Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №320/54170/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: податку на прибуток підприємств

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №320/54170/25

Суддя: Коротких Андрій Юрійович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/54170/25 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Ковальчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЮС ТРЕЙД" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

22 червня 2026 року на адресу суду надійшов відзив від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЮС ТРЕЙД", в якому позивач просить апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 12.06.2025 року по 02.07.2025 року представниками Вишгородського відділу перевірок платників управління податкового аудиту ТУ ДПС у Київській області на підставі направлень від 12.06.2025 року №6775/0715, №6776/0715, №6777/0715 виданих ТУ ДПС у Київській області, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ДЮС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 34335.309) з питань, що стали предметом заперечення на акт від 14.04.2025 року № 18090/10-36-07-15/34335309 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮС ТРЕЙД», податковий номер 34335309» , а саме в частині сплати податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, на підставі п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями).

Документальна позапланова виїзна перевірка проводилася з метою встановлення дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «ДЮС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 34335309) в частині сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за період з 01.07.2018 року по 31.12.2024 року.

За результатом проведеної перевірки відповідачем складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДЮС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 34335309) № 33667/10-36-07- 15/34335309 від 09.07.2025 року.

У висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено наступні порушення податкового законодавства з боку ТОВ «ДЮС ТРЕЙД», а саме:

1. пп.14.1.11, 14.1.257 п.14.1 ст.14, п. 44.1, 44.2, 44.3 ст. 44, п. 46.1, 46.2 ст. 46, ст. 57, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 137.3 статті 137 Податкового кодексу України Від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), П(С)БО №15 «Дохід», П(С)БО №16 «Витрати», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6 660 529 грн;

2. пп.14.1.11, 14.1.257 п.14.1 ст.14, п. 44.1, 44.2, 44.3 ст. 44, п. 46.1, 46.2 ст. 46, ст. 57, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 137.3 статті 137 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №275 5-VI (із змінами і доповненнями), ГІ(С)БО №15 «Дохід», П(С)БО №16 «Витрати», в результаті чого встановлено завищення податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 18 269 грн;

3. п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198 та п. 201.1,201.7, 201.10, 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 819 559 грн;

4. п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198 та п. 201.1, 201.7, 201.10, 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-Vl зі змінами і доповненнями, в результаті чого завищено залишок від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 Декларації) в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 228 722 грн.

В основу висновків щодо означених порушень податкового законодавства з боку ТОВ «ДЮС ТРЕЙД» в акті покладено твердження про те, що метою функціонування контрагентів позивача є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.

17 липня 2025 року ТОВ «ДЮС ТРЕЙД», не погоджуючись з висновками, викладеними в акті, подало до ГУ ДПС у Київській області заперечення на акт.

05 серпня 2025 року на адресу ТОВ «ДЮС ТРЕЙД» надійшов лист ГУ ДПС у Київській області про долучення заперечень до матеріалів перевірки № 17652/12/10-36-07-15 від 25.07.2025 року.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

форми «Р» № 339410715 від 23.07.2025 року, відповідно до якого збільшено зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 8 301 035 (вісім мільйонів триста одна тисяча тридцять п`ять) гривень 00 копійок, з яких за податковим зобов`язанням 6 640 828 (шість мільйонів шістсот сорок тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень 00 копійок, а за штрафними (фінансовими) санкціями 1 660 207 (один мільйон шістсот шістдесят тисяч двісті сім) гривень 00 копійок.

форми «Р» № 339420715 від 23.07.2025 року, відповідно до якого збільшено зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 9 556 759 (дев`ять мільйонів п`ятсот п`ятдесят шість сімсот п`ятдесят дев`ять) гривень 00 копійок, з яких за податковим зобов`язанням 3 819 559 (три мільйони вісімсот дев`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 00 копійок, а за штрафними (фінансовими) санкціями 954 889,75 (дев`ятсот п`ятдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят дев`ять) гривень 75 копійок,

форми «В4» № 339450715 від 23.07.2025 року, відповідно до якого зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2024 року на загальну суму 1 228 722 (один мільйон двісті двадцять вісім тисяч сімсот двадцять дві) гривні 00 копійок.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначає Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Пункт 3 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, містить визначення понять, якими оперує ПК України, зокрема, передбачає, що доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників); витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов`язані з ними витрати.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства (пункт 4 розділу I НП(С)БО ).

Згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 (далі - П(С)БО 15, в редакції, чинній на час спірних правовідносин), який визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Національному положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Пунктом 7 П(С)БО 15 встановлено, що визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Відповідно до пункту 21 П(С)БО 15 дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню. Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

За приписами пунктів 57 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № 27/4248 (далі - П(С)БО 16, в редакції, чинній на час спірних правовідносин) витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відносини щодо справляння податку на додану вартість регламентовані розділом V ПК України.

Пунктом 198.1. статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (пп. а).

Відповідно до пункту 198.2. статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1. статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що предметом перевірки були господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «ТАЙТІСТ КОСТ» (попередня назва - ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ ТА КОМПЛЕКТУЮЧІ») (ЄДРПОУ: 43517467); ТОВ «КОМОДІТІ.БУДІВНИЦТВО» (ЄДРПОУ: 43888250); ТОВ «КОМЕРС ПЛЕЙС. УКРАЇНА» (попередня назва - ТОВ «САНТЕХНІКА ТА ПОБУТОВА ІНЖЕНЕРІЯ») (ЄДРПОУ: 39819935); ТОВ «СЕНРАЛІТІ» (попередня назва - ТОВ «УНІВЕРС У») (ЄДРПОУ: 42234004), ТОВ «ПРОМИСЛОВА ОПТОВА КОМПАНІЯ» (ЄДРПОУ: 43948382), ТОВ «ЗЕГЕЛЬН ТРЕЙД» (ЄДРПОУ: 41490344), ТОВ «МАТТЕРАКОМПАНІ» (ЄДРПОУ: 42710621), ТОВ «КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ-ПРОСТІР» (ЄДРПОУ: 39111095), ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ОПТІМ» (ЄДРПОУ: 39473010), ТОВ «ГЛОБІНЕКС» (ЄДРПОУ: 45659982), ТОВ «РЕГІЯРД» (попередня Назва - ТОВ «ХАНТЕР ТОМАС УКРАЇНА») (ЄДРПОУ: 44151281), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БЕЙСПАК» (ЄДРПОУ: 43668382), ТОВ «ТАРГЕТ ВАРЕ ФЕРКАУФ» (ЄДРПОУ: 44081445), ТОВ «ОКС ЛТД ПРОМ» (попередня назва ТОВ «РІШ») (ЄДРПОУ: 43094453), ТОВ «АЛЬФА-МЕТАЛ-КОМПАНІ» (ЄДРПОУ: 34202711), ТОВ «САНТЕХПОСТАВКА УКРАЇНА» (ЄДРПОУ: 43440782), ТОВ «ПАНГЕРС» (попередня назва - ТОВ «ПРОМІНВЕСТ») (ЄДРПОУ: 43325783), ТОВ «ТІМШОЛУК» (попередня назва - ТОВ «ГАЗБУД Україна») (ЄДРПОУ: 39853604), ТОВ «РЕСУРС ЗАХІД НУВО» (ЄДРПОУ: 42647597) з постачання сантехнічних виробів, нагрівачів, трубних ізоляцій, гофтруб для водопостачання.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ТАЙТІСТ КОСТ» (попередня назва - ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ ТA КОМПЛЕКТУЮЧІ») (ЄДРПОУ 43517467), як постачальником, та Позивачем, як покупцем, укладено Договір поставки товару від 30.07.2020 року №ЕСК30-07/20-1, відповідно до якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Поставка товару, за згодою Сторін, здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2010) зі складу Постачальника.

У подальшому Сторонами договору відповідно до умов Додаткової угоди №1310/1 від 13.10.2020 року було змінено документ, яким визначено, що точна кількість, найменування, асортимент та комплектація товару визначаються Сторонами згідно видаткових накладних.

Позивачем до суду було надано видаткові накладні, які підтверджують кількість, найменування, асортимент та комплектація товару, який було реалізовано на користь Позивача.

Як вказано в Акті перевірки та не заперечується Відповідачем, відповідно до наданих Позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних встановлено, що Вантажовідправником виступало ТОВ «ТАЙТІСТ КОСТ» (попередні назви - ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ ТА КОМПЛЕКТУЮЧІ» та ТОВ «АТЛАНТ ВЕСТ ЛІМІТЕД» (ЄДРПОУ 43517467), а вантажоодержувачем Позивач.

Місце навантаження м. Дніпро, вул. Трудових резервів, буд. 7, а пункт розвантаження - Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 6В.

Відповідач з посиланням на відомості Повідомлень за ф. №20-ОПП зазначає, що в таких повідомленнях не вказано об`єкт за адресою: м. Дніпро, вул. Трудових резервів, буд. 7 як об`єкт оподаткування призначений для ведення господарської діяльності, що в свою чергу вказує на неможливість встановити маршрут транспортування.

Водночас, суд бере до уваги, що позивач не уповноважений контролювати або іншим чином впливати на внесення до ф. № 20-ОПП контрагента тих чи інших відомостей.

Поряд з цим, наданими документами підтверджується, що доставка та розвантаження товарів здійснювалось за адресою фактичного місцезнаходження Позивача.

Слід зазначити, що за фактичним та юридичним місцезнаходженням у Позивача наявне складське приміщення, де останній мав можливість зберігати придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.

Отже, між ТОВ «ТАЙТІСТ КОСТ» та Позивачем було укладено договір поставки товарів, який є різновидом договору купівлі-продажу, в межах якого Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі Позивача у зв`язку з його господарською діяльністю.

Щодо взаємовідносини Позивача з ТОВ «КОМОДІТІ.БУДІВНИЦТВО» (ЄДРПОУ 43888250) судом установлено, що між останнім, як постачальником, та Позивачем, як покупцем, укладено Договір поставки товару від 10.01.2022 року № КБ 10-01/22-5, відповідно до якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Поставка товару, за згодою Сторін, здійснюється на умовах EXW(Інкотермс 2010) зі складу Постачальника.

Позивачем до суду було надано видаткові накладні, які підтверджують кількість, найменування, асортимент та комплектацію товару, який було реалізовано на користь Позивача.

Відповідач в Акті Перевірки зазначає, що перевіркою встановлено, що фактично Позивач: знаходиться за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6-В, на підставі Договору оренди №14/06 від 14.06.2022 року (орендодавець ДП "ІСТ ВИШНЕВЕ" (ЄДРПОУ 33987252)).

Тобто доставка та розвантаження товарів здійснювалось за адресою фактичного місцезнаходження Позивача.

Відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.

Окремо суд бере до уваги, що відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.

Контролюючим органом визначено, що у видаткових накладних, наданих до перевірки, недостатньо для підтвердження оприбуткування (надходження) товарів, однак аргументів на користь таких висновків не наведено та не вказано на підставі яких документів Позивачеві слід було проводити оприбуткування товару.

Отже, між ТОВ «КОМОДІТІ.БУДІВНИЦТВО» та Позивачем було укладено договір поставки товарів, який є різновидом договору купівлі-продажу, в межах якого Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі Позивача у зв`язку з його господарською діяльністю.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «КОМЕРС ПЛЕЙС. Україна» (попередня назва - ТОВ «САНТЕХНІКА ТА ПОБУТОВА ІНЖЕНЕРІЯ») (ЄДРПОУ 39819935) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, укладено Договір поставки товару від 02.11.2020 року №СТІ02-11/20-1 відповідно до якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Поставка товару, за згодою Сторін, здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2010) зі складу Постачальника.

У подальшому Сторонами договору відповідно до умов Додаткової угоди №0411/1 від 04.11.2020 року було уточнено, що склад Постачальника знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Трудових резервів, буд. 7. Строк поставки Товару визначається у Специфікації (-ях) до Договору.

Відповідачем у Акті перевірки зазначено, що з наданих документів неможливо встановити місце навантаження, хоча договором між сторонами чітко зафіксовано місце навантаження, яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Трудових резервів, буд. 7.

Тобто доставка та розвантаження товарів здійснювались за адресою фактичного місцезнаходження Позивача.

Відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.

Отже, навантаження, доставка та розвантаження товарів здійснювалось за адресами визначеними у Договорі Сторонами та за адресою фактичного місцезнаходження Позивача, про що було зазначено самим Відповідачем під час аналізу взаємовідносин з іншими контрагентами.

Відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.

Контролюючим органом визначено, що видаткових накладних, наданих до перевірки, недостатньо для підтвердження оприбуткування (надходження) товарів, хоча аргументів на користь таких висновків не наведено та не вказано на підставі яких документів Позивачеві слід було проводити оприбуткування товару.

Суд також бере до уваги, що за фактичним та юридичним місцезнаходженням у Позивача наявне складське приміщення, де останній мав можливість зберігати придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.

Отже, між ТОВ «КОМЕРС ПЛЕЙС. УКРАЇНА» та Позивачем було укладено договір поставки товарів, який є різновидом договору купівлі-продажу, в межах якого Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі Позивача у зв`язку з його господарською діяльністю.

Між ТОВ «СЕНРАЛІТІ» (попередня назва - ТОВ «УНІВЕРС У») (ЄДРПОУ 42234004) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, укладено Договір поставки товару №УУ20-09/19-1 від 20.09.2019 року відповідно до якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Поставка товару, за згодою Сторін, здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2010) зі складу Постачальника.

Тобто доставка та розвантаження товарів здійснювалось за адресою фактичного місцезнаходження Позивача, де в подальшому Позивач зберігав придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.

Відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.

Отже, між ТОВ «СЕНРАЛІТІ» та Позивачем було укладено договір поставки товарів, який є різновидом договору купівлі-продажу, в межах якого Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі Позивача у зв`язку з його господарською діяльністю.

Судом установлено, що між ТОВ «ПРОМИСЛОВА ОПТОВА КОМПАНІЯ» (ЄДРПОУ 43948382) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, укладено Договір поставки товару 01.03.2022 року №ПО01-03/22-9 відповідно до якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

У подальшому Сторонами договору відповідно до умов Додаткової угоди №0303/1 від 03.03.2022 року було уточнено, що склад Постачальника знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Трудових резервів, буд. 7. Строк поставки Товару визначається у Специфікації (-ях) до Договору.

Отже, слід зауважити, що навантаження, доставка та розвантаження товарів здійснювалось за адресами визначеними у Договорі Сторонами та за адресою фактичного місцезнаходження Позивача, про що було зазначено самим Відповідачем під час аналізу взаємовідносин з іншими контрагентами.

При цьому, відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.

Контролюючим органом визначено, що у видаткових накладних, наданих до перевірки, недостатньо для підтвердження оприбуткування (надходження) товарів, хоча аргументів на користь таких висновків не наведено та не вказано на підставі яких документів Позивачеві слід було проводити оприбуткування товару.

При цьому суд зауважує, що наданими до матеріалів справи документами підтверджується, що за фактичним та юридичним місцезнаходженням у Позивача наявне складське приміщення, де останній зберігав придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.

Отже, між ТОВ «ПРОМИСЛОВА ОПТОВА КОМПАНІЯ» та Позивачем було укладено договір поставки товарів, який є різновидом договору купівлі- продажу, в межах якого Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі Позивача у зв`язку з його господарською діяльністю.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ЗЕГЕЛЬН ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 41490344) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, укладено Договір поставки товару №ЗТ06-11/19-1 від 06.11.2019 року відповідно до якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Поставка товару, за згодою Сторін, здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2010) склад Постачальника,, якщо інше не передбачено Специфікацією. Строк поставки Товару визначається у Специфікації (-ях) до Договору.

Відповідач в Акті Перевірки зазначає, що перевіркою встановлено, що фактично Позивач знаходиться за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6-В, на підставі Договору оренди №14/06 від 14.06.2022 року (орендодавець ДП «ІСТ ВИШНЕВЕ» (ЄДРПОУ 33987252)). Отже, доставка та розвантаження товарів здійснювалось за адресами, визначеними у Договорі Сторонами та за адресою фактичного місцезнаходження Позивача, про що було зазначено самим Відповідачем під час аналізу взаємовідносин з іншими контрагентами.

Слід зауважити, що відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.

Слід зауважити, що за фактичним та юридичним місцезнаходженням у Позивача наявне складське приміщення, де останній зберігав придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.

Отже, між ТОВ «ЗЕГЕЛЬН ТРЕЙД» та Позивачем було укладено договір поставки товарів, який є різновидом договору купівлі-продажу, в межах якого Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі Позивача у зв`язку з його господарською діяльністю.

Взаємовідносини Позивача з ТОВ «МАТТЕРА КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 42710621) підтверджуються наступним.

Між ТОВ «МАТТЕРА КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 42710621) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, існували господарські відносини щодо купівлі-продажу товарів.

Отже, доставка та розвантаження товарів здійснювалось за адресами визначеними у Договорі Сторонами та за адресою фактичного місцезнаходження Позивача, про що було зазначено самим Відповідачем під час аналізу взаємовідносин з іншими контрагентами.

Суд бере до уваги, що відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.

Як убачається з матеріалів справи, за фактичним та юридичним місцезнаходженням у Позивача наявне складське приміщення, де останній зберігав придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.

Отже, між ТОВ «МАТТЕРА КОМПАНІ» та Позивачем існували господарські правовідносини, змістом яких була торгівля товарами, відповідно до яких Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі Позивача у зв`язку з його господарською діяльністю.

Між ТОВ «ІНВЕСТ-ПРОСТІР» (ЄДРПОУ 39111095) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, існували господарські відносини щодо купівлі-продажу товарів.

У той же час, контролюючий орган ставить під сумнів справжність товарно- транспортних накладних, адже у наданих документах відсутні певні реквізити, хоча відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», обов`язковими реквізитами є: дата і місце складання, відомості про вантажовідправника, автомобільного перевізника, вантажоодержувача, відомості про транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто, пункти завантаження і розвантаження.

У той же час, відсутність інформації про вантажно-розвантажувальні операції (маса брутто, час прибуття, вибуття, простою та підписи відповідальних осіб при навантаженні та розвантаженні) не є обов`язковими реквізитами, відтак відсутність таких відомостей не може вважатися причиною визнання товарно-транспортної накладної некоректною.

При цьому, відповідно до Акту перевірки Відповідача, кредиторська заборгованість відсутня.

Контролюючим органом визначено, що у накладних, наданих до перевірки, недостатньо для підтвердження оприбуткування (надходження) товарів, хоча аргументів на користь таких висновків не наведено та не вказано на підставі яких документів Позивачеві слід було проводити оприбуткування товару.

Матеріалами справи підтверджується, що за фактичним та юридичним місцезнаходженням у Позивача наявне складське приміщення, де останній зберігав придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.

Отже, між ТОВ «ІНВЕСТ-ПРОСТІР» та Позивачем існували господарські правовідносини, змістом яких була торгівля товарами, відповідно до яких Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі Позивача у зв`язку з його господарською діяльністю.

Між ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ОПТІМ» (ЄДРПОУ 39473010) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, існували господарські відносини щодо купівлі-продажу товарів.

Разом з тим, відсутність інформації про вантажно-розвантажувальні операції (маса брутто, час прибуття, вибуття, простою та підписи відповідальних осіб при навантаженні та розвантаженні) не є обов`язковими реквізитами, відтак відсутність таких відомостей не може вважатися причиною визнання товарно-транспортної накладної некоректною.

Відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.

Суд бере до уваги, що за фактичним та юридичним місцезнаходженням у Позивача наявне складське приміщення, де останній зберігав придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.

Отже, між ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ОПТІМ» та Позивачем існували господарські правовідносини, змістом яких була торгівля товарами, відповідно до яких Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі Позивача у зв`язку з його господарською діяльністю.

Окрім вказаного, судом установлено, що між ТОВ «ГЛОБІНЕКС» (ЄДРПОУ 45659982) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, укладено Договір поставки товару № ГЛ26-08/1 від 26.08.2024 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Поставка товару, за згодою Сторін, здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2010) склад Постачальника, якщо інше не передбачено Специфікацією. Строк поставки Товару визначається у Специфікації (-ях) до Договору.

Відповідно до умов специфікацій, на які наявні посилання у Акті Відповідача, EXW (Інкотермс 2010) - склад Постачальника, що знаходиться за адресою: 08132, Україна, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8В/8Г, або за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, с.м.т. Гостомель, вул. Свято - Покровська, буд. 141 -Р, або за адресою: або за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с.м.т. Авангард, вул. Базова, буд.7. Точна адреса складу повідомляється Покупцю заздалегідь шляхом усного повідомлення.

Водночас, відсутність інформації про вантажно-розвантажувальні операції (маса брутто, час прибуття, вибуття, простою та підписи відповідальних осіб при навантаженні та розвантаженні) не є обов`язковими реквізитами, відтак відсутність таких відомостей не може вважатися причиною визнання товарно-транспортної накладної некоректною.

Окремо суд зауважує, що відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.

При цьому, за фактичним та юридичним місцезнаходженням у Позивача наявне складське приміщення, де останній зберігав придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.

Отже, між ТОВ «ГЛОБІНЕКС» та Позивачем було укладено договір поставки товарів, який є різновидом договору купівлі-продажу, в межах якого Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі Позивача у зв`язку з його господарською діяльністю.

Встановлено, що між ТОВ «РЕГІЯРД» (ЄДРПОУ 44151281) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, укладено Договір поставки товару №ХТУ11-07/21-1 від 11.07.2021 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Відповідачем у Акті перевірки зазначено, що з наданих документів неможливо встановити місце навантаження, хоча серед об`єктів, які вказані в формі № 20-ОПП наявний склад за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, Шевченківський район, вулиця Трудових резервів, буд. 7, дата взяття на облік 05.11.2021 року, знято з обліку 30.05.2024 року.

Тобто, навантаження, доставка та розвантаження товарів здійснювалось за адресами об`єктів, інформація про які була відома Відповідачеві.

Відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.

З матеріалів справи вбачається, що за фактичним та юридичним місцезнаходженням у Позивача наявне складське приміщення, де останній зберігав придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.

Отже, між ТОВ «РЕГІЯРД» та Позивачем було укладено договір поставки товарів, який є різновидом договору купівлі-продажу, в межах якого Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі Позивача у зв`язку з його господарською діяльністю.

Між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БЕЙСПАК» (ЄДРПОУ 43668382) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, існували господарські відносини щодо купівлі-продажу товарів.

Відповідач в Акті Перевірки зазначено, що перевіркою встановлено, що фактично Позивач: знаходиться за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6-В, на підставі Договору оренди №14/06 від 14.06.2022 року (орендодавець ДП «ІСТ ВИШНЕВЕ» (ЄДРПОУ 33987252)).

Так, Відповідач спочатку зазначає про надані товарно-транспортні накладні, а вже через декілька абзаців вказує, що «до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, у зв`язку з чим неможливо встановити на підставі яких первинних документів відбувалось транспортування товару».

Наступним абзацом Відповідач знову протирічить своєму попередньому твердженню та вказує: «В жодній з наданих ТОВ "ДЮС ТРЕЙД" до перевірки товарно- транспортних накладних не зазначена інформація про Вантажно-розвантажувальні операції (маса брутто, час прибуття, вибуття, простою та підписи відповідальних осіб при навантаженні та розвантаженні)».

Відповідно до наданих ТТН та відомостей Акту перевірки, доставка та розвантаження товарів здійснювались за адресами, визначеними у Договорі Сторонами та за адресою фактичного місцезнаходження Позивача, про що було зазначено самим Відповідачем під час аналізу взаємовідносин з іншими контрагентами.

Відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.

Отже, між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БЕЙСПАК» та Позивачем існували господарські правовідносини, змістом яких була торгівля товарами, відповідно до яких Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі Позивача у зв`язку з його господарською діяльністю.

Між ТОВ «ТАРГЕТ ВАРЕ ФЕРКАУФ» (ЄДРПОУ 44081445) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, існували господарські відносини щодо купівлі-продажу товарів.

Доставка та розвантаження товарів здійснювалось за адресою фактичного місцезнаходження Позивача, про що було зазначено самим Відповідачем під час аналізу взаємовідносин з іншими контрагентами.

Відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.

Отже, між ТОВ «ТАРГЕТ ВАРЕ ФЕРКАУФ» та Позивачем існували господарські правовідносини, змістом яких була торгівля товарами, відповідно до яких Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі Позивача у зв`язку з його господарською діяльністю.

Між ТОВ «ОКС ЛТД ПРОМ» (ЄДРПОУ 43094453) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, укладено Договір поставки товару № 040121/45 від 04.01.2021, відповідно до якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Контролюючий орган ставить під сумнів справжність товарно-транспортних накладних, адже у контролюючого органу, начебто наявна інформація, яка викликає у останнього сумніви щодо коректності таких товарно-транспортних накладних, а саме інформація отримана з мережі Інтернет, що свідчить про висновки, які ґрунтуються на припущеннях.

Також вказано щодо сумнівів справжності товарно-транспортних накладних, адже у наданих документах відсутні певні реквізити, хоча відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», обов`язковими реквізитами є: дата і місце складання, відомості про вантажовідправника, автомобільного перевізника, вантажоодержувача, відомості про транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто, пункти завантаження і розвантаження.

У той же час відсутність інформації про вантажно-розвантажувальні операції (маса брутто, час прибуття, вибуття, простою та підписи відповідальних осіб при навантаженні та розвантаженні) не є обов`язковими реквізитами, відтак відсутність таких відомостей не може вважатися причиною визнання товарно-транспортної накладної некоректною.

Отже, між ТОВ «ОКС ЛТД ПРОМ» та Позивачем було укладено договір поставки товарів, який є різновидом договору купівлі-продажу, в межах якого Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі Позивача у зв`язку з його господарською діяльністю.

Взаємовідносини Позивача з ТОВ «АЛЬФА-МЕТАЛ-КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 34202711). Між ТОВ «АЛЬФА-МЕТАЛ-КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 34202711) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, існували господарські відносини щодо купівлі-продажу товарів.

Контролюючий орган ставить під сумнів справжність товарно-транспортних накладних, адже у контролюючого органу начебто наявна інформація, яка викликає у останнього сумніви щодо коректності таких товарно-транспортних накладних, а саме інформація отримана з мережі Інтернет, що свідчить про висновки, які ґрунтуються на припущеннях.

Відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.

Отже, між ТОВ «АЛЬФА-МЕТАЛ-КОМПАНІ» та Позивачем існували господарські правовідносини, змістом яких була торгівля товарами, відповідно до яких Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі Позивача у зв`язку з його господарською діяльністю.

Судом установлено, що між ТОВ «САНТЕХПОСТАВКА УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 43440782) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, існували господарські відносини щодо купівлі-продажу товарів.

Відповідач у Акті перевірки зазначає, що Позивачем було надано товарно- транспортні накладні, які, судячи з відомостей Акту перевірки, містять обов`язкові реквізити, визначені ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», однак у контролюючого відсутня можливість визначити місце навантаження та розвантаження, хоча логічним є те, що навантаження, доставка та розвантаження товарів здійснювалось за адресами, зазначеними у ТТН.

Відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.

Отже, між ТОВ «САНТЕХПОСТАВКА УКРАЇНА» та Позивачем існували господарські правовідносини, змістом яких була торгівля товарами, відповідно до яких Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі Позивача у зв`язку з його господарською діяльністю.

Взаємовідносини Позивача з ТОВ «ПАНГЕРС» (попередня назва - ТОВ «ПРОМІНВЕСТ») (ЄДРПОУ 43325783). Між ТОВ «ПАНГЕРС» (ЄДРПОУ 43325783) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, укладено Договір поставки товару №324 від 09.01.2020 року, відповідно до якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Контролюючий орган ставить під сумнів справжність товарно-транспортних накладних, адже у контрагента Позивача у Повідомленнях за ф. №20-ОПП не вказано об`єкт, з якого, за відомостями ТТН, здійснено відвантаження, що в свою чергу вказує на неможливість встановити маршрут транспортування.

Слід зауважити, що Позивач не уповноважений контролювати або іншим чином впливати на внесення до ф. № 20-ОПП контрагента тих чи інших відомостей.

При цьому, відповідно до Акту перевірки Відповідача, кредиторська заборгованість відсутня.

При цьому, встановлено, що за фактичним та юридичним місцезнаходженням у Позивача наявне складське приміщення, де останній зберігав придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.

Отже, між ТОВ «ПАНГЕРС» та Позивачем було укладено договір поставки товарів, який є різновидом договору купівлі-продажу, в межах якого Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі Позивача у зв`язку з його господарською діяльністю.

Взаємовідносини Позивача з ТОВ «ТІМІПОЛУК» (попередня назва - ТОВ «ГАЗБУД УКРАЇНА») (ЄДРПОУ 39853604).

Між ТОВ «ТІМІПОЛУК» (ЄДРПОУ 39853604) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, існували господарські відносини щодо купівлі-продажу товарів.

Водночас, що Позивач не уповноважений контролювати або іншим чином впливати на внесення до ф. № 20-ОПП контрагента тих чи інших відомостей..

Відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.

Встановлено, що за фактичним та юридичним місцезнаходженням у Позивача наявне складське приміщення, де останній зберігав придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.

Отже, між ТОВ «ТІМІПОЛУК» та Позивачем існували господарські правовідносини, змістом яких була торгівля товарами, відповідно до яких Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі Позивача у зв`язку з його господарською діяльністю.

Між ТОВ «РЕСУРС ЗАХІД НУВО» (ЄДРПОУ 42647597) як постачальником, та Позивачем, як покупцем, укладено Договір поставки товару №Р303-02/20-4 від 03.02.2020, відповідно до якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Поставка товару, за згодою Сторін, здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2010) зі складу Постачальника.

Отже, навантаження, доставка та розвантаження товарів здійснювалось за адресами, погодженими Сторонами.

Суд звертає увагу, що за фактичним та юридичним місцезнаходженням у Позивача наявне складське приміщення, де останній зберігав придбані товари перед їх реалізацією кінцевим споживачам.

Відповідно до Акту перевірки Відповідача кредиторська заборгованість відсутня.

Отже, між ТОВ «РЕСУРС ЗАХІД НУВО» та Позивачем було укладено договір поставки товарів, який є різновидом договору купівлі-продажу, в межах якого Позивач придбавав товари, оприбутковував такі товари на підставі видаткових накладних, проводив оплату за відповідний товар, чим зумовлював зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі Позивача у зв`язку з його господарською діяльністю.

Підсумовуючи зазначене вище, господарські операції Позивача з контрагентами, які досліджувались під час даної податкової перевірки, полягали у придбанні сантехнічних товарів, торгівля якими є основним видом діяльності Позивача.

При цьому, недоліки дотримання контрагентами Позивача податкового законодавства є виключною індивідуальною відповідальністю таких контрагентів. Натомість, відповідач у своїх висновках ґрунтується на припущеннях та інформації, що не може бути кваліфікована як достовірна.

Також щодо витребування від позивача журналів обліків суд зауважує на наступному.

Так, наказом Мінстату України від 21.06.1996 р. № 193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» було передбачено ведення наступних документів:

- журнал обліку вантажів, що надійшли (форма № М-1) застосовується для обліку та контролю за надходженням та оприбуткуванням матеріальних цінностей. Записи в журналі виконуються відділом постачання в міру надходження матеріальних цінностей на склад підприємства на основі товарно-супровідних документів, прибуткових ордерів, актів приймання матеріалів;

- акт про приймання матеріалів (форма № М-7) застосовується для оформлення приймання матеріальних цінностей, які мають кількісні та якісні розбіжності з даними супровідних документів постачальника; складається також при прийманні матеріалів, які прибули без документів;

- накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма № М- 11) використовується для обліку руху матеріальних цінностей в середині підприємства та їх відпуску господарствам свого підприємства, що розташовані за межами його території, а також стороннім організаціям. У випадку відпуску матеріальних цінностей господарствам свого підприємства, що розташовані за межами його території, або стороннім організаціям накладну-вимогу виписують на основі договорів, нарядів і інших відповідних документів. Перший примірник передають складу як основу для відпуску матеріалів, другий - одержувачеві матеріалів. При відпуску матеріалів самовивозом накладну-вимогу підписану одержувачем, комірник передає в бухгалтерію для виписки розрахунково-платіжних документів, якщо матеріали відпускалися із наступною оплатою;

- картка складського обліку матеріалів (форма № М-12) застосовується для обліку руху матеріалів на складі за кожним сортом, видом та розміром, заповнюється на кожний номенклатурний номер матеріалу і ведеться матеріально відповідальною особою (комірником, зав. складом). Записи у картці виконують на підставі первинних прибутково- видаткових документів у день, коли відбувається операція.

При цьому, такий наказ втратив чинність 22.10.2021, а тому вимагати документи, вимоги до оформлення та наявності яких визначені нормативно-правовим документом, що втратив чинність суперечить вимогам законодавства.

Окрім цього, слід зауважити, приймання товарів на складі здійснювалось уповноваженою особою на підставі товарно-супровідних документів (видаткової накладної, акту приймання-передачі, товарно-транспортної накладної). В подальшому зазначені документи передаються в бухгалтерію для відображення інформації в бухгалтерському обліку, що, в свою чергу, не було досліджено відповідачем належним чином.

Підсумовуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність та помилковість висновків податкового органу за наслідком проведеної перевірки позивача, а тому слід визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області форми «Р» № 339410715 від 23.07.2025 року, форми «Р» № 339420715 від 23.07.2025 року та форми «В4» № 339450715 від 23.07.2025 року.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено: 08 жовтня 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua