Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №640/5506/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/5506/20 Суддя (судді) першої інстанції: К.М. ПРИТУЛА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Говоруна О.В.,

Попової О.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Природа» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Природа» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просило: визнати протиправним та скасувати наказ від 18.12.2019 № 5027 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Науково-виробничий центр «Природа».

Позов обґрунтовано тим, що підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки відсутні, так як оскаржуваний наказ про проведення перевірки було прийнято відповідачем з порушенням вимог Податкового кодексу України.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 18.12.2019 № 5027 «Про проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Природа».

Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскільки контролюючим органом з`ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх здійснення, оскільки керівником підприємства-контрагента ТОВ «Екопром Лімітед» Полянським Віктором Олександровичем надано пояснення про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності цього підприємства та документального оформлення нереальних господарських операцій.

На думку скаржника, з огляду на порушення податкового законодавства під час ведення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Екопром Лімітед», контролюючим органом складено Акт від 03.01.2020 №3/26-15-05-02-04/37854684.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві направлено рекомендованим листом із повідомленням про вручення ТОВ «Трубо Пром» копію наказу ГУ ДПС у м. Києві від 18.12.2019 №5027, повідомлення від 19.12.2019 №66730/10/26-15-05-02-04, в яких повідомило щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Науково-виробничого центру «Природа» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «Екопром Лімітед» за грудень 2016 року, що містяться у податковій декларації з ПДВ та за 2016 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства.

Як наслідок, Головним управлінням на підставі наказу від 18.12.2019 №5027, відповідно норм Податкового кодексу України (далі - ПК України), проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «НВЦ «Природа».

За результатами перевірки встановлено порушення податкового законодавства під час ведення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Екопром Лімітед», про що складено Акт від 03.01.2020 року №3/26-15-05-02-04/37854684.

На підставі даного акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.01.2020 № 00001070502.

Не погоджуючись з вказаним наказом та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки оскаржуваний наказ контролюючого органу не містить підстав для проведення перевірки, обов`язковість зазначення яких передбачено підпунктами 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а посилання виключно на норми Закону та на абстрактний аналіз податкової інформації без зазначення підстав, визначених у них, вказане свідчить про порушення порядку призначення перевірки та прийняття наказу.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - Кодекс або ПК України або повністю назва), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

У силу вимог п.п. 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що можливість для проведення документальної позапланової перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає за наявності двох умов: наявності податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства; ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, а для проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України - виключно за наявності: недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу.

У той же час, колегія суддів звертає увагу, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку надіслання на адресу платника (вручення платнику) обов`язкового письмового запиту з пропозицією надати пояснення та їх документальні підтвердження для усунення сумнівів контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Так, згідно п. 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексута/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п.201.1ст. 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

5-1) виявлено недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом;

5-2) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної держави, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, про виявлення таким органом помилок, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунка особи, яка є резидентом відповідної іноземної держави, або про невиконання фінансовим агентом зобов`язань, передбачених таким міжнародним договором;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу Українита постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Порядок №1245).

Отже, відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 9 вказаного Порядку №1245 встановлено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку з накладенням кваліфікованого електронного підпису керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби.

За змістом пункту 10 Порядку №1245 запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту73.3 статті 73 Податкового кодексу України, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Положення цього пункту Порядку, узгоджується з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, яким також встановлено, що у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до пункту 14 Порядку №1245 суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України.

У разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов`язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Таким чином, нормами Порядку №1245 визначено перелік підстав для направлення суб`єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

З матеріалів справи вбачається, що 12.11.2019 Головне управління ДПС у м. Києві направило ТОВ «НВЦ «Природа» запит № 42056/10/26-15-05-02-04 «Про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження)» щодо взаємовідносин з ТОВ «Екопром Лімітед» (код 40768879) за грудень 2016 року та за 2016 рік.

У відповідь на зазначений запит ТОВ «НВЦ «Природа» листом № 653 від 05.12.2019 надало пояснення та інформацію щодо господарських відносин з ТОВ «Екопром Лімітед».

На підтвердження проведених господарських операцій позивач подав контролюючому органу копії договору, технічного завдання, копії Актів здавання-приймання наданих послуг.

За вказаних обставин суд вважає, що позивачем виконані вимоги контролюючого органу щодо надання пояснень та запитуваних документів.

Разом з тим, Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі п.п. 78.1.4. п. 78.1. ст. 78, ст. 79 ПК України, у зв`язку з наданням копій підтверджуючих документів на письмовий запит від 12.11.2019 №42056/10/26-15-05-02-04 було прийнято наказ № 5027 від 18.12.2019 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВЦ «Природа», яким наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НВЦ «Природа» з метою дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «НВЦ «Природа» (код 37854684) по взаємовідносинах з ТОВ «Екопром Лімітед» (код 40768879) за грудень 2016, що містяться у податковій декларації з ПДВ та за 2016 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства в Головному управління ДПС у м. Києві за адресою вул. Леванського, 2. Підстава: доповідна записка Департаменту податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування від 11.12.2019 № 1927/26-15-05-02-04.

При цьому, посилаючись на п.п. 78.1.4. п. 78.1 ст. 78 ПК України, ГУ ДПС у м. Києві не зазначило ні конкретних недоліків наданих позивачем пояснень, ні обґрунтованих причин, чому поданих позивачем документів є недостатньо, та не конкретизувало, яких саме документів не вистачає.

У даному випадку посилання у спірному наказі на доповідну записку Департаменту податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування як на підставу для проведення перевірки свідчить про необґрунтованість та безпідставність цього наказу, оскільки доповідна записка за своєю суттю є документом внутрішнього використання та здебільшого має на меті спонукання керівництва до прийняття конкретного рішення, але ніяк не є підставою для перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 813/4282/16.

За вказаних обставин, прийняття спірного наказу відповідачем відбулось без належної на те правової підстави, а відтак такий наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

У той же час, як зазначалось вище, підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України встановлено, що підставою для перевірки є виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Поданими доказами підтверджено, що на запит контролюючого органу позивачем були надані змістовні та вичерпні відповіді.

При цьому, відповідачем не було направлено позивачу жодного повторного запиту, не запропоновано надати додаткові пояснення та обґрунтування, та доведено до відома, які саме документи не були надані позивачем на виконання приписів вказаного запиту контролюючого органу.

Таким чином, оскільки відповідачем у встановлені чинним податковим законодавством строки було отримано відповідь на обов`язковий запит та отримано надані позивачем відповідні документи на підтвердження наданої інформації, враховуючи положення підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, оскаржуваний наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВЦ «Природа» було прийнято контролюючим органом з порушенням вимог Податкового кодексу України, які зазначені в наказі, як підстава для проведення перевірки.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень - рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення у зв`язку з допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Більш того, відповідно до доктрини з умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованої Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили. У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид цієї доктрини та вказав, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не були б отримано, якби не було отримано перших.

Відтак, процедурні порушення, допущені контролюючим органом під час призначення перевірки можуть бути підставою для скасування у судовому порядку рішень контролюючого органу, прийнятих за наслідками такої перевірки, що узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 26.03.2019 у справі №806/4875/14, від 09.04.2019 у справі № 804/5722/16, від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, від 16.04.2020 у справі № 812/1681/16.

Отже, оскільки оскаржуваний наказ контролюючого органу не містить підстав для проведення перевірки, обов`язковість зазначення яких передбачено підпунктами 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, вказане свідчить про порушення порядку призначення перевірки та прийняття наказу та наявність підстав для його скасування.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.В. Говорун

О.Г. Попова