Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №420/6590/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/6590/26

Перша інстанція: суддя Радчук А.А.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів – Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

10 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у підготовці і подані до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025, 01.01.2026;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 18.06.2025, 01.01.2026 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 729 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» із зазначенням посадового окладу розрахованого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01.01.2025 рік (3028 грн.), Законом України «Про Державний бюджет України на 2026рік» на 01.01.2026 ріку (3328 грн.) на тарифний коефіцієнт 4,72, який відповідає « 47» тарифному розряду на коефіцієнт 1,8, окладу за військовим званням, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, розрахованих з оновлених окладів, з визначенням надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за червень 2025 року, січень 2026 року відповідно, за відповідною посадою у тому державному органі, звідки ОСОБА_1 звільнився на пенсію для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.07.2025, 01.02.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугою років.

Позивач зауважує, що 28 січня 2026 року він звернувся до відповідача із заявою, в якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 18 червня 2026 року та 01 січня 2026 року, однак відповідач відповідь на звернення не надав, довідки не оформив та не направив їх до пенсійного органу.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що з 1 березня 2018 року розмір грошового забезпечення військовослужбовців в частині збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими званнями не збільшувався, а тому відсутні підстави для видачі оновлених довідок.

Третя особа письмових пояснень по суті спору до суду першої інстанції не подавала.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і подані до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 року та 01.01.2026 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025, 01.01.2026 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 729 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704», із зазначенням посадового окладу розрахованого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01.01.2025 рік та Законом України «Про Державний бюджет України на 2026рік» на 01.01.2026 ріку на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, окладу за військовим званням, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, розрахованих з оновлених окладів, за відповідною посадою у тому державному органі, звідки ОСОБА_1 звільнився на пенсію, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.07.2025 року та 01.02.2026 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зокрема, апелянт наголосив, що підстави для видачу позивачу оновлених довідок для перерахунку пенсії відсутні.

Крім того, апелянт зазначив, що суд першої інстанції не дослідив, чи відбулась зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій діючих військовослужбовців. Апелянт також звернув увагу на чинність приписів постанови № 481.

Позивач та третя особа відзиву на апеляційну скаргу не надали, що не перешкоджає розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області з 25 листопада 2010 року та отримує пенсію по вислузі років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (а.с. 10).

28 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив підготувати та подати до Головного управління ПФУ в Одеській області для перерахунку його пенсії:

- довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 18 червня 2025 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 729 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01 січня 2025 року (3028 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт (при обчислення посадового окладу врахувати коефіцієнту 1,8, який встановлений відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 №729 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704», та тарифний коефіцієнт 4,72, якій відповідає « 47» тарифному розряду, встановлений рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 по справі №420/5050/25), та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, розрахованих з оновлених окладів, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.07.2025 року.

- довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2026 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 729 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на 01 січня 2026 року (3328 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт (при обчислення посадового окладу врахувати коефіцієнту 1,8, який встановлений відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 №729 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704», та тарифний коефіцієнт 4,72, якій відповідає « 47» тарифному розряду, встановлений рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 по справі №420/5050/25), та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, розрахованих з оновлених окладів, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2026 року.

Заява направлена засобами поштового зв`язку та вручена відповідачу 04 лютого 2026 року (а.с. 10, 11).

Листом за вих. № 222/1/4/1674 від 02 березня 2026 року Військова частина НОМЕР_1 відмовила у виготовленні оновлених довідок про розмір грошового забезпечення осіб, з огляду на те, що Кабінет Міністрів України рішення про зміну розмірів посадових окладів та окладів за військовими званнями військовослужбовців з 18 червня 2025 року та з 01 січня 2026 року не приймав.

Також до військової частини НОМЕР_2 не надходили з головних управлінь Пенсійного фонду України списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 45, що є підставою для підготовки та подання відповідних довідок (а.с. 21, 22).

Не погоджуючись з правомірністю відмови відповідача у видачі оновлених довідок, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пункт 4 постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин.

Водночас, суд першої інстанції відмовив позивачу у зобов`язанні відповідача вказати у довідках конкретний тарифний розряд, коефіцієнти, премії з огляду на те, що спір виник з обов`язку відповідача видати оновлені довідки для перерахунку пенсії позивача, а не з приводу змісту таких довідок.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262-XII).

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262-ХІІ, у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

За приписами частин першої, другої статті 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Аналіз наведених норм права дає підстав для висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (постанова № 704), яка передбачала з 01.03.2018 збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.

Пунктом 2 постанови № 704, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до постанови № 704, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 постанови №704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - постанова № 103).

Пунктом 6 постанови №103, внесені зміни постанови №704, внаслідок яких пункт 4 постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.

Отже, станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 пункт 4 постанови № 704, визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".

Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.

Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 - діє редакція пункту 4 постанови №704, яка діяла до зазначених змін. Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постанові по справі № 400/6214/21 від 19 жовтня 2022 року.

Підсумовуючи викладене, оскільки зміни внесені постановою №103, зокрема, до пункту 4 постанови №704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 діяла редакція пункту 4 постанови №704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Водночас, колегія суддів зазначає, що Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та Законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Колегія суддів зазначає, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під "порядком" розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.

Відтак, на думку колегії суддів, зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.

Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Тобто, положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом України «Про держаний бюджет на 2020 рік» не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту "законних очікувань" (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.

У справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суду не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України про Державний бюджет на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду Верховним Судом у справі №440/6017/21 (постанова від 02.08.2022).

Так, і Верховний Суд на підстав аналізу наведених вище норм права дійшов висновків:

- з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визнання посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

- через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2021 рік» № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

У подальшому такий висновок був підтриманий Верховним Судом у справах №120/8603/21-а (постанова від 31.08.2022), №500/1813/21 (постанова від 12.09.2022) та №500/3840/21 (постанова від 22.09.2022).

В свою чергу, 20 травня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704» скасовано дію підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанови №103 та внесені зміни до пункту 4 постанови №704, відповідно до яких абзац перший зазначеного пункту викладено у наступній редакції:

Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Зазначені зміни набули чинності 20 травня 2023 року.

Питання щодо застосування положень постанови Кабінету Міністрів України №704, в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №481, було предметом дослідження Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №520/5814/24.

Так, Верховний Суд у постанові від 17 лютого 2026 року по справі №520/5814/24 відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справі №600/3516/24-а та у справі №420/3824/25, та дійшов висновку, що з огляду на визначені в ч. 3 ст. 7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами п. 2 постанови № 481 стосовно внесення змін до п. 4 постанови № 704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік, не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

Таким чином, пункт 4 постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу – закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин.

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом в постанові по справі № 520/33118/25 від 17 вересня 2026 року.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Так, станом на 01.01.2025 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» і становить 3 028 грн, станом на 01.01.2026 рік прожитковий мінімуму для працездатних осіб становить 3328 грн.

Враховуючи викладене, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно із Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, у позивача виникло право на отримання довідки про його розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025 року та станом на 01.01.2026 року з врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року, 01 січня 2026 року та складових, розрахованих згідно з постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» для перерахунку його пенсії з 01 липня 2025 року, 01 лютого 2026 року.

Колегія суддів не враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 16 липня 2026 року по справі №320/29450/24, оскільки визнання у межах вказаної справи судами першої та апеляційної інстанції протиправними та нечинними приписів постанови № 481, та подальше скасування таких рішень судом касаційної інстанції не впливає на релевантність та застосовність у межах даної справи висновків Верховного Суду, викладених по справі № 520/5814/24.

Вказані висновки ґрунтуються не на факті визначення нечинними приписів постанови №481, а на положеннях частин 1– 3 ст. 7 КАС України, згідно яких суд зобов`язаний застосовувати акт вищої юридичної сили в разі невідповідності підзаконного нормативно-правового акта Конституції чи закону України. З огляду на це, у випадку встановлення невідповідності положень постанови Кабінету Міністрів України нормам Конституції та законів України суд вправі не застосовувати цю постанову навіть за умови її чинності.

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом в постанові по справі № 400/8494/25 від 20 липня 2026 року.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для отримання позивачем оновлених довідок, з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 01 січня календарного року суперечать приписам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 16 березня 2026 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко