Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №420/29815/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

———————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/29815/24

Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.

Дата і місце ухвалення: 30.03.2026р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів : Тарновецького І.І.,

Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 грн. в період з 14.10.2023р. по 23.05.2024р., пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 грн. в періоди: з 14.10.2023р. по 23.05.2024р., пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 30.03.2026р. частково, з ухваленням по справі нового судового рішення – про задоволення його позову в частині вимог щодо нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі 100 000,00 грн. за період з 26.10.2023р. по 23.05.2024р.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що відмовляючи в задоволенні його позову суд першої інстанції необґрунтовано виходив з того, що відповідно до свідоцтва про хворобу №70 від 16.04.2025р. позивачем отримано травму легкого ступеня, а довідка військово-лікарської комісії у матеріалах справи відсутня. При здійсненні такого висновку судом не правильно застосовано положення Постанови №168, згідно якої виплата додаткової грошової винагороди за період стаціонарного лікування військовослужбовця не пов`язується із тяжкістю отриманого поранення. Вказана обставина має значення лише при вирішенні питання про виплату додаткової грошової винагороди за період перебування відповідного військовослужбовця у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) ВЛК. Однак, з тексту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що спірні правовідносини стосуються виключно виплати додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168, за період стаціонарного лікування ОСОБА_1 .

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що факт отримання 13.10.2023р. ОСОБА_1 поранення, що пов`язане із захистом Батьківщини, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, проте у зв`язку з відсутністю довідки про обставини травми, дане формулювання не було зазначене у свідоцтві про хворобу №70. На момент прийняття Військово-медичним клінічним центром Південного регіону свідоцтва про хворобу №70, у них була відсутня довідка про обставини отримання поранення, видана військовою частиною НОМЕР_1 , у зв`язку з чим у постанові ВЛК не могло бути вказано « ІНФОРМАЦІЯ_1 (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини». При цьому, на ВЛК не покладено обов`язку щодо витребування доказів, пов`язаних із отриманням травми військовослужбовцем, оскільки саме на військову частину покладається обов`язок щодо оформлення та подання такої довідки.

Військова частина НОМЕР_1 правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.

Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_2 .

Згідно довідки військової частини НОМЕР_3 від 06.07.2024р. №422 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) 13.10.2023р. ОСОБА_1 отримав вибухову травму акубаротравма з пошкодженням барабанної перетинки справа. Закриту черепно мозкову травму, струс головного мозку. За обставин: 13.10.2023р. штаб-сержант ОСОБА_1 , начальник складу взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , внаслідок влучання по тиловому командному пункту, під час артилерійського обстрілу АДРЕСА_1 , отримав акубаротравму. Місце поди тиловий командний пункт АДРЕСА_1 . Перебував в засобах індивідуального захисту. В стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння не перебував. Вважати контузію штаб-сержанта ОСОБА_1 пов`язаною в захистом Батьківщини.

Згідно свідоцтва про хворобу №70 від 16 травня 2024 року госпітальна військово-лікарська комісія психіатричного профілю Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, за розпорядженням командира в/ч НОМЕР_1 №134 від 28.03.2024р., провела огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби ОСОБА_1 .

У вказаному свідоцтві заначено, що ОСОБА_1 перебував на обстеженні та лікуванні: у військовій частині НОМЕР_4 з 14.10.2023р. по 17.10.2023р., у ЦРВМ (Університетська клініка) ОНМУ з 17.10.2023р. по 26.10.2023р., у КНП «ООМЦПЗ» ООР з 26.10.2023р. по теперішній час. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: стійкий різко виражений посттравматичний стресовий розлад, тривожно-депресивний синдром, з діссомнією та частими дисфоріями, резистентний до лікування. Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Вибухова травма (13.10.2023). ЗЧМТ. Струс головного мозку зі стійким цефалгічним, вестібуло-атактичним та астено-вегетативними синдромами. Акубаротравма з пошкодженням правої барабанної перетинки. Травма легкого ступеню. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. Постанова ВЛК про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю тощо: на підставі статті 17-а, графи ІІ Розкладу хвороб непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. Потребує переведення до психіатричної лікарні за місцем проживання. У супроводжуючому. ТАК, має потребу у двох супроводжуючих.

Згідно виписки з історії хвороби №425/23 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «ООМЦПЗ» ООР з 26.10.2023р. по 14.12.2023р. Рекомендовано продовження лікування в психіатричному стаціонарі.

У період з 14.12.2023р. по 21.12.2023р. позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «ООМЦПЗ» ООР, що підтверджується епікризом від 15.01.2024р. №295. Діагноз: помірно вражений постравматичний стресовий розлад у вигляді тривожно- депресивного стану з дисомнією. Стан медикаментозної компенсації.

Згідно медичної картки з історії хвороби №57/24 у період з 21.12.2023р. по 11.01.2024р. ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «ООМЦПЗ» ООР. Діагноз: ПТСР у вигляді тривожно-депресивного синдромуз диссомнією та антивітальними тенденціями. Рекомендовано: продовжити лікування в психіатра.

У період з 11.01.2024р. по 23.05.2024р. позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «ООМЦПЗ» ООР, що підтверджується епікризом від 23.05.2024р. №3685. Діагноз: стійкий різко виражений посттравматичний стресовий розлад у вигляді тривожно-депресивного синдрому з дисомнією, резистентний до лікування.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2024р. №167 штаб-сержанта ОСОБА_1 , колишнього начальника складу взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) від 08.06.2024р. №51-РС у відставку за п.п. «б» (за станом здоровя – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», визнано таким, що справи та посаду здав. Виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.07.2024р. №151 штаб-сержанту ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168, збільшену до 100 000,00 гривень, пропорційну дням перебування на стаціонарному лікуванні, з дня отримання контузії, включаючи час переміщення до лікарняного закладу, а саме: за період з 14.10.2023р. по 26.10.2023р. включно.

Вважаючи протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі до 100 000 грн. в період з 14.10.2023р. по 23.05.2024р., пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , виходив з того, що норми Постанови №168 передбачають підстави для отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. протягом строку перебування на стаціонарному лікування лише у зв`язку із отримання тяжкого поранення (контузії, травми чи каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, а не у зв`язку із захворюванням. Відповідно до Положення №402 поранення та захворювання є відмінними поняттями. Оскільки позивач перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку із захворюванням, а не пораненням, то позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 20.12.1991р. №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно ч.4 ст.9 Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018р. за №745/32197 (далі - Порядок №260).

Згідно п.2 Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні продовжувався та триває.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 “Про введення воєнного стану в Україні” та №69 “Про загальну мобілізацію” Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 28 лютого 2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова №168).

Пунктом 1 Постанови №168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно з абз. 5 пункту 1 Постанови №168, відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №44 затверджені Зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260.

Зокрема доповнено Порядок №260 новим розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану», який застосовується з 01 лютого 2023 року.

Так, відповідно до пункту 10 розд. XXXIV Порядку №260, у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Пунктом 11 розд. XXXIV Порядку №260 визначено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.

Згідно з пунктом 12 розд. XXXIV Порядку №260, керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.

Пунктом 14 розд. XXXIV Порядку №260 визначені обставини, за яких військовослужбовці не включаються до наказів про виплату додаткової винагороди.

Вирішуючи цей спір, колегія суддів констатує, що відповідач не повідомляв про наявність обставин, передбачених пунктом 14 розд. XXXIV Порядку №260, стосовно позивача.

Як передбачено пунктом 15 розд. XXXIV Порядку №260, підготовка проєктів наказів для здійснення виплати додаткової винагороди покладається на підрозділи, що відповідають за ведення обліку особового складу.

Системний аналіз наведених норм, дає підстави для висновку, що додаткова винагорода підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а також військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

При цьому у період, який охоплює час перебування військовослужбовця у відпустці для лікування, приписи Постанови №168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме: пов`язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також таке поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 30 травня 2025 року та від 19 лютого 2026 року у справах №380/27432/23 та №360/1960/22 відповідно.

Відповідно, умовою для виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року, у розмірі до 100 000 грн. за час перебування на стаціонарному лікуванні є сам факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та пов`язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини.

Спірним між сторонами стало питання щодо нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року, за час перебування позивача на стаціонарному лікуванні у період з 14.10.2023р. по 23.05.2024р.

Що стосується умови - пов`язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, то колегія судді зазначає основним документом, який підтверджує зв`язок отриманого військовослужбовцем Збройних Сил України поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини, є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. №402, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.

Верховний Суд у постанові від 30.05.2025 у справі № 380/27432/23, вирішуючи подібний спір, зазначив, що підставою для виплати військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), а умовою її виплати є отримання військовослужбовцем порання (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, під час виконання бойових завдань і цей факт має бути підтверджено наказом командира про отримання такого поранення (контузії, травми, каліцтва).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 380/20587/23, від 27.08.2025 у справі № 280/7364/23.

Відповідачем складено Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 06.07.2024р. №422, в якій, серед іншого, зазначено, що отримана 13.10.2023р. штаб-сержантом ОСОБА_1 контузія пов`язана із захистом Батьківщини.

Отже, на думку колегії суддів, підтвердженим є факт отримання позивачем травми, що пов`язана із захистом Батьківщини.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції стосовно того, що підставою для виплати додаткової винагороди є наявність тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Як аналізовано судом вище з посиланням на висновки Верховного Суду, додаткова винагорода за час перебування на стаціонарному лікуванні підлягає виплаті військовослужбовцям Збройних Сил України у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини. У свою чергу, додаткова винагорода за час перебування у відпустці для лікування підлягає виплаті військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 30 травня 2025 року у справі № 380/27432/23.

Щодо перебування позивача на стаціонарному лікуванні у спірний період, то вказана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи епікризами з медичної карти стаціонарного хворого та виписками з історії хвороби, про які колегією суддів зазначалося вище.

Згідно свідоцтва про хворобу №70 від 16.05.2024р., госпітальна ВЛК психіатричного профілю Військово-медичного клінічного центру Південного регіону дійшла висновку, що:

- захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Вибухова травма (13.10.2023);

- травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби.

На підставі ст.17-а, графи ІІ Розкладу хвороб ОСОБА_1 непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Вказана постанова ВЛК затверджена регіональною військово-лікарською комісією 17.05.2024р.

На момент прийняття Військово-медичним клінічним центром Південного регіону свідоцтва про хворобу №70, була відсутня довідка про обставини отримання поранення, видана військовою частиною НОМЕР_1 , у зв`язку з чим у постанові ВЛК не могло бути вказано «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що оскільки ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку із захворюванням, а не пораненням, тому він не набув права на виплату додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168.

Колегія суддів вважає помилковим такий висновок суду першої інстанції.

У постанові від 19 березня 2026 року по справі №600/367/24 Верховний Суд зазначив, що для виплати додаткової винагороди достатньо встановлення факту пов`язаності поранення із захистом Батьківщини та підтвердження, що подальше лікування здійснювалося як наслідок цього поранення.

Формулювання пункту 1 Постанови КМУ № 168 «у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини» охоплює не лише безпосереднє лікування самої травми, але й лікування її наслідків, включаючи захворювання, що виникли внаслідок травми. Інше тлумачення позбавляло б військовослужбовців права на додаткову винагороду у випадках, коли первинна травма не потребує тривалого стаціонарного лікування, але спричиняє хронічні захворювання, що потребують повторних госпіталізацій.

Верховний Суд звернув увагу, що Постанова КМУ №168 не вимагає безперервного перебування на стаціонарному лікуванні безпосередньо з моменту отримання поранення. У разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я за медичними показниками, пов`язаними з раніше отриманим пораненням (контузією, травмою), що пов`язане із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі до 100 000 грн.

Отже, лікування захворювань, які виникли як наслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, є лікуванням наслідків такого поранення, а тому посилання відповідача на лікування позивача з приводу захворювання, як підставу для відмови, є необґрунтованим.

При вирішенні даного спору колегія суддів враховує, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.07.2024р. №151 штаб-сержанту ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168, збільшену до 100 000,00 гривень, пропорційну дням перебування на стаціонарному лікуванні, з дня отримання контузії, включаючи час переміщення до лікарняного закладу, а саме: за період з 14.10.2023р. по 26.10.2023р. включно.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується наявність умов, необхідних для виплати позивачу збільшеної до 100000 гривень винагороди за час перебування на стаціонарному лікуванні, колегія суддів дійшла висновку, що бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 27.10.2023р. по 23.05.2024р. у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з розрахунку 100 000 гривень на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, є протиправною.

Оскільки при вирішенні спору судом першої інстанції не правильно застосовано норми матеріального права, тому, на підставі п.4 ч.1 ст.317 КАС України, рішення суду від 30.03.2026р. підлягає скасуванню, з ухваленням по справі нового судового рішення – про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії справ незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року скасувати.

Ухвалити по справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», за період з 27.10.2023р. по 23.05.2024р. у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з розрахунку 100 000 гривень на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», за період з 27.10.2023р. по 23.05.2024р. у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з розрахунку 100 000 гривень на місяць, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач А.В. Бойко

СуддіІ.І. Тарновецький О.А. Шевчук