Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №320/35663/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/35663/25 Суддя (судді) першої інстанції: Вісьтак М.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Ключкович В.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В Київському окружному адміністративному суді перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.04.2025 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»; зобов`язано Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію з 01.04.2025 року ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 16.09.2024 по справі № 320/37146/24, з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач ( далі - апелянт) подав апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду, у якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Наголошує, що перегляд пенсійної виплати позивача було зроблено після 01 березня 2018 року на виконання рішення соду, відтак підстав для продовження виплати відповідно до постанови КМУ 14.07.2021р. №713 немає. Крім того, посилається на зразкову справу №400/6254/24.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 від 16.12.2006 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві і отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за вислугу років.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду 16.09.2024 по справі № 320/37146/24, ухвалено:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене у листі від 24.06.2024 №2600-0312-8/125670, про відмову у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №13/2831/с від 19.04.2024, виданої станом на 05.03.2019;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.04.2019 перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №13/2831/с від 19.04.2024, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

На виконання вказаного рішення суду відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії, однак після проведення перерахунку останнім було встановлено, що відповідач не виплачує доплату до пенсії у розмірі 2 000 грн. 00 коп. відповідно до постанови № 713, таким чином не погоджуючись з правомірністю таких дій відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання їх протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Заявою щодо перерахунку пенсії від 24.04.2025 року підтверджується, що представник позивача звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві із вимогою нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2021 року щомісячну доплату до пенсії на підставі Постанови № 713, з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження пенсії заявника максимальним розміром. Окрім цього представник позивача просив надати інформацію, з якої дати була нарахована та припинена щомісячна доплата у сумі 2 000 грн. 00 коп.

У відповідь на вказану заяву 26.05.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві повідомило наступне. Зазначено, що збільшення розміру пенсії позивача з березня 2018 року по липень 2021 року перевищує 2 000 грн. 00 коп., таким чином відсутні підстави для встановлення щомісячної доплати.

Суд першої інстанції, розглянувши правовий спір, дійшов висновку, що перерахунок пенсії, проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права позивача на належний розмір пенсії, право на яку виникло до 1 березня 2018 року, не є перерахунком у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Відтак суд визнав за позивачем право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713.

Разом з тим зазначив, що наведене позивачем формулювання зобов`язальної частини позовних вимог не є коректним та не підлягає задоволенню в частині прив`язки до розміру грошового забезпечення, встановленого рішення суду в іншій справі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19, статті 46 та пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією і законами України, при цьому право громадян на соціальний захист, а також основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення гарантуються та визначаються виключно законом.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі регулює Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до положень статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» затвердив Порядок № 45.

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Відтак, у зв`язку із скасуванням пунктів 1 та 2 Постанови № 103 обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасоване.

Верховний Суд у постанові від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22 зазначив, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження визначати умови, порядок та розміри перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. При цьому повноваження Уряду поширюються на визначення підстав, механізму та розміру такого перерахунку, однак не на зміну встановленого статтею 43 Закону № 2262-ХІІ переліку складових грошового забезпечення. Отже, приводом для перерахунку пенсії є підвищення розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, тоді як його структура визначається виключно законом і не може змінюватися Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, з метою поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям та іншим особам, пенсійне забезпечення яких здійснюється відповідно до Закону № 2262-ХІІ, до законодавчого врегулювання цього питання Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Пунктом 1 Постанови № 713 з 01 липня 2021 року встановлено щомісячну доплату у розмірі 2 000 грн особам, яким пенсію призначено до 1 березня 2018 року відповідно до Закону № 2262-ХІІ, а також окремим особам, яким пенсію призначено після цієї дати з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або раніше.

Водночас, зазначеною постановою передбачено, що у разі перегляду (перерахунку) пенсії після 1 березня 2018 року така доплата не виплачується, крім випадків, коли внаслідок такого перегляду (перерахунку) розмір пенсії збільшився менш ніж на 2 000 грн. У такому разі доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Як вбачається з пояснювальної записки до проекту Постанови № 713, її метою є поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 1 березня 2018 року, які виникли після проведення їх перерахунку. Так, Постанова № 713 пов`язує право на отримання щомісячної доплати не з будь-яким фактом перерахунку пенсії після 1 березня 2018 року, а лише з таким перерахунком, який виключає необхідність додаткової компенсації шляхом встановлення зазначеної доплати.

Відтак, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22, від 02.03.2023 у справі № 600/870/22-а, від 04.04.2023 у справі № 380/25987/21, від 18.04.2023 у справі № 560/6528/22, від 26.04.2023 у справі № 380/4510/22 та від 17.05.2023 у справі № 620/5518/22, від 28.10.2025 року у справі № 320/8377/24.

Так, в постанові від 03 лютого 2026 року у справі №420/34281/24 Верховний Суд наголошує на тому, що перерахунок пенсії, здійснений на виконання судового рішення у зв`язку з визнанням протиправним та нечинним нормативно-правового акта, яким було обмежено складові грошового забезпечення, за своєю правовою природою є способом відновлення порушеного права та має наслідком приведення пенсійних прав особи у стан, який мав існувати з моменту їх виникнення (ab initio). Такий перерахунок не є підвищенням пенсійного забезпечення у розумінні абзацу третього пункту 1 постанови КМУ №713, оскільки не створює нових соціальних гарантій і не змінює розмірів бюджетних видатків на майбутнє, а лише усуває наслідки неправомірного нормативного регулювання. Відтак він не може розглядатися як юридична підстава для припинення щомісячної доплати, встановленої з метою зменшення диспропорцій у пенсійному забезпеченні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання судового рішення з метою відновлення порушеного права на належний розмір пенсії, право на яку виникло до 1 березня 2018 року, не є перерахунком у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Такий перерахунок не позбавляє позивача права на щомісячну доплату, передбачену Постановою № 713, метою якої є поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 1 березня 2018 року.

Посилання апелянта на правові висновки Верховного Суду, викладені у зразковій справі № 400/6254/24, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані.

Так, предметом розгляду у справі № 400/6254/24 було питання правомірності припинення виплати щомісячної доплати, передбаченої Постановою № 713, після перерахунку пенсії, проведеного на виконання судового рішення у зв`язку зі зміною розміру грошового забезпечення військовослужбовців, зумовленою зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Натомість у цій справі спір виник у зв`язку з припиненням виплати зазначеної доплати після перерахунку пенсії, здійсненого на виконання судового рішення на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, виданої у зв`язку зі скасуванням пунктів 1, 2, 3 Постанови № 103, а також пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45. Такий перерахунок був спрямований на відновлення порушеного права позивача шляхом урахування всіх складових грошового забезпечення, передбачених статтею 43 Закону № 2262-ХІІ.

Отже, хоча в обох випадках перерахунок пенсії здійснювався на виконання судового рішення, його правова природа та підстави є різними. З огляду на це правові висновки Верховного Суду, викладені у справі № 400/6254/24, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Враховуючи викладені обставини у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Поряд з цим, колегія суддів вбачає підстави для зміни резолютивної частини оскаржуваного рішення.

Як вже було встановлено, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 по справі № 320/37146/24, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача. В результаті такого перерахунку було припинено виплату доплати яка є предметом спору.

Суд зазначає, що в частині вимог позивача про нарахування та виплату доплати у розмірі 2000 грн, "виходячи розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 16.09.2024 по справі № 320/37146/24», суд зазначає, що розмір доплати встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" та така доплата не залежить від "розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 16.09.2024 по справі № 320/37146/24".

Отже, наведене позивачем формулювання зобов`язальної частини позовних вимог та застосоване судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не є коректним та не підлягає задоволенню в частині прив`язки до розміру грошового забезпечення, встановленого рішенням суду в іншій справі.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 1, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 34, 77, 242, 311, 315, 316, 317, 321, 325, 328 - 331 КАС, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року - змінити, виклавши абзац 3 його резолютивної частини в наступній редакції:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію з 01.04.2025 року ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.».

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович

(Повний текст постанови суду виготовлено 09 жовтня 2026 року)