Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №420/7088/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

———————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/7088/26

Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В.

Дата і місце ухвалення: 25.05.2026р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів : Тарновецького І.І.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДІНВЕСТГРУП» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДІНВЕСТГРУП» про стягнення суми податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2026 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДІНВЕСТГРУП» про стягнення з усіх відкритих рахунків у банках товариства суми заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 514 629,59 грн. на бюджетний рахунок – UA178999980333129318000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./ м.Одеса/11021000.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДІНВЕСТГРУП», код ЄДРПОУ 41504901, а саме: з усіх відкритих рахунків у банках суму заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 514 629,59 грн. на бюджетний рахунок – UA178999980333129318000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./ м.Одеса/11021000.

Не погоджуючись з вказаним рішенням товариство з обмеженою відповідальністю «ФУДІНВЕСТГРУП» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування судом обставин справи, просить скасувати рішення від 25.05.2026р., з ухваленням по справі нового судового рішення – про відмову в задоволенні позову Головного управління ДПС у Одеській області.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом. Апелянт стверджує, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виник податковий борг, є неузгодженими, що унеможливлює стягнення такого податкового боргу.

Головне управління ДПС у Одеській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ТОВ «ФУДІНВЕСТГРУП» залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції – без змін. Позивач зазначає, що податковий борг виник у платника податків у зв`язку з нарахуванням йому грошових зобов`язань згідно податкового повідомлення-рішення №29619/15-32-07 01-19 від 12.06.2025р. та на підставі нарахованої пені. Вказане податкове повідомлення-рішення вручено особисто директору ТОВ «ФУДІНВЕСТГРУП» Кулічкову А.М. 12.06.2025р. Податкове повідомлення-рішення не було оскаржено відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку. Таким чином, визначені за ним грошові зобов`язання набули статусу узгоджених. Також, контролюючим органом виконано обов`язок щодо направлення податкової вимоги за зареєстрованою адресою платника податків відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:

Згідно п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ст.59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно п.п. «е» п.176.1 ст.176 ПКУ платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абз.1 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, з вказаних норм слідує, що у платника податків наявний обов`язок щодо сплати узгодженої суми податкових зобов`язань.

ПК України встановлена послідовність звернення до суду з вимогами щодо стягнення податкового боргу платника. Обов`язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про її стягнення має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку.

У справах про стягнення боргу предметом доказування підлягають обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, зокрема, встановлення факт узгодженості грошового зобов`язання, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання в добровільному порядку, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

За висновками Верховного Суду, у межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності визначення (нарахування) контролюючим органом грошових зобов`язань.

У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 року у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 року у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 року у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 року у справі №160/7345/20, від 24.06.2025 року у справі №819/1221/15-a та інших.

Верховний Суд, також, звертав увагу на те, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

Таким чином, в ході розгляду справи за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податків заборгованості по податках та зборах, суд не може надавати оцінку правомірності нарахування податкового зобов`язання, зокрема, згідно податкових повідомлень-рішень, у зв`язку з несплатою якого виникла податкова заборгованість.

При зверненні з даним позовом до суду Головне управління ДПС в Одеській області зазначало, що станом на день подання позовної заяви, відповідно до довідки розрахунку заборгованості до бюджету, розрахунку податкового боргу та інтегрованих карток платника (ІКП) наявна непогашена податкова заборгованість/недоїмка у ТОВ «ФУДІНВЕСТГРУП», перед бюджетом складає – 514 629,59 грн., а саме: заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств.

Заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств виникла внаслідок несплати товариством грошових зобов`язань, визначених згідно податкового повідомлення-рішення №29619/15-32-07-01-19 від 12.06.2025р.

Зазначене податкове повідомлення-рішення у день його винесення контролюючим орган, тобто 12.06.2025р., було особисто вручено директору ТОВ «ФУДІНВЕСТГРУП» Кулічкову А.М., що останній засвідчив своїм підписом та не заперечує в апеляційній скарзі.

Відомості про оскарження ТОВ «ФУДІНВЕСТГРУП» податкового повідомлення-рішення №29619/15-32-07-01-19 від 12.06.2025р. в судовому чи в адміністративному порядку в матеріалах справи відсутні. Про вказану обставину апелянт не зазначає.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості, позивачем винесено податкову вимогу форми «Ю» №0016183-1305-1532 від 31 липня 2025 року, яку отримано уповноваженою особою відповідача засобами поштового зв`язку 10.09.2025р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оскільки в добровільному порядку заборгованість відповідачем не погашена, а тому наявні підстави для стягнення заборгованості в судовому порядку.

Доводи апелянта про те, що визначена Головним управлінням ДПС в Одеській області сума податкового боргу не є узгодженою, спростовуються матеріалами справи. А відтак, підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення від 25.05.2026р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДІНВЕСТГРУП» залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.В. Бойко

СуддіІ.І. Тарновецький О.А. Шевчук