Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №420/42789/25
Суддя: Тарновецький І.І.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/42789/25
Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.
Дата і місце ухвалення:14 квітня 2026 року, м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Тарновецького І.І.,
суддів: Бойка А.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі № 420/42789/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, що полягає у неврахуванні індексації грошового забезпечення при обчисленні ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої частиною другою статті 129 Кодексу цивільного захисту України;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, що полягає у неврахуванні індексації грошового забезпечення при обчисленні ОСОБА_1 виплат, передбачених пунктом 7 розділу XV Інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 квітня 2015 року № 475, а саме: премії у розмірі 150 % посадового окладу за період з 01 лютого 2022 року по день виключення зі списків особового складу; надбавки за вислугу років у розмірі 45 % посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням (станом на 03 березня 2022 року календарна вислуга років становила 20 років 01 місяць 18 днів); надбавки за кваліфікацію першого класу у розмірі 5 %; одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (вислуга років для виплати вихідної допомоги станом на 03 березня 2022 року становила 22 роки 06 місяців 11 днів, з яких 02 роки 04 місяці 23 дні - період навчання у цивільному закладі вищої освіти); грошової компенсації за 30 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік;
- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої частиною другою статті 129 Кодексу цивільного захисту України, з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення в обсязі, визначеному довідкою про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року;
- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 виплат, передбачених пунктом 7 розділу XV Інструкції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 квітня 2015 року № 475, з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення в обсязі, визначеному довідкою про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року, зокрема: премії у розмірі 150 % посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за кваліфікацію першого класу; одноразової грошової допомоги при звільненні; грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, що полягає у неврахуванні індексації грошового забезпечення при обчисленні ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої частиною другою статті 129 Кодексу цивільного захисту України.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, що полягає у неврахуванні індексації грошового забезпечення при обчисленні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні.
Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої частиною другою статті 129 Кодексу цивільного захисту України, з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення.
В іншій частині позовних вимог – відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що, на думку апелянта, призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що правових підстав для включення індексації грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні у Головного управління немає.
Апелянт посилається на те, що розмір одноразової грошової допомоги при звільненні визначається відповідно до спеціального законодавства, зокрема розділу XXVII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом МВС України від 20 липня 2018 року № 623.
При цьому апелянт зазначає, що пунктом 12 розділу XXVII зазначеної Інструкції передбачено склад грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні, та індексація грошового забезпечення до такого складу не включена.
Також апелянт звертає увагу на те, що перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні вже був предметом спору у справі № 420/17980/25, у зв`язку з чим, на його думку, позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Крім того, апелянт зазначає, що позивач посилався на Інструкцію про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затверджену наказом МВС України від 20 липня 2015 року № 475, яка втратила чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 року № 623.
На підставі викладеного апелянт вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим рішення суду підлягає скасуванню, та просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі № 420/42789/25 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходив службу у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області. Наказом Головного управління від 03 березня 2022 року №108 о/с позивача звільнено зі служби цивільного захисту та виключено зі списків особового складу.
Звернувшись до відповідача 20 листопада 2025 року, позивач просив провести перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні та донарахувати належні суми грошового забезпечення. Листом від 12 грудня 2025 року №60.01.1-9522.60.13 відповідач відмовив у проведенні перерахунку виплаченої одноразової грошової допомоги.
Не погоджуючись із неврахуванням індексації грошового забезпечення при обчисленні грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що індексація грошового забезпечення має систематичний характер та є його обов`язковою складовою, а тому підлягає врахуванню при обчисленні грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні.
Суд встановив, що відповідач при обчисленні зазначених виплат індексацію грошового забезпечення не врахував, у зв`язку з чим дійшов висновку про протиправність відповідної бездіяльності та наявність підстав для перерахунку і виплати зазначених виплат з урахуванням індексації.
Водночас у частині вимог щодо врахування грошового забезпечення відповідно до довідки станом на 01 січня 2022 року суд відмовив, оскільки така довідка видана для перерахунку пенсії та не визначає розмір грошового забезпечення для обчислення спірних виплат.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, чи використано повноваження з метою, з якою його надано, а також чи є такі рішення, дії або бездіяльність обґрунтованими, добросовісними, безсторонніми та пропорційними.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме на такого суб`єкта покладається обов`язок доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів насамперед зазначає, що одним із основних доводів апелянта є посилання на те, що перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні вже був предметом судового розгляду у справі №420/17980/25, а тому, на думку відповідача, повторне звернення позивача з відповідними вимогами є безпідставним.
Колегія суддів не погоджується з наведеними доводами з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та був звільнений зі служби 03 березня 2022 року.
20 листопада 2025 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку належних позивачу виплат з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Листом від 12 грудня 2025 року №60.01.1-9522/60.13 відповідач відмовив у проведенні відповідного перерахунку.
Звертаючись до суду, позивач, зокрема, посилався на неврахування відповідачем індексації грошового забезпечення при обчисленні грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні.
Разом із тим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у справі №420/17980/25 питання щодо включення індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні, по суті не вирішувалося.
Так, у справі №420/17980/25 суд розглядав вимоги, пов`язані з визначенням розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням при обчисленні одноразової грошової допомоги при звільненні із застосуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704.
При цьому суд дійшов висновку про передчасність заявлених вимог у зв`язку з тим, що позивач не заявляв вимог щодо перерахунку основного грошового забезпечення, від якого залежить розмір похідної виплати.
Отже, питання правомірності неврахування індексації грошового забезпечення при обчисленні одноразової грошової допомоги при звільненні у справі №420/17980/25 судом по суті не вирішувалося.
Водночас у справі, що розглядається, предметом спору є саме правомірність бездіяльності відповідача щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обчисленні грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні.
Таким чином, предмет та підстави позову у справі №420/17980/25 та у справі, що розглядається, не є тотожними, а тому рішення у справі №420/17980/25 не має преюдиційного значення для вирішення спірних правовідносин у цій справі.
Посилання апелянта на те, що наказ Міністерства внутрішніх справ України від 23 квітня 2015 року №475 втратив чинність, також не спростовує правильності висновків суду першої інстанції по суті спору.
Дійсно, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 року №623 затверджено нову Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, а наказ №475 визнано таким, що втратив чинність. При цьому наказ №623 застосовується з 01 березня 2018 року.
Отже, на момент звільнення позивача 03 березня 2022 року порядок обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні визначався саме Інструкцією, затвердженою наказом МВС України №623.
Відповідно до пункту 7 розділу XXVII зазначеної Інструкції особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно з пунктом 12 розділу XXVII Інструкції №623 до місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні, включаються посадовий оклад, оклад за спеціальним званням та додаткові види грошового забезпечення постійного характеру.
Водночас питання включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється така допомога, підлягає вирішенню з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-XII та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення є встановленим законами та іншими нормативно-правовими актами механізмом підвищення грошових доходів громадян, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За змістом статей 2, 4 та 6 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, які не мають разового характеру, зокрема оплата праці та грошове забезпечення.
Отже, індексація не є самостійною одноразовою виплатою, а є передбаченим законом механізмом підвищення грошових доходів та складовою грошового забезпечення, яка підлягає врахуванню при визначенні розміру виплат, що обчислюються виходячи з місячного грошового забезпечення.
Саме тому індексація має систематичний характер та підлягає врахуванню при визначенні розміру виплат, обчислення яких здійснюється виходячи з місячного грошового забезпечення.
Такий підхід відповідає правовим висновкам Верховного Суду, зокрема викладеним у постановах від 30 квітня 2021 року у справі №620/561/20, від 21 грудня 2021 року у справі №820/3423/18 та від 30 листопада 2023 року у справі №380/21619/21, щодо необхідності врахування індексації при визначенні розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, яка обчислюється виходячи з місячного грошового забезпечення.
Щодо грошової допомоги на оздоровлення колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 129 Кодексу цивільного захисту України особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у разі вибуття у щорічну основну відпустку виплачується грошова допомога для оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Як встановлено судом першої інстанції, при обчисленні місячного грошового забезпечення, з якого визначався розмір грошової допомоги на оздоровлення позивача, відповідач індексацію грошового забезпечення не врахував.
З огляду на положення Закону №1282-XII, Порядку №1078 та правові висновки Верховного Суду щодо правової природи індексації, відповідач був зобов`язаний врахувати індексацію при визначенні місячного грошового забезпечення, з якого обчислювалася грошова допомога на оздоровлення.
Отже, висновок суду першої інстанції про протиправність бездіяльності відповідача в цій частині та наявність підстав для перерахунку і виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення з урахуванням індексації є правильним.
Аналогічно, оскільки одноразова грошова допомога при звільненні обчислюється у відсотковому співвідношенні до місячного грошового забезпечення, при визначенні якого підлягає врахуванню індексація, відповідач безпідставно не включив її до розрахунку відповідної виплати.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обчисленні грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні та зобов`язав відповідача провести відповідний перерахунок і виплату.
Водночас колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для врахування при проведенні такого перерахунку розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці станом на 01 січня 2022 року.
Як встановлено судом першої інстанції, зазначена довідка видана відповідачем для подання до органів Пенсійного фонду України з метою проведення перерахунку пенсії.
Зазначена довідка визначає склад та розмір грошового забезпечення для цілей пенсійного забезпечення та сама по собі не визначає розмір грошового забезпечення, який підлягає врахуванню при обчисленні грошової допомоги на оздоровлення чи одноразової грошової допомоги при звільненні.
Отже, посилання позивача на довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року як на підставу для визначення розміру спірних виплат є безпідставним.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що задоволення позовних вимог у частині врахування індексації не означає автоматичного включення до розрахунку спірних виплат усіх складових грошового забезпечення, зазначених у довідці, виданій для цілей пенсійного забезпечення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо протиправності неврахування індексації грошового забезпечення при обчисленні спірних виплат.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів доходить висновку, що вони не містять переконливих аргументів, які б свідчили про неправильне встановлення судом першої інстанції обставин справи або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, надав належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, правильно визначив характер спірних правовідносин та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі №420/42789/25.
Оскільки суд апеляційної інстанції залишає рішення суду першої інстанції без змін, підстави для нового розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет позову, ця справа належить до справ незначної складності.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених цією нормою.
Керуючись ст. ст. 308, 311, ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі №420/42789/25 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий: І.І. Тарновецький
Судді: А.В. Бойко
О.А. Шевчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua