Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №420/12155/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/12155/26

Головуючий у суді першої інстанції: Попов В.Ф.

Дата і місце ухвалення: 10 червня 2026 року, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тарновецького І.І.,

суддів: Бойка А.В.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року у справі № 420/12155/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вигодянського сільського голови Одеського району Одеської області Рибачок Алли Юріївни про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вигодянського сільського голови Одеського району Одеської області Рибачок Алли Юріївни, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Вигодянського сільського голови Одеського району Одеської області Рибачок Алли Юріївни щодо нерозгляду та ненадання відповіді на депутатське звернення № 99 від 23.03.2026 року у встановлений законом строк;

- зобов`язати Вигодянського сільського голову Одеського району Одеської області Рибачок Аллу Юріївну розглянути депутатське звернення № 99 від 23.03.2026 року та надати відповідь шляхом направлення на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1».

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

19 травня 2026 року відповідач подав клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що депутатське звернення № 99 від 23 березня 2026 року розглянуто, надано відповідь із запитуваними документами, а також проведено службове розслідування щодо причин несвоєчасного надання відповіді, у зв`язку з чим оскаржуване порушення усунуто та права позивача повністю відновлено.

20 травня 2026 року позивач подав заперечення на клопотання про закриття провадження, зазначивши, що надання відповіді після звернення до суду не усуває допущеного порушення строку розгляду депутатського звернення, а вимоги звернення на той час були виконані не в повному обсязі, зокрема не надано відеозаписи окремих пленарних засідань, у зв`язку з чим підстави для закриття провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України відсутні.

29 травня 2026 року відповідач подав додаткові пояснення, в яких зазначив, що на адресу позивача додатково направлено відеозаписи пленарних засідань 61-ї, 62-ї та 67-ї сесій, у зв`язку з чим депутатське звернення № 99 виконано в повному обсязі та підстави для подальшого розгляду справи відсутні.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року провадження у справі закрито на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.

Не погоджуючись із такою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом першої інстанції пункту 8 частини першої статті 238 КАС України та передчасність закриття провадження у справі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що на момент звернення до суду відповідач допустив протиправну бездіяльність, не розглянувши депутатське звернення № 99 від 23 березня 2026 року та не надавши на нього відповідь у встановлений законом строк. Надання відповіді після звернення позивача до суду та відкриття провадження, на думку апелянта, не усуває факту допущеного порушення та не позбавляє позивача права на судовий захист.

Апелянт також зазначає, що позов містить дві самостійні вимоги - про визнання протиправною бездіяльності відповідача та про зобов`язання розглянути депутатське звернення і надати на нього відповідь, а тому виконання відповідачем останньої вимоги не є безумовною підставою для закриття провадження щодо вимоги про визнання бездіяльності протиправною.

Крім того, представник позивача вказує, що на момент подання клопотання про закриття провадження вимоги депутатського звернення № 99 не були виконані відповідачем у повному обсязі, оскільки не були надані відеозаписи окремих пленарних засідань, які були додатково направлені лише 27 травня 2026 року.

З огляду на викладене апелянт просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення, посилаючись на те, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали депутатське звернення позивача було повністю розглянуто, надано відповідь, запитувані документи та відеозаписи, а порушені права позивача відновлено. Вважає, що за таких обставин суд першої інстанції правомірно застосував пункт 8 частини першої статті 238 КАС України та закрив провадження у справі. Зазначає, що сам факт несвоєчасного розгляду звернення не перешкоджає закриттю провадження у разі повного усунення порушення, а апелянтом не доведено наявності невідновлених прав чи законних інтересів. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 312 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем усунуто оскаржувану бездіяльність, оскільки депутатське звернення № 99 від 23 березня 2026 року розглянуто, надано на нього відповідь та запитувані документи, а після отримання зауважень позивача 27 травня 2026 року додатково направлено відеозаписи відповідних пленарних засідань. У зв`язку з цим суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, предметом спору є бездіяльність Вигодянського сільського голови Одеського району Одеської області Рибачок А.Ю. щодо нерозгляду та ненадання відповіді на депутатське звернення № 99 від 23 березня 2026 року у встановлений законом строк, а також вимога про зобов`язання відповідача розглянути зазначене звернення та надати на нього відповідь.

Після звернення позивача до суду відповідачем було розглянуто депутатське звернення № 99 від 23 березня 2026 року, надано на нього відповідь та запитувані документи. Крім того, після отримання зауважень позивача щодо повноти наданих матеріалів 27 травня 2026 року відповідачем додатково направлено на електронну адресу позивача відеозаписи дистанційних пленарних засідань 61-ї, 62-ї та 67-ї сесій Вигодянської сільської ради VIII скликання.

Таким чином, на момент вирішення судом першої інстанції питання про закриття провадження відповідачем були вчинені дії, на необхідності вчинення яких наполягав позивач, а саме розглянуто його депутатське звернення, надано відповідь та передано запитувані матеріали.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання відповідних рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Отже, для застосування зазначеної норми необхідно встановити дві взаємопов`язані обставини: по-перше, усунення суб`єктом владних повноважень оскаржуваного порушення; по-друге, відсутність підстав вважати, що повне відновлення прав та законних інтересів позивача після такого усунення є неможливим без судового визнання відповідних рішень, дій чи бездіяльності протиправними.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта в тій частині, що надання відповіді після спливу встановленого законом строку не змінює факту несвоєчасності її надання. Водночас сама по собі ця обставина не виключає застосування пункту 8 частини першої статті 238 КАС України та не є достатньою для висновку про необхідність продовження судового розгляду.

Вирішальним у цьому випадку є встановлення того, чи залишилися після усунення відповідачем оскаржуваного порушення невідновленими права або законні інтереси позивача, для повного відновлення яких необхідним є саме судове визнання відповідної бездіяльності протиправною.

Як убачається з позовних вимог, позивач просив не лише визнати бездіяльність відповідача протиправною, а й зобов`язати його розглянути депутатське звернення № 99 від 23 березня 2026 року та надати на нього відповідь.

На момент вирішення судом першої інстанції питання про закриття провадження зазначені дії відповідачем були вчинені, а запитувані матеріали, у тому числі додатково надані відеозаписи пленарних засідань, передані позивачу.

Отже, фактичний результат, досягнення якого передбачала вимога про зобов`язання відповідача розглянути депутатське звернення та надати на нього відповідь, позивач отримав.

Водночас позивачем не зазначено, а матеріалами справи не підтверджено наявності інших невідновлених прав чи законних інтересів, порушення яких було б наслідком несвоєчасного розгляду депутатського звернення та які продовжували б існувати після його розгляду, надання відповіді й запитуваних матеріалів.

Колегія суддів не заперечує самостійного характеру вимоги про визнання бездіяльності протиправною. Водночас сам по собі такий характер вимоги не означає, що її задоволення в кожному випадку є необхідним для повного відновлення порушених прав та законних інтересів позивача.

Для застосування пункту 8 частини першої статті 238 КАС України визначальним є встановлення того, чи залишилися після усунення оскаржуваного порушення такі права або законні інтереси позивача, повне відновлення яких об`єктивно потребує судового визнання відповідної бездіяльності протиправною.

У цій справі позивач не довів, що визнання протиправною вже припиненої бездіяльності матиме наслідком додаткове відновлення його прав чи законних інтересів. Натомість після усунення відповідачем наслідків порушення позивач отримав відповідь на депутатське звернення та запитувані матеріали, отримання яких охоплювалося заявленою вимогою про зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії.

Сам факт припинення протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень не виключає можливості судового захисту, якщо після такого припинення залишаються невідновлені права чи законні інтереси особи, для відновлення яких необхідним є судове рішення про протиправність відповідної поведінки. Проте за встановлених у цій справі обставин таких правових наслідків не встановлено.

При цьому доводи позивача щодо неповноти первісно наданих матеріалів не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки після отримання відповідних зауважень 27 травня 2026 року відповідачем додатково направлено позивачу відеозаписи дистанційних пленарних засідань 61-ї, 62-ї та 67-ї сесій Вигодянської сільської ради VIII скликання.

Обставина, що на момент подання відповідачем клопотання про закриття провадження 19 травня 2026 року запитувані матеріали ще не були надані в повному обсязі, не спростовує наявності підстав для застосування пункту 8 частини першої статті 238 КАС України, оскільки такі підстави суд першої інстанції оцінював станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали. На цей час відповідачем уже було додатково направлено позивачу зазначені відеозаписи.

Відтак на момент постановлення оскаржуваної ухвали фактичні дії, на необхідності вчинення яких наполягав позивач, були виконані.

Таким чином, хоча відповідачем і було допущено порушення встановленого законом строку розгляду депутатського звернення, на момент вирішення судом першої інстанції питання про закриття провадження наслідки цього порушення були усунуті шляхом розгляду депутатського звернення, надання відповіді та запитуваних матеріалів. При цьому позивачем не доведено наявності невідновленого права чи законного інтересу, повне відновлення якого було б неможливим без судового визнання відповідної бездіяльності протиправною.

Доводи апелянта про самостійний характер вимоги про визнання бездіяльності протиправною зазначеного висновку не спростовують, оскільки самостійність такого способу захисту не означає його безумовної необхідності у кожному випадку, коли оскаржуване порушення вже усунуто. Питання про можливість застосування пункту 8 частини першої статті 238 КАС України має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи та наслідків усунення суб`єктом владних повноважень оскаржуваного порушення.

Посилання апелянта на те, що надання відповіді після звернення до суду не усуває факту порушення строку, також не свідчить про неправильність висновку суду першої інстанції. Факт несвоєчасного розгляду депутатського звернення колегія суддів не заперечує, однак він сам по собі не свідчить про наявність на момент вирішення питання про закриття провадження невідновленого права чи законного інтересу позивача.

За встановлених у цій справі обставин передбачені пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України умови для закриття провадження у справі були наявними: оскаржуване порушення виправлено відповідачем у спосіб, що забезпечив досягнення позивачем фактичного результату, якого він вимагав, а підстав вважати, що повне відновлення його прав та законних інтересів неможливе без визнання відповідної бездіяльності протиправною, не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують наведених висновків, не свідчать про неправильне встановлення судом першої інстанції обставин справи чи неправильне застосування норм процесуального права та не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини, що мають значення для вирішення питання про закриття провадження, надав їм належну правову оцінку та обґрунтовано застосував пункт 8 частини першої статті 238 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року постановлена з додержанням норм процесуального права, а підстави для її скасування відсутні. Відтак апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 308, 312, 315, 316, 320, 321, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року у справі № 420/12155/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.І. Тарновецький

Судді: А.В. Бойко

О.А. Шевчук