Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №420/18939/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/18939/26

Перша інстанція: суддя Стефанов С.О.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів – Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

24 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у незастосуванні при обчисленні та виплаті місячного грошового забезпечення у період з 07.09.2020 по 28.02.2025 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023, на 01.01.2024, на 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплатити грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період з 07.09.2020 по 28.02.2025 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023, на 01.01.2024, на 01.01.2025на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за періоди з 07.09.2020 по 28.02.2025 по день фактичної виплати перерахованого грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у спірний період позивач проходив військову службу у відповідача, нарахування та виплата йому грошового забезпечення відбувалася без урахування розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови № 704.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що грошове забезпечення у спірному періоді правомірно нараховувалось позивачу із застосуванням розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:

визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_2 грошового забезпечення, а також усіх інших додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) за період з 07.09.2020 року по 19.05.2023 року без врахування розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року;

зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 грошового забезпечення, а також усіх інших додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) за період з 07.09.2020 року по 19.05.2023 року виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що у спірний по справі період, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб повинні розраховуватись виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Крім того, апелянта звертає увагу, що постановою Верховного Суду від 16.07.2026 року у справі № 320/29450/24 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 постанови КМУ від 12.05.2023 № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» скасовано, а у задоволені позовних вимог відмовлено. Фактично позиція Верховного Суду зводиться до того, що застосування під час виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, а відтак і при вирішенні питань про видачу військовим пенсіонерам довідок сталої розрахункової величини – 1762 грн. є правомірним, а підстав для його перерахунку з врахуванням прожиткового мінімуму на 01 січня відповідного календарного року не має.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, у зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та з посвідчення серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій (а.с. 13).

Згідно довідки на майора ОСОБА_1 про проходження військової служби слідує, що у період з 07.09.2020 року по 28.02.2025 року позивач проходив військову службу у відповідача (а.с. 22).

24 травня 2026 року представник позивача звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_1 із адвокатським запитом, в якому просила надати інформацію щодо розміру прожиткового мінімуму, який був застосований при розрахунку грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, інших щомісячних основних та додаткових видів забезпечення з 07 вересня 2020 року по день виключення зі списків особового складу; надати інформацію у формі довідки (картки грошового забезпечення) щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 07.09.2020 року по день виключення зі списків особового складу; надати інформацію чи було проведено нарахування та виплата індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 07.09.2020 до дати виключення зі списків особового складу включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 3,4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення; надати належним чином завірені копії наказів про зарахування та виключення зі списків особового складу, а також переміщення по службі у ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 (а.с. 20, 21).

Листом № 13/2/443 від 08 червня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідь на адвокатський запит зокрема повідомив, що інформація щодо нарахованого та виплаченого за період з 07.09.2020 року по 28.02.2025 року грошового забезпечення ОСОБА_1 викладена в картках особового рахунку військовослужбовця. За період отримання ОСОБА_1 грошового забезпечення у ІНФОРМАЦІЯ_4 основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розраховувалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня 2018 року на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 14 постанови (а.с. 23, 23 зворот).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо обчислення у заниженому розмірі грошового забезпечення без урахування посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та на відповідний тарифний коефіцієнт, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив того, що у спірний період у позивача виникло право на обчислення розміру посадового окладу шляхом застосування пункту 4 постанови №704 в первинній редакції, а саме множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Поряд з цим, суд вказав на відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині перерахунку позивачу грошового забезпечення з 20 травня 2023 року по 28 лютого 2025 року з огляду на те, що пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року № 481 зберігав свою чинність з 20.05.2023 року по 18.06.2025 року.

Крім того, суд вказав, що наразі відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть порушені права позивача щодо виплати компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, а тому у задоволені позовних вимог у даній частині відмовлено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (постанова № 704), яка передбачала з 01.03.2018 збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.

Пунктом 2 постанови № 704, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до постанови № 704, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 постанови №704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - постанова № 103).

Пунктом 6 постанови №103, внесені зміни постанови №704, внаслідок яких пункт 4 постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.

Отже, станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 пункт 4 постанови № 704, визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".

Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.

Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 - діє редакція пункту 4 постанови №704, яка діяла до зазначених змін.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постанові по справі № 400/6214/21 від 19 жовтня 2022 року.

Отже, з вересня 2020 року у позивача виникло право на обрахунок грошового забезпечення, виходячи з прожиткового мінімуму, станом на 01 січня поточного календарного року.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, і, як правило, кожного року він зростає у бік збільшення, зокрема і по відношенню до прожиткового мінімуму 2018 року – 1762 грн, який застосовувався при обчисленні грошового забезпечення позивача за період служби.

Так, Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено – 2 102 гривні, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" – 2 270 грн, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" – 2 481 грн, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" – 2 684 гривні, в той час коли Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", прожитковий мінімум встановлювався у розмірі 1 762 грн.

Тобто, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, та похідне від цього зростання розмірів грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у позивача виникли підстави на перерахунок грошового забезпечення з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 520/12809/25 від 05 червня 2026 року.

Щодо перерахунку інших складових грошового забезпечення, виплачених за спірний період (одноразові, щомісячні та основні), то відповідно до вимог Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам № 260 від 07.06.2018 року, такі розраховуються із основних складових грошового забезпечення або місячного грошового забезпечення військовослужбовця. Отже, у зв`язку із перерахунком основних складових грошового забезпечення, що має наслідком перерахунок місячного грошового забезпечення, перерахунку підлягають виплати, які обраховуються з урахуванням цих величин.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки спірний період обрахунку грошового забезпечення позивача не охоплюється дією постанови Кабінету Міністрів України № 481 з огляду на розмір задоволених позовних вимог судом першої інстанції.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 26 червня 2026 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України

Керуючись ст.ст.308,311, 312, 315, 316, 321, 328 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко