Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №683/2388/26 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2388/26

2/683/1754/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Андрощука Є.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Споживчий центр» звернулось в суд із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором №19.04.2024-100001652 від 19.04.2024р. у розмірі 8200 грн. В обґрунтування позову посилалось на те, що 19.04.2024р. між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №19.04.2024-100001652, відповідно до якого позичальнику надано кредит у розмірі 2500 грн на строк 112 днів, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 8200 грн, з яких: 2500 грн – кредит; 4200 грн – проценти; 250 грн – комісія; 1250 грн – неустойка.

Суд, дослідивши докази у справі, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (тобто положення щодо договору позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1046 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ч.1 ст.11 цього Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст.12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання , зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Судом установлено, що 19.04.2024р. між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №19.04.2024-100001652 в електронній формі шляхом підписання його електронним підписом – одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого позичальнику надається кредит у розмірі 2500 грн на строк 112 днів, комісія за надання кредиту – 250 грн; неустойка 25 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання; процентна ставка 1,5% за 1 день користування кредитом.

Позивачем надано відповідачу кредит у розмірі 2500 грн 19.04.2024р.

Зазначені обставини підтверджуються: копією договору №4507 про надання послуг в системі LiqPay від 01.11.2020; копією квитанції сервісу LiqPay від 19.04.2024р.; копією пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), копією заявки кредитного договору №19.04.2024-100001652, копією відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт).

До позовної заяви додано розрахунок заборгованості, в якому зазначено, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав і заборгованість становить 8200 грн, з яких: 2500 грн – кредит; 4200 грн – проценти; 250 грн – комісія; 1250 грн – неустойка.

Щодо правомірності нарахування відповідачу неустойки суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, оскільки нарахування позивачем неустойки здійснювалось під час дії воєнного стану, таке нарахування не відповідає вимогам закону.

При виборі й застосуванні норми права до зазначених правовідносин суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі №161/11703/22.

Тому заборгованість за кредитним договором становить 6950 грн, з яких: 2500 грн – кредит; 4200 грн – проценти; 250 грн – комісія.

Ураховуючи викладене, оскільки зазначена заборгованість відповідачем не сплачена, необхідно задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 6950 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судового збору, суд відповідно до ст.141 ЦПК України враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 8200 грн, а підлягає задоволенню в сумі 6950 грн, що складає 84,76% (6950 х 100 : 8200). Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2256,65 грн судового збору (2662,4 х 84,76%).

Також позивач просить стягнути 120,18 грн витрат, пов`язаних з розглядом справи – за надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками у паперовій формі листом з описом вкладення, на підтвердження чого додав копію квитанції ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» №2158253 від 16.07.2026 та копію опису вкладення до листа.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 101,86 грн витрат, пов`язаних з розглядом справи (120,18 х 84,76%).

Керуючись ст.ст. 76-80, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №19.04.2024-100001652 від 19.04.2024р. у розмірі 6950 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2256,65 грн судового збору та 101,86 грн витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Хмельницького апеляційного суду.

У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»; місцезнаходження: м.Київ, вул. Саксаганського, 133А; код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Є.М. Андрощук