Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №676/2096/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/2096/26

Номер провадження 2-а/676/60/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Кам`янець - Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Бондара О.О.

за участю секретаря судового засідання Кахнія Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови першого заступника начальника Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області Семків Ростислава Романовича серії ПН МХМ № 001765 від 11.03.2026 року, якою ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП України, із накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн. у дохід держави, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП України - закрити.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує.

Представник Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просить справу розглядати у їх відсутності, позовні вимоги не визнає.

Частиною четвертою статті 229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи в повному об`ємі, суд вважає, що позовних вимоги слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в російській федерації, є громадянкою цієї держави. (а.с. 10-11)

З 2004 року Позивачка проживає в Україні. 30 квітня 2004 року між Позивачкою та ОСОБА_2 , громадянином України було укладено шлюб, який був зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Кам`янець-Подільського міського управління юстиції Хмельницької області, актовий запис № 178 від 30.04.2004 р.. (а.с. 12)

На початку 2006 року, Позивачка отримала дозвіл на імміграцію та вперше була документована тимчасовою посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_1 , яка видана 05.04.2006 року, органом видачі ВГІРФО УМВСУ в Хмельницькій області, яка дійсна безстрокова. (а.с. 14)

07.12.2016 року Позивачка отримала посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_2 , орган що видав 6801, яка також дійсна безстроково, та якою користується дотепер. (а.с. 9)

Внутрішній паспорт громадянки РФ виданий ОСОБА_1 16.11.2002 року серії НОМЕР_3 , термін дії якого безстроковий.

З 20.04.2006 року Позивачка має постійне місце реєстрацію на території України. Станом на дату подання цієї позовної заяви зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 14)

11.03.2026 року першим заступником начальника Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області Семків Ростиславом Романовичем було винесено постанову серія ПН МХМ № 001765 від 11.03.2026 року (надалі постанова) відповідно до якої, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП, за порушення ч.1,3 ст. 3, абзац 1, ч. 22 ст.4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», із накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн. у дохід держави. При цьому, зі змісту протоколу слідує, що фабула виявленого порушення у протоколі викладена у відношенні громадянина російської федерації ОСОБА_1 , яка порушила правила перебування іноземців на території України, а саме: вчасно не здійснила обмін паспорта громадянки російської федерації для виїзду за кордон НОМЕР_4 виданий 25.11.2016 року дійсний до 25.11.2021 року. Та починаючи з 26.11.2021 року по 11.03.2026 року проживає за паспортом громадянки російської федерації для виїзду за кордон термін дії якого закінчився. Громадянка відмовляється від зняття біометрії.

Стаття 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та ін.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 2 статті 203 КУпАП передбачена відповідальність за проживанняна території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, за недійсними документами чи документами, термін дії яких закінчився.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», який визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок та правові підстави їх перебування на території України.

Відповідно до вимог ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Так, ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.

Відповідно до ч. 14 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз`єднання сім`ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій – тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.

У розумінні ч. 17 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.

Факт наявності у позивача посвідки на постійне проживання в Україні з 2016 року, з терміном дії безстроково визнається відповідачем, а відтак у розумінні Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» ОСОБА_3 вважається такою, що перебуває в Україні як іноземець на законним підставах.

Інкримінуючи ОСОБА_1 порушення ч.ч. 1, 3 ст. 3, п. 22 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та, як наслідок, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП, відповідач посилався на те, що ОСОБА_1 проживає на території України за паспортом громадянки російської федерації для виїзду за кордон, термін дії якого закінчився 25.11.2021 року.

Дійсно, відповідно до ч. 22 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, зобов`язані мати дійсний паспортний документ.

У розумінні ч. 16 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», паспортний документ іноземця це документ, що виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За змістом ст.ст. 245, 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Як визначено ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, з урахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Факт наявності у позивача безстрокової посвідки на постійне проживання в Україні з 2014 року визнається і не заперечується відповідачем, а відтак у розумінні Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» ОСОБА_1 вважається такою, що перебуває в Україні як іноземець на законних підставах.

Відповідно п.17 статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.

З урахуванням зазначеної норми права, суд вважає, що проживання позивачки, яка документована посвідкою на постійне проживання в Україні, з паспортом громадянина російської федерації для виїзду за кордон термін дії якого закінчився, не створює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.203 КУпАП, оскільки посвідка на постійне проживання підтверджує право позивача на проживання в Україні.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП обставиною, що виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення, є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Зважаючи на вищенаведене, виявлені процесуальні порушення, допущені відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , недоведеність наявності в її діях складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 203 КУпАП, суд дійшов до переконання, що оскаржувана позивачем постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю.

Керуючись ст.ст.2,3,5,9, п.10 ч.6 ст.12, ст.ст.72-79,139,162, п.2 ч.1, ч.3 ст.241, ст.ст.242,244-246,250,255,257,268,269,271,286,293КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ПН МХМ № 001765 від 11.03.2026 року, винесену першим заступником начальника Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області Семків Ростиславом Романовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП , провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП закрити.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ) з державного бюджету в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, судовий збір в сумі 665 гривень 60 коп., сплачений згідно платіжної інструкції від 20 березня 2026 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 2.582783957.1, код документу 8409-6532-9874-3119.

Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів в порядку встановленому ст.ст. 295-297 КАС України.

Рішення набирає законної сили у строк та порядок визначений ст. 255 КАС України.

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду Бондар О.О.