Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №420/27192/21 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/27192/21

Перша інстанція: суддя Бойко О.Я.,

повний текст судового рішення

складено 08.06.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Федусика А.Г.,

суддів: Градовського Ю.М., Димерлія О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання наказу про звільнення протиправним та зобов`язання поновити на рівнозначній посаді, нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі ДФС України), Державної податкової служби України (далі ДПС України), Головного управління ДФС в Миколаївській області (далі ГУДФС) про визнання наказу про звільнення протиправним та зобов`язання поновити на рівнозначній посаді, нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано незаконним й протиправним наказ ДФС України №1488-0 від 23.11.2021 про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади та скасовано його.

Поновлено ОСОБА_1 в органах ДПС України на посаді, рівнозначній посаді начальника ГУДФС, як наслідок скасування наказу про звільнення.

Зобов`язано ДПС України, як правонаступника ДФС України, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 26.11.2021 по день ухвалення рішення.

Додатковим рішенням від 24.10.2022 допущено до негайного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 в частині поновлення ОСОБА_1 в органах ДПС України на посаді, рівнозначній посаді начальника ГУДФС, як наслідок скасування наказу про звільнення.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2022 апеляційну скаргу ДПС України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі №420/27192/21 – повернуто апелянту.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2022 апеляційну скаргу ДПС України на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року у справі №420/27192/21 – повернуто апелянту.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 апеляційну скаргу ДПС України – задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі №420/27192/21- скасовано та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним наказ ДФС України №1488-о від 23 листопада 2021 року в частині підстав звільнення ОСОБА_1 (п.1-1 ч.1 ст.87 Закону України “Про державну службу”).

Змінено підставу звільнення ОСОБА_1 з посади начальника ГУДФС з підстав, передбачених п.1-1 ч.1 ст.87 Закону України “Про державну службу” на “за п.1 ч.1 ст.87 Закону України “Про державну службу”.

Зобов`язано Комісію з реорганізації ДФС України внести зміни до наказу №1488-о від 23 листопада 2021 року в частині зазначення підстави звільнення ОСОБА_1 - “п.1 ч.1 ст.87 Закону України “Про державну службу”.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 – відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 15.08.2025 касаційну адвоката Джулая Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , задоволено частково. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року скасовано. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року в частині поновлення ОСОБА_1 в органах ДПС України на посаді, рівнозначній посаді начальника ГУДФС змінено щодо мотивів задоволення позовних вимог, викладено мотивувальну частину у редакції цієї постанови. Змінено резолютивну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року і викладено пункт третій резолютивної частини в наступній редакції: “Поновити ОСОБА_1 в Головному управлінні ДФС в Миколаївській області на посаді начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області, з 29 вересня 2021 року”. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року залишено в силі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 визнано виконавчий лист №420/27192/21 від 23.12.2022, виданий Одеським окружним адміністративним судом щодо зобов`язання ДПС України, як правонаступника ДФС України, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 26.11.2021 по день ухвалення рішення таким, що не підлягає виконанню. Роз`яснено ОСОБА_1 про наявну у нього можливість отримати новий виконавчий лист, з метою забезпечення належного виконання рішення у справі №420/27192/21.

23.03.2026 року по справі №420/27192/21 видано виконавчий лист в частині виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 про зобов`язання ДПС України, як правонаступника ДФС України, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 26.11.2021 по день ухвалення рішення.

13.05.2026 до Одеського окружного адміністративного суду від представника ДПС України надійшла заява, в якій заявник просить суд:

- роз`яснити пункт 4 резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі №420/27192/21, залишений у силі постановою Верховного Суду від 15 серпня 2025 року, в частині визначення періоду, за який ДПС України зобов`язана нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;

- роз`яснити, чи впливає дата 29 листопада 2021 року, дата поновлення ОСОБА_1 на посаді за висновком Верховного Суду відповідно до постанови від 15 серпня 2025 року, на період виконання пункту 4 резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року щодо нарахування та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування вказаної заяви відповідач вказує, що в остаточному судовому рішенні у справі №420/27192/21 одночасно наявні: 1. дата 26 листопада 2021 року як початкова дата періоду, за який ДПС зобов`язано нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу; 2. дата 29 листопада 2021 року як дата поновлення позивача (перший робочий день після звільнення). На стадії виконання рішення виникає необхідність у роз`ясненні того, чи залишається період виконання майнової частини рішення визначеним пунктом 4 резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року — з 26 листопада 2021 року по 30 вересня 2022 року, чи дата поновлення, зазначена у пункті 3 резолютивної частини рішення. Наявність зазначених дат у різних частинах остаточного судового рішення зумовлює необхідність роз`яснення пункту 4 резолютивної частини рішення в частині визначення періоду виконання майнової вимоги.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року у задоволенні заяви ДПС України про роз`яснення судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ДФС України, ДПС України, ГУДФС про визнання наказу про звільнення протиправним та зобов`язання поновити на рівнозначній посаді, нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою, ДПС України подано апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч.1,ч.2 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Частиною 3 ст.254 КАС України встановлено, що суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно п.19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 року "Про судове рішення", в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Таким чином, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, а також, обов`язково, без відступлення від змісту рішення.

Конкретного та вичерпного переліку критеріїв для охарактеризування рішення суду як такого, що є незрозумілим, чинні правові норми не містять. Водночас, виходячи з протилежного, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому та зрозумілому викладенні змісту рішення. Відтак, саме особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення, повинна обґрунтувати, що саме в рішення суду або його резолютивній частині є незрозумілим, в чому саме полягає незрозумілість такого рішення, які припускаються варіанти його тлумачення та як це впливає на його виконання.

Разом з тим, механізм роз`яснення судового рішення, визначений статтею 254 КАС України, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення або ж не погоджується з висновками суду. В цьому разі учасник справи та інші особи, яким відповідне право надано, можуть оскаржити судове рішення у передбаченому законом порядку.

Крім того, важливо зауважити, що суд, роз`яснюючи прийняте рішення, не вправі вносити будь-які зміни до нього. Тобто, процесуальна можливість роз`яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати його зміст або, тим паче, суть.

При цьому, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, у рішенні по справі №420/27192/21 сформовано висновки щодо часткового задоволення позову та в мотивувальній частині наведено обґрунтовані мотиви та підстави з посиланням на норми матеріального законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, зокрема, зобов`язано ДПС України, як правонаступника ДФС України, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 26.11.2021 по день ухвалення рішення.

Постановою Верховного Суду від 15.08.2025 змінено резолютивну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року, зокрема викладено пункт третій резолютивної частини в наступній редакції: “Поновити ОСОБА_1 в Головному управлінні ДФС в Миколаївській області на посаді начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області, з 29 вересня 2021 року”;

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року залишено в силі.

Отже, з огляду на викладене слідує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у даній справі встановлюється дата, з якої необхідно нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, по день ухвалення рішення.

Детальний аналіз змісту та доводів заяви ДПС України свідчить, що порушені у ній питання жодним чином не стосуються текстуальної, мовної чи логічної незрозумілості судового рішення. Фактично, заявник просить суд не роз`яснити зміст вжитих у резолютивній частині слів чи формулювань, а встановити для суб`єкта владних повноважень покрокову інструкцію, сформувати послідовність його внутрішніх організаційно-штатних дій, а також наперед визначити правомірність та зміст майбутніх кадрових наказів ДПС України.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що підстави для роз`яснення рішення суду відсутні, оскільки рішення суду є зрозумілим та роз`яснення не потребує.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм процесуального права, відповідно до ст.316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.308, 311, 312, 316, 321, 325, 327, 329 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України – залишити без задоволення а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач А.Г. Федусик

СуддіЮ.М. Градовський О.О. Димерлій