між ним та ТОВ «Ейбі Лоджистикс», в особі директора Балушки А.М., був укладений цивільно-правовий договір від 03.07.2023 року, який діяв на час ДТП.

Додає, що згідно з умовами даного договору, він ( ОСОБА_1 ), як виконавець, брав на себе зобов`язання з перевезення вантажів замовника (ТОВ «Ейбі Лоджистикс»), для чого використовував автомобіль, який належить замовнику, тому саме ТОВ «Ейбі Лоджистикс» є відповідальним за завдану внаслідок ДТП шкоду на підставі ч.1 ст.1172 ЦК України.

11.03.2025 року позивач ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи та вимоги апелянта, вказавши, що за цивільно-правовим договором (угодою) немає роботодавців і працівників, а є виконавець ( ОСОБА_1 ), який зобов`язувався виконати певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу й оплачує її.

В судове засідання апеляційного суду 22.09.2026 року відповідач ОСОБА_1 не з`явився, його представник – адвокат Бекерська Н.В. подала заяву, в якій просила проводити розгляд справи у відсутності їхньої сторони на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, розгляд справи проведено у відсутності сторони відповідача.

Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 01.10.2026 року о 12:50.

Заслухавши пояснення сторони позивача в заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.10.2023 року, о 09 год. 20 хв., в смт. Стрижавка, Вінницького району, Вінницької області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mercedes-Benz Actros», д.н.з. НОМЕР_2 , здійснюючи рух заднім ходом, не впевнився в безпечності, не попросив допомоги, внаслідок чого здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем марки DAF XF 480 FAR, д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 21 лютого 2024 року провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрите у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

17.10.2023 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №906/23-Т/О, за умовами якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення транспортного засобу марки DAF XF 480 FAR, д.н.з. НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

Відповідно до рахунку на передоплату №2305719 від 25.10.2023 року, наданого ТОВ «ТЕС ТРАКС ОДЕСА», та акту виконаних робіт №2304526 від 21.12.2023 року, загальна вартість відновлювального ремонту становила 316591 грн. 03 коп.

Відповідно до умов договору добровільного страхування (з урахуванням безумовної франшизи в розмірі 13750 грн.), ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» відшкодувало витрати на ремонт транспортного засобу марки DAF XF 480 FAR, д.н.з. НОМЕР_1 , на рахунок ТОВ «ТЕС ТРАКС ОДЕСА» в сумі 302841 грн. 03 коп., що підтверджується платіжним дорученням №55760819 від 14.11.2023 року

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Mercedes-Benz Actros», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в АТ «СК «АРКС», з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, 160000 грн. та франшизою в розмірі 2000 грн. (поліс ЕР №212293917).

АТ «СК «АРКС», як страховик забезпеченого транспортного засобу, 14.12.2023 року здійснило перерахунок страхового відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» в розмірі 158000 грн. (160000 грн. – 2000 грн.).

Невідшкодованою залишилася сума 144841 грн. 03 коп. (302841 грн. 03 коп. – 158000 грн.).

У відповідності до ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.ст.22, 1192 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, зокрема, витрат, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), має право на їх повне відшкодування, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У відповідності до ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, з урахуванням наведених вище норм, страховик потерпілої в ДТП особи має право на стягнення в порядку суброгації з винної в ДТП особи страхового відшкодування, яке він виплатив страхувальнику (потерпілому) на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (договору майнового страхування).

Згідно зі ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, чинній на момент вказаної ДТП, у разі настання страхового випадку страховик в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 12 Закону, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Статтею 29 цього Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Mercedes-Benz Actros», д.н.з. НОМЕР_2 , з вини водія якого вчинено ДТП, була застрахована в АТ «СК «АРКС», з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, 160000 грн. та франшизою в розмірі 2000 грн. (поліс ЕР №212293917), тому страхова компанія забезпеченого транспортного засобу виплатила страховику потерпілого від ДТП страхове відшкодування з урахуванням наведених вище вимог ст.ст.22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в розмірі 158000 грн.

Згідно зі ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку, що майнова шкода в розмірі 144841 грн. 03 коп. (302841 грн. 03 коп. – 158000 грн.) підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 , як з винної в ДТП особи.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 посилається на те, що ним скоєно ДТП під час виконання трудових обов`язків на автомобілі, який належить його роботодавцю, тому він не повинен нести перед позивачем відповідальність за завдану шкоду.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

На підтвердження доводів відповідача щодо його перебування у трудових відносинах з ТОВ «Ейбі Лоджистікс» (ЄДРПОУ 43243360) на момент вчинення ДТП, відповідач надав копію цивільно-правового договору №ФО011023/01 від 01.10.2023 року та додаток №1 до договору.

Згідно умов цього договору, ТОВ «Ейбі Лоджистікс», як замовник, доручає, а ОСОБА_1 , як виконавець, бере на себе зобов`язання здійснити перевезення та надати послуги з організації та забезпечення перевезення вантажів замовника власним або залученим автотранспортом авто реєстраційний номер НОМЕР_2 , а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги в порядку та на умовах, визначених у договорі.

Додатком №1 до цивільного-правового договору №ФО011023 від 01.10.2023 року, підписаним замовником ТОВ «Ейбі Лоджистікс» та виконавцем Фівкою О.І., погоджено тарифи на послуги перевезення вантажу.

Окрім цього, ОСОБА_1 на підтвердження своїх доводів про те, що він в день ДТП виконував рейс на службовому автомобілі, долучив товарно-транспортні накладні №102-63005191 та 102-63145439 від 24.10.2023 року, в яких зазначено відомості про перевізника:

автомобіль: НОМЕР_2 , Mercedes-Benz Actros, спеціалізований вантажний контейнеровоз;

автомобільний перевізник: товариство з обмеженою відповідальністю «Нео-Транс» (ЄДРПОУ 35868601);

водій: ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем – фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець – фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. В умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин, визначеного главою III-Б цього Кодексу, трудовий договір є основним засобом регулювання трудових відносин працівників та роботодавців (власників приватних підприємств), у яких кількість працівників або рівень оплати праці відповідає критеріям, встановленим статтею 49-5 цього Кодексу. У разі застосування спрощеного режиму регулювання трудових відносин, за взаємною згодою сторін, у трудовому договорі можуть визначатися додаткові права, обов`язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови припинення або дострокового розірвання договору.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст.902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Колегія суддів, проаналізувавши цивільно-правовий договір №ФО011023/01 від 01.10.2023 року з додатком №1, не знаходить підстав для висновку про те, що ОСОБА_1 на момент вчинення ним ДТП виконував трудові (службові) обов`язки та перебував у трудових відносинах з ТОВ «Ейбі Лоджистікс».

Згаданий цивільно-правовий договір про надання послуг не свідчить про наявність трудових відносин між замовником – ТОВ «Ейбі Лоджистікс» і виконавцем – ОСОБА_1 . Фактичний спосіб надання послуг виконавцем послуг замовнику не має ознаки трудових відносин.

Окрім цього, сам факт керування ОСОБА_1 автомобілем Mercedes-Benz Actros, д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 , який водночас є директором ТОВ «Ейбі Лоджистікс», не свідчить про те, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з останнім та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю.

У зв`язку з цим, колегія суддів відхиляє посилання відповідача на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 06.11.2013 у справі №6-108цс13 та від 05.09.2018 у справі №534/872/16-ц, оскільки у зазначених справах встановлено факт перебування водіїв у трудових відносинах з юридичними особами, яким належали транспортні засоби та які здійснювали керування ними.

На відміну від зазначених справ, у даній ситуації транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 на момент ДТП, належить на праві власності ОСОБА_4 , а не юридичній особі ТОВ «Ейбі Лоджистікс». При цьому, ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ «Ейбі Лоджистікс» не перебував.

Отже, матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження того факту, що відповідач ОСОБА_1 на момент вчинення ним 24.10.2023 року ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «Ейбі Лоджистікс» і що ДТП сталася саме під час виконання відповідачем трудових обов`язків.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про покладення на ОСОБА_1 , як на винну в ДТП особу, обов`язку з відшкодування ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» 144841 грн. 03 коп. різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Одними із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відкритість судового процесу (п.3 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Відкритість будь-якого судового процесу досягається тим, що розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито.

З матеріалів справи встановлено, що 05.09.2024 року Пустомитівський районний суд Львівської області прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у даній цивільній справі.

Цією ухвалою суду роз`яснено сторонам, що у відповідності до ч.7 ст.279 ЦПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом із позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву; встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України; зобов`язано відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, та підтвердження надіслання такого відзиву надати суду; роз`яснено відповідачу, що в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, а також, що згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву він має право пред`явити зустрічний позов; встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.ч.3-5 ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи, та підтвердження надіслання такого відзиву надати суду; встановлено відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам ч.ч.3, 5 ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи, та підтвердження надіслання такого відзиву надати суду; роз`яснено сторонам про наявність обов`язку повідомити суд про всі відомі їм рішення судів, а також про всі відомі їм незавершені судові провадження, що стосуються предмету спору; попереджено учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі в справі, тощо.

З наявного в матеріалах справи поштового конверта встановлено, що суд першої інстанції надсилав на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 копію згаданої вище ухвали та позовної заяви рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак, таке поштове відправлення повернулося до суду з відміткою про причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою», при цьому, слід зазначити, що в силу вимог ст.ст.130, 131 ЦПК України, повернення рекомендованого листа із вказаною відміткою вважається доставленим адресату (належним повідомленням адресата).

Отже, відсутні підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування рішення.

Окрім того, апеляційний суд надав можливість відповідачу подати усі наявні у нього докази на стадії апеляційного розгляду справи, проте, такими не спростовано правильних висновків суду першої інстанції по суті вирішення даного спору, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення – залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 01 жовтня 2026 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич