Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №420/12361/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/12361/26

Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.,

повний текст судового рішення

складено 22.06.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Джабурія О.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому (з врахуванням уточненої позовної заяви від 06.05.2026 року) просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене протоколом №3/710 від 23.04.2026 року, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 21.04.2026 року він через адміністратора Центра надання адміністративних послуг Маяківської сільської ради подавав заяву на відстрочку за п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (догляд за особою з інвалідністю І або ІІ групи). Однак, 24.04.2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_4 отримав повідомлення №3/487, де було зазначено, що: комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянуто його заяву та документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Та за результатами розгляду повідомлено, що протоколом від 23.04.2026 року №3/710 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причина відмови: не надано відомості про неможливість утримання батька сестрою заявника.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Дану справу було розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 , батьком позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Матеріали справи містять заяву ОСОБА_2 від 13.03.2026 року, якою заявник зазначає, що потребує постійного догляду та утримання, підтверджує, що із числа військовозобов`язаних членів його сім`ї першого ступеня споріднення для свого утримання (догляду) обирає сина ОСОБА_1 .. Одночасно заявник повідомляє, що він не має інших членів сім`ї першого ступеня споріднення, які не є військовозобов`язаними та які б були зобов`язані за законом утримувати його, свого батька – особу з інвалідністю ІІ групи та здійснювати догляд за ним.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №528479 від 11.07.2022 року, пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи безстроково.

Відповідно до відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 .

Також матеріали справи містять свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , відповідно до якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є також батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

18.03.2026 року ОСОБА_1 через адміністратора Центра надання адміністративних послуг Маяківської сільської ради подавав заяву на відстрочку за п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка була оформлена за вхідним №20260318-578257.

Згідно опису вхідного пакету документів для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період було надано:

- заяву за формою додатка 15;

- довідку до акта огляду МСЕК;

- свідоцтво про народження дитини;

- облікова картка платника податків або паспорт матері чи батька з інвалідністю;

- рішення суду;

- посвідчення по інвалідності матері;

- посвідчення;

- довідка;

- довідка внутрішньо переміщеної особи.

19.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_8 направлено позивачу повідомлення №3/354, за змістом якого повідомлено, що: «Комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуто Вашу заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абзацу (за наявності) пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

За результатами розгляду повідомляємо, що протоколом від « 19» березня 2026 р. №3/540 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні Вам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомляє, що Ви підлягаєте призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.

Причини відмови: не надано відомості про неможливість утримання батька сестрою заявника.».

21.04.2026 року ОСОБА_1 повторно через адміністратора Центра надання адміністративних послуг Маяківської сільської ради подавав заяву на відстрочку за п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка була оформлена за вхідним №20260421-629307.

Згідно опису вхідного пакету документів для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період було надано:

- заяву за формою додатка 15;

- довідку до акта огляду МСЕК;

- висновок ЛКК про потребу в постійному догляді;

- свідоцтво про народження дитини;

- облікова картка платника податків або паспорт матері чи батька з інвалідністю;

- акт;

- рішення суду;

- витяг;

- відомості про прописаних;

- свідоцтво про народження;

- посвідчення (пенсійне);

- довідка багатодітної родини;

- довідка внутрішньо переміщеної особи.

24.04.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_9 направлено позивачу повідомлення №3/487, за змістом якого повідомлено, що: «Комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуто Вашу заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абзацу (за наявності) пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

За результатами розгляду повідомляємо, що протоколом від « 23» квітня 2026 р. №3/710 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні Вам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, особливий період та повідомляє, що Ви підлягаєте призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.

Причини відмови: не надано відомості про неможливість утримання батька сестрою заявника.».

Позивачем, при зверненні до суду, на підтвердження відомостей про неможливість утримання батька сестрою позивача надано:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження 120266162270000198 від 01.04.2026 року, відповідно до якого 31.03.2026 року до чергової частини відділення поліції №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , про те, що 27.03.2026 року о 06:50 її донька ОСОБА_5 вийшла з місця свого мешкання, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , біля якого сіла у рейсовий маршрут сполученням Єлизаветівка-Бессарабське, та о 08:50 знаходячись на автостанції Бессарабське Болградського району Одеської області на рейсовому маршруті Серпневе-Одеса направилась у невідомому напрямку та по теперішній час до дому не повернулась, з близькими родичами на зв`язок не виходить;

- повідомлення про початок досудового розслідування за ч.1 ст.115 КК України;

- довідки Буджанської селищної ради Болградського району Одеської області від 06.03.2026 року та акт про фактичне проживання особи без реєстрації від 17.03.2026 року про те, що ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_2 разом із своїми дітьми:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ;

- свідоцтва про народження дітей ОСОБА_5 та довідка багатодітної сім`ї №39 від 06.08.2025 року, виданої у зв`язку з відсутністю технічної можливості виготовлення посвідчення батьків багатодітної сім`ї для оформлення допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях;

- довідки з місця навчання дітей ОСОБА_5 ;

- довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб ( ОСОБА_5 та її дітей);

- виписки з банківських рахунків ОСОБА_10 ..

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах позивач, звертаючись до відповідача із заявою щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, не довів наявність правових підстав для застосування до позивача абзацу 13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Позивачем не підтверджено неможливість здійснення утримання іншими особами, які зобов`язані утримувати його батька, а тому відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством.

Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язків підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, встановлюється Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ).

Відповідно до п.13 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначено Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 (далі - Порядок №560).

Відповідно до абз.1-8, 10, 17 п.58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 та пункту 5 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Заява повинна містити такі обов`язкові відомості про військовозобов`язаного:

прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України);

дату народження;

адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування);

адресу електронної пошти;

контактний номер телефону.

До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Відомості про таку відстрочку вносяться відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів протягом трьох робочих днів з дня отримання документів, зазначених у переліку згідно з додатком 5.

Згідно абз.2, 4 п.58-1 Порядку №560, військовозобов`язані, які відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку, про відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а за умови наявності кількох військовозобов`язаних - додають заяву особи з інвалідністю I або II групи за формою згідно з додатком 15, в якій зазначається прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.

Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, який відповідно до закону зобов`язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.

Відповідно до п.60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Додатком 5 до Порядку №560 встановлений перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Так, документами, що підтверджують право на відстрочку за п.13 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ є:

- для батьків військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність:

довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;

- для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи:

документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження);

один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та зобов`язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Тобто, за змістом наведених положень умовами для реалізації права на відстрочку за п.13 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ, є:

- наявність одного із батьків з інвалідністю I чи II групи;

- відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати вищезазначених осіб з інвалідністю (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі).

Тобто, лише сукупність наведених обов`язкових обставин (фактів) надають законні підстави для отримання військовозобов`язаним першого ступеня споріднення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за п.13 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено вище, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , особи з інвалідністю ІІ групи, є донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Тобто, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є рідною сестрою позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та належить до членів сім`ї першого ступеня споріднення.

Матеріали справи не містять інформації про то, що ОСОБА_3 є військовозобов`язаною.

Такий факт не був зазначений ОСОБА_2 в заяві від 13.03.2026 року, якою заявник зазначає, що потребує постійного догляду та утримання.

Однак, такі обставини суперечать сукупності наведених вище обов`язкових обставин (фактів), які надають законні підстави для отримання військовозобов`язаним першого ступеня споріднення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Виключеннями, згідно п.13 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ, є лише випадки, коли інша особа, яка не є військовозобов`язаною: є особою з інвалідністю; потребує постійного догляду; перебуває під арештом (крім домашнього); відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Згідно ст.51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Відповідно до ч.1 ст.202 Сімейного кодексу України, повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Відповідно до ч.1 ст.203 Сімейного кодексу України дочка, син крім сплати аліментів зобов`язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

Також ч.2 ст.202 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов`язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

Статтею 204 Сімейного кодексу України встановлено, що дочка, син можуть бути звільнені судом від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків.

Дочка, син звільняються судом від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.

У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки.

Позивачем не надано до суду та відповідачу будь-яких доказів звільнення його сестри від законодавчо встановленого обов`язку щодо утримання та догляду за батьком.

Як вже зазначено вище, 18.03.2026 року позивач вперше через Центр надання адміністративних послуг Маяківської сільської ради подав заяву на відстрочку за п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка була оформлена за вхідним №20260318-578257, однак отримав від відповідача відмову з підстав: «не надано відомості про неможливість утримання батька сестрою заявника».

21.04.2026 року позивач повторно через Центр надання адміністративних послуг Маяківської сільської ради подавав заяву на відстрочку за п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка була оформлена за вхідним №20260421-629307, та отримав повторну відмову з аналогічних підстав: «не надано відомості про неможливість утримання батька сестрою заявника».

Однак, під час повторного подання вищевказаної заяви через Центр надання адміністративних послуг Маяківської сільської ради, позивач подав додаткові документи, які на його думку свідчать про зникнення безвісті його сестри - ОСОБА_3 , а саме: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження 120266162270000198 від 01.04.2026 року, згідно якого 31.03.2026 року до чергової частини відділення поліції №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (матері ОСОБА_5 ), про те, що 27.03.2026 року її донька направилась у невідомому напрямку та по теперішній час до дому не повернулась, з близькими родичами на зв`язок не виходить; повідомлення про початок досудового розслідування за ч.1 ст.115 КК України.

Тобто, зі слів позивача та заяви його матері, його сестра зникла безвісті між першою відмовою у надані відстрочки та повторним поданням документів на відстрочку за п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється ЦПК України. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ст.43 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місті її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. При визнані фізичної особи безвісно відсутньою настають правові наслідки, визначені ст.44 ЦК України.

Разом з тим, сама по собі тривала відсутність особи за місцем проживання або реєстрації не може бути підставою для визнання такої особи безвісно відсутньою, оскільки безвісна відсутність є засвідчений у судовому порядку факт довготривалої відсутності фізичної особи в місці свого проживання, якщо не вдалося встановити місця її перебування.

Визнання особи безвісно відсутньою має широке коло правових наслідків, тому мають бути вжитті всі заходи для з`ясування обставин зникнення особи, заходи щодо її розшуку.

Процес розшуку безвісно відсутніх осіб регулюється такими нормативно-правовими актами законодавчого рівня, як Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Закони України «Про Національну поліцію» та «Про оперативну-розшукову діяльність».

Законом України «Про Національну поліцію» визначено, що одним із повноважень поліції є розшук безвісно зниклих осіб; початок розшуку безвісно зниклих осіб є підставою для відкриття кримінального провадження.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» інформація про безвісно зниклу особу є підставою для здійснення оперативно-розшукової діяльності.

Отже, безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місцезнаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Однак, позивачем не надано до суду будь-яких доказів підтверджуючих факт зникнення його сестри безвісті або рішення суду про визнання ОСОБА_5 безвісно відсутньою.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи позивача про відсутність доходу у ОСОБА_5 та проживання окремо від батька, на які позивач також посилається в апеляційній скарзі, не звільняють її від обов`язків, передбачених законодавством щодо утримання або догляду за батьком, як особою ІІ групи інвалідності, оскільки майновий дохід особи не перешкоджає їй здійснювати догляд за особою з інвалідністю, а проживання окремо від батька з врахуванням того, що, згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_5 зареєстрована в м. Південне Одеської області, там де і батько, а фактично проживає/перебуває у с. Перемога Одеської області, також не повинно перешкоджати їй у догляді за батьком та його утриманні.

Щодо наявності у ОСОБА_5 чотирьох дітей, то колегія суддів не приймає такий довід до уваги, оскільки позивачем не надано до суду будь якої інформації стосовно їх батьків, які також як матір законодавством зобов`язані здійснювати за ними догляд та утримання.

Окрім цього, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» стосується кола осіб, які не фактично утримують або мають можливість утримувати своїх батьків, а зобов`язані це здійснювати в силу закону.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не доведено наявність у нього всіх необхідних обставин передбачених законодавством для отримання відстрочи від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п.13 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

СуддіО.В. Джабурія Н.В. Вербицька