Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №420/36208/23 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/36208/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Голуб В.А. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року (суддя Дубровна В.А., м. Одеса, повний текст рішення складений 13.01.2026) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укратлантік" до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування припису,-

В С Т А Н О В И В:

22.12.2023 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ "Укратлантік" до ПМУ Держпраці, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати припис від 30.10.2023 №ПД/ОД20306/118/П про усунення виявлених порушень законодавства про працю з моменту його прийняття.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

На обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки" до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 6 цього Закону), зокрема зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Разом з тим, абзацом четвертим частини першої статті 12 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" передбачено, що у разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України "Про відпустки". Проте в ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на ТОВ "Укратлантік" під час звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу трудових ресурсів 29.09.2023 факт нарахування останній компенсації за невикористану додаткову відпустку при звільненні як працівниці, яка має двох дітей віком до 15 років, за 2020- 2023 роки документального підтвердження не знайшов. Таким чином, апелянт вважає, що з боку ПМУ Держпраці було правомірно ухвалено припис від 30.10.2023 № ПД/ОД/20306/118/П, винесений на захист трудового права заявниці за порушення норми абзацу четвертого частини першої статті 12 Закону № 2136.

Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Укратлантік" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із присвоєнням коду ЄДРПОУ 35008375. Основним КВЕД 27.51 Виробництво електронних побутових приладів.

03.10.2023 Державною службою України з питань праці зареєстровано вх.№3-3435-23а електронне звернення ОСОБА_1 , яким повідомлено, що вона знаходилась у трудових відносинах з ТОВ "Укратлантік" у період з 11.12.2017 по 29.09.2023. В період з 14.12.2020 по 30.09.2023 знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років. З 30.09.2020 у зв`язку з народженням другої дитини набула статусу жінки, що має 2 дітей віком до 15 років. У відповідності до змін в ст. 19 Закону про відпустки від 09.05.2021 у неї виникло право на додаткову соціальну відпустку. У новій редакції статті немає формулювання про те, що додаткова соціальна відпустка надається "жінці, яка працює", тож набуття права на отримання вищезазначеної відпустки наступає з першого дня календарного року за умови, що інший з батьків у поточному календарному році не скористався своїм правом на таку відпустку. Разом з тим, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація, в тому числі за не використані дні додаткової соціальної відпустки, передбаченої статтею 19 Закону, за умови, що інший з батьків у поточному календарному році не скористався своїм правом на таку відпустку. ОСОБА_1 вирішила припинити трудові відносини з ТОВ "Укратлантік" 29.09.2023, про що попередили роботодавця за 14 днів. Своє право на соціальні відпустки за 2021,2022 та 2023 роки ОСОБА_1 не могла реалізувати, оскільки знаходилася у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, а дві відпустки одночасно не надається. Згідно з частиною першою статті 24 Закону України "Про відпустки" у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи. Наразі ТОВ "Укратлантік" відмовляється від виконання вимог ч. 1 cт. 24 Закону України "Про відпустки", та при звільненні ОСОБА_1 не була виплачена компенсація за додаткові соціальні відпустки за 2021, 2022, 2023 роки. (надано фотокопію розрахункового листа та довідку надану ТОВ "Укратлантік"). ( а.с. 68-69)

03.10.2023 Державна служба України з питань праці листом №ЦА-4706/1/2.1.7-23а направила до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці для розгляду та вжиття заходів реагування в межах повноважень звернення ОСОБА_1 від 02.10.2023 (вх. від 03.10.2023 №3-3435-23а). Відповідно до вимог абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" та наказу Міністерства економіки України від 16.06.2023 №5782 "Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану", Держпраці погоджує у разі необхідності проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) (далі - захід) у ТОВ "Укратлантік" за зверненням ОСОБА_1. Звертає увагу, що під час проведення заходів розглядаються питання, викладені у зверненні та з урахуванням обмежень, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

09.10.2023 наказом Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №158/ПД-ЗК "Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) з питань додержання законодавства про працю протягом періоду воєнного стану" відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08.09.2004 №1985-IV, статті 16 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 №2136-ІХ, із змінами, керуючись статтею 2, частинами 1-3 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану", наказом Міністерства економіки України від 16.06.2023 №5782, Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим Постановою КМУ від 11.02.2015 №96, із змінами, Положенням про Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженим наказом Державної служби України з питань праці від 23.09.2022 №168, на підставі абзацу 5 частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V, з урахуванням погодження Державної служби України з питань праці ЦА-4706/1/2.7.1-23а від 03.10.2023, наказано головному державному інспектору відділу з питань праці управління інспекційної діяльності в Одеській області Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Матвієнку Олександру Васильовичу термін з 20.10.2023 по 26.10.2023 (включно), провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю у формі перевірки на ТОВ "Укратлантік" з питань компенсації за невикористані відпустки.

10.10.2023 ПМУ Держпраці на підставі цього наказу оформлено головному державному інспектору відділу з питань праці управління інспекційної діяльності в Одеській області ПМУ Держпраці Матвієнку Олександру Васильовичу направлення №ПД/1/6672-23, яким доручено у термін з 20 по 26 жовтня 2023 року провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю у формі перевірки ТОВ "Укратлантік", з питань компенсації за невикористані відпустки. Копія даного направлення отримана 20.10.2023 року начальником юридичного відділу ТОВ "Укратлантік" Бєлік А.Г., про що свідчить відповідна відмітка з її підписом.

У період з 20.10.2023 по 26.10.2026 головним державним інспектором відділу з питань праці управління інспекційної діяльності в Одеській області Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці - Матвієнко О.В. проведено позаплановий захід державний нагляд (контроль) щодо додержання законодавства про працю ТОВ "Укратлантік", за результатами якого складено Акт від 26.10.2023 №ПД/ОД/20306/118.

Відповідно до розділу "Додаткова інформація до заходу" на підставі дослідження розпорядчої та кадрової документації товариства встановлено, зокрема.

- наказом товариства від 08.12.2017 №17/362-к заявницю прийнято на посаду провідного фахівця з управлінь персоналом відділу трудових ресурсів з 11.12.2017.

- наказом товариства про переведення від 31.08.2018 №18/234-к на підставі заяви від 31.08.2018 заявницю переведено на посаду заступника начальника відділе трудових ресурсів з 01.09.2018.

- згідно з свідоцтвом про народження від 13.06.2016 серії НОМЕР_1 у заявниці 11.06.2016 народилася перша дитина - ОСОБА_2 .

- відповідно до наказу товариства від 14.12.2020 №20/560-В на підставі заяви від 14.12.2020 з урахуванням свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_2 від 02.10.2020 заявниці надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 14.12.2020 по 30.09.2023.

- ТОВ "Укратлантік" видало ОСОБА_1, на її прохання, відповідну Довідку №129 від 29.09.2023 для реалізації права батька на додаткову соціальну відпустку на дітей, як одного з батьків, що має двох або більше дітей віком до 15 років.

- наказом ТОВ "Укратлантік" про припинення трудового договору (контракту) від 29.09.2023 №23/123-к на підставі заяви від 15.09.2023 заявницю звільнено із займаної посади за статтею 38 КЗпП України (за власним бажанням) 29.09.2023.

У розділу "Опису виявлених порушень вимог законодавства" вказано:

- частиною 1 статті 84 Кодексу законів про працю України та частиною 1 статті 24 Закону України "Про відпустки" визначено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

- нормами частини 1 статті 19 Закону України "Про відпустки" передбачено, що одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, який виховує їх без матері ( у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).

- відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про відпустки" до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 6 цього Закону), зокрема зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

- абзацом 4 частини 1 статті 12 "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 01.03.2022 №2136-ІХ (із змінами, внесеними згідно із Законом України №2352-ІХ від 01.07.2022, передбачена виплата грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України "Про відпустки"

- в ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на товаристві, при звільненні ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу трудових ресурсів 29.09.2023 факт нарахування останній компенсації за невикористану додаткову відпустку при звільненні як працівниці, яка має двох дітей віком до 15 років за 2020 - 2023 роки документального підтвердження не знайшов.

Акт перевірки містить відмітку головного державного інспектора відділу з питань праці управління інспекційної діяльності в Одеській області Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці - Матвієнко О.В., що у зв`язку з відмовою від підпису уповноваженою посадовою особою ТОВ "Укратлантік", один його примірник направлено за юридичною адресою місцезнаходження рекомендованим листом 26.10.2023 для ознайомлення.

30.10.2023 інспектором праці Матвієнко О.В. складено Припис №ПД/ОД/20306/118/П про усунення виявлених порушень законодавства про працю, яким відповідно до частини першої статті 8 та статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", зобов`язано директора ТОВ "Укратлантік" усунути порушення абзацу четвертого частини 1 статті 12 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 01.03.2022р. №2136-ІХ зі змінами внесеними Законом №2352-ІХ від 01.07.2022 р. щодо невиплати грошової компенсації при звільненні відповідно до статті 24 Закону України "Про відпустки". Строк усунення - 24.11.2023 р. ( а.с. 26) Один примірник якого у зв`язку з неможливістю вручення, направлено за юридичною адресою місцезнаходження рекомендованим листом 30.10.2023.

Не погодившись із згаданими Актом та Приписом, ТОВ "Укратлантік" звернуло до Державної служби України з питань праці зі скаргою від 13.11.2023.

Листом від 15.12.2023 №ПД/3.1/8341-23 скаржника було проінформовано, що абзацом чотирнадцятим частини дев`ятої статті 7 Закону №877 визначено, що розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку. На сьогодні порядок розгляду таких звернень суб`єктів господарювання та порядок оскарження розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства Законом №877 не визначені.

Зазначені обставини зумовили ТОВ "Укратлантік" звернулася до адміністративного суду з цим позовом про скасування припису від 30.10.2023 №ПД/ОД20306/118/П.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність порушень трудового законодавства, зафіксованих головним державним інспектором відділу з питань праці управління інспекційної діяльності в Одеській області ПМУ Держпраці за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю). Зокрема, суд визнав необґрунтованими висновки щодо наявності підстав для виплати позивачем компенсації за невикористані додаткові відпустки працівниці, яка має двох дітей віком до 15 років, за період 2020- 2023 років. На підставі викладеного, суд визнав протиправним та таким, що підлягає скасуванню припис про усунення виявлених порушень від 30.10.2023 №ПД/ОД20306/118/П.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних міркувань

Так, згідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України від 17 лютого 2022 року №2073-IX "Про адміністративну процедуру" (далі - Закон №2073-IX) здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов: 1) дискреційне повноваження передбачено законом; 2) дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом; 3) правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом; 4) вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону №2073-IX адміністративний орган зобов`язаний використовувати свої повноваження з метою, з якою такі повноваження надані. Мета, з якою надано повноваження, визначається законом або випливає з його положень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Таким чином, суд здійснює перевірку рішень суб`єктів владних повноважень на предмет їх відповідності вимогам закону, дотримання меж повноважень та встановленого порядку, а також забезпечення принципу пропорційності. Водночас суд не наділений повноваженнями самостійно визначати доцільність обраного адміністративним органом заходу реагування чи замінювати його на інший, оскільки це перебуває в дискреційних повноваженнях органу.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду щодо визначення поняття "дискреційні повноваження", викладеними у постановах Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №825/602/17 та від 22 серпня 2018 року у справі №826/10548/17.

Державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства (стаття 1 Закону №877-V).

Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналогічне положення закріплено в абзаці першому частини першої статті 38 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII "Про охорону праці" (далі - Закон №2694-XII).

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; на основі принципу оцінки ризиків та доцільності; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону (стаття 3 Закону №877-V).

Також державний нагляд (контроль) здійснюється з дотриманням принципів, визначених Законом №2073-IX.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону №2073-IX здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов: дискреційне повноваження передбачено законом; дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом; правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом; вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.

Адміністративний орган зобов`язаний використовувати свої повноваження з метою, з якою такі повноваження надані. Мета, з якою надано повноваження, визначається законом або випливає з його положень (частина третя статті 11 Закону №2073-IX).

Підставою для здійснення позапланового заходу є, зокрема, звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам.

Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу (абзац п`ятий частини першої статті 6 Закону №877-V).

У період дії воєнного стану Держпраці та її територіальні органи відповідно до частини першої статті 6 Закону України від 15 березня 2022 року №2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (далі - Закон №2136-IX) можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин, вчинення мобінгу (цькування) та законності припинення трудових договорів.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Для здійснення позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання та предмет перевірки (частина перша статті 7 Закону №877-V). На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою (частина друга статті 7 Закону №877-V).

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення)(частина третя статті 7 Закону №877-V).

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (частина п`ята статті 7 Закону №877-V).

При здійсненні позапланового заходу на підставі звернення фізичної особи посадові особи додатково пред`являють копію погодження центрального органу виконавчої влади (абзац шостий частини першої статті 6 Закону №877-V). Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником (частина одинадцята статті 4 Закону №877-V).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів (частина четверта статті 6 Закону №877-V).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, у якому зазначає стан виконання вимог законодавства, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства (частина шоста статті 7 Закону №877-V). В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис (частина сьома статті 7 Закону №877-V).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (частина сьома статті 7 Закону №877-V).

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний припис прийнято за результатом позапланового заходу державного нагляду (контролю), яким встановлено порушення позивачем статті 24 Закону України "Про відпустки", а саме не виплаті при звільненні ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу трудових ресурсів грошової компенсації за 2020 - 2023 роки за додаткову відпустку, як працівниці, яка має двох дітей віком до 15 років.

Як встановлено судом та не заперечується апелянтом, до працевлаштування в ТОВ "Укратлантік", заявниця ІНФОРМАЦІЯ_1 народила першу дитину - ОСОБА_2 згідно з свідоцтвом про народження від 13.06.2016р. серії НОМЕР_1 .

У період з 11.12.2017 по 13.12.2020 у ТОВ "Укратлантік" ОСОБА_1 займала посаду провідного фахівця з управлінь персоналом відділу трудових ресурсів та посаду заступника начальника відділу трудових ресурсів згідно наказів від 08.12.2017 №17/362-к та від 31.08.2018 №18/234-к.

В подальшому, 14.12.2020 наказом ТОВ "Укратлантік" №20/560-В ОСОБА_1 надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 14.12.2020 р. по 30.09.2023 у зв`язку з народженням ІНФОРМАЦІЯ_2 другої дитини згідно свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_2 від 02.10.2020 р.

Не повернувшись до виконання своїх трудових обов`язків внаслідок закінчення вказаної відпустки, 29.09.2023 наказом ТОВ "Укратлантік" №23/123-к ОСОБА_1 звільнено із займаної посади за статтею 38 КЗпП України (за власним бажанням) з 29.09.2023.

При цьому, на прохання ОСОБА_1 позивачем була видана Довідка №129 від 29.09.2023 для реалізації права батька на додаткову соціальну відпустку на дітей, як одного з батьків, що має двох або більше дітей віком до 15 років.

За правовою позицією відповідача, ТОВ "Укратлантік", при звільненні ОСОБА_1 повинен був нарахувати та виплатити останній компенсацію за невикористану додаткову відпустку при звільненні як працівниці, яка має двох дітей віком до 15 років за 2020 - 2023 роки.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 12 Закону №2136-IX (в редакції Закону від 01 липня 2022 року №2352-IX) у разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України "Про відпустки" (далі - Закон №504/96-ВР).

Так, статтею 4 Закону №504/96-ВР установлено такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв`язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону); 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону); 4) соціальні відпустки: відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв`язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); 5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону). Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Згідно зі статтею 19 Закону №504/96-ВР, одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).

Частина перша статті 24 Закону №504/96-ВР у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Аналогічні положення передбачені частиною першою статті 83 КЗпП України.

З налізу наведених норм права висновується, що щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів надається жінці, яка по-перше працює, по-друге має двох або більше дітей віком до 15 років.

При цьому, компенсація невикористаної відпустки грошовими коштами проводиться при звільненні працівника за умови, що станом на дату звільнення він не реалізував право на використання такої відпустки,

Враховуючи те, що в межах встановлених судом обставин ОСОБА_1 після народження другої дитини, набувши права на таку відпустку, звільнилася із займаної посади за власним бажанням після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону), не приступивши до виконання своїх трудових обов`язків та не відпрацювавши жодного робочого дня, то у заявниці не виникло підстав для отримання додаткової відпустки, передбаченої статтею 19 вказаного Закону, за 2020- 2023 роки, а відтак і права на компенсацію за таку невикористану відпустку.

Суд звертає увагу, що законодавством про працю не передбачено надання двох відпусток, що надаються одночасно за один і той же самий період. Тому ОСОБА_1 не набула права на відпустку, передбачену статтею 19 Закону №504/96-ВР, за період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування спірного припису.

Суд першої інстанції також обґрунтовано врахував, що постановою Одеського апеляційного суду від 27.11.2025 у справі №522/79/24 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "Укратлантік" про стягнення грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, та стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, по день фактичного розрахунку.

У згаданій справі суд дійшов висновку, оскільки ОСОБА_1 не набула права на додаткову відпустку, передбачену статтею 19 Закону України "Про відпустки", у період перебування її у відпустці, передбаченій статтею 18 Закону України "Про відпустки", а по закінченню відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на роботу не вийшла, звільнилася, то, відповідно, на день звільнення не мала як таких днів невикористаної додаткової відпустки, передбаченої статтею 19 вказаного Закону, з огляду на що у ТОВ "Укратлантік" як роботодавця не виникло обов`язку здійснювати звільненому працівнику ОСОБА_1 виплату компенсації за додаткову відпустку за спірний період.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та повно з`ясував усі обставини справи та прийняв рішення, яке ґрунтується на належній юридичній оцінці встановлених обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи чи є обов`язковою підставою для скасування судового рішення не встановлено.

З огляду на що підстави для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції відсутні.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною четвертою та пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя В.А.Голуб

Суддя Ю.В.Осіпов