Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №643/6088/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 р.Справа № 643/6088/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Фоміної Л.О.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 28.08.2026, головуючий суддя І інстанції: Новіченко Н.В., пр-т Ювілейний, 38Є, м. Харків, 61005, по справі № 643/6088/26

за позовом ОСОБА_1

до Державної аудиторської служби України

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач, апелянт) через свого представника адвоката Лучка Дмитра Володимировича, звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України (далі – Держаудитслужба, відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № 31/09/2026пн від 06.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 164-14 КУпАП.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідно до оскаржуваної постанови підставою для її складання стало ненадання уповноваженою особою (позивачем) пояснень через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення Держуадитслужбою запиту про надання пояснень. Датою вчинення правопорушення вказано 02.01.2026. Обчислення строків у сфері публічних закупівель регулюється Законом України «Про публічні закупівлі», а в частині що ним не визначена – загальними нормами ЦК України, зокрема ст. 253, яка передбачає що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної події. Враховуючи вказану у постанові дату вчинення правопорушення - 02.01.2026, станом на цю дату сплив третій робочий день для надання пояснень з дня оприлюднення запиту через електронну систему закупівель. Відповідно, три робочих дні до дати вчинення правопорушення 02.01.2026 – це 30.12.2025, 31.12.2025 та 01.01.2026. Таким чином, датою оприлюднення Держаудитслужбою запиту про надання пояснень через електронну систему закупівель має бути 29.12.2025. Однак, в електронній системі закупівель за номером UA-2025-12-05-018678-а (режим доступу https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-12-05-018678-a/monitorings) запит Держаудитслужби про надання пояснень від 29.12.2025 відсутній.

Рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 28.08.2026 позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 28.08.2026 повністю і ухвалити нове судове рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 31/09/2026/пн від 06.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 164-14 КупАП; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної аудиторської служби України, (вул. П.Сагайдачного, 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ № 40165856) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судові витрати в сумі 998,4 (дев`ятсот дев`яносто вісім гривень 40 копійок).

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу зазначив, що суд першої інстанції у рішенні встановив, що у постанові Державної аудиторської служби України про накладення адміністративного стягнення № 31/09/2026/пн від 06.03.2026 датою вчинення порушення вказано 02.01.2026. За змістом аналізу рішення суд вважає, що подія вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164-14 КУпАП відбулася 02.01.2026. При цьому, сам же суд у рішенні зазначив, що оскільки запит було оприлюднено 30 грудня 2025 року, триденний строк обчислюється таким чином: 31 грудня 2025 року - перший робочий день; 01 січня 2026 року - другий робочий день; 02 січня 2026 року - третій робочий день. За таких обставин, 02 січня 2026 року є останнім днем установленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» строку для надання пояснень. Враховуючи викладене, вірною датою події вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164-14 КУпАП у постанові має бути вказаний четвертий робочий день - 03.01.2026, який настав після спливу третього робочого дня - 02.01.2026 встановленого строку для надання пояснень. З урахуванням тієї обставини, що датою вчинення порушення у постанові вказано 02.01.2026, подія вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164-14 КУпАП станом на 02.01.2026 була відсутня, оскільки станом на цю дату ще НЕ сплив третій робочий день для надання пояснень замовником з дня оприлюднення 30.12.2025 запиту через електронну систему закупівель.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що апеляційна скарга не містить обґрунтування заявлених вимог у частині неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що як випливає з відомостей, що оприлюднені в електронній системі закупівель, посадовою особою Держаудитслужби 30.12.2025 оприлюднено запит замовнику на надання пояснень. Водночас, як свідчать відомості в електронній системі закупівель, замовник, в особі контактної особи по закупівлі - Ананьєва Д.А. (відповідно до протоколу перевірки кваліфікованого електронного підпису), оприлюднив відповідь на запит органу державного фінансового контролю лише 12 січня 2026 року, що свідчить про порушення імперативних приписів частини п`ятої статті 8 Закону № 922, якими визначено обов`язок замовника надати відповідь на запит протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту на надання пояснень (інформації, документів). Держаудитслужба звертає увагу, що судом правильно досліджено, що незалежно від того, як обчислювати перебіг визначеного частиною п`ятою статті 8 Закону № 922 строку, - пояснення позивачем не були надані до закінчення граничного строку. Саме по собі зазначення в оскаржуваній постанові дати вчинення правопорушення 02.01.2026 не може бути підставою для скасування постанови за відсутності інших обставин, які б свідчили про відсутність події або складу адміністративного правопорушення, оскільки за правильного обчислення строку кінцевою датою його виконання все одно є 02 січня 2026 року, а позивач не виконав свій обов`язок і до цієї дати. Оскаржувана постанова містить достатньо конкретний опис діяння: позивачу інкриміновано ненадання пояснень через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту Держаудитслужби. Дата оприлюднення запиту 30 грудня 2025 року підтверджена електронною системою закупівель. Факт ненадання відповіді у строк підтверджений тією ж самою електронною системою. Дата фактичного надання відповіді 12 січня 2026 року також підтверджена електронною системою. Отже, внаслідок недотримання замовником в особі позивача приписів частини п`ятої статті 8 Закону № 922 в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164-14 КУпАП, а саме: неоприлюднення інформації про закупівлю, за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до цієї статті.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

У судовому засіданні представник апелянта просив рішення суду першої інстанції скасувати з підстав наведених в апеляційній скарзі та задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, дійшла таких висновків.

Судом встановлено такі обставини справи.

Відповідно до електронної системи закупівель за № UA-2025-12-05-018678-а, 30.12.2025 о 18:12 год Держаудитслужбою було оприлюднено запит про надання пояснень: У межах проведення моніторингу закупівлі ремонтно-реставраційних робіт фасаду та віконних прорізів будівлі пам`ятки архітектури «Музей природи» (охоронний № 7437-Ха) Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61058, м. Харків, вул. Тринклера, 8/5 (Коригування)» (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2025-12-05-018678-a) та відповідно до пунктів 6 та 11 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», частини п`ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», підпунктів 2 та 9 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, постала потреба в отриманні пояснень (інформації та документів) щодо виконання переможцем закупівлі ТОВ «ГУД ВІН ХХІ» зобов`язань передбачених Договором від 03.12.2025 № 03/12-Р1 (далі – Договір) в строки визначені пунктом 2.3 розділу 2 Договору (строк виконання робіт у повному обсязі по 30.12.2025). Пояснення, інформацію та документи, щодо яких буде зазначено в поясненнях, та які обґрунтовують позицію замовника з поставленого(-их) питання(-нь), необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту».

12.01.2026 о 13:07 год було оприлюднено відповідь на цей запит: «Пояснення щодо виконання переможцем закупівлі ТОВ «ГУД ВІН ХХІ» зобов`язань передбачених Договором від 03.12.2025 № 03/12-Р1 в строки визначені пунктом 2.3 розділу 2 Договору (строк виконання робіт у повному обсязі по 30.12.2025). Роботи виконані у повному обсязі відповідно до умов укладеного договору № 03/12-Р1 від 03.12.2025 у строк до 30.12.2025 згідно акту виконаних робіт № 1 від 25.12.2025».

Відповідно до висновку від 08.01.2026 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-12-05-018678-а за результатами аналізу питання щодо своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено порушення вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

06.03.2026 Держаудитслужбою було складено протокол про адміністративне правопорушення № 31/11/2026пр стосовно ОСОБА_1 з порушення законодавства про закупівлі в частині не надання пояснень через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень, що відображено у висновку про результати моніторингу закупівель, який оприлюднено в електронній системі закупівель 08 січня 2026 року.

06.03.2026 Держаудитслужбою було винесено постанову № 31/09/2026пн про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-14 КУпАП.

Не погодившись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Залишаючи позов без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача щодо початку перебігу строку є обґрунтованими: відповідно до ст. 253 ЦК України, за відсутності спеціального правила у Законі України «Про публічні закупівлі», перебіг установленого ч. 5 ст. 8 цього Закону триденного строку починається з наступного дня після оприлюднення запиту. Отже, у цій справі першим днем строку є 31 грудня 2025 року, а останнім - 02 січня 2026 року. Проте, зазначений висновок не спростовує факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки до закінчення 02 січня 2026 року позивач відповідні пояснення не надав, а тому пропустив установлений законом строк. Фактичне надання пояснень лише 12 січня 2026 року свідчить про подальше виконання обов`язку, але не усуває факту його несвоєчасного виконання. Отже, хоча мотивувальна частина оскаржуваної постанови в частині визначення порядку обчислення триденного строку містить неправильне тлумачення моменту його початку, ця обставина не має наслідком скасування постанови, оскільки за правильного обчислення строку кінцевою датою його виконання є 02 січня 2026 року, а станом на цю дату обов`язок виконаний не був. Суд наголосив, що скасування індивідуального акта суб`єкта владних повноважень має ґрунтуватися на встановленні такого порушення норм матеріального чи процесуального права, яке вплинуло або могло вплинути на правильність вирішення питання про притягнення особи до відповідальності та призвело до порушення її прав. У цій справі судом не встановлено обставин, які б свідчили про відсутність події адміністративного правопорушення, відсутність у діях позивача його складу, відсутність вини, недоведеність факту ненадання пояснень у встановлений строк або порушення відповідачем строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Надаючи правову оцінку обставинам зазначеної справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 164-14 КУпАП порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасне надання або ненадання замовником роз`яснень щодо змісту тендерної документації; тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону; розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом; неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"; ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом; порушення строків розгляду тендерної пропозиції - тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) визначено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону № 922-VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Як установлено з матеріалів справи, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало ненадання відповідних пояснень через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень.

Наказом Державної аудиторської служби України від 01.12.2016 № 168 затверджено Порядок оформлення Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення (далі – Порядок № 168), який розроблено відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та інших актів законодавства з метою визначення процедури складання Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами (далі - органи державного фінансового контролю) протоколів про вчинення адміністративних правопорушень за статтями 163-12, 164-2, 164-12, 164-14 та частинами третьою-сьомою статті 166-6 КУпАП (далі - протокол), розгляду справ про адміністративні правопорушення, ведення діловодства по справах про адміністративні правопорушення, а також забезпечення належного розгляду скарг на постанови по справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку № 168 протоколи від імені органів державного фінансового контролю відповідно до статті 255 КУпАП за встановленою формою (додаток 1) мають право складати уповноважені на те посадові особи органів державного фінансового контролю.

Зміст протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 КУпАП. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. Власноруч викладені цією особою пояснення та зауваження додаються до протоколу, про що до нього вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення та/або зауваження (п. 7 розділу ІІ Порядку №168).

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Тобто, в силу вимог законодавства, у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначено, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку №168 загальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення встановлений КУпАП.

Пунктом 6 Розділу ІІІ Порядку №168 встановлено, що за результатами розгляду справи виноситься одна з таких постанов: 1) постанова про накладення адміністративного стягнення (додаток 5); 2) постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення (додаток 6).

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посаду уповноваженої посадової особи), який (яка) виніс (винесла) постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові, дата народження, місце проживання чи перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті)); опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення; вказівку про порядок і строк оскарження постанови.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення підписує уповноважена посадова особа, яка розглянула справу.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення.

Статтею 283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Позивач, обгрунтовуючи свої вимоги, посилається на те, що третій робочий день з дня оприлюднення запиту про надання пояснень, на які замовник (сторона позивача) повинен надати відповідні пояснення через електронну систему закупівель закінчується о 23.59.59 02 січня 2026 року. Враховуючи викладене, вважає, що правильною датою події вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164-14 КУпАП у постанові має бути вказаний четвертий робочий день - 03.01.2026, який настав після спливу третього робочого дня - 02.01.2026 встановленого строку для надання пояснень.

З цього приводу колегія суддів зазначає таке.

Як установлено з матеріалів справи, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення від 06.03.2026 №31/11/2026пр, постанови про накладення адміністративного стягнення від 06.03.2026 року №31/09/2026пн, відповідачем вказано: місце вчинення правопорушення – електронна система закупівель; дата вчинення порушення – 02 січня 2026 року.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про те, з якого моменту має обчислюватися триденний строк, врахував положення ст. 253 ЦК України, у зв`язку з чим дійшов висновку про те, що днем оприлюднення запиту - 30 грудня 2025 року - не розпочинається перебіг триденного строку, а першим днем такого строку є наступний робочий день.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим та зазначає, що статтею 253 Цивільного кодексу України врегульовано, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тобто, за загальним правилом обчислення строків, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У свою чергу, частиною 5 ст. 8 Закону № 922-VIII не визначено спеціального правила, яке б передбачало включення дня оприлюднення запиту до перебігу строку. Саме лише використання законодавцем формулювання «протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту» не змінює загального правила ст. 253 ЦК України та не є достатньою підставою для висновку про те, що день настання події, з якою закон пов`язує початок строку, повинен включатися до цього строку.

Законодавство України використовує поняття «строк» як певний проміжок часу, протягом якого особа може реалізувати право або виконати обов`язок. Водночас момент початку перебігу такого строку та порядок його обчислення є самостійними юридичними категоріями.

За відсутності у спеціальному законі іншого правила застосуванню підлягає загальне правило обчислення строків, передбачене ст. 253 ЦК України.

Отже, саме з фактом оприлюднення запиту цього дня закон пов`язує виникнення у замовника обов`язку надати відповідні пояснення, а ст. 253 ЦК України визначає лише момент початку перебігу встановленого строку для його виконання.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, посадовою особою Держаудитслужби 30.12.2025 оприлюднено запит на надання пояснень.

А отже, оскільки запит було оприлюднено 30 грудня 2025 року, триденний строк обчислюється з 31.12.2025, що є першим робочим днем. Відповідно, за таких обставин, 02 січня 2026 року є останнім днем установленого ч. 5 ст. 8 Закону № 922-VIII строку для надання пояснень.

Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виснував, що станом на завершення 02 січня 2026 року відповідь на запит Держаудитслужби від 30 грудня 2025 року через електронну систему закупівель надана не була. Відповідь була оприлюднена лише 12 січня 2026 року о 13 год. 07 хв. А тому, в даній справі незалежно від того як обчислювати перебіг визначеного ч. 5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» строку - пояснення позивачем не були надані до закінчення граничного строку.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим з огляду на таке.

Як було зазначено вище, ч. 5 ст. 8 Закону № 922-VIII визначено, що замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Тобто, протягом трьох робочих днів з 31.12.2025 по 02.01.2026 (до 23:59) позивач мав законне право оприлюднити відповідні пояснення. У свою чергу, вина особи виникає лише з моменту протиправного невиконання обов`язку, а саме з 00:00 годин дня, наступного за останнім днем наданого строку.

Водночас, визначаючи датою вчинення правопорушення 02 січня 2026 року, відповідач фактично констатував, що правопорушення вже було вчинено (закінчено) 02.01.2026, тобто до закінчення триденного строку визначеного законом.

Колегія суддів зазначає, що в силу приписів ст. 254, 256 КУпАП саме уповноважений орган (посадова особа) має встановити час вчинення і суть адміністративного правопорушення.

Однак, враховуючи викладене вище, суд вважає, що визначення датою правопорушення 02.01.2026 дає підстави для висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення станом на цю дату.

А отже, доводи позивача про те, що подія вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164-14 КУпАП станом на 02.01.2026 була відсутня, оскільки станом на цю дату ще не сплив третій робочий день для надання пояснень замовником з дня оприлюднення 30.12.2025 запиту через електронну систему закупівель, судом приймаються як обгрунтовані.

Таким чином, оскільки висновок про вчинення правопорушення був здійснений відповідачем передчасно, суд не може оцінювати факт вчинення правопорушення як завершений.

Інші доводи та аргументи сторін висновки суду не спростовують.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким враховуючи викладене вище, саме на відповідача як суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок доказування правомірності свого рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Таким чином, зважаючи на те, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 229, 242, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 28 серпня 2026 року по справі № 643/6088/26 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 31/09/2026пн від 06.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164-14 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної аудиторської служби України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 998,40 грн (дев`ятсот дев`яносто вісім гривень 40 копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Л.О. Фоміна

Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов

Повний текст постанови складено 12.10.2026.