Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №688/2478/25 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2478/25

№ 2/688/13/26

Рішення

Іменем України

02 жовтня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

Головуючого судді - Козачук С.В.,

з участю секретаря судового засідання - Міськової І.Г.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Худняка В.А.,

представника відповідачів - Сташук М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою адвоката Худняка Віктора Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_21, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляяє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, про встановлення факту перебування на утриманні,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиції сторін, третіх осіб

29.05.2025 адвокат Худняк В.А. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , з позовом, вимоги якого уточнив 15.07.2025, до ІНФОРМАЦІЯ_21, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, про встановлення факту перебування на утриманні.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що з 27.08.2016 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували у зареєстрованому шлюбі. З 01.08.2016 по 31.01.2022 спільно проживали по АДРЕСА_1 , а з 01.02.202022 - по АДРЕСА_2 . Будинок по АДРЕСА_2 був придбаний ОСОБА_6 задля створення комфортних умов для проживання своєї сім`ї. Протягом всього періоду їх спільного проживання ОСОБА_6 здійснював утримання позивача та їх спільної доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та старшого сина позивача від попереднього шлюбу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснював оплату комунальних послуг, придбання продуктів харчування, одягу та інших товарів необхідних для дітей та дружини, купував побутову техніку, здійснював ремонтні роботи в житлових кімнатах. ОСОБА_6 мав значно вищий дохід, ніж дружина, хоч і не був біологічним батьком ОСОБА_2 , однак тривалий час виконував всі фактичні батьківські обов`язки щодо утримання та виховання свого пасинка. Малолітній ОСОБА_2 протягом всіх років свого свідомого життя не знав та взагалі не пам`ятає свого біологічного батька ОСОБА_9 . Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 було розірвано в 2013 році, а ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 помер. Таким чином, ОСОБА_6 з 2019 року повністю перебрав на себе обов`язки по утриманню та вихованню пасинка, фактично став йому батьком, в тому числі забезпечував матеріально-фінансове утримання ОСОБА_10 , піклувався його станом здоров`я, фізичним, духовним розвитком, цікавився його навчанням та мав намір в найближчому майбутньому здійснити офіційну процедуру усиновлення.

У вересні 2023 року ОСОБА_6 було мобілізовано до лав Збройних Сил України. З 20.09.2023 до 18.01.2024 ОСОБА_6 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України. Під час служби ОСОБА_6 здійснював перекази коштів на банківський рахунок позивача для забезпечення потреб ОСОБА_2 та сім`ї. За час спільного проживання з ОСОБА_6 позивач ОСОБА_1 не була в змозі самостійно повноцінно забезпечувати усі побутові потреби сім`ї, оскільки переважно не працювала і не отримувала доходів, в тому числі у зв`язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 загинув під час участі у заходах необхідних для забезпечення оборони України.

Надалі, оскільки ОСОБА_2 , як пасинок, перебував на утриманні загиблого ОСОБА_6 , позивач ОСОБА_1 звернулась із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі ІНФОРМАЦІЯ_6 ) з метою отримання відповідної фінансової компенсації на сина ОСОБА_10 . Однак, ІНФОРМАЦІЯ_6 у відповіді від 26.04.2024 №В-204 проінформував позивача, що у додатках до заяви про виплату одноразової грошової допомоги відсутнє рішення суду, яке підтверджувало б перебування ОСОБА_2 на утриманні ОСОБА_6 , у зв`язку з чим відмовив в оформленні та призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги для її старшого сина (пасинка загиблого) ОСОБА_2 .

Позивач вважає, що існує потреба у встановленні юридичного факту перебування її малолітнього сина ОСОБА_2 на утриманні загиблого ОСОБА_6 на момент його смерті, а тому просить суд встановити факт перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на утриманні ОСОБА_6 на момент його смерті (загибелі).

Позивач ОСОБА_1 та її представник Худняк В.А. в судовому засіданні позов підтримали з підстав, наведених у ньому, просили його задовольнити.

Позиції відповідачів, третьої особи

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_21 в судове засідання не з`явився. Представники ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в системі «Електронний суд» подали відзив на позовну заяву та додаткові пояснення, у яких просили у задоволенні позивних вимог позивача відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні 19.08.2026 позов не визнала, просила суд у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не перебував на повному утриманні її сина ОСОБА_6 , оскільки його утримував батько, сплачуючи аліменти, а після його смерті - була призначена пенсія по втраті годувальника. Також допомогу на тримання ОСОБА_2 надають дід та баба зі сторони біологічного батька, протягом канікул він постійно гостює у них в м. Київ, до неї приїздили не часто у гості. Син ОСОБА_14 постійних заробітків не мав, тому її дочка ОСОБА_15 постійно йому матеріально допомагала. Не заперечувала гарних відносин, що склались між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 . В подальшому в судове засідання не з`явилась, хоча про час, день та місце його проведення була повідомлена у встановленому законом порядку.

Відповідач ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 , в судове засідання не з`явилась, хоча про час, день та місце його проведення була повідомлена у встановленому законом порядку.

Представник відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - Сташук М.В. в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні з підстав, наведених у відзиві та додаткових поясненнях.

Представник третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області в судове засідання не з`явився. Представник Лазаренко Т.В. в системі «Електронний суд» подала письмові пояснення, у яких у вирішенні спору поклалась на розсуд суду.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11.06.2025 відкрито провадження в справі та за правилами загального позовного провадження призначено підготовче засідання на 10 год 30 хв 07.07.2025, яке за клопотанням представника відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката Сташук М.О. було відкладено до 13 год 30 хв 17.07.2025, а за клопотанням позивача ОСОБА_1 оголошувалась перерва, з урахуванням перебування з 28.07.2025 по 08.09.2025 головуючого судді у щорічній відпустці, до 10 год 30 хв 12.09.2025.

17.07.2025 в системі «Електронний суд» представник відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - Сташук М.В. подала додаткові пояснення, у яких зазначила, що вважає позов безпідставним, просить відмовити у його задоволенні, оскільки ОСОБА_2 не перебував на постійному утриманні ОСОБА_6 , так як останній не мав стабільного доходу і навіть аліменти на утримання дитини від першого шлюбу платив нерегулярно, сам потребував фінансової підтримки, і перебував у повній фінансовій залежності від своєї рідної сестри ОСОБА_15 , яка його і його сім`ю фактично утримувала в періоди безробіття. Були періоди коли усі діти покійного проживали у неї та перебували на її повному забезпеченні, зокрема з червня по серпень 2023 року проживали разом з нею у с.Пахутинці Хмельницького району. Також ОСОБА_15 усіляко турбувалася про сім`ю брата і щоб покращити його житлові умови надала йому поворотну безпроцентну фінансову допомогу у розмірі 10000 доларів США для купівлі житла, а саме житлового будинку із земельною ділянкою по АДРЕСА_2 , придбані 18.02.2023, яку він так і не повернув. Покійний ОСОБА_6 з грудня 2021 року і до служби в лавах ЗСУ (20.09.2023 року) постійного доходу не мав, перебивався тимчасовими заробітками. А тому просить суд критично віднестися до довідки від ТОВ «РУМ-АРС» за вих.№062 від 25.09.2024 року про те, що ОСОБА_6 працював з 16.07.2020 року по 31.01.2024 року, оскільки вона суперечить іншим довідкам, доданим позивачем і даним, зокрема тому, що він не міг одночасно працювати за кордоном у ТОВ Капітел АШР, а також перебувати на службі у лавах ЗСУ (серпень 2023 по 25 січня 2024 року), що свідчить про очевидну недостовірність даних. Крім того, неповнолітній ОСОБА_2 мав джерела доходів та не потребував утримання, він отримував і отримує від держави пенсію по втраті годувальника з 17.11.2019, батьки його біологічного батька ОСОБА_9 теж постійно допомагали, надавали гроші, дарували коштовні подарунки, наприклад, планшет та велосипед, оплачували оздоровлення, забирали на кожні канікули до себе. Тому інформація про відсутність зав`язків із біологічним батьком і його родиною не відповідає дійсності, оскільки із біологічним батьком він спілкувався, він сплачував на нього аліменти, утримував, допомагав, і вся родинна з боку біологічного батька приймала активну участь у житті та утриманні дитини. Саме з цих причин він і не міг усиновити ОСОБА_2 . Епізодична допомога ОСОБА_6 не була постійним і основним джерелом засобів до існування ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_6 робив більший акцент на участі у вихованні та духовному розвитку дитини та налагодженні з ним дружніх відносин та не заперечував проти матеріальної підтримки дитини з боку родини біологічного батька та їх участі у вихованні. Також покійний ОСОБА_6 з 2022 року фактично вів роздільне господарство із позивачкою та мав намір розлучитися, з цього приводу навіть звертався до Шепетівського міськрайонного суду із позовною заявою (справа №688/3219/2023), оскільки сімейні відносини погіршились і постійно виникали сварки.

10.09.2025 в системі «Електронний суд» представник позивача Худняк В.А. подав відповідь на відзив, у якій позов підтримав. Вказав, що представником відповідача доводи про надання фінансової допомоги на купівлю будинку ОСОБА_15 не підтверджені письмовими доказами. На спростування доводів представника відповідача зазначив про те, що тимчасове виконання ОСОБА_6 робіт за кордоном у період з серпня 2020 року по січень 2021 року не спростовує офіційного працевлаштування ОСОБА_6 у ТОВ «РУМ АРС» з 16.07.2020 по 31.01.2024 та отримання ним доходів, оскільки законодавством не заборонена робота за сумісництвом, на підтвердження чого просив долучити письмові довідки про доходи останнього. Також, звертав увагу на ст. 119 КЗпП України, відповідно до якої за особою, призваною на військову службу по мобілізації, зберігається місце роботи та посада. Крім того, розмір отримуваної на ОСОБА_2 пенсії по втраті годувальника не дозволяв повноцінно позивачу на неї утримувати дитину. Заперечив доводи представника відповідача про систематичне утримання ОСОБА_2 бабусею та дідусем зі сторони біологічного батька, оскільки такі не підтверджені жодними доказами. Твердження про те, що позивач проживала окремо від ОСОБА_6 , оскільки останній мав намір розлучитись є надуманими, оскільки позовна заява по розірвання шлюбу була повернута позивачу за його заявою.

11.09.2025 в системі «Електронний суд» представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_21 ОСОБА_12. подав відзив на позов, у якому просив у задоволенні позову до МОУ відмовити, оскільки воно є неналежним відповідачем у справі.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12.09.2025 за клопотанням представника позивача до участі у справі залучено у якості співвідповідача ОСОБА_4 , як законного представника малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області; за клопотанням представника відповідача витребувано у Пенсійного фонду України інформацію щодо призначення ОСОБА_2 пенсії по втраті годувальника, періоду з якого її призначно та розміру такої пенсії; витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» виписку за період з 01 вересня 2023 року по 25 січня 2024 року по рахунку НОМЕР_1 , що відкритий на ім`я ОСОБА_1 ; зупинено провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи № 308/17634/23.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.04.2026 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання о 10 год 00 хв 11.05.2026 року, яке за клопотанням представника третьої особи відкладено до 08 год 40 хв 22.05.2026.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті о 10 год 00 хв 21.07.2026 з викликом учасників справи, свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_15

20.07.2026 в системі «Електронний суд» представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_21 ОСОБА_13 подав додаткові пояснення у справі, у яких просив у задоволенні позову до МОУ відмовити, оскільки воно є неналежним відповідачем у справі. Зазначив, що оскільки заявлені вимоги не відповідають ані предмету позовного провадження, ані вимогам щодо належного способу судового захисту, МОУ у цій справі є неналежним відповідачем. Звертає увагу суду на те, що ця справа розглядається в порядку загального позовного провадження. Така форма цивільного судочинства застосовується виключно для вирішення спорів про право, тобто тоді, коли між сторонами існує реальний матеріально-правовий конфлікт щодо порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу. Проте у даній справі такого спору між позивачкою та МОУ не існує. Позивачка не стверджує, що МОУ порушило її право, не оскаржує жодного рішення МОУ, не просить визнати незаконними його дії чи бездіяльність, не заявляє вимоги про зобов`язання МОУ вчинити будь-які дії або здійснити виплату. Єдиною позовною вимогою є встановлення юридичного факту перебування пасинка на утриманні загиблого військовослужбовця. Отже, між позивачкою та МОУ відсутній матеріально-правовий спір, який міг би бути предметом розгляду в порядку позовного провадження. Матеріалами справи підтверджено, що після смерті біологічного батька дитині було призначено пенсію у зв`язку із втратою годувальника саме за померлим батьком ОСОБА_9 , яка виплачується до цього часу. Водночас, позивачка не довела наявності передбачених ст. 268 Сімейного кодексу України умов, за яких у вітчима взагалі виникає юридичний обов`язок щодо утримання пасинка. Не доведено і те, що дід чи баба дитини були відсутні або з поважних причин не могли здійснювати її утримання. Отже, навіть із матеріально-правової точки зору суд позбавлений можливості зробити висновок про виникнення у загиблого військовослужбовця саме передбаченого законом обов`язку щодо утримання пасинка.

21.07.2026 в судовому засіданні після заслуховування вступних слів учасників справи оголошено перерву до 10 год 00 хв 05.08.2026.

21.07.2026 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області Лазаренко Т.В. в системі «Електронний суд» подала письмові пояснення, у яких зазначила, що 02.12.2019 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника на сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за померлого ОСОБА_9 . Рішенням від 06.12.2019 ОСОБА_1 призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на ОСОБА_2 з 18.11.2019 до досягнення ним повноліття. 17.03.2020 із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника за померлого ОСОБА_9 звернулась ОСОБА_26 на сина ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . З 01.04.2020 пенсію за померлого ОСОБА_9 призначено на двох утриманців. Розмір пенсії ОСОБА_2 складає 1519,84 грн. Повідомляє, що з урахуванням вимог постанови правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», 25.04.2024 за вх. №8432/8 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області з ІНФОРМАЦІЯ_9 надійшли подання та документи для призначення пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 на дочку ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 , у зв`язку з чим прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 50% грошового забезпечення годувальника на ОСОБА_8 з 01.02.2024 до досягнення нею повноліття. Також головним управлінням прийнято рішення про призначення пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 у розмірі 70% грошового забезпечення годувальника як дружині померлого годувальника, яка зайнята доглядом за дитиною, яка не досягла 8-річного віку, до ІНФОРМАЦІЯ_10 . Крім того, з ІНФОРМАЦІЯ_9 надійшли документи для призначення пенсії колишній дружині ОСОБА_4 на сина ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та батькам загиблого військовослужбовця. Головним управлінням прийнято рішення про призначення пенсії в разі втрати годувальника за загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 - ОСОБА_4 у розмірі 50% грошового забезпечення годувальника на ОСОБА_5 з 01.02.2024 до досягнення ним повноліття; матері ОСОБА_3 у розмірі 70% грошового забезпечення годувальника з 25.04.2024; батькові ОСОБА_30 у розмірі 70% грошового забезпечення годувальника з 25.04.2024 (виплату пенсії припинено з 01.04.2025 у зв`язку із смертю). З заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 не зверталась. На підставі вищезазначеного, Головне управління просить об`єктивно дослідити усі матеріали справи та прийняти обґрунтоване рішення.

30.07.2026 в системі «Електронний суд» представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_21 ОСОБА_13 подав додаткові пояснення у справі, у яких просив у задоволенні позову до МОУ відмовити, оскільки воно є неналежним відповідачем у справі.

05.08.2026 оголошено перерву до 11 год 00 хв 19.08.2026, в подальшому - до 10 год 00 хв 02.10.2026.

Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження

Як встановлено в суді, з 10.09.2011 ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 01.08.2013, що набрало законної сили 13.08.2013.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 01.02.2012, ОСОБА_9 та ОСОБА_32 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 31.07.2024 ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Шепетівка Хмельницької області.

З повідомлення заступника директора Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України №2800-030201-7/65812 від 02.10.2025 та повідомлення в.о. начальника головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №2200-0309-7/81944 від 24.10.2025 слідує, що ОСОБА_1 02.12.2019 звернулась до ГУ Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника на сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за померлого ОСОБА_9 . Рішенням від 06.12.2019 ОСОБА_1 призначено пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на ОСОБА_2 з 18.11.2019 до досягнення ним повноліття. 17.03.2020 до ГУ Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника за померлого ОСОБА_9 звернулась також ОСОБА_26 на сина ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . З 01.04.2020 пенсію за померлого ОСОБА_9 призначено на двох утриманців. Загальний розмір пенсії в разі втрати годувальника становить 3039,67 грн, розмір пенсії ОСОБА_2 - 1519,84 грн.

27.08.2016 ОСОБА_32 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , після чого почала носити прізвище ОСОБА_32 , що підтверджується даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 27.08.2016.

ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними свідоцтва про її народження серії НОМЕР_5 від 06.12.2016.

ОСОБА_1 спільно з чоловіком ОСОБА_6 та дітьми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.08.2016 по 31.01.2022 проживали по АДРЕСА_1 , а з 01.02.2022 - по АДРЕСА_2 , що підтверджується даними довідки ПП «УК «Управдом» №234 від 05.07.2024 та довідки квартального комітету №20 виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області №45 від 26.07.2024 відповідно.

З договору купівлі-продажу земельної ділянки з розташованим на ній житловим будинком від 08.02.2023, посвідченого приватним нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Петровською Л.О. та зареєстрованого в реєстрі за №259, вбачається, що ОСОБА_6 є власником земельної ділянки 6810700000:01:012:0499 з розташованим на ній житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 . Вказане також підтверджується даними витягів з Державного реєстру речових прав №322278873 від 08.02.2023 та №322276979 від 08.02.2023.

Згідно довідки про доходи ТОВ «АЛЬП-ПРОМ 1» вих. №042 від 25.09.2024 ОСОБА_6 , працюючи на посаді оздоблювальника, за період роботи з 19.03.2018 по 14.07.2020 отримав дохід в сумі 94978,85 грн.

Згідно довідок з місця роботи про доходи ТОВ «CAPITAL» від 29.10.2024 ОСОБА_6 , працюючи на посаді підсобного будівельника на підставі трудового договору, за період з вересня 2020 по грудень 2021 року отримав дохід в сумі 15728 євро.

Згідно довідки про доходи ТОВ «РУМ-АРС» вих. №062 від 25.09.2024, довідок про доходи №№1-5 від 25.09.2024 ТОВ «РУМ-АРС» ОСОБА_6 , працюючи на посаді арматурника, за період роботи з 16.07.2020 по 31.01.2024 отримав дохід в сумі 215711 грн.

Відповідно до довідки про нарахування та утримання грошового забезпечення за період з вересня 2023 року по березень 2024 року солдату ОСОБА_6 нараховано 557016,50 грн.

Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України ОСОБА_1 за період з 2016 по 2023 отримувала дохід від 4 до 10 тис грн на місяць.

Як вбачається з довідки директора ЗДО №11 «Дзвіночок» за №01-47/32 від 29.04.2024, довідки директора гімназії №1 Шепетівської міської ради Хмельницької області №02-09/180 від 16.04.2024, доповідних вчителя початкових класів та класного керівника учня гімназії №1 Шепетівської міської ради Хмельницької області ОСОБА_2 від 12.04.2024, у період відвідування закладу дошкільної освіти та навчання у школі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав разом з мамою ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_6 . Рідний батько дитини загинув. ОСОБА_6 офіційно не був усиновлювачем дитини, однак завжди брав активну участь у його вихованні, цікавився шкільним життям, співпрацював з класним керівником, забирав дитину зі школи. У ОСОБА_10 склалися теплі сімейні стосунки з ОСОБА_6 , який замінив хлопчику тата, був для нього прикладом сміливої та мужньої людини, але у 2024 році загинув, захищаючи Україну.

З долучених до матеріалів справи квитанцій, товарних чеків, виписки по банківському рахунку № НОМЕР_1 (карта НОМЕР_6 ) за період з 01.09.2023 по 25.01.2024, відкритому у АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_6 надавав матеріальну допомогу сім`ї шляхом купівлі товарів, комп`ютерної техніки, надсилання грошових коштів на картковий рахунок позивача.

Відповідно до довідки Пахутинецького старостинського округу Наркевицької селищної ради від 14.07.2025 №50, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебували з червня по серпень 2023 року в жительки ОСОБА_15 , яка проживає по АДРЕСА_3 .

З виписки по рахунку № НОМЕР_7 , який відкрито у АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_15 вбачається, що 22.01.2023, 30.01.2023, 01.03.2023, 20.04.2023, із вказаного рахунку відбувався переказ коштів різними сумами на рахунки отримувачів ОСОБА_1 ( НОМЕР_8 ) та ОСОБА_6 ( НОМЕР_9 ).

З довідки т.в.о. командира військової частини НОМЕР_10 від 15.03.2024 про безпосередню участь особи у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України вбачається, що солдат ОСОБА_6 з 20.09.2023 по 18.01.2024 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в районах Донецької, Луганської, Запорізької областей.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_11 від 31.01.2024 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Київ.

Згідно повідомлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_15 від 26.04.2024 №В-204, 26.04.2024 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_15 надійшла заява про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , у зв`язку із загибеллю військовослужбовця солдата ОСОБА_6 . Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_2 перебував на утриманні військовослужбовця ОСОБА_6 . Однак, в додатках до заяви про виплату одноразової грошової допомоги наявна копія свідоцтва про народження, де зазначено, що батьком ОСОБА_2 є ОСОБА_9 та відсутнє рішення суду, що підтверджувало б перебування ОСОБА_2 на утриманні ОСОБА_6 , у зв`язку з чим відсутні підстави для оформлення документів для призначення йому одноразової допомоги у зв`язку з загибеллю військовослужбовця солдата ОСОБА_6 .

Згідно повідомлення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 24.10.2025 №2200-0309-7/81944 ОСОБА_1 призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 50% грошового забезпечення годувальника на ОСОБА_8 з 01.02.2024 до досягнення нею повноліття. Також Головним управлінням прийнято рішення про призначення пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 у розмірі 70% грошового забезпечення годувальника як дружині померлого годувальника, яка зайнята доглядом за дитиною, яка не досягла 8-річного віку, до ІНФОРМАЦІЯ_10 . Крім того, з ІНФОРМАЦІЯ_9 надійшли документи для призначення пенсії колишній дружині ОСОБА_4 на сина ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та батькам загиблого військовослужбовця. Головним управлінням прийнято рішення про призначення пенсії в разі втрати годувальника за загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 : ОСОБА_4 у розмірі 50% грошового забезпечення годувальника на ОСОБА_5 з 01.02.2024 до досягнення ним повноліття; матері ОСОБА_3 у розмірі 70% грошового забезпечення годувальника з 25.04.2024; батькові ОСОБА_35 у розмірі 70% грошового забезпечення годувальника з 25.04.2024 (виплату пенсії припинено з 01.04.2025 у зв`язку із смертю). З заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 не зверталась.

Згідно висновку ІНФОРМАЦІЯ_9 від 25.04.2024 за №10/1/4848 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам або утриманцям військовослужбовця ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок травми, яка призвела до смерті, пов`язана із захистом Батьківщини, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_17 , визнано дружину ОСОБА_1 , доньку ОСОБА_8 , сина ОСОБА_5 , матір ОСОБА_3 , батька ОСОБА_36 . До висновку долучено копії доповіді т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_18 про результати проведеної роботи щодо встановлення осіб, які можуть звернутися за ОГД від 25.04.2024 за №10/1/4848/1, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_6 серії НОМЕР_11 від 31.01.2024, витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_10 (по стройовій частині) №36 від 09.02.2024, грошового атестата №537 від 26.02.2024, довідку про обставини травми солдата ОСОБА_6 від 08.02.2024 №1192, витяг з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії 11 Регіональної військово-лікарської комісії Протокол №1332 від 24.04.2024, заяву ОСОБА_1 від 17.04.24, заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_8 від 17.04.2024, заяву ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 від 17.04.2024, заяву ОСОБА_3 від 17.04.2024, заяву ОСОБА_37 від 17.04.2024, згоди на збір та обробку персональних даних, витяг з протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_21 з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.07.2024 №172/168.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_38 надали показання про те, що ОСОБА_2 є їх внуком, від нього не відмовляються, маючи матеріальну можливість, лише з дозволу ОСОБА_1 , приймають участь у його вихованні та утриманні, забирають до себе на канікули, беруть із собою на відпочинок на море, купують подарунки (велосипед, планшет, телефон, машинки) тощо. За життя їх син ОСОБА_9 сплачував аліменти на утримання ОСОБА_39 . Були проти усиновлення ОСОБА_39 .

Свідки ОСОБА_40 , яка була сусідкою позивача у с. Судилків, та ОСОБА_18 , яка товаришувала з позивачем, в судовому засіданні ствердили, що ОСОБА_6 мав гарні відносини із ОСОБА_2 , останній називав його папою, здійснював утримання сім`ї, в тому числі ОСОБА_10 , оскільки працював, отримував дохід.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні надала показання про те, що допомагала неодноразово рідному брату ОСОБА_6 утримувати свою сім`ю, в тому числі ОСОБА_10 , оскільки він не мав постійної роботи. На банківські рахунки як брата, так і його дружини ОСОБА_1 з 2022 до смерті брата переказувала різні суми грошових коштів (від 500 грн до 50000 грн), що підтвердила виписками із власного банківського рахунку. Також позичила ОСОБА_6 10000 доларів США на придбання будинку, які їй так і не повернули. Декілька місяців взагалі самостійно утримувала обох дітей ОСОБА_1 , так як вона перебувала на заробітках у Польщі. Участь в утриманні ОСОБА_2 спочатку брав батько, сплачуючи аліменти на його утримання, а після його смерті - баба та дід зі сторони біологічного батька. А тому вважає, що утримання, яке надавав ОСОБА_6 на ОСОБА_2 не було постійним і основним джерелом засобів для його існування. Коли ОСОБА_6 виявив бажання усиновити ОСОБА_2 з метою не призову його на військову службу, то ОСОБА_1 була проти усиновлення, вказувала на те, що не потрібно прикриватись її сином, який є спадкоємцем свого батька ОСОБА_9 .

Аналогічні показання надали в судовому засіданні свідки ОСОБА_23 ОСОБА_24 , ОСОБА_25 .

Застосовані норми права, мотиви та висновки суду

Заслухавши вступне слово учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку у задоволенні позову відмовити з огляду на таке.

Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) вказано, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичнін аслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чиінший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 року у справі №560/17953/21 провадження №11-150 апп23 вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до суді адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У частині першій статті 1 ЦК України указано, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини другої статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Згідно з ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 2 частини 1статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Згідно правової позиції Верховного Суду у постанові від 20.03.2024 року у справі №201/10689/23 провадження №61-16879св23 суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України). При цьому необхідно приймати до уваги, що під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права (див. постанову Верховного Суду від 20 грудня 2023 року у справі № 761/16555/23 (провадження № 61-13311св23). Із матеріалів справи не вбачається, що існує спір про право, а тому суд першої інстанції безпідставно відмовив у відкритті провадження за заявою через те, що факт не підлягає розгляду у порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 05.03.2025 у справі №688/3547/24 скасовано рішення Шепетівського міськраонного суду Хмельницької області від 17.12.2024 і залишено заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_6 , про встановлення факту перебування на утриманні без розгляду. Після чого, 29.05.2025 адвокат Худняк В.А. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , з даним позовом.

При вирішенні питання щодо встановлення вищевказаного факту суд приймає до уваги положення п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

На підставі статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається: непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з п.2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільнийвибірмісцяпроживання в Україні». У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

За змістом частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно із цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у редакціїї, чинній на час виникнення спірних правовідносин, установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Згідно ст. 16-1 Закону України «про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на дату смерті ОСОБА_6 ) право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Пунктом «а» ч. 4 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що непрацездатними членами сім`ї вважаються діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків.

Члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо, крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів для існування.

Статтею 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що при вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні.

З вказаних норм слідує, що для цілей визначення того, чи є пасинок ОСОБА_2 утриманцем у розумінні чинного на момент загибелі ОСОБА_6 законодавства, необхідно встановити, чи має він право на призначення пенсії в разі втрати годувальника за приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Водночас право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» мають діти, які перебували на утриманні.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні (ст. 260 Сімейного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 268 СК України мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Виходячи з аналізу вищевказаних норм, Верховний Суд у постанові від 14.12.2023 року №160/11228/23 зазначив, що заявник, перебуваючи у шлюбі з громадянкою, яка є матір`ю дітей, має право на участь у вихованні цих дітей (за умови проживання однією сім`єю). При цьому обов`язок щодо їх утримання у позивача (як вітчима) виникає за умови, якщо в останніх немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

З досліджених доказів судом встановлено, що ОСОБА_2 є пасинком померлого військовослужбовця ОСОБА_6 , останній брав участь у його вихованні та надавав за можливості його матері ОСОБА_1 кошти, в тому числі на його утримання.

ОСОБА_9 після розірвання шлюбу утримував сина ОСОБА_2 шляхом сплати аліментів на користь його матері, вказане визнано сторонами та підтверджено показаннями свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_41 . Також суд встановив, що ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_9 з 18.11.2019 отримує пенсію по втраті годувальника, яка буде виплачуватись до повноліття дитини. Крім того, ОСОБА_2 має матір ОСОБА_1 , яка є працездатною, за період з 2016 по 2023 теж отримувала дохід від 4 до 10 тис грн на місяць, а також діда ОСОБА_20 і бабу ОСОБА_42 , які також можуть надавати йому належне матеріальне утримання, на яких СК України і покладено обов`язок по його утриманню. Суду не надано належних доказів на спростування вказаних обставин, а небажання ОСОБА_1 отримувати таку матеріальну допомогу зі сторони діда ОСОБА_20 та баби ОСОБА_43 , як слідує із показань останніх, не спростовує наявної у них можливості її надавати та їх обов`язку надавати таке утримання внуку.

Отже, досліджені судом докази не підтверджують належності пасинка ОСОБА_2 до утриманців загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 в розумінні ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки у останнього відповідно до ч. 1 ст. 268 СК України за встановлених судом обставин не виникло обов`язку з утримання пасинка та надавана ним допомога не була постійним і основним джерелом засобів для існування ОСОБА_2 . Доказів того, що мати дитини ОСОБА_1 , дід ОСОБА_20 і баба ОСОБА_38 не могли надавати утримання ОСОБА_2 або таке утримання було недостатнім, матеріали справи також не містять.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 106 у постанові від 18.01.2024 у справі №560/17953/21 прямо зазначила, що між особою та Міністерством оборони України не може існувати спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_22 не є суб`єктом отримання такої допомоги.

З урахуванням наведеного, ІНФОРМАЦІЯ_22 є неналежним відповідачем, а тому у задоволенні позову до нього слід відмовити.

Відповідно до правового висновку, який виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 705/552/15-а, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Ухвалення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає зазначеній нормі Конвенції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.01.2024 у справі №523/14489/15-ц наголосила, що встановлення юридичного факту у позовному провадженні не може бути самостійним способом захисту права, а є лише елементом предмета доказування при вирішенні відповідної матеріально-правової вимоги.

Однак, незважаючи на те, що одноразова допомога за померлого військовослужбовця ОСОБА_6 уже розподілена та виплачена, звертаючись до суду з даним позовом, ні ОСОБА_1 , ні її представник Худняк В.А. жодних матеріально-правових вимог до жодного із відповідачів не заявляли.

З огляду на все вищевикладене, суд дійшов висновку у задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 293, 315, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову адвоката Худняка Віктора Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_21, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, про встановлення факту перебування на утриманні - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_12 .

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_22, адреса місцезнаходження: проспект АДРЕСА_6

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_13 .

Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_14 .

Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькійобласті, адреса місцезнаходження: вул. Г.Чекірди, 10, м. Хмельницький, Код ЄДРПОУ 21318350.

Повне судове рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя: Світлана КОЗАЧУК