Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №420/1409/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №420/1409/26

Суддя: Тарновецький І.І.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/1409/26

Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Дата і місце ухвалення: 30 червня 2026 року, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тарновецького І.І.,

суддів: Бойка А.В.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року у справі № 420/1409/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови згідно до листа Управління Служби безпеки України в Одеській області від 23.12.2025р. та наданої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 22.12.2025р. за №2143 у проведенні перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2025р., а також у здійсненні відповідних виплат з урахуванням вже виплачених сум;

- визнати протиправними дії з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування з 01.01.2026 року обмеження при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром і понижуючими коефіцієнтами;

- визнати протиправними дії з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування з 01.11.2025 року обмеження при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області на підставі наданої з боку Управління Служби безпеки України в Одеській області оновленої довідки від 22.12.2025р. за №2143 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , провести ОСОБА_1 з 01.07.2025р. (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунок основного розміру пенсії виходячи з розміру грошового забезпечення, з розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та провести виплату перерахованої пенсії, без обмеження максимальним розміром та понижуючими коефіцієнтами, з урахуванням вже виплачених сум, а саме виплачувати пенсію за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, відповідно до ст. 52 Закону №2262-XII;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нараховувати та виплачувати з 01.11.2025 року ОСОБА_1 пенсію без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України №821 від 2025р. та повернути невиплачену пенсію у розмірі 49 614,51 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області негайно виконати рішення суду в частині виплати пенсії ОСОБА_1 у межах суми стягнення за один місяць, відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість та компенсацію однією сумою, без будь-яких відстрочок;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у повному обсязі.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки № 2143 від 22 грудня 2025 року, виданої Управлінням Служби безпеки України в Одеській області.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2025 року на підставі довідки № 2143 від 22 грудня 2025 року, виданої Управлінням Служби безпеки України в Одеській області, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше проведених виплат.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження ОСОБА_1 з 01 січня 2026 року розміру пенсії максимальним розміром, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 з 01 січня 2026 року перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, без застосування обмежувальних коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Крім того, судом першої інстанції встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області тримісячний строк для подання звіту про виконання рішення суду з дня набрання ним законної сили.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі № 420/1409/26 - без змін.

18 червня 2026 року до суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про прийняття звіту про виконання рішення суду від 20 березня 2026 року у справі № 420/1409/26.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення суду від 20 березня 2026 року у справі № 420/1409/26 прийнято та встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий тримісячний строк для подання звіту про виконання судового рішення.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі № 420/1409/26.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно прийняв зазначений звіт, оскільки рішення суду від 20 березня 2026 року фактично не виконано. На його думку, відповідач не забезпечив належного виконання рішення суду в частині перерахунку, нарахування та виплати пенсії, а посилання на відсутність бюджетних асигнувань не може бути підставою для невиконання судового рішення.

Апелянт також зазначає, що відповідачем не доведено вжиття всіх необхідних і достатніх заходів для забезпечення повного та своєчасного виконання рішення суду, тоді як суд першої інстанції, на його переконання, не надав належної оцінки цим обставинам. На підтвердження своєї позиції апелянт посилається на обов`язковість судових рішень, гарантовану Конституцією України, а також на правові позиції Верховного Суду та Конституційного Суду України щодо необхідності забезпечення їх належного виконання.

Крім того, апелянт заперечує щодо застосування до спірних правовідносин положень постанови Кабінету Міністрів України № 821, вважаючи, що передбачений нею механізм виплати заборгованості за судовими рішеннями ставить виконання таких рішень у залежність від бюджетного фінансування та не може змінювати визначений законом і судовим рішенням порядок їх виконання.

З огляду на викладене апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, відмовити у прийнятті звіту відповідача про виконання рішення суду, встановити новий строк для подання звіту про його виконання та вжити передбачених законом заходів судового контролю, у тому числі накласти штраф на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити ухвалу суду першої інстанції від 30 червня 2026 року без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що на виконання рішення суду від 20 березня 2026 року 08 червня 2026 року проведено перерахунок пенсії позивача з 01 липня 2025 року та з 01 січня 2026 року, за результатами якого визначено суму доплати у розмірі 289 996,98 грн, а новий розмір пенсії становить 80 468,66 грн. Водночас відповідач не заперечує, що заборгованість у повному обсязі не виплачена, посилаючись на недостатність бюджетних асигнувань.

Відповідач зазначає, що ним вживалися заходи для забезпечення виплати заборгованості, зокрема направлялися звернення до Пенсійного фонду України та інших органів щодо визначення механізму фінансування відповідних виплат після втрати чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821. На думку відповідача, наведені обставини підтверджують відсутність вини керівника Головного управління у неповному виконанні судового рішення та вжиття ним усіх залежних від нього заходів для його виконання.

Посилаючись на положення статті 382-3 КАС України та практику Верховного Суду, відповідач вважає, що відсутність бюджетних асигнувань за умови вжиття необхідних заходів для їх отримання є підставою для незастосування або звільнення від штрафу. У зв`язку з цим Головне управління вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою і просить залишити її без змін.

Відповідно до статті 312 КАС України апеляційний розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про прийняття звіту про виконання рішення суду від 20 березня 2026 року, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем на виконання судового рішення проведено перерахунок пенсії позивача з 01 липня 2025 року та з 01 січня 2026 року, однак нараховані за результатами перерахунку суми пенсії у повному обсязі не виплачені.

Урахувавши, що проведення перерахунку підтверджено матеріалами справи, а фактична виплата нарахованих сум не здійснена у повному обсязі, суд першої інстанції прийняв поданий звіт, установивши при цьому, що рішення суду в частині фактичної виплати нарахованих сум не виконано, та встановив відповідачу новий тримісячний строк для подання звіту про виконання судового рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання, а контроль за його виконанням здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання на всій території України.

Обов`язковість судового рішення передбачає його реальне виконання в обсязі та у спосіб, визначених його резолютивною частиною. Відтак проведення відповідачем окремих дій, спрямованих на виконання судового рішення, саме по собі не свідчить про його повне виконання, якщо визначені судом обов`язки не виконані у повному обсязі.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 08 червня 2026 року відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01 липня 2025 року та з 01 січня 2026 року. За результатами перерахунку визначено суму доплати у розмірі 289 996,98 грн, а розмір пенсії позивача становить 80 468,66 грн.

Водночас нарахована за результатами перерахунку сума у повному обсязі позивачу не виплачена. Таким чином, на момент розгляду заяви відповідачем рішення суду виконано не в повному обсязі.

При цьому суд першої інстанції, вирішуючи питання про прийняття звіту, не виходив із того, що судове рішення виконано повністю. Навпаки, установивши факт проведення відповідачем перерахунку пенсії та невиконання рішення в частині фактичної виплати належних позивачу сум, суд прийняв поданий звіт та одночасно встановив відповідачу новий тримісячний строк для подання звіту про виконання судового рішення.

Відповідно до частини одинадцятої статті 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту.

Отже, закон прямо передбачає можливість прийняття звіту за умови неповного виконання судового рішення з одночасним продовженням судового контролю за його виконанням. Саме такий процесуальний механізм застосовано судом першої інстанції у цій справі.

За таких обставин доводи апелянта про безпідставність прийняття звіту з огляду на невиконання рішення суду в частині фактичної виплати належних позивачу сум не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки зазначена обставина була встановлена самим судом першої інстанції та врахована ним при вирішенні питання про подальше здійснення судового контролю.

При цьому прийняття звіту не означає визнання судового рішення повністю виконаним та не звільняє відповідача від обов`язку забезпечити фактичну виплату належних позивачу сум. Встановлення нового строку для подання звіту, навпаки, спрямоване на забезпечення подальшого судового контролю за повним виконанням рішення.

Не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали і посилання апелянта на недостатність бюджетних асигнувань. Колегія суддів погоджується з тим, що відсутність бюджетного фінансування сама по собі не змінює обсягу обов`язку, визначеного судовим рішенням, та не звільняє відповідача від необхідності його повного виконання.

Водночас наведені відповідачем обставини щодо недостатності бюджетних асигнувань та вжиття заходів для забезпечення виплати нарахованої заборгованості підлягали оцінці судом першої інстанції при вирішенні питання про прийняття звіту. Приймаючи звіт та встановлюючи новий строк для його подання, суд першої інстанції не встановив, що вжиті відповідачем заходи є недостатніми для виконання судового рішення, а тому не встановив передбачених частиною другою статті 382-3 КАС України підстав для відмови у прийнятті звіту. Водночас питання щодо повноти та результативності таких заходів підлягає подальшій оцінці судом першої інстанції під час здійснення судового контролю, зокрема при розгляді наступного звіту та доказів щодо вжитих заходів для повного виконання судового рішення.

Отже, оскаржувана ухвала не звільняє відповідача від обов`язку виконати судове рішення у повному обсязі, не змінює визначеного судовим рішенням способу його виконання та не свідчить про припинення судового контролю. Навпаки, встановлення нового строку для подання звіту забезпечує можливість подальшої перевірки стану виконання рішення.

Щодо доводів апеляційної скарги про необхідність накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які ним вживаються для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас частиною одинадцятою статті 382-3 КАС України передбачено, що якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту.

Як установлено судом, відповідачем проведено передбачений судовим рішенням перерахунок пенсії, що свідчить про вчинення ним дій на його виконання. Водночас фактична виплата нарахованої заборгованості у повному обсязі не здійснена.

Разом із тим суд першої інстанції не залишив зазначену обставину поза увагою, а, прийнявши звіт, продовжив судовий контроль за виконанням рішення шляхом встановлення відповідачу нового строку для подання звіту.

Таким чином, суд першої інстанції не встановив передбачених частиною другою статті 382-3 КАС України підстав для відмови у прийнятті звіту, а застосував передбачений частиною одинадцятою цієї статті процесуальний механізм продовження судового контролю у зв`язку з неповним виконанням судового рішення.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що суд першої інстанції неправильно застосував положення статті 382-3 КАС України та мав накласти на керівника відповідача штраф у порядку, передбаченому частиною третьою статті 382-3 КАС України. Питання щодо повноти виконання рішення, достатності та результативності вжитих відповідачем заходів може бути повторно оцінене судом першої інстанції під час розгляду наступного звіту.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо необхідності накладення штрафу на керівника відповідача не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не свідчать про незаконність оскаржуваної ухвали.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та, застосувавши передбачений статтею 382-3 КАС України механізм судового контролю, обґрунтовано прийняв звіт відповідача і встановив новий строк для подання звіту про виконання судового рішення. Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують.

Підстав для скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року колегія суддів не вбачає.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 та статті 316 КАС України апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись статтями 308, 312, 315, 316, 320, 321, 325, 382-1, 382-3 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.І. Тарновецький

Судді: А.В. Бойко

О.А. Шевчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua