Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №420/9756/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/9756/26

Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.,

повний текст судового рішення

складено 02.07.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

судді –Джабурія О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

02.04.2026 ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просив суд:

- скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 07 березня 2025 року №69 «Про результати службового розслідування за фактом травмування військовослужбовця» ОСОБА_1 - як незаконний;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести додаткове службове розслідування за фактом отримання тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 внести зміни в Довідку №1290 від 08.03.2025, Додаток 5 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) в якій вказати, що травмування молодшого сержанта ОСОБА_1 сталося 08 лютого 2025 р. в населеному пункті КРАМАТОРСЬК Донецької області під час заходів, необхідних для забезпечення оборони України та пов`язаних із захистом Батьківщини Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з початку повномасштабного вторгнення він був мобілізований до лав ЗСУ. У 2025 році отримав вогнепальне поранення. З метою встановлення дійсних обставин отримання тяжких поранень Військовою частиною НОМЕР_2 , яка в подальшому увійшла до складу військової частини НОМЕР_1 , було проведене службове розслідування за результатами якого виданий оскаржуваний наказ №69 від 07.03.2025. Позивач вказував, що службове розслідування проведено поверхнево, зокрема, без врахування записів ЖДБ Військової частини НОМЕР_2 від 18.11.2024 №254дск. Позивач звертав увагу на те, що довідка ВЧ НОМЕР_2 від 08.03.2025 №1290 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) Додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, міститься неповна інформація (яка потребує зміни), зокрема щодо причинного зв`язку отримання травми, оскільки в ній вказано, що травмування сталося 08 лютого 2025 року в населеному пункті Краматорськ Донецької області під час виконання службових обов`язків, а саме під час виготовлення мінно-вибухових пристроїв. Натомість, на думку позивача, командир Військової частини НОМЕР_2 мав зазначити, що травмування сталося саме «під час заходів, необхідних для забезпечення оборони України та пов`язаних із захистом Батьківщини Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України».

Також позивач зазначав, що в довідці Військової частини НОМЕР_2 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 12.03.2025 відсутні відомості про те, що позивач у період з 08.02.2025 по 08.02.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, проте такі відомості вже зазначені у довідці військової частини НОМЕР_1 від 25.09.2025 №3-48/9319.

Обґрунтовуючи порушені права, позивач посилався на те, що неповнота проведеного службового розслідування призвела до зазначення неправильного формулювання причинного зв`язку між пораненням і виконанням військової служби, що у свою чергу призвело до неотримання позивачем грошового забезпечення в повному обсязі за час лікування.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, у якості порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зазначає про те, що суд першої інстанції витребував лише матеріали службового розслідування, але при цьому не витребував Журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 №254дск від 18.11.2024, не оглянув його та не надав йому належну оцінку, зокрема щодо питання чи дійсно ОСОБА_1 08.02.2025 брав участь у захисті інтересів Держави Україна та отримав тяжку травму при її захисті, у зв`язку з чим прийняв не законне та не справедливе рішення.

Також позивач вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, які містяться у справі, зокрема медичним документам, не провів порівняння довідок про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 12.03.2025 №б/н та від 25.09.2025 №3-48/9319.

Щодо порушення на думку апелянта, норм матеріального права, в апеляційній скарзі вказано про порушення вимог ст. 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», абзаців другого восьмого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28 червня 2023 року №3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних з проходженням військової служби під час дії воєнного стану», Наказу Міністерства оборони України №402, яким затверджено «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», що регламентує форму та порядок видачі довідки (Додаток 5)

Також апелянт вказує, що суд першої інстанції не надав оцінку його доводам про те, що Військова частина НОМЕР_1 , не зважаючи на те, що ОСОБА_1 надав без заперечливі докази того, що службове розслідування щодо отримання ним тяжких тілесних ушкоджень 08.02.2025 в м. Краматорськ Донецької області від 07.03.2025 проведено без врахування: Журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 , №254дск від 18.11.2024 р. та того, що позивач особисто брав участь в періоди: з 02.03.2024 по 13.03.2024, з 01.04.2024 по 06.04.2024, з 25.11.2024 по 28.11.2024, з 11.12.2024 по 14.12.2024, з 19.12.2024 по 20.12.2024, з 24.12.2024 по 25.12.2024, з 08.02.2025 по 08.02.2025 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України; доводами про те, що поранення позивача пов`язане із захистом Батьківщини», проте відповідач відмовив вносити відомості в довідку №1290 від 08.03.2025 про те, що тяжке поранення позивач отримав під час заходів, необхідних для забезпечення оборони України та пов`язаних із захистом Батьківщини Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно не застосував висновки, які були викладені Верховним Судом у складі колегії суддів КАС у справі №600/367/24 від 19.03.2026.

Військова частина НОМЕР_1 у відзиві на апеляційну скаргу посилаючись на доводи, що узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Звертає увагу відповідач на те, що апелянт безпідставно ототожнює три самостійні правові категорії: «виконання обов`язків військової служби», «безпосередня участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України» та «поранення, пов`язане із захистом Батьківщини», які регулюються різними нормативно-правовими актами, мають різну правову природу, різний порядок встановлення та різні юридичні наслідки.

Відповідач вказує, що апелянт фактично виходить із помилкового припущення, що сам по собі факт перебування військовослужбовця у районі проведення бойових дій або наявність довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, автоматично свідчить про те, що будь-яке отримане ним поранення повинно бути відображене у довідці про обставини травми як таке, що отримане «під час заходів, необхідних для забезпечення оборони України та пов`язане із захистом Батьківщини», однак така позиція не ґрунтується на жодній нормі чинного законодавства

Щодо відсутності правових підстав для проведення повторного (додаткового) службового розслідування, відповідач вказує, що однією із основних вимог апеляційної скарги є зобов`язання військової частини провести повторне (додаткове) службове розслідування за фактом отримання позивачем травми. Разом із тим зазначена вимога є необґрунтованою, не підтверджена жодною нормою чинного законодавства та фактично спрямована на перегляд уже встановлених службовим розслідуванням фактичних обставин виключно через незгоду позивача з його результатами. Відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України №332, службове розслідування проводиться з метою повного, всебічного та об`єктивного встановлення обставин і причин нещасного випадку, визначення осіб, дії чи бездіяльність яких могли сприяти його настанню, а також оформлення відповідних документів, які є підставою для подальшого прийняття управлінських рішень. Нормами Інструкції №332 не передбачено права військовослужбовця вимагати проведення нового службового розслідування лише з підстав незгоди із висновками комісії або бажання змінити викладені у службових документах фактичні обставини події. Навпаки, повторне проведення службового розслідування можливе лише за наявності об`єктивних підстав, які свідчать про неповноту проведеного розслідування, виявлення нових істотних обставин або встановлення таких порушень процедури, які унеможливлюють використання його результатів. Проте а ні позовна заява, а ні апеляційна скарга не містять жодної із зазначених підстав. Фактично всі доводи апелянта зводяться до незгоди із сформульованими комісією висновками та бажання замінити їх іншими, більш вигідними для себе формулюваннями. Однак сама по собі незгода військовослужбовця із висновками службового розслідування не свідчить про незаконність такого розслідування та не породжує обов`язку військової частини проводити його повторно. Відповідач вважає, що апеляційна скарга фактично пропонує провести нове службове розслідування не для встановлення нових фактів, а виключно з метою зміни юридичного формулювання вже встановлених обставин, що суперечить самій правовій природі службового розслідування.

Щодо юридичної природи довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, та її неналежності як доказу незаконності службового розслідування, відповідач зазначає, що вказана довідка видається виключно з метою підтвердження факту виконання військовослужбовцем відповідних завдань у визначені періоди часу та використовується для реалізації передбачених законодавством соціальних гарантій, пільг, компенсацій і додаткових виплат. Зміст такої довідки не передбачає встановлення механізму отримання травми, аналіз причин її виникнення, дослідження дотримання військовослужбовцем вимог безпеки, визначення обставин конкретного нещасного випадку або перевірку законності раніше проведеного службового розслідування. Іншими словами, предмет доказування, який охоплює зазначена довідка, є значно вужчим, ніж предмет службового розслідування. Службове розслідування спрямоване на встановлення всіх фактичних обставин конкретної події, тоді як довідка лише підтверджує факт перебування військовослужбовця у визначений період у районі виконання відповідних бойових (спеціальних) завдань. Саме тому сама по собі наявність такої довідки не може свідчити про помилковість висновків службового розслідування. Більше того, із змісту самої довідки не вбачається, що уповноважена посадова особа здійснювала дослідження матеріалів службового розслідування, аналізувала механізм отримання травми або надавала оцінку правильності оформлення довідки про обставини травми. Отже, зазначена довідка не містить жодних висновків щодо законності чи незаконності наказу командира військової частини, акта службового розслідування або довідки про обставини травми.

Заперечує відповідач і доводи апелянта щодо недослідження доказів у справі, та вказує, що такі доводи спростовуються змістом самого оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Також, відповідач звертає увагу, що апеляційна скарга містить численні твердження про нібито неповне проведення службового розслідування, однак жодне із зазначених тверджень не підтверджене належними та допустимими доказами і не свідчить про порушення вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України №332. Апелянт обмежується загальними твердженнями про «неповноту розслідування», однак не зазначає: - які саме обов`язкові дії комісія не виконала; - які документи повинні були бути досліджені, але не були; - яких свідків комісія була зобов`язана опитати; - які саме обставини залишилися невстановленими; - яким чином такі обставини могли вплинути на остаточний висновок комісії.

За наведених обставин, відповідач вважає, що доводи апеляційної скарги мають виключно декларативний характер.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 11.10.2023 проходив військову службу під час мобілізації, на особливий період в складі військової частини НОМЕР_2 .

Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №297 від 11.10.2023 року ОСОБА_1 був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 01 червня 2024 року №156 солдата ОСОБА_1 призначено на посаду головного сержанта - командира інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_2 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №1254 від 31.01.2025 з метою виконання вимог директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних сил України від 28.01.2025 №Д-321/12/дск було переформовано військові частини НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , НОМЕР_2 , НОМЕР_4 у військову частину НОМЕР_1 .

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №3473 від 31.03.2025 заходи щодо переформування військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , НОМЕР_2 , НОМЕР_4 у військову частину НОМЕР_1 були завершенні.

08.02.2025 молодший сержант ОСОБА_1 о 17.00 годині отримав вогнепальне поранення в АДРЕСА_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 08 лютого 2025 року №63 «Про призначення службового розслідування за фактом травмування військовослужбовця» призначено службове розслідування з метою встановлення всіх обставин та фактів які призвели до отримання травмування.

07.03.2025 складений Акт проведення розслідування нещасного випадку (травмування) відповідно до якого встановлено, що травма ОСОБА_1 під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 ТАК, пов`язана із виконанням обов`язків військової служби (електронні матеріали справи).

07.03.2025 складено Акт №1398/1 про нещасний випадок, який стався 08.02.2025 року із молодшим сержантом ОСОБА_1 (електронні матеріали справи).

Відповідно до п.6 Акту №1398/1 про нещасний випадок «в ході проведення службового розслідування комісією встановлено, що травмування молодшого сержанта ОСОБА_1 сталось 08 лютого 2025 року в населеному пункті АДРЕСА_1 під час виконання службових обов`язків, а саме під час виготовлення мін.».

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) №69 від 07.03.2026 «Про результати службового розслідування за фактом травмування військовослужбовця молодшого сержанта ОСОБА_1 » (а.с. 41) наказано:

«Службове розслідування, призначене наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 08 лютого 2025 року №63 «Про призначення службового розслідування за фактом травмування військовослужбовця», вважати завершеним.

Факт травмування головного сержанта — командира 2 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_2 , яке трапилося 08 лютого 2025 року, під час виконання службових обов`язків в населеному пункті КРАМАТОРСЬК Донецької області, вважати встановленим.

Вважати, що травмування 08 лютого 2025 року головного сержанта - командира 2 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_2 , настало за обставин, за якими визнається таким, що пов`язане з проходженням і виконанням обов`язків військової служби.

Начальнику медичної служби військової частини НОМЕР_2 підготувати довідку про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) головним сержантом - командиром 2 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_2 молодшим сержантом ОСОБА_3 у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800.».

08.03.2025 військовою частиною НОМЕР_2 виготовлено довідку №1290 про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) молодшого сержанта ОСОБА_1 , відповідно до якої поранення (травмування) молодшого сержанта ОСОБА_1 , отримане під час виконання службових обов`язків, не пов`язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження (а.с. 20).

12.03.2025 військовою частиною НОМЕР_2 виготовлено довідку №б/н (а.с. 21) про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до якої молодший сержант ОСОБА_1 дійсно в періоди з 02.03.2024 по 13.03.2024, з 01.04.2024 по 06.04.2024, з 25.11.2024 по 28.11.2024, з 11.12.2024 по 14.12.2024, з 19.12.2024 по 20.12.2024, з 24.12.2024 по 25.12.2024 брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецька область, Бахмутський район, Часовоярівська міська ТГр.

Підстава: журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 . інв.№196 від 26.07.2024.

У довідці Госпітальної ВЛК від 21.05.2025 №2025-0521-1253-1095-7 зазначено, що поранення ТАК пов`язане з виконанням обов`язків військової служби, травма відноситься до тяжких (а.с. 25).

У довідці Госпітальної ВЛК від 23.05.2025 №2025-0523-1153-4943-0 зазначено, що поранення ТАК пов`язане з із захистом Батьківщини, травма відноситься до тяжких (а.с. 26).

У довідці Госпітальної ВЛК від 09.07.2025 №2025-0709-1556-3025-0 зазначено, що поранення ТАК пов`язане з із захистом Батьківщини, травма відноситься до тяжких (а.с. 31).

У довідці Гарнізонної ВЛК від 07.08.2025 №2025-0807-0947-4284-3 зазначено, що поранення ТАК пов`язане з із захистом Батьківщини, травма відноситься до тяжких (а.с. 32).

У довідці Гарнізонної ВЛК від 03.10.2025 №2025-1003-0905-3812-3 зазначено, що поранення ТАК пов`язане з із захистом Батьківщини, травма відноситься до тяжких (а.с. 34).

У довідці Госпітальної ВЛК від 30.10.2025 №2025-1031-1326-3686-7 зазначено, що поранення ТАК пов`язане з із захистом Батьківщини, травма відноситься до тяжких (а.с. 36).

У довідці Гарнізонної ВЛК від 25.11.2025 №2025-1125-1132-2478-7 зазначено, що поранення ТАК пов`язане з із захистом Батьківщини, травма відноситься до тяжких (а.с. 43).

25.09.2025 військовою частиною НОМЕР_1 виготовлено довідку №3-48/9319 (а.с. 42) про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до якої молодший сержант ОСОБА_1 дійсно в періоди з 02.03.2024 по 13.03.2024, з 01.04.2024 по 06.04.2024, з 25.11.2024 по 28.11.2024, з 11.12.2024 по 14.12.2024, з 19.12.2024 по 20.12.2024, з 24.12.2024 по 25.12.2024, з 08.02.2025 по 08.02.2025 брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецька область, Бахмутський район, Часовоярівська міська ТГр., Донецька область Покровський район Крахівська ТГр., Донецька область Бахмутський район Торецька міська ТГр., Донецька область Краматорський район Краматорська ТГр.

Підстава: Журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 №2дск від 10.01.2024 року. Журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 №254дсквід 18.11.2024 року.

05.12.2025 позивач звернувся із рапортом до військової частини НОМЕР_1 (а.с. 44-45) в якому просив провести додаткове службове розслідування по обставинам отримання молодшим сержантом ОСОБА_1 колишнім головним сержантом-командиром інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_2 мінно-вибухової травми 08.02.2025 та тяжких тілесних ушкоджень. Наказ командира в/ч НОМЕР_2 від 07.03.2025 №69 «Про результати службового розслідування за фактом травмування військовослужбовця». Видати молодшому сержанту ОСОБА_1 колишньому головному сержантом-командиром інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_2 нову довідку, або внести зміни в Довідку №1290 від 08.03.2025 Додаток №5 до Положення про ВЛЕ в ЗСУ, в якій вказати, що травмування молодшого сержанта ОСОБА_1 сталося під час заходів необхідних для забезпечення оборони України у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, під час виготовлення мінно-вибухових пристроїв.

Листом від 27.02.2026 за вих №3-25/3/3152 Військова частина НОМЕР_1 , посилаючись на припис ст. 260 Статуту Внутрішньої Служби Збройних Сил України, повідомила позивача про відсутність підстав для внесення змін до довідки про обставити травми (поранення, контузії, каліцтва) №1290 від 08.03.2025 (а.с. 47).

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №110 від 20.04.2026 ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 у відставку за станом здоров`я.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що правомірність оскаржуваного наказу та довідки про обставини травми, підтверджена відповідачем належними доказами та не спростована позивачем.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частинами 2-4 статті 2 Закону №2232-XII передбачено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №64/22, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на всій території України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан. Таким чином, з 24.02.2022 по теперішній час в Україні діє воєнний стан.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут).

Як визначено статтею 255 Статуту військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби.

Згідно з п. 260 Статуту (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).

У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.

У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) до направлення пораненого військовослужбовця на лікування поза розташуванням військової частини, вона надсилається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до якого приписаний військовослужбовець, який отримав травму (каліцтво, поранення, контузію), протягом 30 днів з дня отримання травми (каліцтва, поранення, контузії) або протягом 30 днів з дня надходження відповідної вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 “Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України”, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 р. за №1667/37289, затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, що додається (надалі - Інструкція №332).

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції №332 встановлено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме: обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.

Згідно з пунктом 2-3 розділу ІІ Інструкції №332 про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому. У разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов`язаний: терміново організувати надання домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров`я; негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини; зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров`ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків. Нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції №332 командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов`язаний:

- негайно через засоби зв`язку повідомити про нещасний випадок (зникнення, смерть) старшого командира (начальника) та протягом доби надати йому письмове повідомлення за формою НВ-1 наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції (далі - повідомлення за формою НВ-1);

- у разі зникнення або смерті військовослужбовця внаслідок нещасного випадку протягом доби повідомити його батьків або близьких родичів;

- залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо),- протягом доби надіслати повідомлення за формою НВ-1 до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов`язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках, - повідомити Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері;

- якщо потерпілий військовослужбовець був відряджений з іншої військової частини - повідомити протягом доби через засоби зв`язку його командира та надіслати повідомлення за формою НВ-1;

- протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку чисельністю не менш як три особи у складі голови комісії (яким є один із його заступників) та членів - командира роти, батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов`язаний нещасний випадок, - фахівців профільних служб (озброєння, тилу, пожежної, автомобільної, інженерної, медичної тощо). До складу комісії не може входити безпосередній командир (начальник) потерпілого військовослужбовця;

- забезпечити належні умови для роботи комісії (надати приміщення, засоби зв`язку, оргтехніку, автотранспорт, канцелярське приладдя тощо), а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об`єктивного проведення розслідування нещасного випадку.

Пунктом 8 розділу ІІ Інструкції №332 встановлено, що комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п`яти робочих днів з дня її утворення.

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана: обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо; з`ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції; скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід`ємну частину.

До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).

Якщо нещасний випадок визнаний комісією з розслідування таким, що не пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, на затвердження командиру військової частини надається тільки акт за формою НВ-2, який зберігається у діловодстві військової частини (пункт 9 розділу ІІ Інструкції №332).

Відповідно до п. 11 розділу ІІ Порядку №332 обставинами, за яких нещасний випадок визнається пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3, є: виконання потерпілим військовослужбовцем службових обов`язків згідно з розпорядком дня військової частини, у тому числі у відрядженні; виконання потерпілим військовослужбовцем державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; перебування потерпілого військовослужбовця у складі добового наряду; виконання завдань відповідно до розпоряджень та наказів командира військової частини в позаслужбовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні на території військової частини та поза її межами; прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, пішки або на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності; виконання дій, що не входять до кола службових обов`язків потерпілого військовослужбовця, а саме: із запобігання виникненню аварій або рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку; участь у спортивних змаганнях та інших масових заходах і акціях, які проводяться військовою частиною самостійно або за рішенням старшого командира; прямування потерпілого військовослужбовця до місця відрядження і у зворотному напрямку на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності; заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або дій, зазначених в абзаці восьмому цього пункту, незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з`ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків позаслужбового характеру, що підтверджено висновком відповідних органів; отримання потерпілим військовослужбовцем травми або інших ушкоджень унаслідок погіршення стану його здоров`я, яке сталося під впливом небезпечного фактору чи середовища у процесі виконання ним обов`язків військової служби, що підтверджено медичним висновком; раптове погіршення стану здоров`я потерпілого військовослужбовця або його смерть під час виконання обов`язків військової служби внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих факторів та (або) важкості чи напруженості роботи, яка виконувалась, що підтверджено медичним висновком, якщо робота, що виконувалась, була протипоказана за медичним висновком про стан його здоров`я та якщо потерпілий не проходив відповідного медичного огляду; смерть військовослужбовця внаслідок захворювання або травми, отриманих ним раніше під час виконання обов`язків військової служби, що підтверджено медичним висновком; оголошення судовим рішенням військовослужбовця померлим.

Відповідно до п. 11 розділу ІІ Інструкції до обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби відносяться: перебування потерпілого військовослужбовця за місцем постійного проживання, крім перебування військовослужбовців строкової служби та курсантів військових навчальних закладів за місцем проживання в казармах та гуртожитках військових частин; перебування потерпілого військовослужбовця у відпустці або у звільненні з розташування військової частини, окрім випадків травмування військовослужбовця у цей час у разі вчинення ним дій з рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку; погіршення стану здоров`я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов`язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов`язків командиром (начальником); алкогольне, токсичне чи наркотичне сп`яніння, не зумовлене технологічним процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком та матеріалами розслідування нещасного випадку; використання в особистих цілях без відома командування транспортних засобів, озброєння, устаткування, інструментів та матеріалів, які належать військовій частині або використовуються нею; навмисне вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження; навмисне заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров`ю; самовільне залишення військовослужбовцем місця служби; природна смерть внаслідок вроджених вад здоров`я, смерть від загального захворювання, самогубство, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та (або) постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження.

Пунктом 18 розділу ІІ Інструкції №332 передбачено, що за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються: дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок; військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я; коли стався нещасний випадок (під час виконання обов`язків військової служби чи ні); перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин; порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення; заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому. На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800 (далі - Положення про військово-лікарську експертизу).

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).

Пунктом 1.1 глави 1 розділу I Положення №402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I Положення №402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд, зокрема, військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання (пункт 2.1 глави 2 розділу I Положення №402).

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу II Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час. Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби, а також з метою визначення: можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном; необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров`я.

Главою 6 розділу II Положення №402 передбачено порядок медичного огляду військовослужбовців.

Пунктом 6.1 глави 6 розділу II Положення №402 визначено, що направлення на медичний огляд проводиться, зокрема, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.

Пунктом 6.2 глави 6 розділу II Положення №402 визначено чіткий перелік документів, які подаються на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК у мирний час. Вказаний перелік передбачає, крім того: подання на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - оригінал довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва) (абзац дев`ятий пункту 6.2 глави 6 розділу II Положення).

Відповідно до пункту 6.10 глави 6 розділу II Положення №402 медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії). Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров`я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.

Пунктом 20.4 глави 20 розділу II Положення №402 передбачено, що за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов, зокрема, "непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час".

Відповідно до пункту 21.1 глави 21 розділу II Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Пунктом 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 визначено, що постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії. При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, приймається постанова - "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби".

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 №63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій. Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях.

ґ) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.

Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.

д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.

е) "Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу), і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони одержані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби.

є) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі " - якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) отримане військовослужбовцем при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, і він визнаний учасником бойових дій.

ж) "Захворювання, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій, за період служби у складі національного контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності і він визнаний учасником бойових дій.

Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН.

з) "Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій Місії ООН, за період служби у складі миротворчого контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

и) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час виконання обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу.

к) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) отримано військовослужбовцем під час виконання миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії.

Пунктом 21.7 Положення №402 передбачено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 №36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за №169/5360 (зі змінами), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров`я Збройних Сил України).

Враховуючи наведене нормативне регулювання, апеляційний суд зазначає, що Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) – це Додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (зі змінами).

Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) є обов`язковим документом для встановлення причинного зв`язку поранення під час ВЛК; для призначення виплат, зокрема ОГД при встановленні інвалідності; для підтвердження права на додаткову винагороду та допомогу від територіальних громад; для оскарження постанов ВЛК у частині встановленого причинного зв`язку.

При цьому, у довідці, окрім іншого, мають бути зазначені обставин отримання травми, які мають відповідати дійсності та співставлятись з іншими документами (журнал бойових дій, ПМК, дані службового розслідування тощо).

Також ця Довідка повинна містити пряму вказівку на те, що поранення не пов`язане із вчиненням кримінального або адміністративного правопорушення, не є наслідком дій в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, а також не є навмисним заподіянням тілесних ушкоджень самому собі.

При цьому, відповідно до абзацу першого пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 причинний зв`язок між травмою (пораненням, контузією, каліцтвом) і виконанням військової служби встановлює виключно ВЛК. Ні командир, ні начальник медичної служби військової частини, ні кадрова служба цього зробити не можуть. Командир тільки оформлює довідку про обставини травми – документ, на підставі якого ВЛК ухвалює рішення.

Водночас порядок оформлення довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) залежить від обставин події:

- травма від дій противника – в цьому випадку службове розслідування не проводиться. Збираються наявні дані (первинна медична картка, журнал бойових дій, накази про участь у бойових діях тощо), готується рапорт по команді для видання наказу командира, на підставі якого оформлюється довідка про обставини травми в системі електронного документообігу (СЕДО) і передається до кабінету ВЛК або до закладу охорони здоров`я. Військовослужбовцю видається паперова копія електронного документа;

- подія без впливу противника – у цьому випадку проводиться обов`язкове службове розслідування відповідно до Інструкції №332, складаються акт розслідування та акт про нещасний випадок, а надалі той самий порядок: рапорт, наказ, довідка про обставини травми в СЕДО, копія на руки.

Відхиляючи доводи апелянта щодо формулювання обставин отримання ним травми в довідці від 08.03.2025 №1290, апеляційний суд зазначає таке.

Спірним в цій справі є те, що в довідці від 08.03.2025 №1290, на думку позивача, відповідач мав зазначити, що «травмування сталося під час заходів, необхідних для забезпечення оборони України та пов`язаних із захистом Батьківщини Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України», замість вказаного «травмування сталося під час виконання службових обов`язків, а саме під час виготовлення мінно-вибухових пристроїв».

Враховуючи приписи Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статут Збройних Сил України та інших законодавчих актів, якими врегульоване питання виконання військового обов`язку та проходження військової служби, апеляційний суд зазначає, що виконання військовослужбовцем службових обов`язків , це фактично діяльність військовослужбовця, яка пов`язана з безпосереднім проходженням військової служби та виконанням ним завдань, покладених на нього за займаною посадою, військовою частиною чи відповідно до законодавства.

При цьому, до виконання службових обов`язків зараховується перебування на службі в межах встановленого розпорядку дня військової частини або виконання завдань за її межами за наказом командира; участь у бойових діях, операціях, маневрах, навчаннях, бойовому чергуванні або виконанні завдань з оборони держави; слідування до місця служби або назад під час відрядження, а також виконання завдань у дорозі; перебування на лікуванні чи у відпустці, якщо травми або захворювання пов`язані з проходженням служби (або в окремих передбачених законом випадках); виконання спеціальних завдань чи робіт за наказом прямого начальника; рятування людей, державного майна, захист прав і свобод громадян або підтримання правопорядку.

Отже, поняття виконання військовослужбовцем «службових обов`язків» є доволі широке і включає у себе діяльність військовослужбовця, пов`язану з безпосереднім проходженням військової служби та виконанням ним завдань, покладених на нього за займаною посадою, військовою частиною чи відповідно до законодавства, в тому числі і під час захисту Батьківщини, і під час дії правового режиму воєнного стану, і під час заходів, необхідних для забезпечення оборони України та пов`язане із захистом Батьківщини.

Матеріалами справи, зокрема матеріалами службового розслідування, беззаперечно підтверджено, що отримання позивачем травми відбулось за відсутності впливу противника, але під час виконання робіт (завдань, покладених на позивача за займаною посадою), а саме під час виготовлення нажимних мін для подальшої їх передачі на позиції для виконання бойових завдань. При цьому, службовим розслідуванням не встановлено необережне поводження з вибухонебезпечними предметами.

Таким чином, травмування позивача дійсно відбулось під час виконання ним, як військовослужбовцем, службових обов`язків, що узгоджується із результатами проведеного службового розслідування.

Апеляційний суд зауважу, що метою службового розслідування, при отриманні травмування без впливу противника, є встановлення того, чи відбулось таке травмування під час виконання службових обов`язків, чи ні.

Доводи апелянта про те, що наявне формулювання обставин отримання травми у довідці від 08.03.2025 №1290 позбавляє його права на отримання грошового забезпечення за час проходження лікування, у належному (збільшеному від вже отриманого) розмірі, апеляційний суд відхиляє, оскільки причинний зв`язок між травмою (пораненням, контузією, каліцтвом) і виконанням обов`язків військової служби встановлює виключно ВЛК.

Матеріалами справи підтверджено, що починаючи з 25.05.2025 постановами госпітальних та регіональних ВЛК встановлений причинний зв`язок між отриманою позивачем 08.02.2025 травмою (пораненням, контузією, каліцтвом) і виконанням ним обов`язків військової служби – ТАК пов`язане з із захистом Батьківщини.

При цьому, сама по собі довідка від 08.03.2025 №1290 не є підставою для нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за час лікування, адже питання виплати грошового забезпечення за час лікування, в тому числі і щодо його розміру, вирішується за сукупність документів (постанов ВЛК, медичної документації, довідка про обставин отримання травми, ін.).

Проте, предметом спору в цій справі не є питання правильності розміру виплаченого позивачу грошового забезпечення за період перебування на лікуванні, і відповідних позовних вимог позовна заява не містить.

Щодо зазначення у довідці від 08.03.2025 №1290 про отримання травми під час «безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави», то апеляційний суд зазначає, що безпосередня участь військовослужбовця у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, не встановлюється довідкою про обставини травми.

Вказана обставина (безпосередня участь військовослужбовця у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави ), як правильно зауважив відповідач, підтверджується зовсім іншим документом - довідкою, яка видається відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 (зі змінами), та призначена для вирішення питань грошового забезпечення, додаткової винагороди, пільг та соціальних гарантій.

Предметом такої довідки є підтвердження факту перебування військовослужбовця у визначені періоди у районі виконання бойових (спеціальних) завдань. Водночас, зазначена довідка не встановлює фактичних обставин конкретного травмування, не визначає механізму отримання поранення, не встановлює причин його виникнення та не скасовує висновків службового розслідування.

Довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, необхідна для отримання статусу учасника бойових дій (УБД); встановлення зв`язку захворювання із захистом Батьківщини під час ВЛЕ.

Матеріалами справи підтверджено, що 12.03.2025 військовою частиною НОМЕР_2 виготовлено довідку №б/н (а.с. 21) про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до якої молодший сержант ОСОБА_1 дійсно в періоди з 02.03.2024 по 13.03.2024, з 01.04.2024 по 06.04.2024, з 25.11.2024 по 28.11.2024, з 11.12.2024 по 14.12.2024, з 19.12.2024 по 20.12.2024, з 24.12.2024 по 25.12.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецька область, Бахмутський район, Часовоярівська міська ТГр. У якості підстав для видачі цієї довідки зазначено: журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 . інв.№196 від 26.07.2024.

Також, матеріали справи містять довідку військової частини НОМЕР_1 від 25.09.2025 №3-48/9319 (а.с. 42) про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до якої молодший сержант ОСОБА_1 дійсно в періоди з 02.03.2024 по 13.03.2024, з 01.04.2024 по 06.04.2024, з 25.11.2024 по 28.11.2024, з 11.12.2024 по 14.12.2024, з 19.12.2024 по 20.12.2024, з 24.12.2024 по 25.12.2024, з 08.02.2025 по 08.02.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецька область, Бахмутський район, Часовоярівська міська ТГр., Донецька область Покровський район Крахівська ТГр., Донецька область Бахмутський район Торецька міська ТГр., Донецька область Краматорський район Краматорська ТГр. У якості підстав видачі цієї довідки вказано: Журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 №2дск від 10.01.2024 року. Журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 №254дск від 18.11.2024 року.

Отже, безпосередня участь позивача, як військовослужбовця, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, зокрема і 08.02.2025, підтверджена належним документом - довідкою військової частини НОМЕР_1 від 25.09.2025 №3-48/9319.

Апеляційний суд зазначає, що в межах службового розслідування, проведеного відповідно до Інструкції №332, встановлювався виключно факт травмування позивача без впливу противника під час виконання службових обов`язків, а не факт участі військовослужбовця у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Щодо не врахування під час проведення службового розслідування Журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 №254дск від 18.11.2024, на що звертає увагу апелянт, апеляційний суд зазначає таке.

Ухвалою апеляційного суду від 11.08.2026 було зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) надати до П`ятого апеляційного адміністративного суду належним чином оформлений витяг з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 №254дск від 18.11.2024, щодо обставин отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 08.02.2025.

На виконання вказаної ухвали, відповідач надав витяг з Журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 , інвентарний номер 22дск від 06.02.2025, аркуші 7-8, який містить обставини отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 08.02.2025.

Водночас апеляційний суд був поінформований про те, що документа з реквізитами №254дск від 18.11.2024, зазначеними в ухвалі суду, у розпорядженні Військової частини НОМЕР_1 не існує, іншого витягу з Журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 , який би містив відомості щодо отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень 08.02.2025 та мав зазначені в ухвалі реквізити, у наявних матеріалах немає.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що Журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 №254дск від 18.11.2024, зазначений у довідці ВЧ НОМЕР_1 від 25.09.2026 №3-48/9319 (а.с.42), у якості однієї з підстав для надання довідки про безпосередню участь позивача, як військовослужбовця, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, зокрема, 08.02.2025.

Отже, оскільки обставини отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 08.02.2025 містяться у Журналі бойових дій військової частини НОМЕР_2 , інвентарний номер 22дск від 06.02.2025, та суд першої інстанції дослідив витяг із вказаного ЖБД, а предметом службового розслідування в цій справі було з`ясування обставин отримання позивачем травми, зокрема підчас виконання службових обов`язків чи ні, апеляційний суд зазначає, що відсутність у матеріалах службового розслідування відомостей, вказаних у ЖБД Військової частини НОМЕР_2 №254дск від 18.11.2024, не впливає на результати службового розслідування.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що факт безпосередньої участі позивача - військовослужбовця у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, зокрема і 08.02.2025, підтверджений належним документом - довідкою військової частини НОМЕР_1 від 25.09.2025 №3-48/9319, не оспорюється відповідачем та не є предметом спору в цій справі. Так само як і факт встановленого ВЛК причинного зв`язку - «поранення пов`язане із захистом Батьківщини» підтверджений численними постановами ВЛК, копії яких наявні в матеріалах справи, і цей факт також не оспорюється відповідачем і не є предметом спору в цій справі.

Отже, не дослідження відповідачем під час проведення службового розслідування ЖБД Військової частини НОМЕР_2 №254дск від 18.11.2024 не є безумовною підставою для скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 07 березня 2025 року №69 «Про результати службового розслідування за фактом травмування військовослужбовця».

Апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги не містять посилання на конкретне положення Інструкції №332, яке було б порушено під час проведення службового розслідування. Не наведено апелянтом обставин того, що комісія діяла упереджено, відмовилася досліджувати певні докази, приховала обставини події чи допустила інші істотні порушення процедури, які б могли бути підставою для призначення нового розслідування.

При цьому, апеляційний суд погоджується із зауваженнями відповідача про те, що апелянт обмежується загальними твердженнями про «неповноту розслідування», а доводи апеляційної скарги в цій частині мають виключно декларативний характер.

Проте, незгода апелянта із результатом реалізації дискреційних повноважень не свідчить про їх незаконність.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо повноти проведеного службового розслідування, в межах якого були встановлені фактичні обставини події та прийняте на їх підставі обґрунтоване управлінське рішення.

Посилання апелянта на висновки, які були викладені Верховним Судом у складі колегії суддів КАС у справі №600/367/24 від 19.03.2026, апеляційний суд відхиляє, оскільки спір в цій справі є іншим, адже стосується права військовослужбовця на додаткову грошову винагороду у розмірі до 100000 гривень відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за періоди стаціонарного лікування захворювань, що є прямими наслідками поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, підтвердженого постановою військово-лікарської комісії (відповідно до підп. «а», «ґ» п. 21.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.

У справі, яка переглядається апеляційним судом, не є предметом спору питання щодо права позивача на отримання додаткової грошової винагороди за час лікування у розмірі до 100000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 242, 254, КАС України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

СуддіН.В. Вербицька О.В. Джабурія