Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №682/2042/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/2042/26

Провадження № 2/682/1627/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі головуючої судді Зеленської В.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в.

10.07.2026 р через Електронний суд ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 96509318000 від 03.07.2020, укладеним між ОСОБА_2 і Акціонерним товариством "УКРСИББАНК".

З позовної заяви вбачається, що відповідно до Договору про надання споживчого кредиту № 96509318000 від 03.07.2020 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 74925 грн на погашення суми заборгованості ОСОБА_2 за кредитом, наданим Банком на підставі Договору про надання споживчого кредиту 94488370000, шляхом перерахування коштів у безготівковій формі на транзитний рахунок Банку № НОМЕР_1 . ОСОБА_2 зобов`язалась повернути кредит, плату за кредитом та інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів в розмірі 3360 грн (розмір першого та останнього ануїтетних платежів може відрізнятись від попередніх ануїтетних платежів) відповідно до Графіка платежів. Строк повернення кредиту не пізніше 03.07.2024 року.

Відповідачка кредитні кошти отримала, але своїх зобов`язань за Договором про надання споживчого кредиту № 96509318000 від 03.07.2020 не виконала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за цим Договором в сумі 63409,20 грн 00 коп, з яких: 43629,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 0 грн - заборгованість за відсотками та 19780,20 грн - заборгованість за комісією.

20.06.2023 року між Акціонерним товариством "УКРСИББАНК" і ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" укладений Договір факторингу № 246, відповідно до якого АТ "УКРСИББАНК" передало (відступило) за плату права вимоги, а ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" прийняло належні АТ "УКРСИББАНК" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі право вимоги до відповідачки за Договором про надання споживчого кредиту № 96509318000 від 03.07.2020 в сумі 63409,20 грн 00 коп, з яких: 43629,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 19780,20 грн - заборгованість за комісією.

Відповідачка на користь нового кредитора ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" жодних платежів станом на 10.07.2026 р (дата звернення з позовом до суду) не здійснила.

Тому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 96509318000 від 03.07.2020 в сумі 63409,20 грн 00 коп і судові витрати.

В порядку автоматизованого розподілу 22.07.2026 цивільна справа № 682/2042/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передана на розгляд судді Зеленській В.І. (а.с.34).

Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 31.07.2026 позовна заява прийнята до розгляду, у справі відкрите провадження №2/682/1627/2026 і справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін як малозначна.

У заяві до суду представник позивача Усенко М.І. просить розглянути справу за відсутності представника ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_3 02 квітня 2022 р уклала шлюб та змінила прізвище ОСОБА_4 на ОСОБА_5 . Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07.05.2026 р шлюб розірваний, що стверджується актовим записом про шлюб №75 від 02.04.2022 р (а.с.47).

ОСОБА_3 належним чином повідомлена про розгляд справи судом в порядку спрощеного провадження без участі сторін, відзив на позовну заяву не подала.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи та без проведення судового засідання, тому згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву, письмові докази, суд приходить до наступного.

Частинами 1, 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинитися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до положень ч. 1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, ч.2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова Установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

03.07.2020 ОСОБА_2 уклала з АТ "УКРСИББАНК" Договір про надання споживчого кредиту № 96509318000 шляхом його підписання електронним підписом з використанням цифрового коду підтвердження використання ОТР, що стверджується витягом з системи Банку щодо підтвердження факту підписання договору електронним підписом фізичної особи-клієнта АТ "УКРСИББАНК" ОСОБА_2 03.07.2020 р о 12:47:19 (а.с.12, 15).

Відповідно до Договору про надання споживчого кредиту № 96509318000 від 03.07.2020 року ОСОБА_6 отримала кредит у розмірі 74925,00 грн на погашення суми заборгованості ОСОБА_2 за кредитом, наданим їй Укрсиббанком на підставі Договору про надання споживчого кредиту 94488370000, шляхом перерахування коштів у безготівковій формі на транзитний рахунок Банку № НОМЕР_1 . ОСОБА_6 зобов`язалась повернути кредит, плату за кредитом та інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів в розмірі 3360 грн (розмір першого та останнього ануїтетних платежів може відрізнятись від попередніх ануїтетних платежів) відповідно до Графіка платежів. Строк повернення кредиту не пізніше 03.07.2024 року (а.с.12-14).

Графік платежів є невід`ємною частиною цього Договору та міститься у Паспорті споживчого кредиту і в Додатку № 1 до Договору № 96509318000 від 03.07.2020 року (а.с.10-11, 13).

У Паспорті споживчого кредиту - Інформаційному листі, Інформації, яка надається споживачу до укладення Договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), визначені істотні умови Кредитного договору: строк кредитування - 48 місяців; процентна ставка за кредитом фіксована і становить 0,00001% річних; комісія за управління кредитом 2,4% від суми кредиту (включається в ануїтетні платежі); комісія за управління кредитом у разі прострочення ануїтетних платежів - 500 грн; загальні витрати за кредитом 86313,60 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту 161238,60 грн; реальна річна процентна ставка 54,65% річних (а.с.10-11).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З наданої позивачем виписки по рахунку за Кредитним договором № 96509318000 від 03.07.2020 року за період з 03.07.202 р по 20.06.2023 р вбачається, що 03.07.2020 р на рахунок ОСОБА_2 зарахований кредит в сумі 74925,00 грн згідно угоди 96509318000 від 03.07.2020 року (а.с.16-20).

Відповідачка свого кредитного зобов`язання не виконала.

Станом на дату подачі позову 10.07.2026 р заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 96509318000 від 03.07.2020 року складає 43629 грн заборгованості за тілом кредиту та 19780,20 грн комісії, а всього 63409,20 грн (а.с.21).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "...заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом... боржник, який не отримав повідомлення про передачу прав вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

20.06.2023 року між АТ "УКРСИББАНК" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" укладений Договір факторингу № 246, відповідно до якого АТ "УКРСИББАНК" передало (відступило) за плату права вимоги, а ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" прийняло належні АТ "УКРСИББАНК" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с.22-24, 26).

З Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 246 від 20.06.2023 вбачається, що ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_2 за Кредитним договором № 96509318000 від 03.07.2020 року на суму 63409,20 грн, з яких: 43629 грн заборгованості за тілом кредиту та 19780,20 грн комісії (а.с.25).

10.07.2026 року за вих № 22817824 ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" направило на поштову адресу ОСОБА_1 Досудову вимогу про необхідність погашення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 96509318000 від 03.07.2020 року на суму 63409,20 грн (а.с.38).

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, відповідачка на користь нового кредитора кредитного зобов`язання не виконала, розмір заборгованості не оспорює.

Дослідивши надані суду письмові докази, враховуючи проаналізовані норми права, а також те, що відповідачка не спростувала позовні вимоги, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову частково та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитом за Кредитним договором № 96509318000 від 03.07.2020 року в сумі 43629 грн заборгованості за тілом кредиту.

Щодо стягнення з відповідачки заборгованості за комісією в сумі 19780,20 грн за Кредитним договором № 96509318000 від 03.07.2020 року, то суд приходить до наступного.

16.10.2011 набрав чинності Закон України № 3795-VI від 22.09.2011 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», яким частину четверту статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» доповнено нормою наступного змісту: кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

За загальним правилом, передбаченим ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 2, 3 ст.215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Рішенням Конституційного Суду України від 10.11.2011№15-рп/2011 у справі щодо офіційного тлумачення положень п. 22, 23 ст.1, ст.11, ч. 8 ст.18, ч. 3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв`язку з положеннями ч. 4 ст.42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) підтверджено, що положення п. 22, 23 ст.1, ст.11Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями ч. 4 ст.42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Частиною 4 ст.42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно зі ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Згідно із ч. 3 ст.13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до ст. 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом ч.3ст. 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Частиною 1, 2 ст.228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 09.12.2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження №61-8862сво18) дійшла висновку про те, що положення кредитного договору про сплату позичальником на користь банку комісій є в силу ст.228 ЦК України нікчемними. У той же час Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 дійшла висновку, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

Отже, суд приходить до висновку, що положення п. 3.12 Договору про сплату комісії за кредитом є нікчемними в силу ст.228 ЦК України, а тому в задоволенні вимог про стягнення з відповідачки комісії за Кредитним договором № 96509318000 від 03.07.2020 року в сумі 19780,20 грн слід відмовити.

Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02.04.2025 року у справі № 199/4657/18: надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" підлягають задоволенню частково.

Позовна заява ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" подана через систему "Електронний суд", тому при зверненні з позовом до суду позивачем сплачений судовий збір відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в сумі 2662,40 грн із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (а.с.1).

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, з відповідачки підлягає стягненню в користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1831,88 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу, що передбачено п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідачки витрати на правничу допомогу, які складають 8000 грн і підтверджуються наданими доказами: Договором № 0107 від 01 липня 2025 року про надання правової (правничої) допомоги, укладеним між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" та Адвокатським об`єднанням "АПОЛОГЕТ" (а.с.30), Актом № 2883 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 10.07.2026 р, з якого вбачається, що АО "АПОЛОГЕТ" надало ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" послуги з підготовки матеріалів справи до суду, позову ОСОБА_7 , на суму 8000,00 грн (а.с.31), Детальним описом наданих послуг до Акту № 2883 за Договором № 0107 від 01 липня 2025 року про надання правової (правничої) допомоги від 10 липня 2026 року, з якого вбачається, що АО "АПОЛОГЕТ" витратило 6 год 30 хв на підготовку матеріалів справи до суду за позовом до ОСОБА_8 (а.с.31 зворот).

Визначений позивачем розмір витрат на правничу допомогу адвоката відповідає умовам Договору про надання правничої допомоги, доказам щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, відповідачем не заперечується .

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 вказав, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Відповідачка не подала заперечень чи клопотання про зменшення суми витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Тому, враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, те, що позов підлягає задоволенню частково, з відповідачки слід стягнути в користь позивача витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 5504,44 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4-13, 17, 18, 133, 137, 141, 263-265, 273, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 509, 512, 526, 1049, 1054, 1077 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № № 96509318000 від 03.07.2020 року, укладеним між ОСОБА_2 та Акціонерним товариством "УКРСИББАНК", в сумі 43629 грн 00 коп тіла кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" 1831 грн 88 коп витрат на сплату судового збору та 5504 грн 44 коп витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в підсистемі "Електронний суд".

Дата складання рішення - 12.10.2026 р.

Головуюча суддя Зеленська В. І.