Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №160/18594/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/18594/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,

вирішуючи питання про призначення до розгляду заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю " РОЛЛТЕКС" про ухвалення додаткового рішення у справі №160/18594/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " РОЛЛТЕКС" до Південно-Східної митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю " РОЛЛТЕКС" про ухвалення додаткового рішення.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2026 року апеляційну скаргу Південно-Східної митниці залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року у справі № 160/18594/24 - без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заявив про намір подати докази понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом установленого законом строку після ухвалення судового рішення.

18 серпня 2026 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛТЕКС» про ухвалення додаткового судового рішення, у якій заявник просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, у розмірі 65 250,00 грн.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 23/01-2026-2 від 23 січня 2026 року, документ про оплату правничої допомоги на суму 65 250,00 грн, акт № 1 приймання-передачі наданих послуг від 14 серпня 2026 року з описом наданих послуг і розрахунком витраченого часу, а також документи щодо зміни імені адвоката та найменування адвокатського об`єднання.

До Третього апеляційного адміністративного суду від відповідача Південно-Східної митниці надійшли заперечення щодо ухвалення додаткового судового рішення, у яких відповідач просить відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛТЕКС» про розподіл судових витрат.

Дослідивши матеріали справи, доводи заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛТЕКС» про розподіл судових витрат та заперечення Південно-Східної митниці щодо її задоволення, перевіривши надані докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове судове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2026 року питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку з апеляційним переглядом справи, не вирішено, наявні підстави для ухвалення додаткового судового рішення.

Статтею 59 Конституції України гарантовано право кожного на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, що підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.

Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Як убачається з матеріалів справи, позивач у відзиві на апеляційну скаргу повідомив про намір подати докази понесених витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судового рішення. Із заявою про ухвалення додаткового судового рішення представник позивача звернувся 18 серпня 2026 року.

На підтвердження витрат позивач надав договір про надання правничої допомоги, платіжний документ, акт приймання-передачі наданих послуг із деталізованим описом виконаних робіт та розрахунком витраченого часу, а також документи, що підтверджують зміну імені адвоката та найменування адвокатського об`єднання.

Водночас наявність документального підтвердження понесених витрат не означає, що вся заявлена сума безумовно підлягає відшкодуванню за рахунок іншої сторони. Під час вирішення цього питання суд має оцінити реальність і необхідність відповідних витрат, їх зв`язок із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, а також розумність і співмірність їхнього розміру.

Подібний підхід щодо необхідності оцінки реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 7 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18.

Вирішуючи питання обґрунтованості заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів ураховує характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг матеріалів, які підлягали опрацюванню під час апеляційного перегляду, зміст апеляційної скарги та відзиву на неї, а також те, що справа розглядалася в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу мають бути пов`язані саме з розглядом справи в суді апеляційної інстанції. При визначенні суми відшкодування необхідно враховувати не лише погоджену сторонами договору вартість послуг, а й обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, її необхідність для апеляційного перегляду та складність відповідних правових питань.

З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що заявлена до стягнення сума 65 250,00 грн є неспівмірною зі складністю справи та обсягом правничої допомоги, необхідної для її апеляційного перегляду.

Ураховуючи наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, є 10 000 грн.

Визначений розмір відшкодування відповідає характеру спірних правовідносин, обсягу необхідної правничої допомоги та критеріям розумності й співмірності судових витрат.

Отже, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛТЕКС» про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню, а витрати на професійну правничу допомогу стягненню в розмірі 10 000 грн. У задоволенні заяви в іншій частині належить відмовити.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 241, 242, 252, 321, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛТЕКС» про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 160/18594/24-задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці (код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛТЕКС» (код ЄДРПОУ 43543628) витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з апеляційним переглядом адміністративної справи № 160/18594/24, у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

У задоволенні заяви в іншій частині -відмовити.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення , та може бути оскаржена у строки та в порядку встановлені ст. ст. 329,331 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя А.О. Коршун

суддя Д.В. Чепурнов