Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №420/25534/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/25534/25

Суддя першої інстанції - Бабенко Д.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Дегтярьової С.В.,

суддів - Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року у справі №420/25534/25 за адміністративним позовом Калинівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бериславського району Херсонської області до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Калинівська селищна військова адміністрація Бериславського району Херсонської області, про визнання протиправним та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Калинівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бериславського району Херсонської області до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, третя особа Калинівська селищна військова адміністрація Бериславського району Херсонської області, в якій позивач просив визнати протиправним та скасувати висновок Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області від 14 липня 2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-06-03-002777-a.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року позовні вимоги задоволені частково. Суд визнав протиправним та скасував висновок Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області від 14 липня 2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-06-03-002777-a в частині наявності порушення щодо невідповідності умов тендерної документації та проекту договору про закупівлю вимогам пункту 1 статті 17 Рамкової угоди. В задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року у справі №420/25534/25.

В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що предметом висновку було не саме зберігання, а відсутність у договорі положень, які забезпечують виконання вимог Рамкової угоди. Це є прямим порушенням міжнародних зобов`язань України, ратифікованих Законом №3786-IX. Апелянт вказав, що суд «підмінив» предмет спору, фактично звівши його до перевірки дій Міністерства економіки, хоча відповідальність за належне оформлення договору лежить на Замовникові. Апелянт звернув увагу на те, що у проекті договору (Додаток №4 до тендерної документації) та укладеному договорі від 02 липня 2025 року №1 замовником не враховані вимоги статті 17 Рамкової угоди щодо зберігання документів. Це є порушенням, оскільки Замовник мав забезпечити включення відповідних положень до договору, що підтверджує обов`язок сторін дотримуватися міжнародних зобов`язань.

Просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року у справі №420/25534/25.

23 вересня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

23 вересня 2026 року надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник позивача просить залишити скаргу без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року - без змін.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що 03 червня 2025 року Калинівський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бериславського району Херсонської області оголосив закупівлю за процедурою відкриті торги (з особливостями) на закупівлю робіт за предметом закупівлі: «Нове будівництво захисної споруди цивільного захисту філія «Бобровокутський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступеня - дошкільний навчальний заклад» Калинівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бериславського району Херсонської області».

30 червня 2025 року Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області прийнято наказ №48-3, в якому зазначено почати моніторинг процедур закупівель відповідно до переліку, що додається, зокрема UA-2025-06-03-002777-a.

За результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі, відповідачем 14 липня 2025 року складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2025-06-03-002777-a (далі - Висновок).

У розділі 2 Висновку «Висновок про наявність (із зазначенням переліку статей, пунктів нормативно-правових актів, що були порушені) або відсутність порушення, (порушень) законодавства» зазначено: за результатами аналізу питання відповідності умов тендерної документації та проекту договору про закупівлю вимогам Рамкової угоди встановлено недотримання вимог пункту 1 статті 17 Рамкової угоди.

За результатами аналізу питання своєчасності надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю у випадках, передбачених Законом установлено порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону.

За результатами аналізу питання щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостей, розгляду тендерної пропозиції ТОВ Виробничо-комерційна фірма «БУДКОМ», своєчасності укладання договору про закупівлю, змін до нього та їх оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не встановлено.

У розділі 3 Висновку «Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень)» зазначено:

з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області зобов`язує здійснити заходи щодо врахування в подальшому вимог статті 17 Рамкової угоди в умовах договору про закупівлю, недопущення у подальшому не дотримання вимог Рамкової Угоди, притягнення до відповідальності винних осіб та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважаючи протиправним висновок Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області від 14 липня 2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-06-03-002777-a, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26 січня 1993 року №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-XI).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.2 Закону №2939-XI, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до ст.5 Закону №2939-XI, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі - Закон №922-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі ст.7 Закону №922-VIII, уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Відповідно до ст.8 Закону №922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом. Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють, у тому числі, здійснення закупівель в рамках Ukraine Facility, є: Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄЄ) 2024/792 від 29 лютого 2024 року; План України, затверджений розпорядженням КМУ від 18 березня 2024 року №244-р; Рамкова угода; Постанова КМУ Деякі питання реалізації інструменту Ukraine Facility від 15 листопада 2024 року №1318, якою затверджений Порядок управління, моніторингу та контролю за виконанням Плану України; Закон України №922; Особливості.

Статтею 17 Рамкової угоди встановлені заходи Європейського Союзу щодо зберігання документів: Україна повинна зберігати протягом п`яти років із дати завершення заходу всі документи, які стосуються процедур закупівель і присудження грантів, договорів, порядки денні, відповідну кореспонденцію та всі відповідні документи стосовно виплат і повернень коштів (пункт 1 статті 17 Рамкової Угоди).

Згідно з ч.1 ст.41 Закону №922-VIII, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Невід`ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси.

Невід`ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту з розробленням проєктної документації, робіт з будівництва об`єктів з розробленням проєктної документації є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, що долучаються після складання договірної ціни, уточненої (узгодженої) відповідно до затвердженої проєктної документації (затвердження проєктної документації є обов`язковим, якщо це передбачено законодавством).

У документах, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, обов`язково має зазначатися така інформація: найменування матеріального ресурсу (з характеристиками), одиниця його виміру, кількість, відпускна ціна, а також вартість транспортування та заготівельно-складські витрати, а також країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції. Такі документи можуть містити іншу інформацію.

За приписами ч.4 ст.41 Закону №922-VIII, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Статтею 43 Закону №922-VIII передбачені умови нікчемності договору про закупівлі. Договір про закупівлю є нікчемним у разі:

1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;

2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону;

3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;

4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону;

5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

Колегія суддів дослідила матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву та дійшла наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У спірному висновку, серед іншого, зазначено, що у проекті договору (Додаток №4 до тендерної документації) та в укладеному Договорі на закупівлю робіт від 02 липня 2025 року №1 Замовником не враховані визначені вимоги встановлені статтею 17 Рамкової угоди.

Зазначене порушення і є предметом апеляційного перегляду у цій справі.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Рамкова угода встановлює, принципи фінансової співпраці між Європейським Союзом та Україною і визначає спеціальні механізми управління, контролю, нагляду, моніторингу, оцінювання, звітування та аудиту коштів згідно з інструментом Ukraine Facility, а також запобігання, виявлення, розслідування, усунення та повідомлення про порушення, шахрайство, корупцію та будь-яку іншу незаконну діяльність, що впливає на фінансові інтереси ЄС, а також конфлікти інтересів, включно з ефективним розслідуванням і притягненням до відповідальності за правопорушення, що впливають на фінансові інтереси Союзу, ратифікована Законом України від 06 червня 2024 року №3786-IX та є чинним міжнародним договором України. Отже, її положення підлягають врахуванню під час реалізації відповідних заходів та використання коштів у межах інструменту Ukraine Facility. Такий підхід відповідає також загальним положенням Закону України «Про міжнародні договори України» та практиці застосування судами міжнародних договорів як частини національного законодавства.

Водночас, наведене не означає автоматичного задоволення апеляційної скарги, оскільки предметом судового контролю є не питання чинності та дотримання умов Рамкової угоди, а правомірність конкретного висновку органу державного фінансового контролю та правильність кваліфікації встановлених ним обставин, як порушення пункту 1 статті 17 цієї Угоди.

Апелянт посилається на те, що Рамкова угода є міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, а тому її вимоги є обов`язковими для замовника.

Колегія суддів погоджується з апелянтом у частині обов`язковості Рамкової угоди, однак вважає, що цей аргумент не спростовує висновки суду першої інстанції.

Пунктом 1 статті 17 Рамкової угоди встановлено обов`язок України зберігати протягом п`яти років із дати завершення заходу всі документи, які стосуються процедур закупівель і присудження грантів, договорів, порядки денні, відповідну кореспонденцію та всі відповідні документи стосовно виплат і повернень коштів.

Отже, наведена норма дійсно встановлює обов`язок щодо збереження документації.

Однак, із самого змісту зазначеної норми не вбачається безпосередньої та однозначно обов`язкової вимоги включати до тендерної документації або до тексту договору про закупівлю пункти із застереженням дотримання статті 17 Рамкової угоди щодо положень про п`ятирічний строк зберігання документів.

Відповідач, посилаючись на пункт 1 статті 17 Рамкової угоди, повинен був установити та належним чином обґрунтувати нормативний зв`язок між передбаченим цією статтею обов`язком зберігати відповідні документи та конкретно визначеним обов`язком позивача, як замовника, включити відповідну умову до договору про закупівлю.

Проте, такого обґрунтування у спірному висновку не наведено.

Саме тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що встановлення факту відсутності відповідного положення у договорі не доводить невиконання позивачем обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 17 Рамкової угоди, відповідно до якого всі документи, які стосуються процедур закупівель повинні зберігатись протягом п`яти років із дати завершення заходу.

Не заперечуючи необхідності дотримання пункту 1 статті 17 Рамкової угоди учасниками вказаних правовідносин, колегія суддів зазначає, що відсутність у законі обов`язку позивача зазначати в договорі про закупівлю вимог цієї норми, виключає наявність підстав стверджувати про його невиконання та невідповідність такого договору встановленим вимогам, оскільки дотримання норм чинного законодавства не спростовується відсутністю таких вказівок в угоді сторін.

Суд першої інстанції повно та всебічно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку зібраним доказам та правильно визначив правову природу спірних правовідносин, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни рішення суду.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 242-244, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв