Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №640/16247/21
Суддя: Попова Оксана Гнатівна
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/16247/21 Суддя (судді) першої інстанції: Костецький Назар Володимирович
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, судді-доповідача Попової О.Г., суддів Говоруна О.В. та Чуприни О.В., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДВАНС БУД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕДВАНС БУД» (далі по тексту позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту відповідача) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 22.03.2021 року № 0218360701 про зменшення ТОВ «ЕДВАНС БУД» від`ємного значення з ПДВ за листопад 2020 року в сумі 1 033 250,00грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення», Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, передано судові справи Львівському окружному адміністративному суду.
28.01.2025 справа №640/16247/21 надійшла на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду та, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, передана для розгляду головуючому судді Костецькому Н.В.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вище вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги представник відповідача зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалено без надання належної правової оцінки наявним доказам у справі, при неповному з`ясуванні судом всіх обставин справи та при невідповідності висновків суду обставинам справи, у зв`язку із чим оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню.
Зазначає, що до перевірки не було надано документів та пояснень на запит податкового органу щодо деталізації рекламних послуг та в який спосіб здійснювались роботи, а надана розшифровка інформації щодо змісту виконаних робіт суперечить інформації, наведеній в актах виконаних робіт та податкових накладних. Надані акти виконаних робіт містять дефекти.
Представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу не погодився із доводами, що викладені в ній. Вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та надано правильну оцінку наявним в ній доказів. Просив апеляційний суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу позивача без задоволення.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2026 та від 08.06.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказів від 18.01.2021 № 492-п та від 28.01.2021 № 764-п, направлень від 19.01.2021 № 625/26-15-07-01-06, № 626/26-15-07-01-06, працівниками Головного управління ДПС у м. Києва проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДВАНС БУД» законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2020 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх, звітних періодах за травень, липень, серпень, жовтень 2020 року.
За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт перевірки від 15.02.2021 № 12556/Ж5/26-15-07-01-42750580.
Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме:
- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення різницю між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації) та відповідно суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за листопад 2020 року на загальну суму 1 033 250 гривень;
- вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України та п. 8.4 Порядку обліку платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, не подано повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП.
На підставі акту перевірки, контролюючим органом винесено, зокрема, податкове повідомлення-рішення № 0218360701 від 22.03.2021, яким зменшено ТОВ «ЕДВАНС БУД» від`ємне значення з ПДВ за листопад 2020 року в сумі 1033250,00 грн.
Рішенням ДПС України від 14.05.2021 № 10769/6/99-00-06-01-01-06 відмовлено у задоволенні скарги позивача в частині, що стосується ППР №0218360701 від 22.03.2021, а вказане ППР залишено без змін.
Не погоджуючись із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи таке протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, які справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 та підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підстави для здійснення документальної позапланової перевірки визначені ст. 78 ПК України.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК Україна передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
За приписами статті 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Аналіз вказаних норм свідчить, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.
При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.
Аналогійний правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 13.09.2024 у справі № 640/19255/21.
Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «ЕДВАНС БУД» (замовник) укладено з ТОВ «Д-І-М» (виконавець, код 39219384) договір надання послуг від 29.05.2019 № 290519-Б6 (надалі - договір № 290519-Б6).
Відповідно до п. 1.1 договору № 290519-Б6 його предметом є надання виконавцем послуг по залученню фізичних та юридичних осіб на придбання об`єктів нерухомості замовника, з організації продажу квартир, комерційної нерухомості, розробки бренд буку, розробки сайту, просування товару та послуг компанії в мережі Інтернет та ЗМІ, розробляти дизайн рекламно-інформаційних матеріалів, займатися виготовленням брендування рекламної продукції під визначеними торговими марками, рекламувати товари та послуги компанії на всіх видах рекламних носіїв із залученням третіх осіб та за винагороду, укласти від свого імені та за рахунок замовника відповідні договори, на умовах і в порядку, передбачених даним договором, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначені послуги відповідно до умов цього договору.
Згідно п. 1.2 договору № 290519-Б6, надання послуг здійснюється по об`єкту: «Будівництво об`єктів громадського і комерційного використання, торговельно-розважальних комплексів, офісних центрів, об`єктів житлової забудови, паркінгів на вул. Берковецькій, 6 у Святошинському район м. Києва».
Пунктом 4.1 договору № 290519-Б6 визначено, що факт прийому-передачі послуг (визначених у п. 1.1 цього договору) підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг, який підписується сторонами на підставі видаткових накладних по яким було здійснено розрахунок.
Так, судом встановлено, що до перевірки позивачем було надано наступні акти надання послуг:
- акт надання послуг № 110 від 31.05.2020 на загальну суму 1257900,00 грн. у т.ч. ПДВ - 209650,00 грн. Згідно розшифровки до вказаного акту надання послуг, виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): послуги по виготовленню відео контенту. Сюжет «ЖК «ЛАКІ ЛЕНД»; рекламні послуги на сайті LUN.UA (пакет «Преміум 365»); друк рекламного постеру 3*2; монтаж, демонтаж рекламного постеру; розміщення зовнішньої реклами. Сюжет «ЖК «ЛАКІ ЛЕНД»; послуги по наданню рекламних місць на колійних стінах в Київському метрополітені, ст. Академмістечко, ст. Нивки, ст. Сирець; монтаж та встановлення банера на заборі строймайданчика ЖК «ЛАКИ ЛЕНД»;
- акт надання послуг № 146 від 31.07.2020 на загальну суму 1990500,00 грн. у т.ч. ПДВ - 331750,00 грн. Згідно розшифровки до вказаного акту надання послуг, виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): розміщення рекламних матеріалів замовника в мережі Інтернет (ЖК «ЛАКІ ЛЕНД»); розміщення контекстної реклами на ресурсах у системі Інтернет (ЖК «ЛАКІ ЛЕНД»); розміщення рекламного зображення сюжет «Lucky Land»; монтаж та встановлення банеру на забор строймайданчику «ЖК «ЛАКІ ЛЕНД»; розміщення зовнішньої реклами з 01.07.2020-31.07.2020 р. Сюжет «ЖК «ЛАКІ ЛЕНД»; розміщення рекламних матеріалів замовника в мережі Інтернет в системах реклами Facebook; просування інформації на веб-вузлах в соціальній мережі Facebook на сторінці «Lucky Land»; пакет «Преміум плюс» на meget.kiev.ua «ЖК «ЛАКІ ЛЕНД» з 01.07.2020 - 31.07.2020 р.; розміщення рекламного матеріалу Замовника форматом 1112*211 (Торець у вагони, скос №12) в 241 вагонах Київського метро;
- акт надання послуг № 166 від 31.08.2020 на загальну суму 2951100,00 грн., у т.ч. ПДВ - 491850,00 грн. Згідно розшифровки до вказаного акту надання послуг, виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): розміщення рекламних матеріалів замовника в мережі Інтернет (ЖК «ЛАКІ ЛЕНД»); розміщення контекстної реклами в Google у серпні 2020 р. ЖК «ЛАКІ ЛЕНД»; розміщення зовнішньої реклами ЖК «Lucky Land»; рекламні послуги на сайті LUN.UA (пакет «Преміум 365») ЖК «ЛАКІ ЛЕНД», 11-31.08.2020; розміщення зовнішньої реклами з 01.08.2020 - 31.08.2020 р. Сюжет «ЖК «ЛАКІ ЛЕНД»; послуги по виготовленню відеоконтенту; створення анімаційного відеоролику під назвою «DIM Lucky Land 3D»; пакет «Преміум плюс» на meget.kiev.ua ЖК «ЛАКІ ЛЕНД» з 01.08.2020 - 31.08.2020 р.
За вищевказаними операціями складено податкові накладні: № 518 від 02.11.2020; №519 від 03.11.2020; № 520 від 04.11.2020; № 523 від 05.11.2020; № 536 від 12.11.2020; №546 від 19.11.2020; № 545 від 19.11.2020; № 560 від 20.11.2020; № 564 від 23.11.2020; № 563 від 21.11.2020; № 568 від 24.11.2020; № 570 від 26.11.2020; та розрахунок коригування № 7 від 26.11.2020, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 4211800,00 грн. в т.ч. ПДВ - 701966,66 грн.
Розрахунки за надані виконавцем послуги здійснювалися шляхом попередньої оплати (авансових платежів), що відповідає пп. 2.1.3 п. 2.1. договору № 290519-Б6.
Факт оплати позивачем наданих ТОВ «Д-І-М» послуг податковим органом не заперечувався.
Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Колегія суддів погоджується із доводами позивача про те, що вищезазначені акти про надання послуг не вплинули на формування податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ за листопад 2020 року, оскільки суми податку були сформовані платником податку до податкового кредиту за першою подією, що відбулася, а саме по даті списання коштів з банківського рахунка платника податку в якості попередньої оплати послуг.
Щодо зауваження податкового органу в акті перевірки про те, що в актах надання послуг у кількості трьох штук у графі «кількість» зазначена сума в гривнях, а в графі «ціна з ПДВ» зазначена кількість, суд зазначає, що згідно частини другої статті 9 Закону № 996-XIV неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справах № 826/11879/13-а, № 825/3419/14.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 по справі № 804/959/16 зазначив, що визначальним для вирішення справи є дослідження та встановлення фактичного руху активів в процесі виконання укладених договорів, і таке дослідження має бути здійснено на підставі первинних документів, які мають бути належним чином оформлені, в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення таких операцій і є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Позивачем було надано до суду першої інстанції оформлені відповідно до вимог чинного податкового законодавства первинні документи, які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій із ТОВ «Д-І-М».
Тоді як, контролюючим органом не було доведено та надано ані до суду першої інстанції так і до апеляційного суду належних доказів відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ «Д-І-М».
Апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що надані позивачем первинні документи підтверджують формування показників податкової звітності позивача та вказують, що господарські операції, які є підставою для формування податкового обліку підприємства, відбулись.
Так, рух активів при здійсненні вказаних операції підтверджується укладеним договором № 290519-Б6, вищевказаними актами надання послуг та розшифровками до актів, платіжними дорученнями № 173 від 02.11.2020, № 513 від 03.11.2020, № 514 від 04.11.2020, № 516 від 05.11.2020, № 521 від 12.11.2020, № 531 від 20.11.2020, № 549 від 23.11.2020, № 550 від 23.11.2020, № 551 від 24.11.2020, № 557 від 26.11.2020, квитанціями про реєстрацію податкових накладних, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за січень-серпень 2020.
Зазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу статей 198, 201 ПК України, частини другої статті 9 Закону № 996-ХІV, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Відповідно до пункту 73.5 статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків.
Під час зустрічної звірки, зокрема, здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.
Проте, відповідачем не було проведено зустрічної перевірки ТОВ «Д І-М» з метою встановлення реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «ЕДВАНС БУД» та ТОВ «Д-І-М».
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до акту № 70215/Ж5/26-15-07-02-05-01/42750580 від 15.08.2025, складеного Головним управлінням ДПС у м. Києві за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЕДВАНС БУД», у пункті 3.1.2.2 якого податковим органом зроблено наступні висновки: «За період з 01.03.2019 по 31.12.2024 ТОВ «ЕДВАНС БУД» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 494 681 849 гривень. Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.03.2019 по 31.12.2024 не встановлено його завищення або заниження».
Таким чином, контролюючий орган в акті перевірки від 15.08.2025 підтвердив відсутність порушень податкового законодавства з боку ТОВ «ЕДВАНС БУД» за період з 11.01.2019 по 31.12.2024, у тому числі відсутність заниження або завищення показників, відображених у податкових деклараціях з податку на додану вартість.
Отже, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних відносин законодавства України та фактичних обставин справи.
Підсумовуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0218360701 від 22.03.2021, яким зменшено ТОВ «ЕДВАНС БУД» від`ємне значення з ПДВ за листопад 2020 року в сумі 1033250,00 грн є протиправним та підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, Львівський окружний адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню.
Підсумовуючи вищевикладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДВАНС БУД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 у справі №640/16247/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.Г. Попова
Судді: О.В. Говорун
О.В. Чуприна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua