Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №683/1898/26 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1898/26

2/683/1515/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої – судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинів цивільну справу №683/1898/26, №2/683/1515/2026 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , який обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їхня мати ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка площею 0,244 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на якій розташований вказаний житловий будинок.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого належний їй житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , вона заповіла їй - ОСОБА_1 .

Однак, земельна ділянка площею 0,244 га, на якій розташований вказаний житловий будинок, заповітом не охоплений.

Вказує, що вона прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 у встановленому законом порядку. Окрім неї спадщину також прийняла її сестра ОСОБА_2 , якій ОСОБА_3 заповіла інше нерухоме майно.

Однак, при зверненні до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на вищевказаний житловий будинок та земельну ділянку їй було відмовлено з тих підстав, що у заповіті йдеться лише про житловий будинок, а земельна ділянка заповітом не охоплена, тому підлягає спадкуванню за законом.

Посилаючись на те, що одночасно з набуттям права власності на житловий будинок у неї виникло право на земельну ділянку для обслуговування цього будинку, позивачка просить суд визнати за нею в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , а також на земельну ділянку площею 0,244 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за тією ж адресою.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 червня 2026 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16 липня 2026 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті. У судове засідання представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Кравчук В.М. подав заяву про розгляд справи у його відсутності та у відсутності позивачки, позов підтримує, просить задовольнити, у разі відсутності відповідачки просить ухвалити заочне рішення.

Відповідачка ОСОБА_2 , яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи у порядку визначеному п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, до суду не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, у визначений судом строк відзив не подавала.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 вересня 2026 року постановлено провести по справі заочний розгляд.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 03 травня 1988 року належав житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ХМ №013405 від 26 березня 2004 року належала земельна ділянка площею 0,244 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 6824287700:04:003:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Також згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №147871 від 29 листопада 2006 року ОСОБА_3 була власником земельної ділянки площею 5,0187 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6824287700:05:044:0089.

23 квітня 2015 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Сахновецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області Козак Г.В., зареєстрований в реєстрі за №36, згідно якого належний їй житловий будинок з господарськими будівля і спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , вона заповіла ОСОБА_1 , а земельну ділянку площею 5,0187 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва – заповіла ОСОБА_2 .

Земельна ділянка площею 0,244 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташований вищезазначений житловий будинок, заповітом не охоплена.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дітьми спадкодавиці ОСОБА_3 .

На день смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом із донькою ОСОБА_1 та онуками.

28 вересня 2016 року за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №720/2016 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

02 лютого 2017 року ОСОБА_2 також подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3

09 листопада 2023 року державним нотаріусом Старокостянтинівської державної нотаріальної контори Заворотною Т.В. на ім`я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на належну спадкодавиці ОСОБА_3 земельну ділянку площею 5,0187 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6824287700:05:044:0089.

У видачі свідоцтва про право на спадщину на ім`я ОСОБА_1 на житловий будинок та земельну ділянку, на якому він розташований, державний нотаріус відмовила, що підтверджується письмовою відмовою від 20 лютого 2019 року №559/02-14.

Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 377 ЦК України (в редакції Закону №1702-VI від 05 листопада 2009 року, що була чинною на час відкриття спадщини) передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частиною першою статті 120 Земельного кодексу України (в редакції Закону №1702-VI від 05 листопада 2009 року, яка була чинною на час відкриття спадщини) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Вказані норми встановлюють єдність юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель і споруд. Власник, визначаючи юридичну долю збудованих будівель та споруд, одночасно визначає і долю земельної ділянки, на якій вони розташовані.

Статтею 381 ЦК України визначено, що садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір присадибної ділянки (для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд), на отримання якої у селах із земель державної або комунальної власності мають право громадяни України, складає не більше 0,25 гектара (пункт «г» частини першої статті 121 ЗК України).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини другої та третьої статті 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив судам, що положення статті 1225 ЦК України про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності.

Виходячи зі змісту вищевказаних норм, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка, з урахуванням нормативів, була виділена спадкодавцю для будівництва та обслуговування житлового будинку, інших будівель та споруд.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі

Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 16 березня 2020 року у справі №675/2372/16-ц (провадження № 61-29813сво18)

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, що спадкодавиця ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила заповідальне розпорядження, за яким належний їй житловий будинок заповіла ОСОБА_1 , яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину, тому ОСОБА_1 з часу відкриття спадщини набула право на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки нотаріус відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний житловий будинок, тому суд вважає за необхідне захистити порушене право позивачки та визнати за нею право власності на вказаний житловий будинок.

Крім того, враховуючи, що спірний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,244 га, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка на праві власності належала спадкодавиці, а також волю спадкодавиці ОСОБА_3 щодо спірного житлового будинку, суд дійшов висновку про визнання за ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування, оскільки на цій земельній ділянці розташований житловий будинок, який вона успадкувала після смерті ОСОБА_3 , а земельна ділянка, площею 0,244 га, призначена саме для будівництва та обслуговування цього житлового будинку, господарських будівель, право на які набула позивачка.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 280-282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,244 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6824287700:04:003:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Текст рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя: