Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №160/10560/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/10560/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач)

суддів: Головко О.В., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року (суддя В.М. Олійник) у справі № 160/10560/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 26.03.2026 року №047050035997 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про відмову в призначенні пенсії позивачу з 17.03.2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, зарахувати до стажу роботи позивача за Списком № 1 з повним робочим днем періоди роботи з 29.07.1988 по 04.11.1988, з 29.01.1991 по 31.05.1991, період військової служби з 16.11.1988 по 05.11.1990, та періоди роботи з 12.08.1991 по 31.08.1991, з 10.08.1992 по 16.08.1992, з 14.12.1993 по 29.12.1993 та призначити пенсію відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування» з 17.03.2026 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірним рішенням пенсійного органу позивачу протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, що порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №047050035997 від 26.03.2026 року щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування» за його заявою від 17.03.2026 року;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи позивача з 29.07.1988 по 04.11.1988, з 29.01.1991 по 31.05.1991, з 12.08.1991 по 31.08.1991, з 10.08.1992 по 16.08.1992, з 14.12.1993 по 29.12.1993 року та період військової служби з 16.11.1988 по 05.11.1990 року

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивача від 17.03.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону

України «Про загальнообов`язкове державне страхування», з урахуванням зарахованого періоду пільгового стажу та правової оцінки наданої судом в рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судом першої інстанції зазначено, що наявними у справі довідками підтверджено пільговий стаж позивача за Списком №1 у періодах з 29.01.1991 по 31.05.1991 року, з 29.07.1988 по 04.11.1988 року, період з 01.06.1991 по 31.12.1991 року, з 01.01.1992 по 30.12.1993 року. Крім того, трудова книжка позивача підтверджує його військову службу у період з 16.11.1988 по 08.11.1990 року.

Суд першої інстанції з`ясував, що в оскаржуваному рішенні, яким відмовлено позивачеві в призначені пенсії за віком на пільгових умовах, не конкретизовано обставин, що стали причиною не зарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів його роботи.

Відтак, суд першої інстанції вважав, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №047050035997 від 26.03.2026 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, суд першої інстанції вказав, що з метою належного та ефективного захисту прав позивача слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивача від 17.03.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування», з урахуванням зарахованого періоду пільгового стажу та правової оцінки наданої судом в рішенні.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що позивачу спірним рішенням пенсійного органу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність у позивача необхідного пільгового стажу за Списком №1. Зауважує, що періоди роботи з 28.07.1988 по 04.11.1988, з 29.01.1991 по 31.05.1991 згідно довідки від 29.02.2022 правомірно не зараховано до пільгового стажу, адже відсутня інформація про право підпису пільгових довідок в.о. заступника голови правління, директора з персоналу та загальних питань. Зауважує, що періоди з 12.08.1991 по 31.08.1991, з 10.08.1992 по 16.08.1992, з 14.12.1993 по 29.12.1993 не зараховано позивачу до пільгового стажу, адже позивач перебував у відпустках без збереження заробітної плати. Звертає увагу, що оскільки період роботи позивача до 04.11.1988 не зараховано до пільгового стажу, то й немає підстав для зарахування до пільгового стажу періоду військової служби з 16.11.1988 по 05.11.1990.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач 17.03.2026 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, в якій просив призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування», надавши підтверджуючий пакет документів.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №047050035997 від 26.03.2026 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 та повідомлено, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 29.07.1988 по 04.11.1988 та з 29.01.1991 по 31.05.1991 згідно з пільговою довідкою від 29.09.2022 №018-1-380 виданою АТ «Дніпроазот», оскільки довідка не відповідає додатку Порядку №637, а саме замість керівника підписана в.о. заступника Голови Правління, директора з персоналу та загальних питань, відсутня інформація про право підпису пільгових довідок в.о. заступника Голови Правління, директора з персоналу та загальних питань, оскільки у пільговій довідці №018-1-380 від 29.09.2022 року, виданою АТ «Дніпроазот», ім`я заявника зазначено не вірно.

Вважаючи протиправним рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до пп.2 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 визначені документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме:

довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;

документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).

Положенням ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій є трудова книжка. Це ж передбачено і п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Відповідно до вказаного Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За правилами п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення, необхідне надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації.

Рішенням відповідача від 26.03.2026 року №047050035997 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1.

Також, у спірному рішенні пенсійний орган визначив, що пільговий стаж позивача складає 2 роки 5 місяців 18 днів, до нього не зараховано період роботи з 29.07.1988 по 04.11.1988 та з 29.01.1991 по 31.05.1991 згідно з пільговою довідкою від 29.09.2022 №018-1-380 виданою АТ «Дніпроазот».

Як правильно дослідив суд першої інстанції, трудова книжка позивача від 29.07.1988 року містить наступні відомості: запис №2 – 29.07.1988 року прийнятий в цех мінеральних солей слюсарем по ремонту апаратурного обладнання 4 розряду; запис №3 – 04.11.1988 року звільнений за статтею 36 пункту 3 КЗоТ УССР у зв`язку з призовом на військову службу; запис №4 – з 16.11.1988 по 08.11.1990 року служба в лавах радянської армії; запис №5 – 29.01.1991 року прийнятий слюсарем-ремонтником 5 розряду; запис №6 – 31.05.1991 року звільнений по переведенню стаття 36 пункт 5 КЗоТ УССР; запис №7 – 01.06.1991 року прийнятий по переведенню слюсарем ремонтником 5-го розряду цеху мінеральних солів; запис №8 – 21.01.1993 року переведений змінним слюсарем ремонтником 5 розряду відділення кальцевої селітри цеху мінеральних солів; запис №10 – 30.12.1993 року звільнений за статтею 38 КЗоТ України за власним бажанням.

Водночас, згідно з пільговою довідкою від 26.09.2022 №018-1-380 виданою АТ «Дніпроазот», підтверджено трудову діяльність позивача з 29.07.1988 по 04.11.1988 та з 29.01.1991 по 31.05.1991 на посаді, яка передбачена Списком №1. Згідно довідки ПАТ «Хімдивізіон» №121 від 26.09.2022 року підтверджено пільговий стаж позивача за Списком №1 за період з 01.06.1991 по 31.12.1991 року, з 01.01.1992 по 30.12.1993 року.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до статті 44 Закону № 1058 органи пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Пенсійним орган не доведено в установленому порядку вчинення перевірки відомостей трудової книжки позивача та довідок, зокрема №018-1-380, у разі наявності сумнівів в їх достовірності та повноти.

Також, згідно довідки №121 від 26.09.2022 року у періоди з 12.08.1991 по 31.08.1991, з 10.08.1992 по 16.08.1992, з 14.12.1993 по 29.12.1993 позивач перебував у відпустках без збереження заробітної плати.

Колегія суддів враховує, що у постанові від 26 березня 2020 року у справі 423/2860/16-а Верховний Суд зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

У свою чергу, пенсійним органом не підтверджено наявність підстав для незарахування позивачу до пільгового стажу перебування у відпустках без збереження заробітної плати через причини таких відпусток.

Відповідно до статті 8 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів з`ясувала, шо позивач з 16.11.1988 по 05.11.1990 проходив військову службу, а згідно відомостей довідки №018-1-380 на момент призову на вищевказану військову службу позивач працював на посаді, яка передбачена Списком №1.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до пільгового стажу позивача за Списком №1 підлягають зарахуванню періоди роботи з 29.07.1988 по 04.11.1988, з 29.01.1991 по 31.05.1991, з 12.08.1991 по 31.08.1991, з 10.08.1992 по 16.08.1992, з 14.12.1993 по 29.12.1993 року та період військової служби з 16.11.1988 по 05.11.1990 року. Водночас, матеріали справи не містять докази зарахування цих періодів до пільгового стажу позивача.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що пенсійний орган не здійснив належний розрахунок пільгового стажу позивача, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №047050035997 від 26.03.2026 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що належним способом захисту прав позивача без втручання в дискреційні повноваження пенсійного органу є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням зарахованого періоду пільгового стажу та правової оцінки наданої судом.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року у справі № 160/10560/26 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя О.В. Головко

суддя І.Ю. Добродняк