Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №687/1000/26 — Чемеровецький районний суд Хмельницької області

№ справи687/1000/26

№2/687/793/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року селище Чемерівці

Чемеровецький районний суд Хмельницької області

в складі судді Горобець Н.О.,

справа № 687/1000/26;

сторони та інші учасники справи:

позивач – ТОВ «Діджи Фінанс»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (письмове провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс») звернулось до Чемеровецького районного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши, що 19 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» (далі - ТОВ «Клай Інвест») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №255947, за умовами якого відповідачці надано кредитні кошти у розмірі 5500,00 грн, які остання зобов`язувалася повернути у встановлений строк, сплатити проценти за користування ними та інші платежі, передбачені договором.

23.12.2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу №23122024/1, у відповідності до умов якого, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до відповідачки за кредитним договором №255947 від 19.04.2024 року у розмірі 23967,90 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5500,00 грн, заборгованості за процентами в розмірі 6092,90 грн, заборгованість за комісією в розмірі 1375,00 грн, заборгованість за пенею в розмірі 11000,00 грн.

З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Відповідачка відзиву до суду не подала.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Представник позивача, разом з поданням позовної заяви подав також клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Чемеровецького районного суду від 17.08.2026 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, зобов`язано АТ КБ «Приват Банк» надати суду виписку по картковому рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1

09.10.2026 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення суду по суті заявлених вимог.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

19 квітня 2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 , укладено договір №255947 про надання фінансового кредиту, який підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором «KL5924».

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Клай Інвест» зобов`язується надати позичальникові кредит в розмірі 5500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Кредитодавець надається строком на 90 днів, тобто до 17.07.2024 року (п. 1.2.Договору).

За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 803% річних від суми кредиту в розрахунку 2,2% на добу. Тип процентної ставки – фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором (п. 1.3.Договору).

За послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з надання та обслуговування Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту.

Відповідно до п. 1.5 Договору кредит надається безготівковій формі.

В розділі «Реквізити сторін» вказано реквізити платіжної карти ОСОБА_1 НОМЕР_1 .

ТОВ «ПрофітГід» повідомило про успішне перерахування 19.04.2024 року о 10:38 на платіжну карту НОМЕР_1 коштів у сумі 5500,00 гривень.

Повідомленням АТ КБ «Приват банк» від 29.09.2026 року підтверджується, що на ім`я ОСОБА_2 емітовано платіжну карту № НОМЕР_2 , на яку 19.04.2024 року зараховано платіж в сумі 5500,00 грн.

23.12.2024 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено Договір факторингу №23122024/1, згідно з умовами якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до боржників, за цілим рядом договорів, у тому числі до ОСОБА_1 за договором №255947 від 19 квітня 2024 року.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №23122024/1 від 23.12.2024 року, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №255947 від 19 квітня 2024 року в сумі 23967,90 грн, з яких: 5500,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 6092,90 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами, 1375,00 грн – сума заборгованості за комісіє, 11000,00 грн – сума заборгованість за пенею.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Досліджені судом докази, підтверджують, що ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «Діджи Фінанс» за своїми правовими статусами відносяться до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договори відступлення права вимоги є обов`язковими для виконання.

Також наявними в матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу прав грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Діджи Фінанс» за кредитним договором №255947 від 19 квітня 2024 року, укладеним між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 .

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними длядоговорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Суд встановив, що між відповідачкою ОСОБА_1 та ТОВ «Клай Інвест» було укладено кредитний договір №255947 від 19 квітня 2024 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Відповідно до умов договору ТОВ «Клай Інвест» надало відповідачці кошти в сумі 5500,00 грн. строком на 90 днів, а остання зобов`язувалася повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором.

19 квітня 2024 року кредитні кошти були перераховані відповідачці.

Отже, факт отримання відповідачкою коштів у ТОВ «Клай Інвест» суд вважає доведеним, крім цього зазначена обставина не заперечується відповідачем.

Згідно із наданого ТОВ «Діджи Фінанс» розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 23967,90 грн і складається із заборгованості за тілом кредиту – 5500,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами – 6092,90 грн, заборгованості за комісіє - 1375,00 грн, заборгованості за пенею - 11000,00 грн.

Разом з цим, перевіряючи правомірність нарахування відсотків за користування кредитними коштами за даним кредитним договором суд дійшов висновку про таке

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України «Про споживче кредитування».

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року, що набрав чинності 24.12.2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» частиною 5, якою встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Даний кредитний договір укладений 19.04.2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.

Разом з тим, зі змісту положень ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Отже, наданий суду розрахунок заборгованості в частині нарахування процентів за користування кредитом не відповідає закону.

За таких обставин суд, реалізуючи свій процесуальний обов`язок, вважає за необхідне навести власний розрахунок заборгованості за кредитним договором.

За період з 19.04.2024 по 17.07.2024 заборгованість відповідачки за нарахованими процентами становить 4950,00 грн (90 днів х 55,00 грн (1% від тіла кредиту 5500,00 грн).

Щодо нарахування та стягнення з відповідача комісії за надання обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Частинами першою, другою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Умовами кредитного договору можуть визначатися додаткові (акцесорні) зобов`язання сторін. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору.

Закон України «Про споживче кредитування» визначає право кредитодавця отримувати винагороду за супутні з наданням кредиту послуги у разі якщо такі послуги дійсно були надані банком позичальнику. Водночас, банкам забороняється встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, або за дії, які споживач здійснює на користь банку. Також на позивача не може бути покладений обов`язок сплачувати платежі, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо його дійсності, які встановлені статтею 203 ЦК України. Нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом.

Умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зазначив, що якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Із матеріалів справи слідує, що умовами кредитного передбачено стягнення комісії за надання, обслуговування і повернення кредиту.

Однак, у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлена комісія. Відтак умови кредитного договору про сплату відповідачем на користь кредитодавця комісії є нікчемними, внаслідок чого сума нарахованої комісії в розмірі 1375,00 грн не може бути стягнута з відповідачки.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачки штрафу в сумі 11000,00 грн, суд приходить до наступного.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, доповнені згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, згідно яких: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України(частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що нараховані штрафи підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для їх стягнення з відповідача.

За таких обставин, позовна заява ТОВ «Діджи Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості в розмірі 10450,00 грн, а саме 5500,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 4950,00 грн - заборгованості за процентами.

Розподіл судових витрат

При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог. Позов заявлено з ціною 23967,90 грн та задоволено на суму 10450,90 грн, тобто на 43,60 % (10450,00х100:23967,90). Таким чином, з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1160,81 грн (2662,40х43,60) та витрати на правничу допомогу в сумі 2616,00 грн (6000х43,60%).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-286 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 10450 (десять тисяч чотириста п`ятдесят) гривень 00 коп. заборгованості за договором №255947 про надання фінансового кредиту від 19 квітня 2024 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір в сумі 1160 (одна тисяча сто шістдесят) гривень 81 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 2616 (дві тисячі шістсот шістнадцять) гривень 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду..

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місце знаходження: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Н.О. Горобець