Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №160/26163/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/26163/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року (суддя О.В. Єфанова) у справі № 160/26163/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у якому, з урахуванням уточнення, просив:

- визнати протиправним застосування до позивача наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 24.01.2025 року № 29 «Про застосування дисциплінарних стягнень» дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у відсутності на службі без поважних причин із 01 до 17 січня 2025 року;

- визнати протиправним звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту національної поліції України) частини першої статті 77 закону України «Про Національну поліцію» відповідно до наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 04.02.2025 року № 127 о/с;

- змінити формулювання причини звільнення позивача зі служби в Департаменті поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на формулювання «за власним бажанням»;

- зобов`язати Департамент поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » винести наказ про зміну формулювання причини звільнення позивача в наказі від 04.02.2025 за № 127/о на формулювання «за власним бажанням»;

- зобов`язати Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » внести запис до трудової книжки позивача, змінивши формулювання звільнення позивача зі служби Департаменті поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на формулювання «за власним бажанням» відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.07.2024 позивач подав рапорт про звільнення зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), який зареєстровано за вхідним № 9639 від 02.08.2024, проте відповідач цей рапорт не реалізував. Оскільки конкретної дати звільнення в рапорті не зазначалося, позивач, посилаючись на пункт 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, вважає, що відповідач був зобов`язаний звільнити його зі служби 02.11.2024 - зі спливом тримісячного строку з дня подання рапорту. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 у справі №160/31500/24 бездіяльність відповідача щодо не звільнення позивача за рапортом від 29.07.2024 визнано протиправною, і в цій частині рішення залишено без змін судом апеляційної інстанції. На переконання позивача, якби відповідач своєчасно виконав обов`язок щодо звільнення, підстав для звільнення за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення не виникло б, а тому справжньою причиною припинення служби є власне бажання позивача, і формулювання причини звільнення підлягає зміні за частиною третьою статті 235 Кодексу законів про працю України та Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Судом першої інстанції зазначено, що звернення позивача з рапортом про звільнення зі служби до моменту його фактичного розгляду і видання наказу про звільнення не звільняло позивача від виконання ним обов`язків поліцейського та функціональних обов`язків за посадою. Станом на період з 01 до 17 січня 2025 року позивач залишався поліцейським, оскільки наказ про його звільнення на той час виданий не був, а тому на нього в повному обсязі поширювалися обов`язки, передбачені статтею 18 Закону № 580-VIII, та вимоги службової дисципліни, визначені статтею 1 Дисциплінарного статуту.

Суд першої інстанції дослідив, що процедура притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідачем дотримана: службове розслідування призначено письмовим наказом від 03.01.2025 № 3 за наявності передбаченої статтею 14 Дисциплінарного статуту та пунктом 1 розділу II Порядку № 893 підстави - рапортів від 02.01.2025 про відсутність позивача на службі без поважних причин; підсумковим документом розслідування є висновок від 17.01.2025 № 296/59/14-2025, затверджений уповноваженою посадовою особою; за результатами розслідування уповноваженому керівнику внесено клопотання від 20.01.2025 про застосування дисциплінарного стягнення; вид стягнення визначено та застосовано письмовим наказом від 24.01.2025 № 29, який реалізовано наказом по особовому складу від 04.02.2025 № 127 о/с відповідно до частини третьої статті 22 Дисциплінарного статуту.

Факт відсутності позивача на службі без поважних причин із 01 до 17 січня 2025 року підтверджується висновком службового розслідування, поясненнями опитаних під час розслідування посадових осіб та актами про відсутність на службі за період з 01.01.2025 по 17.01.2025. Позивач цього факту по суті не спростував: він не зазначив, де саме перебував у цей період, які службові обов`язки і за яким місцем служби виконував, не надав доказів звернення до відповідача з повідомленням про причини відсутності, а під час службового розслідування для надання пояснень не з`явився.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції застосовано до позивача наказом від 24.01.2025 № 29 за наявності дисциплінарного проступку, з дотриманням процедури, встановленої Дисциплінарним статутом та Порядком № 893, уповноваженим керівником і в межах наданих йому повноважень, а наказ від 04.02.2025 № 127 о/с про звільнення позивача за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII є законною формою реалізації цього стягнення. Підстав для визнання протиправними застосування дисциплінарного стягнення та звільнення позивача зі служби судом не встановлено.

Суд першої інстанції вказав, що правомірність стягнення та звільнення судом підтверджена, формулювання причини звільнення не є ані неправильним, ані таким, що не відповідає чинному законодавству, а тому передбачених частиною третьою статті 235 Кодексу законів про працю України підстав для його зміни не існує.

Суд першої інстанції встановив, що запис про звільнення позивача змінам не підлягає.

За цих обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що рішенням суду, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не звільнення позивача за власним бажанням згідно рапорту. Зауважує, що він не був проінформований відповідачем стосовно місця служби у м. Полтава. Звертає увагу, що відповідачем не підтверджено ознайомлення позивача із посадовою інструкцією за посадою, на якій позивач мав проходити службу з 01.01.2025 року. Зазначає, що з лютого 2024 року він прийнятий на посаду із дислокацією в Дніпропетровській області і не був повідомлений про місце служби в місті Полтава з червня 2024 року. Вказує, що матеріалами справи не підтверджено направлення відповідачем позивачу копій наказів відповідача від 24.01.2025 №29 та від 04.02.2025 №127 о/с.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач проходив службу в Національній поліції України, а з лютого 2024 року - у Департаменті поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на посаді інспектора відділення тактико-спеціальної підготовки штурмового батальйону № 3 полку управління поліції особливого призначення № 3.

Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 03.06.2024 № 865 о/с старшого лейтенанта поліції позивача відповідно до статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» в порядку переведення призначено на посаду інспектора взводу № 2 роти № 2 («Полтава-2») штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 », зі звільненням з посади інспектора відділення тактико-спеціальної підготовки штурмового батальйону № 3.

29.07.2024 позивач подав рапорт на ім`я начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про звільнення зі служби в Національній поліції України за пунктом 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію», зареєстрований за вхідним № 9639 від 02.08.2024. Конкретної дати звільнення в рапорті не зазначено.

Листом від 23.08.2024 № 6098-2024 відповідач повідомив позивача про реєстрацію рапорту та роз`яснив підстави і порядок звільнення зі служби в поліції за власним бажанням, а листом від 28.10.2024 № 8493-2024 повідомив, що рапорт залишено без реалізації.

02.01.2025 до відділу моніторингу управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » надійшли рапорти про відсутність на службі без поважних причин з 01.01.2025 інспектора взводу № 2 роти № 2 («Полтава-2») штурмового батальйону № НОМЕР_1 полку управління поліції особливого призначення № 3 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Наказом управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_2 штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 03.01.2025 № 3 за цим фактом призначено службове розслідування.

17.01.2025 тимчасово виконуючим обов`язки начальника управління - командиром полку управління поліції особливого призначення № 3 затверджено висновок службового розслідування № 296/59/14-2025, за результатами якого відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування, визнано такими, що знайшли своє об`єктивне підтвердження, та запропоновано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. У матеріалах службового розслідування містяться акти про відсутність позивача на службі за період з 01.01.2025 по 17.01.2025, складені за місцем розташування підрозділу в АДРЕСА_1 . Під час проведення службового розслідування позивач для надання пояснень з приводу відсутності на службі не з`являвся.

20.01.2025 начальнику Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » скеровано клопотання про застосування дисциплінарного стягнення до позивача.

Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 24.01.2025 № 29 «Про застосування дисциплінарних стягнень» за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1, 2 та 6 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 5 та 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, що виразилося у відсутності на службі без поважних причин із 01 до 17 січня 2025 року, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Листом № 1247-2025 від 29.01.2025 позивача повідомлено про притягнення до дисциплінарної відповідальності наказом від 24.01.2025 № 29 та направлено на його адресу витяг із цього наказу.

Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 04.02.2025 № 127 о/с старшого лейтенанта поліції позивача інспектора взводу № 2 роти № 2 («Полтава-2») штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 3, звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» із 06.02.2025.

Листом № 1801-2025 від 06.02.2025 позивача повідомлено про звільнення зі служби в поліції наказом від 04.02.2025 № 127 о/с та направлено на його адресу витяг із цього наказу.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 у справі №160/31500/24 було задоволено позов ОСОБА_1 : визнано протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо не звільнення зі служби ОСОБА_1 за рапортом від 29.07.2024 та зобов`язано відповідача прийняти рішення про звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» за рапортом від 29.07.2024.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2025 у справі №160/31500/24 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 скасовано в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» за рапортом від 29.07.2024, і в цій частині ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовлено; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Накази Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 24.01.2025 № 29 та від 04.02.2025 № 127 о/с не скасовані та є чинними.

Вважаючи, що формулювання причини його звільнення не відповідає дійсним обставинам, а дисциплінарне стягнення застосовано протиправно, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон №580) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Згідно ст.17 та 18 Закону №580 поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Поліцейський зобов`язаний зокрема неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Приписами п. 6 ч.1 ст. 77 Закону №580 визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Приписами п. 7 ч.1 ст. 77 Закону №580 визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за власним бажанням.

Згідно ч.2 та 3 ст.77 Закону №580 днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

День звільнення вважається останнім днем служби.

Пунктом 4 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580 передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Підпунктом «ж» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (далі Положення №114), яке затверджено постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114, передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків.

29.07.2024 позивач подав рапорт про звільнення зі служби в Національній поліції України за пунктом 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію», зареєстрований за вхідним № 9639 від 02.08.2024.

Рішенням суду від 21.04.2025 у справі № 160/31500/24 визнано протиправною бездіяльність Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо незвільнення зі служби ОСОБА_1 за рапортом від 29.07.2024.

Колегія суддів звертає увагу, що в силу приписів ст.77 Закону №580 подання поліцейським рапорту про звільнення не є достатнім для висновку про припинення для поліцейського служби в поліції та звільнення зі служби в поліції.

Апеляційний суд зауважує, що визнання судом у справі № 160/31500/24 протиправною бездіяльності відповідача також не свідчить про припинення служби в поліції позивача та звільнення його зі служби в поліції.

Натомість, згідно ст.77 Закону №580 поліцейський звільняється зі служби поліції, а його служба в поліції припиняється у разі видання наказу про звільнення із зазначенням дня звільнення, який є останнім днем служби.

Колегія суддів з`ясувала, що матеріали справи не містять наказ про звільнення позивача відповідно до рапорту від 29.07.2024, що зареєстрований за вхідним № 9639 від 02.08.2024.

Відтак, колегія суддів зазначає, що у період з 01.01.2025 по 17.01.2025 позивач не був звільнений з поліції та його служба в поліції продовжувалась (не припинялась).

Згідно ст.19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть зокрема дисциплінарну відповідальність.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі Статут №2337) затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII.

Відповідно до ст.12 Статуту №2337 дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст.13 Статуту №2337 до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ст.1 Статуту №2337 службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно пунктів 1, 2, 5 та 8 ч.3 ст. 1 Статуту №2337 службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

- бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

- знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

- вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

- знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.

Згідно ст.26 Статуту №2337 у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

Згідно ст.29 Статуту №2337 у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Колегія суддів встановила, що 17.01.2025 тимчасово виконуючим обов`язки начальника управління - командиром полку управління поліції особливого призначення № 3 затверджено висновок службового розслідування № 296/59/14-2025, за результатами якого відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування, визнано такими, що знайшли своє об`єктивне підтвердження, та запропоновано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. У матеріалах службового розслідування містяться акти про відсутність позивача на службі за період з 01.01.2025 по 17.01.2025, складені за місцем розташування підрозділу в м. Полтава.

У подальшому, наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 24.01.2025 № 29 «Про застосування дисциплінарних стягнень» за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1, 2 та 6 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 5 та 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, що виразилося у відсутності на службі без поважних причин із 01 до 17 січня 2025 року, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 04.02.2025 № 127 о/с старшого лейтенанта поліції позивача інспектора взводу № 2 роти № 2 («Полтава-2») штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 3, звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» із 06.02.2025.

Колегія суддів з`ясувала, що наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 03.06.2024 № 865 о/с старшого лейтенанта поліції позивача відповідно до статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» в порядку переведення призначено на посаду інспектора взводу № 2 роти № 2 («Полтава-2») штурмового батальйону № 2 полку управління поліції особливого призначення № 3 Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 », зі звільненням з посади інспектора відділення тактико-спеціальної підготовки штурмового батальйону № 3.

У спірному випадку скаржником не заперечується його відсутність на службі у період з 01.01.2025 по 17.01.2025 за місцем розташування підрозділу в м. Полтава.

Однак, скаржник зазначає, що з лютого 2024 року він прийнятий на посаду із дислокацією в Дніпропетровській області і не був повідомлений про місце служби в місті Полтава з червня 2024 року.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно відхилив аргументи позивача про те, що він не був повідомлений про місце служби в місті Полтава з червня 2024 року, оскільки суд першої інстанції слушно зауважив, що з видачі наказу від 03.06.2024 № 865 о/с до періоду 01.01.2025 по 17.01.2025 минуло шість місяців, відсутні докази звернення позивача (який перебував на службі у поліції) стосовно з`ясування місця служби або повідомлення позивачем про неможливість прибуття до місця служби, водночас позивачем отримано листи відповідача від 23.08.2024 № 6098-2024 і від 28.10.2024 № 8493-2024, якими проінформовано позивача про можливість проведення службового розслідування у разі невиходу на службу без поважних причин.

Апеляційний суд звертає увагу, що позивач перебуваючи на службі поліції, яка не була припинена, мав виконувати обов`язки, які визначено у ст.18 Закону №580 та ст.1 Статуту №2337.

Однак, всупереч обов`язкам, що визначені у ст.18 Закону №580 та ст.1 Статуту №2337, позивач був відсутній на службі у період з 01.01.2025 по 17.01.2025 за місцем розташування підрозділу в м. Полтава.

За цих обставин, враховуючи приписи ст.12 Статуту №2337 є обґрунтованим висновок суду першої інстанції про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а отже є правомірними наказ від 24.01.2025 № 29, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, та наказ від 04.02.2025 № 127 о/с, яким позивача звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону №580 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Колегія суддів відхиляє аргументи скаржника стосовно направлення позивачу наказів від 24.01.2025 № 29 та від 04.02.2025 № 127 о/с, адже такі накази направлено позивачу засобом поштового зв`язку на адресу місця проживання, що є достатнім для виконання вимог ст.30 Статуту №2337. Крім того, аргументи щодо надсилання наказів жодним чином не впливають на правомірність наказів відповідача від 24.01.2025 № 29 та від 04.02.2025 № 127 о/с.

Водночас, оскільки є правомірним наказ від 04.02.2025 № 127 о/с, яким позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» із 06.02.2025 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення вимог щодо зміни, зокрема у наказі № 127/о, формулювання причини звільнення позивача та внесення запису до трудової книжки щодо звільнення позивача з формулюванням «за власним бажанням».

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року у справі № 160/26163/25 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя О.В. Головко

суддя І.Ю. Добродняк