Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №420/15431/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

———————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/15431/25

Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І.

Дата і місце ухвалення: 13.07.2026р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів : Тарновецького І.І.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року по справі №420/15431/25, яке набрало законної сили 13.04.2026р., задоволено частково позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2025р. максимальним розміром та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2025р. без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення суми індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2024р., зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату індексації пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з 01.10.2024р. в повному розмірі, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 29 грудня 2025 року по справі №420/15431/25.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області протягом одного місяця з дати прийняття цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року по справі №420/15431/25.

03.07.2026р. до суду першої інстанції від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов звіт про виконання судового рішення по справі №420/15431/25.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року прийнято звіт ГУ ПФУ в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року по справі №420/15431/25.

Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року по справі №420/15431/25.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у 90 денний строк з дати прийняття цієї ухвали подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року по справі №420/15431/25.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати ухвалу від 13.07.2026р. та ухвалити по справі нове рішення, яким:

не приймати звіт ГУ ПФУ в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року по справі №420/15431/25;

зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області протягом 30 днів з дня отримання цієї постанови подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року по справі №420/15431/25 у повному обсязі, а саме: відповідно до ст.52 Закону №2262-ХІІ та ст.47 Закону №1058-ІV виплачувати ОСОБА_1 пенсію в повному обсязі щомісячно, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно у грошовій формі;

за тривале, свідоме та умисне невиконання судового рішення по справі №420/15431/25 та неодноразове здійснення протиправних дій, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання судового рішення, штраф в сумі від 20 до 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половину якого стягнути на користь ОСОБА_1 , а іншу половину – на користь Державного бюджету України.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що у звіті ГУ ПФУ зазначило, що основний розмір щомісячної пенсі позивача після її перерахунку становить 51 903,32 грн. та у вказаному розмірі пенсія виплачувалася ОСОБА_1 у червні та липні 2026 року. Проте, як стверджує апелянт, у червні та липні 2026 року ним фактично отримано на картковий рахунок пенсію в розмірі 47 951,42 грн. При цьому, в електронному кабінеті орган ПФУ відображає виплату ОСОБА_1 пенсії на рівні 51 903,32 грн.

Також, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції жодним чином не проаналізовано повідомлення ГУ ПФУ в Одеській області про відсутність у нього фінансових можливостей для виплати ОСОБА_1 пенсії, тобто чи дійсно у бюджеті Пенсійного фонду на 2026 рік не закладено фінансування поточних пенсій. Закон №2262-ХІІ не передбачає окремого виду щомісячної пенсійної виплати під назвою «перерахована за рішення суду пенсія». Пенсія є єдиним і нероздільним майновим об`єктом незалежно від того, який юридичний факт став підставою для встановлення її конкретного розміру. Штучне виокремлення таких виплат в окрему категорію з обмеженнями суперечить ст.1-1 Закону №2262-ХІІ. Однак, суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали від 13.07.2026р. на вказані обставини не звернув уваги, не з`ясував чи було виконано рішення суду в частині фактичної виплати щомісячної пенсії.

Апелянт стверджує, що у поданому звіті про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року по справі №420/15431/25 ГУ ПФУ в Одеській області не навело поважних, виняткових обставин, які б дійсно унеможливили або ускладнили виконання зазначеного судового рішення. У даному випадку наявне ігнорування рішення суду, яке набрало законної сили, та його тривале невиконання.

ГУ ПФУ в Одеській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції – без змін. Відповідач зазначає, що ним повідомлялось суд першої інстанції про заходи, які вчиняються пенсійним органом для повного та належного виконання рішення суду, що, в свою чергу, було враховано судом при винесенні оскаржуваного судового рішення.

Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини, підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в їх системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-ІХ внесені зміни до КАС України, який доповнено статтею 382-1 КАС України про порядок розгляду заяви про зобов`язання подати звіт, статтею 382-2 КАС України, яка регламентує розгляд звіту про виконання судового рішення та статтею 382-3 - рішення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення, які є чинними з 19 грудня 2024 року.

Відповідно до п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Отже, з 19 грудня 2024 року питання судового контролю вирішуються у судах з урахуванням змін, внесених Законом №4094-ІХ.

Відповідно до ч.1 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Згідно ч.2, 3 ст.382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Частиною п`ятою статті 382-3 КАС України визначено, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Згідно ч.11 ст.382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

У поданому звіті територіальний орган ПФУ зазначив, що виконання судового рішення по справі №420/15431/25 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2025р. без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум. Також, здійснено перерахунок індексації пенсії позивача відповідно до постанови КМУ №118 від 16 лютого 2022 року з 01.10.2024р. в повному розмірі, з урахуванням раніше виплачених сум. Новий розмір пенсії становить 51903,32 грн. Сума доплати пенсії з урахуванням фактично виплачених сум склала 59278,50 грн. Станом на день подання звіту заборгованість становить 59278,50 грн. Виплата перерахованої пенсії та нарахованої доплати до пенсії буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Виплата заборгованості здійснювалась відповідно до Порядку, затвердженого Постановою №821, у сумі пропорційно виділеної бюджетними асигнуваннями на цю мету. Станом на дату подання звіту про виконання рішення суду по справі №420/15431/25 здійснено фінансування та виплату пенсій за червень 2026 року відповідно до річного плану доходів і видатків Головного управління на 2026 рік (зі змінами). Іншого порядку, що регулює порядок виплати пенсійних коштів на виконання рішень судів, станом на червень 2026 року немає. Таким чином підстави тимчасової не виплати заборгованості з пенсійних виплат на виконання рішення суду, у зв`язку з набранням чинності Постанови № 821, є поважними та такими, що не залежали від волі та дій Головного управління.

При прийнятті звіту ГУ ПФУ в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року по справі №420/15431/25 суд першої інстанції зазначив, що Головним управлінням 15.06.2026р. здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2025р. без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум. Також, здійснено перерахунок індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16 лютого 2022 року з 01.10.2024р. в повному розмірі. Новий розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2026 року, встановлений після виконання зазначеного рішення, становить 51903,32 грн. Сума доплати пенсії з урахуванням фактично виплачених сум склала 59278,50 грн. Виплата заборгованості здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого Постановою №821, у сумі пропорційно виділеної бюджетними асигнуваннями на цю мету.

Таким чином, за висновками суду, ГУ ПФУ в Одеській області рішення суду від 29 грудня 2025 року по справі №420/15431/25 виконано в частині здійснення перерахунку призначеної позивачу з 01.04.2025 року та з 01.10.2024 року пенсії. При цьому, сума доплати з урахуванням фактично виплачених сум у розмірі 59278,50 грн. позивачу не виплачена з поважних причин. Суд зазначив, що звіт містить наведення обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення (відсутність фінансування) та заходи, які вжиті відповідачем для виконання судового рішення.

При цьому, враховуючи ненадання органом ПФУ доказів виплати ОСОБА_1 перерахованих сум пенсії, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування положень ч. 11 ст. 382-3 КАС України та встановлення відповідачу нового строку для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Колегія суддів, проаналізувавши доводи ГУ ПФУ в Одеській області, викладені у наданому звіті про виконання судового рішення, а також дослідивши долучені до звіту копії документів сукупно з іншими матеріалами справи, встановила, що рішення від 29 грудня 2025 року по справі №420/15431/25 відповідачем виконано лише в частині здійснення перерахунку пенсії позивача.

Невиконаною залишилася виключно частина судового рішення щодо фактичної виплати вже нарахованих коштів.

Крім того, ГУ ПФУ в Одеській області стверджуючи у поданому звіті, що внаслідок перерахунку поточний розмір пенсії ОСОБА_1 становить 51903,32 грн. продовжує виплачувати позивачу пенсію 47 951,42 грн.

14.07.2025р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №821, якою затверджений Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.

Вказана Постанова була чинною станом на дату набрання чинності судом рішенням по справі №420/15431/25 та визначала порядок виплати заборгованості за минулий період, яка виникла на підставі судового рішення.

Поряд з цим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на неправомірність дій ГУ ПФУ в Одеській області щодо виплати на користь ОСОБА_1 поточної пенсії у попередньому розмірі, а не у розмірі, нарахованому на виконання судового рішення по справі №420/15431/25.

На виплату поточної пенсії позивача не поширювалися положення Порядку №821.

Вказана обставина має бути врахована судом при прийнятті звіту територіального органу ПФУ, поданого останнім на виконання вимог ухвали від 13.07.2026р. та при вирішенні питання про наявність/відсутність підстав для накладення на керівника Головного управління штрафу в порядку ст.382-3 КАС України.

Однак, у колегії суддів наразі відсутні підстави вважати, що орган ПФУ здійснює умисно виплату поточної пенсії позивачу у меншому розмірі, а не внаслідок помилкового тлумачення положень Порядку №821, який, як вже зазначалося, наразі втратив чинність.

Колегія суддів враховує, що Пенсійний Фонд України листом від 10.06.2026р. №2800-030101-5/43074 звернувся до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України щодо надання роз`яснень щодо порядку виплати коштів, нарахованих органами Пенсійного фонду України на виконання судових рішень.

Що ж до накладення на даний час на керівника органу ПФУ штрафу при постановленні ухвали про відмову у прийнятті звіту, то як слідує з положень статті 382-3 КАС України, якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), то на розсуд суду покладено вирішення питання про зменшення розміру штрафу або звільнення від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів погоджується з позицією відповідача, що невиконання рішення суду в частині здійснення виплати перерахованої пенсії пов`язане з об`єктивними причинами, які не залежать від волі відповідача, оскільки виділення коштів відбувається за відповідними бюджетними асигнуваннями з Пенсійного фонду України.

Як зазначив відповідач, Головне управління щомісячно надає Пенсійному фонду України інформацію про нараховані у поточному році суми пенсій/щомісячного довічного грошового утримання на виконання судових рішень, що набрали законної сили, у т.ч. після апеляційного оскарження.

Так, станом на 01.06.2026р. вказана сума складає 661857,7 тис. грн. Ця сума вказана з початку року, тобто за період з 01.01.2026 по 01.06.2026 та з кожним місяцем лише збільшується.

При цьому на погашення заборгованості планом доходів і видатків Головного управління на 2026 рік передбачено:

- видатки на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування: на виплату пенсії в солідарній системі, перерахованих на виконання рішення суду передбачені всього в сумі 20146,5 тис. грн., на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень — всього в сумі 18318,3 тис. грн.;

- видатки за рахунок коштів Державного бюджету України: на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені всього в сумі 34290,4 тис. грн., на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень - всього в сумі 25484,9 тис. грн.

Головним управлінням нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень.

Таким чином, обсяг наявних бюджетних призначень є недостатнім для одночасного та повного погашення наявної заборгованості (яка утворилася лише за 2026 рік).

Таким чином, аналізуючи причинно-наслідковий зв`язок невиконання в повному обсязі рішення суду, у колегії суддів наразі немає підстав вважати, що в діях Головного управління наявні ознаки вини та умислу щодо невиплати нарахованих позивачу сум пенсії.

Накладення штрафу на керівника ГУ ПФУ в Одеській області в порядку ст.382-3 КАС України жодним чином не прискорить виділення бюджетних коштів Пенсійному фонду України, які, в свою чергу, могли би бути спрямовані на виплату заборгованості з пенсії за минулий період, зокрема, позивачу.

Враховуючи викладене у сукупності колегія суддів доходить висновку, що оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції правильно вирішив питання судового контролю за виконанням рішення суду по справі №420/15431/25, звіт про повне виконання рішення не прийняв, а лише в частині здійснення перерахунку пенсії, встановив територіальному органу ПФУ новий строк для подання звіту, а тому підстав для скасування ухвали від 13.07.2026р. колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач А.В. Бойко

СуддіІ.І. Тарновецький О.А. Шевчук