Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №440/5155/23 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: звільнення з публічної служби, з них

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №440/5155/23

Суддя: Фоміна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 р.Справа № 440/5155/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Фоміної Л.О.,

Суддів: Мінаєвої К.В. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2026, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/5155/23

за позовом ОСОБА_1

до Полтавської обласної прокуратури , Офісу Генерального прокурора , Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі – ОГП, відповідач 1), Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (далі – Кадрова комісія, відповідач 2), Полтавської обласної прокуратури (далі – відповідач 3), в якому просив (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог):

- визнати протиправним та скасувати рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 3 від 28.03.2023 року про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами проходження (складання) етапу атестації – співбесіди;

- визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов`язків керівника Полтавської обласної прокуратури № 198к від 01.06.2023 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області;

- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області з 03 червня 2023 року;

- стягнути з Полтавської обласної прокуратури (36000, м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, код ЄДРПОУ 02910060) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 03.06.2023 р. і до моменту винесення рішення по справі.

В обґрунтування позову зазначено, що у розглядуваному випадку Кадрова комісія втретє приймає рішення про неуспішне проходження ним атестації за результатами проходження співбесіди, при цьому, попередні два її рішення визнано незаконними і скасовано судами, водночас щоразу мотиви Комісії стосовно наявності обґрунтованого сумніву у відповідності позивача вимогам професійної етики та доброчесності зосереджено довкола одних і тих же обставин – факту складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Зауважує, що ці обставини неодноразово перевірялися судами та досліджувалися під час службових розслідувань. Зокрема, постановою Октябрського районного суду міста Полтави від 17 липня 2019 року справу щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито у зв`язку із встановленою судом відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Поряд із цим, згідно з висновком службового розслідування від 05 вересня 2019 року, факт керування прокурором ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння не підтвердився, підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності не вбачається. За фактами порушень вимог чинного законодавства з боку працівників поліції під час складення згаданого протоколу вирішено ініціювати перед керівництвом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України проведення службового розслідування, а також внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною першою статті 366, часиною першою статті 365 Кримінального кодексу України (далі – КК України). Позивач зазначив, що хоч і не проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», оскільки побоювався фальсифікацій, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння не відмовлявся, заявивши, що бажає пройти такий огляд в наркологічному диспансері. Працівники поліції, маючи у такому випадку обов`язок оформити відповідне направлення на медичний огляд, відмовилися це робити, зазначивши, що в наркологічному диспансері такий самий «Драгер». Позивач наполягає, що під час складення згаданого протоколу не допускав поведінки, яку можна було б розцінити такою, що дискредитує його як працівника прокуратури та могла зашкодити авторитету прокуратури, тому висновки Комісії вважає необґрунтованими. Вказує, що того ж дня пізніше його ще раз зупинили працівники поліції та знову запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак цього разу оформили відповідне направлення і самостійно доставили до медичного закладу, де, пройшовши огляд в присутності поліцейських, позивача було визнано таким, що не перебував у стані алкогольного сп`яніння. Комісія ці обставини залишила поза увагою. Як підсумок, позивач вважає, що спірне рішення Кадрової комісії не містить мотивів, з яких Комісія дійшла висновку про неуспішне проходження атестації прокурором ОСОБА_1 , оскільки засновано на наявності начебто обґрунтованих, проте не підтверджених належними і допустимими доказами сумнівів членів Комісії щодо його професійної етики і доброчесності. Фактично такі висновки є припущеннями, що не дає змоги встановити дійсні підстави/мотиви, з яких виходила Кадрова комісія під час ухвалення такого рішення, оскільки відповідач не надав доказів, що мали вирішальне значення для його прийняття.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 02910060), Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 00034051), Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011) про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку на час вимушеного прогулу задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 28.03.2023 №3 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації.

Визнано протиправним та скасовано наказ виконувача обов`язків керівника Полтавської обласної прокуратури від 01.06.2023 № 198к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області з 03.06.2023.

Стягнуто з Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 02910060) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.06.2023 по 16.08.2023 у розмірі 17683,98 грн (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят три гривні дев`яносто вісім копійок).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 02910060) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення з 03.06.2023 ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області та в частині стягнення з Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць.

Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 02910060) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2024 апеляційні скарги Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора залишено без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 та додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 року по справі № 440/5155/23 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 27.06.2025 касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора та Полтавської обласної прокуратури, яка приєдналася до касаційної скарги Офісу Генерального прокурора, задоволено частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року, додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року скасовано, а справу № 440/5155/23 направлено на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.

Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції Верховний Суд зазначив, що суди повинні ретельно перевірити та надати власну правову оцінку з питання правомірності рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 28 березня 2023 року № 3, в контексті її ключових мотивів, зокрема (але не виключно) в частині висновків Кадрової комісії щодо дій прокурора ОСОБА_1 , які виразилися у продовженні управління автомобілем, від керування яким його було відсторонено в порядку, передбаченому статтею 266 КУпАП, а також щодо відсутності ініціативної поведінки з боку ОСОБА_1 щодо повноцінного проходження медичного огляду на стан сп`яніння шляхом застосування газоаналізуючого приладу та/або надання біологічних зразків для проведення їхнього дослідження.

13.10.2025 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить прийняти до розгляду позовні вимоги в такій редакції:

Також, 20.11.2025 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить прийняти до розгляду позовні вимоги в такій редакції: визнати протиправним та скасувати рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 3 від 28.03.2023 року про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами проходження (складання) етапу атестації – співбесіди.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя, буд.7, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 02910060), Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011, ідентифікаційний код 00034051), Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011) про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 3 від 28.03.2023 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами проходження (складання) етапу атестації – співбесіди.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Офіс Генерального прокурора подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі № 440/5155/23 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що під час співбесіди з позивачем на підставі досліджених матеріалів атестації, у тому числі отриманих пояснень прокурора, у комісії виникли обґрунтовані сумніви щодо його відповідності вимогам професійної компетентності та доброчесності. За текстом рішення, кадрова комісія окремим розділом обґрунтувала обставини, що свідчать про невідповідність ОСОБА_1 вимогам професійної компетентності, доброчесності та професійної етики. Відсутність у суду законодавчої можливості перевірити ці обставини у зв`язку з об`єктивними причинами (наприклад, таємність обговорення та голосування членів кадрових комісій за рішення, знищенням матеріалів атестації на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації») жодним чином автоматично не означає, що рішення кадрової комісії є необґрунтованим та протиправним. Обсяг мотивів, які повинна навести у рішенні кадрова комісія жодними чинними нормативно - правовими актами не визначено та саме до повноважень кадрових комісій входить дослідження матеріалів, обговорення результатів атестації прокурора та прийняття рішень про успішне чи неуспішне її проходження, що, в свою чергу, і є дискреційними повноваженнями кадрових комісій. Комісією було надано оцінку не наявності/відсутності факту адміністративного правопорушення, а діям позивача під час цієї події та поясненням, наданим у ході співбесіди.

Також апелянт вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що кадровою комісією до уваги взято лише протокол про адміністративне правопорушення і проігноровано обставини, встановлені рішенням місцевого суду, яким закрито провадження. У своєму рішенні комісія прямо зазначила про наявність рішення суду, яке також враховано при співбесіді. Завданням кадрової комісії є не доведення того, що прокурор порушив закон, а визначення наявності обґрунтованих сумнівів щодо його відповідності вимогам професійної етики і доброчесності прокурора. За висновком Комісії, дії прокурора ОСОБА_1 , які виразилися у продовженні управління автомобілем, від керування яким його було відсторонено в порядку, передбаченому статтею 266 КУпАП, свідчать про низький рівень його правової культури та необов`язкове ставлення до передбачених законом процедур, дотримання яких знаходишся поза стороннім контролем. Фактично ж описану вище поведінку прокурора в цілому можна охарактеризувати як самоуправство. Полтавський окружний адміністративний суд при прийнятті рішення невірно встановив вказані фактичні обставини справи і зробив помилковий висновок, що кадрова комісією не враховано факт закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , як підтвердження відсутності у позивача стану алкогольного сп`яніння і відповідно відсутності підстав для відсторонення останнього від керування своїм автомобілем. Суд першої інстанції, посилаючись на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 17.07.2019 у справі № 554/6297/19 та висновок службового розслідування від 05.09.2019, якими підтверджено недотримання працівниками патрульної поліції вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, зробив неправильний висновок, що поведінка позивача під час події 05.07.2019 відповідала критеріям професійної компетентності, доброчесності та професійної етики.

Крім того, на думку апелянта, судом не враховано, що позивач є фаховим правником, з великим досвідом роботи, що надав йому можливість займати тривалий час посади в органах прокуратури, з огляду на це його пояснення щодо подій, які стали предметом обговорення кадровою комісією під час співбесіди з ним (обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення, його дії під час цього та проходження нею реакції) викликали у комісії обґрунтовані сумніви щодо щирості ОСОБА_1 , про що і зазначено у рішенні кадрової комісії. Додержання позивачем правил прокурорської етики, зокрема, не допущення поведінки, яка дискредитує її як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури є обов`язком прокурора, та, у свою чергу, є предметом атестації, та як наслідок предметом дослідження кадровою комісією.

Також апелянт зазначає, що необґрунтованими є посилання суду першої інстанції про те, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022 у справі № 440/14652/21 вже були досліджені обставини події за участю позивача від 05.07.2019 та судом їм була надана правова оцінка, адже судом було залишено поза увагою та не надано оцінку тому факту, що перевищення службових повноважень та службове підроблення адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП працівниками УПП в Полтавській області ДПП ПНУ не знайшли свого підтвердження.

З огляду на наведене, апелянт вважає, що рішення Шістнадцятої кадрової комісії від 28.03.2023 № 3 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації містить мотиви його прийняття, висновки зроблені комісією за результатами дослідження матеріалів атестації, наданих позивачем пояснень. В оскаржуваному рішенні кадрової комісії зазначено мотиви ухваленого рішення, зроблено посилання на докази, на підставі яких ці обставини встановлено, здійснено оцінку доводів та аргументів особи, щодо якої застосовується процедура атестації, є посилання на норми права, якими керувалася кадрова комісія. Також рішення кадрової комісії містить судження щодо доброчесності прокурора та професійної етики, відтак його здатності на належному рівні здійснювати покладені на нього законом обов`язки на займаній посаді. За таких умов, оскаржуване рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом та пропорційності.

Позивач, скориставшись правом, передбаченим ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що вважає її безпідставною, необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню. Шістнадцята кадрова комісія в оскаржуваному рішенні взяла до уваги обставини події, що сталася за участі позивача, які відображені виключно у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 317158 від 05 липня 2019 року, не врахувавши при цьому безпосередньо судове рішення, що набрало законної сили, де місцевим судом надана відповідна юридична оцінка зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення відомостям, які визнані такими, що спростовуються доказами у справі. Посилання відповідача на той факт, що: «Дії та поведінка прокурора ОСОБА_1 (відмова від проходження огляду на стан сп`яніння і, як наслідок, вчинення адміністративного правопорушення) не відповідають високим стандартам етичної поведінки прокурорів» взагалі не заслуговують на увагу, оскільки постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 17.07.2019 справу щодо ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно в даному випадку відповідач необґрунтовано ствердно звинувачує позивача та вводить в оману суд відносно нібито вчинення ним адміністративного правопорушення. На думку позивача рішення Шістнадцятої кадрової комісії № 2 від 28.03.2023 року не відповідає критеріям обґрунтованості та безсторонності, оскільки відповідачем не надано доказів, які вважаються встановленими та мали вирішальне значення для його прийняття, достовірність даних, які були взяті кадровою комісією до уваги, а зміст оскаржуваного рішення фактично є констатацією сумніву у доброчесності прокурора, без наведеного обґрунтування такого висновку. Зміст оскаржуваного рішення містить виключно висновок про наявність у комісії «обґрунтованих сумнівів» щодо наявності обґрунтованого сумніву, а також на його відповідність займаній посаді за критерієм доброчесності, без наведення у такому рішенні належної та достатньої для будь-якого аналізу деталізації причин, на основі яких комісія дійшла до таких висновків, а також без посилань на перелік документів чи зібраних матеріалів, які підтверджують викладене у рішенні.

З огляду на зазначене, позивач просить апеляційну скаргу представника Офісу Генерального прокурора по справі № 440/5155/23 залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 року – залишити без змін.

30.09.2026 на виконання вимог суду апеляційної інстанції представником Офісу Генерального прокурора було подано додаткові пояснення, у яких зазначено, що під час проведення атестації кадрова комісія здійснювала дослідження матеріалів, які характеризують прокурора, в тому числі службових розслідувань, зокрема, щодо складання стосовно ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції протоколу про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Обставини вказаної події були предметом обговорення кадровою комісією з ОСОБА_1 . На підставі дослідження матеріалів атестації, у тому числі отриманих пояснень, у Шістнадцятої кадрової комісії були наявні обґрунтовані сумніви щодо відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, доброчесності та професійної етики. Так, постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 17.07.2019 у справі № 554/6297/19 справу щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито у зв`язку із встановленою судом відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. З огляду на зазначене судове рішення, Комісією взято до уваги, що прокурором ОСОБА_1 не було вчинено адміністративного правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, яке, згідно з розглянутим судом протоколом, полягало у відмові водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Водночас з отриманих від прокурора пояснень щодо обставин його взаємодії із патрульними поліцейськими під час складання відповідного протоколу, а також подальших дій ОСОБА_1 після його складення, Комісія дійшла висновків про невідповідність поведінки прокурора встановленим етичним стандартам з огляду на таке. Згідно з поясненнями позивача, які містяться у постанові Октябрського районного суду м. Полтави від 17.07.2019 у справі № 554/6297/19, після його відмови від проходження огляду інспектором поліції в присутності двох осіб було складено протокол та усунуто його від керування транспортним засобом шляхом передачі управління іншій особі. Від`їхавши на незначну відстань від місця, де було складено протокол, він знову сів за кермо свого автомобіля, а особа, яка перед цим керувала авто, сіла на пасажирське сидіння. Через незначний проміжок часу під час руху він знову був зупинений працівниками поліції, але іншим екіпажем, які також запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння, але вже в медичному закладі, на що він дав згоду і разом з працівниками поліції прослідував в наркодиспансер. З вказаної постанови вбачається, що обставини відсторонення позивача від керування транспортним засобом та докази на підтвердження вказаного факту у справі № 554/6297/19 не були предметом розгляду, у зв`язку з чим судом не досліджувались. За висновком Шістнадцятої кадрової комісії, дії прокурора ОСОБА_1 , які виразилися у продовженні управління автомобілем, від керування яким його було відсторонено в порядку, передбаченому ст. 266 КУпАП, свідчать про низький рівень його правової культури та необов`язкове ставлення до передбачених законом процедур, дотримання яких знаходиться поза стороннім контролем. Додержання позивачем правил прокурорської етики, зокрема, не допущення поведінки, яка дискредитує її як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури є обов`язком прокурора, та, у свою чергу, є предметом атестації, та як наслідок предметом дослідження кадровою комісією. Наведене вище у сукупності доводить виникнення обґрунтованих сумнівів у членів кадрової комісії щодо відповідності ОСОБА_1 вимогам професійної етики та доброчесності. Враховуючи викладене, рішення Шістнадцятої кадрової комісії від 28.03.2023 № 3 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації містить мотиви його прийняття, посилання на докази, на підставі яких ці обставини встановлено, оцінку доводів та аргументів особи, щодо якої застосовується процедура атестації, посилання на норми права, якими керувалася кадрова комісія.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

У судовому засіданні представник апелянта просив рішення суду першої інстанції скасувати з підстав наведених в апеляційній скарзі та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, дійшла таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в органах прокуратури України у періоди з 26.08.2010 по час розгляду справи в суді на різних посадах. Остання займана посада – прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування, підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Полтавської обласної прокуратури.

04 жовтня 2020 року на виконання вимог пункту 10 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19 вересня 2019 № 113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі – Закон № 113-ІХ) позивач подав Генеральному прокурору України заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.

Позивач успішно пройшов два етапи атестації, отримавши 74 бали за іспит у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та 100 балів за іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, внаслідок чого рішенням Першої кадрової комісії від 02.03.2020 допущений до етапу співбесіди.

Однак, за наслідками співбесіди рішенням Чотирнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 10.07.2020 № 2 ОСОБА_1 визнано таким, що не у повній мірі відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, на підставі чого прийнято рішення Комісії про неуспішне проходження ним атестації.

Наказом прокурора Полтавської області від 18.08.2020 № 589к з посиланням на статтю 11 Закону України «Про прокуратуру», пункт 3, підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 20.08.2020.

Не погодившись із зазначеним, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі № 440/4268/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Чотирнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Полтавської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Чотирнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 2 від 10.07.2020 про неуспішне проходження прокурором атестації.

Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Полтавської області № 589к від 18.08.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2021 апеляційні скарги Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора залишено без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року по справі № 440/4268/20 залишено без змін.

30.12.2020 Полтавською обласною прокуратурою на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі № 440/4268/20 видано наказ № 1183к, яким скасовано наказ прокурора Полтавської області від 18.08.2020 № 589к та поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області з 21.08.2020.

Наказом Полтавської обласної прокуратури від 31.12.2020 № 1192к позивачу з огляду на початок роботи Полтавської обласної прокуратури тимчасово визначено робоче місце у відділі нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Полтавської обласної прокуратури.

06.10.2021 Шістнадцятою кадровою комісією проведено співбесіду з ОСОБА_1 , за результатами якої ухвалене рішення № 7 про неуспішне проходження прокурором атестації з огляду на наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності прокурора ОСОБА_1 вимогам професійної етики та доброчесності.

29.10.2021 Полтавською обласною прокуратурою на підставі рішення Шістнадцятої кадрової комісії від 06.10.2021 № 7 виданий наказ № 993к про звільнення позивача з посади прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області з 03.11.2021 відповідно до підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

Не погодившись із зазначеним, позивач звернувся до суду з позовом.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 у справі № 440/14652/21 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів, поновлення на роботі, стягнення коштів відмовлено повністю.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 по справі № 440/14652/21 скасовано.

Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 06.10.2021 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами проходження (складання) етапу атестації – співбесіди та Наказ Полтавської обласної прокуратури від 29.10.2021 № 993к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області.

Стягнуто з Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.11.2021 по 19.12.2022 в сумі 104637,80 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

03.01.2023 Полтавською обласною прокуратурою на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022 у справі № 440/14652/21 виданий наказ № 3к, яким скасовано наказ виконувача обов`язків керівника Полтавської обласної прокуратури від 29.10.2021 № 993к про звільнення ОСОБА_1 та поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області з 04.11.2021.

Згідно з положеннями пункту 32 розділу V Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221, ОСОБА_1 28.03.2023 допущений до проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професіональної компетентності, професіональної етики та доброчесності.

28.03.2023 Шістнадцятою кадровою комісією проведено співбесіду з ОСОБА_1 , за результатами якої ухвалене рішення № 3 про неуспішне проходження прокурором атестації з огляду на наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності прокурора ОСОБА_1 вимогам професійної компетентності, доброчесності та професійної етики.

01.06.2023 Полтавською обласною прокуратурою на підставі рішення Шістнадцятої кадрової комісії від 28.03.2023 № 3 виданий наказ № 198к про звільнення позивача з посади прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області з 02.06.2023 відповідно до підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

Позивач, не погодившись з рішенням Шістнадцятої кадрової комісії від 28.03.2023 № 3 про неуспішне проходження прокурором атестації та наказом Полтавської обласної прокуратури від 01.06.2023 № 198к про звільнення з посади, звернувся до суду з цим позовом.

Наказом Полтавської обласної прокуратури від 30.08.2023 № 311к «Про скасування наказу та поновлення на посаді» наказ виконувача обов`язків керівника Полтавської обласної прокуратури від 01 червня 2023 року № 198к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області з 02 червня 2023 року скасовано та поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Полтавської області з 03 червня 2023 року.

Відповідно до рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 13.06.2025 № 1 ОСОБА_1 успішно пройшов атестацію.

На підставі рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 13.06.2025 № 1 наказом про переведення від 24.06.2025 № 243к позивач переведений на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування, підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Полтавської обласної прокуратури з 24 червня 2025 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сам по собі факт складання працівниками патрульної поліції стосовно позивача протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, за наявності постанови Октябрського районного суду міста Полтави від 17 липня 2019 року, не може бути достатнім та належним аргументом для висновку про дискредитацію позивачем звання працівника органів прокуратури та шкодити авторитету прокуратури. Враховуючи ті обставини та підтверджені рішенням суду факти, зокрема те, що позивач не перебував в стані алкогольного сп`яніння, в свою чергу є безпідставними твердження кадрової комісії про протиправність дій прокурора ОСОБА_1 , які виразилися у продовженні управління автомобілем, від керування яким його було відсторонено в порядку, передбаченому статтею 266 КУпАП, що власне було покладено в обґрунтування оскаржуваного рішення, оскільки позивач, не будучи в стані алкогольного сп`яніння, мав повне право керувати транспортним засобом і йому не можна ставити у вину вчинення ним дій на підставі протиправних висновків патрульних поліцейських, які, як встановлено у рішенні суду, протиправно склали відносно нього відповідний протокол. Також, зазначаючи про те, що дії позивача щодо подальшого керування транспортним засобом після його відсторонення на думку кадрової комісії є підставою для висновку кадрової комісії про невідповідність прокурора ОСОБА_1 критеріям професійної компетентності, доброчесності та професійної етики, відповідачем жодним чином не аргументовано, яку конкретну норму було порушено прокурором, з огляду на те, що, як встановлено матеріалами справи, ні позивач не зазначав, що він є прокурором, ні працівники патрульної поліції не були з ним знайомі і не знали, що він є прокурором, тобто жодного в чому міг бути негативний вплив на авторитет прокуратури – не зазначено. До того ж установлення судовим рішенням, що набрало законної сили, того факту, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння за кермом 05 липня 2019 року, свідчить про відсутність самої події адміністративного правопорушення, про що кадрова комісія була достеменно обізнана на час прийняття оскаржуваного рішення. Відтак, і рішення працівників патрульної поліції про відсторонення позивача від керування транспортним засобом не має жодного юридичного змісту.

Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що рішення Шістнадцятої кадрової комісії від 28 березня 2023 року № 3, є необґрунтованим, оскільки наведені у ньому висновки про невідповідність прокурора (позивача) вимогам професійної компетентності, етики та доброчесності є безпідставними і такими, що зроблені без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а саме:

- позивач відмовився проходити огляд на стан сп`яніння за допомогою технічного засобу «Драгеру», заявивши, що бажає пройти такий огляд в наркологічному диспансері, тобто самостійно проявив відповідну ініціативу, однак інспектор безпідставно відповідного направлення не виписав та наполягав на проходженні огляду водієм на місці його зупинки, необґрунтовано мотивувавши це тим, що в наркологічному диспансері такий же «Драгер»;

- зміст проголошеного інспектором тексту і написаного в протоколі відрізняються між собою, оскільки при його прочитанні автор складання протоколу не називала ознак алкогольного сп`яніння у водія, а констатувала лише факт його наявності;

- за висновками, викладеними в зазначеній постанові Октябрського районного суду м. Полтави, з переглянутого, наданого ініціатором складення протоколу відеозапису, судом не встановлено наявності у водія, яким був позивач, помітної нестійкої ходи або тремтіння пальців рук, як про це констатується в протоколі;

- з наданого відеозапису не вбачається, що у визначеному законом порядку водієві пропонувалося пройти огляд на стан сп`яніння на місці його зупинки та при цьому складався акт про відмову від проходження у присутності свідків, які зазначені в протоколі;

- позивач хоч і не проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер алкотест» на місці зупинки через побоювання фальсифікації результатів, проте, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння не відмовлявся;

- позивач вчинив всі можливі від нього дії з метою спростування безпідставних доводів працівників патрульної поліції щодо його перебування в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, пройшовши вчасно медичний огляд в присутності працівників поліції, за результатом якого було встановлено відсутність у нього ознак алкогольного сп`яніння;

- щодо часу проходження медичного огляду: в ході службового розслідування порушення строків огляду на стан сп`яніння встановлено не було, оскільки відповідно до відеозаписів нагрудних камер поліцейських процесуальні дії за участі позивача закінчено о 01 год 28 хв., час зупинки 00 год.30 хв., а час проходження медичного огляду - 02 год. 40 хв.;

- враховуючи, що поліцейськими не було дотримано вимог Інструкцій №1395 та №1452/735 щодо складання направлення на медичний огляд та доставлення водія до медичного закладу, а позивач одразу після закінчення процесуальних дій о 01 год 28 хв. з дотриманням двох годинного строку, передбаченого пунктом 9 Інструкції №1452/735, пройшов медичний огляд, за наслідками якого висновком Полтавського обласного наркологічного диспансеру № 233, який складено з дотриманням законодавчо визначеної процедури, встановлено відсутність у позивача ознак алкогольного сп`яніння, обґрунтований сумнів кадрової комісії в доброчесності позивача в цій частині не ґрунтується на дійсних обставинах, що мали місце у спірних відносинах, є необ`єктивним та недоведеним суду;

- про незаконність дій працівників патрульної поліції, які відмовили позивачу у доставленні його до медичного закладу свідчать дії інших співробітників патрульної поліції, які потім зупинили позивача та запропонували йому пройти огляд і відповідно до вимог чинного законодавства самі доставили його до медичного закладу, де він в їх присутності пройшов медичний огляд, та був визнаний таким, що не перебував у стані сп`яніння;

- за фактом складання вищезазначеного протоколу відносно ОСОБА_1 прокуратурою Полтавської області було проведено службове розслідування. Відповідно до висновку службового розслідування від 05.09.2019 року (надалі – Висновок): «обставини викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення повністю спростовуються постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 17.07.2019 р., а також іншими зібраними в ході службового розслідування доказами»;

- відповідно до Висновку «за фактами порушень вимог чинного законодавства з боку працівників УПП в Полтавській області ДПП НПУ ініціювати перед керівництвом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України проведення службового розслідування, крім того за фактом складення службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та перевищення службових повноважень, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.366 та ч.1 ст. 365 КК України»;

- згідно матеріалів службового розслідування в ході розслідування комісія ретельно дослідила усі обставини події, відібрала пояснення у Позивача, свідків та патрульних поліцейських, які оформляли щодо нього адміністративні матеріали, витребувала та отримала численні документи, пов`язані з проведенням службового розслідування. Відповідно до висновку службового розслідування, факт керування прокурором ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння не знайшов підтвердження, підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності не вбачається;

- висновком службового розслідування від 05.09.2019 також підтверджується, що патрульні поліцейські водія ОСОБА_1 не доставили до медичного закладу всупереч вищенаведеним вимогам Інструкції №1452/735;

- відповідно до висновку службового розслідування 05.09.2019, у ході якого було опитано поліцейських роти № 4 УПП в Полтавській області ДПП НПУ, ознак сп`яніння у водія вони не пам`ятають, знайомі з ним до вказаних подій не були, водій спілкувався ввічливо, посвідчення працівника прокуратури не пред`являв, нецензурно не висловлювався.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам у цій справі, колегія суддів виходить з такого.

За змістом ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі – Закон № 1697-VII; тут і далі – у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 4 Закону № 1697-VII організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом ч. 3 ст. 16 Закону № 1697-VII прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-IX (набрав чинності 25.09.2019) (далі – Закон № 113-IX) внесені зміни до чинних законодавчих актів України, зокрема, у Кодексі законів про працю України статтю 32 доповнено частиною п`ятою такого змісту: «Переведення прокурорів відбувається з урахуванням особливостей, визначених законом, що регулює їхній статус».

Статтю 40 доповнено частиною п`ятою такого змісту: «Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус».

Також статтю 51 Закону № 1697-VІІ доповнено частиною п`ятою такого змісту: «На звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження».

Згідно з п. 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».

Рішенням Конституційного Суду України від 01.03.2023 № 1-р(II)/2023 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-IX; пункт 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-IX, визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) положення щодо проходження атестації, передбаченої цим розділом, поширюються на прокурорів та слідчих органів прокуратури, які:

1) на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах;

2) на день набрання чинності цим Законом займали посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, але з поважних причин, до яких належать тимчасова непрацездатність, відпустка по догляду за дитиною, відрядження для участі в роботі інших органів на постійній основі тощо, не проходили атестацію;

3) звільнені з органів прокуратури у зв`язку з настанням підстав, передбачених підпунктами 1 і 2 пункту 19 цього розділу, щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, у тому числі у разі прийняття судом рішення про поновлення на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах;

4) звільнені до набрання чинності цим Законом з органів прокуратури, щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, у тому числі у разі прийняття судом рішення про поновлення на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах.

Прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 цього пункту, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації.

Проходження атестації особами, зазначеними в підпункті 3 цього пункту, розпочинається з етапу, на якому було прийнято рішення про неуспішне її проходження.

Пунктом 9 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ передбачено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 7 цього розділу.

Відповідно до пунктів 10-15 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, мають право у строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур, утворення, визначення складу, періоду та порядку роботи яких, здійснюється Генеральним прокурором.

Предметом атестації є оцінка:

1) професійної компетентності прокурора;

2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Атестація прокурорів включає такі етапи:

1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;

2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

Для проведення співбесіди кадрові комісії вправі отримувати в усіх органах прокуратури, у Раді прокурорів України, секретаріаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, Національному агентстві з питань запобігання корупції, інших органах державної влади будь-яку необхідну для цілей атестації інформацію про прокурора, в тому числі інформацію про:

1) кількість дисциплінарних проваджень щодо прокурора у Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів та їх результати;

2) кількість скарг, які надходили на дії прокурора до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та Ради прокурорів України, з коротким описом суті скарг;

3) дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності: а) відповідність витрат і майна прокурора та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, у тому числі копії відповідних декларацій, поданих прокурором відповідно до законодавства у сфері запобігання корупції; б) інші дані щодо відповідності прокурора вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; в) дані щодо відповідності поведінки прокурора вимогам професійної етики; г) матеріали таємної перевірки доброчесності прокурора;

4) зайняття прокурором адміністративних посад в органах прокуратури з копіями відповідних рішень.

Фізичні та юридичні особи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування мають право подавати до відповідної кадрової комісії відомості, які можуть свідчити про невідповідність прокурора критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності. Для цього графік проведення співбесід із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, його посади, заздалегідь оприлюднюється на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора.

За змістом п. 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Положеннями абзацу третього п. 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ установлено, що прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови настання однієї з таких підстав: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.

На виконання норм розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ наказом Генерального прокуратура України від 03.10.2019 № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок № 221).

Пунктом 1 розділу І Порядку № 221 (у редакції наказу Офісу Генерального прокурора від 03.09.2021 № 280, що набрав чинності 04.09.2021) визначено, що атестація прокурорів – це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі – Закон) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

За змістом п. 5 розділу І Порядку № 221 предметом атестації є оцінка:

1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок);

2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Відповідно до п. 6 розділу І Порядку № 221 атестація включає такі етапи:

1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними вміннями та навичками; прокурори виконують письмове практичне завдання.

Згідно з п. 7 розділу І Порядку № 221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора, або ж у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди.

Відповідно до п. 8 розділу І Порядку № 221 за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень:

1) рішення про успішне проходження прокурором атестації;

2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку.

Згідно з пунктом 3-2 розділу V Порядку № 221 у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурор, якого поновлено на посаді чи рішення про звільнення якого з посади за наслідками атестації не приймалось з підстав, визначених законодавством України допускається кадровою комісією до проходження того етапу атестації, за результатами якого кадровою комісією прийнято відповідне рішення.

Пунктами 1-2 розділу V Порядку № 221 передбачено, що уповноваженими суб`єктами з питань забезпечення організаційної підготовки до проведення атестації та виконання функцій адміністративно-розпорядчого характеру, координування та узгодження дій під час підготовки і проведення атестації є члени комісії та робоча група відповідної кадрової комісії.

У разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії.

Порядок роботи кадрових комісій затверджено наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 № 233 (далі - Порядок № 233).

Відповідно до п. 2 Порядку № 233 кадрові комісії забезпечують, зокрема, проведення атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів та слідчих Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур.

Згідно із пунктами 8, 10, 11 Порядку № 233 комісія правомочна ухвалювати рішення, здійснювати інші повноваження, якщо на її засіданні присутня більшість членів комісії.

Перелік присутніх на засіданні членів комісії, інформація про істотні питання, пов`язані із діяльністю комісії, а також процедурні рішення комісії фіксуються у протоколі засідання.

Комісія може приймати процедурні рішення, пов`язані з її діяльністю.

За змістом п. 12 Порядку № 233 рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати "за" чи "проти" рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії.

Рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.

Відповідно до п.п. 13, 16 Порядку № 233 рішення і протоколи комісії підписуються всіма присутніми членами комісії.

Організаційний і технічний супровід роботи комісії, підготовку проектів її документів, забезпечення фіксації засідань комісії за допомогою технічних засобів, своєчасне розміщення комісією інформації на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора, чи офіційному веб-сайті відповідної обласної (регіональної) прокуратури тощо може здійснювати робоча група, яка формується у кількісному складі залежно від потреби. Кількісний і персональний склад робочої групи визначаються Генеральним прокурором із числа працівників кадрових підрозділів органів прокуратури, а також осіб, які не є працівниками органів прокуратури (за їх згодою). Організація діяльності робочої групи визначається головою комісії.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом спору у ній рішення кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації.

Сама процедура атестації складається з послідовних етапів, одним з яких є проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Порядок проведення співбесіди врегульований положеннями розділу IV Порядку № 221, згідно з яким у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до співбесіди.

Кадрова комісія формує графік проведення співбесід з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Графік проведення співбесід оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за 5 календарних днів до проведення співбесіди. У графіку зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові прокурора, номер службового посвідчення, інформація про дату, час та місце проведення співбесіди. Прокурор вважається повідомленим про дату, час та місце проведення співбесіди з моменту оприлюднення графіка проведення співбесід на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

До початку співбесіди прокурор виконує практичне завдання з метою встановлення комісією його рівня володіння практичними уміннями та навичками.

Кадрові комісії можуть використовувати декілька варіантів практичних завдань. Перелік варіантів практичних завдань затверджується Генеральним прокурором, а зразок практичного завдання оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) в день першого оприлюднення графіка проведення співбесід.

Для виконанням практичного завдання прокурору видається чистий аркуш (аркуші) паперу з відміткою комісії. Комісія, у разі наявності технічної можливості, може забезпечити виконання прокурорами практичного завдання за допомогою комп`ютерної техніки.

Перед початком виконання практичного завдання член комісії в присутності інших членів комісії надає прокурорам, які будуть виконувати практичне завдання, письмово викладені умови практичного завдання. Фотографування або винесення письмово викладених умов практичного завдання за межі приміщення, у якому відбувається виконання практичного завдання, забороняється.

Якщо практичне завдання передбачає застосування норм законодавства, то прокурорам дозволяється користуватися паперовими текстами норм відповідних законодавчих актів. Комісія не зобов`язана надавати прокурорам тексти норм законодавчих актів.

На виконання практичного завдання прокурору надається 45 хвилин. Виконання практичного завдання після завершення наданого часу забороняється. Після виконання завдання прокурор здає комісії написане ним вирішення завдання на аркуші (аркушах) з відміткою комісії.

Співбесіда проводиться кадровою комісією з прокурором державною мовою в усній формі. Співбесіда з прокурором може бути проведена в один день із виконанням ним практичного завдання.

Для проведення співбесіди кадрова комісія вправі отримувати в усіх органах прокуратури, у Раді прокурорів України, секретаріаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, Національному агентстві з питань запобігання корупції, інших органах державної влади будь-яку необхідну для цілей атестації інформацію про прокурора, в тому числі про:

1) кількість дисциплінарних проваджень щодо прокурора у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та їх результати;

4) інформацію про зайняття прокурором адміністративних посад в органах прокуратури з копіями відповідних рішень.

Фізичні та юридичні особи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування мають право подавати до відповідної кадрової комісії відомості, у тому числі на визначену кадровою комісією електронну пошту, які можуть свідчити про невідповідність прокурора критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності. Кадровою комісією під час проведення співбесіди та ухвалення рішення без додаткового офіційного підтвердження можуть братися до уваги відомості, отримані від фізичних та юридичних осіб (у тому числі анонімно).

Дослідження вказаної інформації, відомостей щодо прокурора, який проходить співбесіду (далі - матеріали атестації), здійснюється членами кадрової комісії.

Перед проведенням співбесіди члени комісії можуть надіслати на електронну пошту прокурора, яка вказана у заяві про намір пройти атестацію, повідомлення із пропозицією надати письмові пояснення щодо питань, пов`язаних з матеріалами атестації. У цьому випадку протягом трьох днів з дня отримання повідомлення, але не пізніше ніж за день до дня проведення співбесіди, прокурор може подати комісії електронною поштою письмові пояснення (у разі необхідності - скановані копії документів).

Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження членами комісії матеріалів атестації щодо дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності, а також рівня професійної компетентності прокурора, зокрема, з огляду на результати виконаного ним практичного завдання.

Співбесіда прокурора складається з таких етапів:

1) дослідження членами комісії матеріалів атестації;

2) послідовне обговорення з прокурором матеріалів атестації, у тому числі у формі запитань та відповідей, а також обговорення питання виконаного ним практичного завдання.

Співбесіда проходить у формі засідання комісії.

Члени комісії мають право ставити запитання прокурору, з яким проводять співбесіду, щодо його професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Після завершення обговорення з прокурором матеріалів атестації та виконаного ним практичного завдання члени комісії без присутності прокурора, з яким проводиться співбесіда, обговорюють її результати, висловлюють пропозиції щодо рішення комісії, а також проводять відкрите голосування щодо рішення комісії стосовно прокурора, який проходить атестацію. Результати голосування вказуються у протоколі засідання.

Залежно від результатів голосування комісія ухвалює рішення про успішне проходження прокурором атестації або про неуспішне проходження прокурором атестації.

Прокурори, які проходять співбесіду, запрошуються комісією на проголошення ухваленого комісією рішення про результати їх атестації.

Результати атестації прокурорів за підсумками проведення співбесіди оприлюднюються на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

Відповідно до п. 6 розділу V Порядку № 221 рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури про звільнення відповідного прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону. Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 28.03.2023 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами проходження (складання) етапу атестації – співбесіди.

У зазначеному рішенні кадрова комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 не відповідає критеріям професійної компетентності, професійної етики та доброчесності прокурора.

Підставою для такого висновку стало таке:

« ОСОБА_1 05.07.2019 приблизно о 00 год. 30 хв., керуючи автомобілем HONDA ACCORD, був зупинений працівниками патрульної поліції на вулиці Європейська в місті Полтаві за керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби.

Після зупинки працівниками патрульної поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти на місці зупинки огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора DRAGER ALCOTEST у зв`язку наявною у них підозрою щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Натомість, ОСОБА_1 у порушення вимог статті 130 КУпАП і статей 18, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів від проходження такого огляду відмовився, внаслідок чого відносно нього був складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Після складання зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення співробітниками патрульної поліції було відсторонено ОСОБА_1 від керування автомобілем, запропоновано йому скористатися послугою виклику іншого водія, якою ОСОБА_1 скористався та передав керування своїм автомобілем такому водієві після його прибуття до місця зупинки.

У подальшому ОСОБА_1 , проїхавши із водієм, якому було передано право керування автомобілем, кількасот метрів, відмовився від його послуг, сів за кермо та, особисто керуючи автомобілем, рушив за власним маршрутом та невдовзі був зупинений іншим екіпажем патрульної поліції по вулиці Серьогіна в місті Полтаві за підозрою у нетверезому водінні.

Після зупинки співробітники патрульної поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у Полтавському обласному наркологічному диспансері, на що прокурор погодився, прослідував до цього закладу охорони здоров`я та за результатами медичного огляду був визнаний таким, що не перебував у стані сп`яніння.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 17.07.2019 у справі № 554/6297/19 справу щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито у зв`язку із встановленою судом відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на зазначене судове рішення, Комісією взято до уваги, що прокурором ОСОБА_1 не було вчинено адміністративного правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, яке, згідно з розглянутим судом протоколом, полягало у відмові водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Водночас, з отриманих від прокурора пояснень щодо обставин його взаємодії із патрульними поліцейськими під час складання відповідного протоколу, а також подальших дій ОСОБА_1 після його складення, Комісія дійшла висновків про невідповідність поведінки прокурора встановленим етичним стандартам з огляду на таке.

Як ОСОБА_1 повідомив під час проходження співбесіди, 05.07.2019 він, на прохання свого кума-працівника правоохоронних органів, прибув до обумовленого закладу громадського харчування з метою привітати останнього з професійним святом, провів у цьому закладі певний час, після чого разом зі своїм кумом та його колегами на їхнє прохання вирішив на власному автомобілі доставити їх додому. При цьому, як слідує з його пояснень, пасажири автомобілю після вживання алкогольних напоїв перебували у стані сп`яніння, через що в салоні автомобіля відчувався стійкий запах алкогольних випарів.

Виходячи з указаних пояснень прокурора, не можна вважати безпідставними підозри працівників патрульної поліції, що зупинили транспортний засіб, у перебуванні водія у стані алкогольного сп`яніння, через що пропозиція водієві пройти огляд за допомогою газоаналізатора DRAGER ALCOTEST не видається необґрунтованою.

Водночас, як слідує з пояснень ОСОБА_1 , причиною відмови у проходженні огляду на стан сп`яніння саме у такий спосіб, стало переконання прокурора у можливій недоброчесній поведінці патрульних поліцейських, які могли сфальсифікувати результати тесту через те, що ОСОБА_1 здійснювалося процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні щодо інших поліцейських, яких підозрювали у підробці результатів подібних тестів.

При цьому, навести переконливих мотивів, з яких у ОСОБА_1 могла виникнути обґрунтована недовіра до дій конкретних патрульних поліцейських, що зупинили його автомобіль із нетверезими пасажирами в салоні, прокурор на прохання Комісії не зміг. Відповідаючи на питання членів Комісії щодо того, чи був хтось з поліцейських, які оформлювали матеріали про адміністративне правопорушення, фігурантом кримінального провадження, про наявність якого раніше зазначав прокурор, ОСОБА_1 повідомив, що ніхто з цих поліцейських фігурантом згаданого провадження не був.

Також Комісією взято до уваги те, що ОСОБА_1 не були розкриті джерела можливої обізнаності патрульних поліцейських про те, що він є співробітником органів прокуратури та здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, що стосувалося інших поліцейських, бо саме з цією обставиною ОСОБА_1 пов`язував причини своєї недовіри до співробітників патрульної поліції.

За вказаних обставин Комісія вважає, що відсутність ініціативної поведінки з боку ОСОБА_1 у частині повноцінного проходження медичного огляду на стан сп`яніння шляхом застосування газоаналізуючого приладу та/або надання біологічних зразків для проведення їхнього дослідження, дискредитує звання прокурора та є несумісним із високими стандартами етики та поведінки прокурорів. При цьому, подібна поведінка завдає шкоди як репутації прокурора так і авторитету прокуратури, може викликати негативний суспільний резонанс.

При цьому, Комісія бере до уваги позицію Верховного Суду, який зробив висновок про те, що відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння дискредитує звання поліцейського (постанова від 17.07.2019 у справі № 806/2555/17). Як співробітники поліції, так і співробітники прокуратури, відповідно до Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівниками правоохоронних органів, тому зазначена позиція mutatis mutandis розповсюджується і на прокурорів.

Також Комісією взято до уваги пояснення ОСОБА_1 , з яких слідує, що після відсторонення його від керування автомобілем та передання керування викликаному ним іншому водію, він проїхав разом із цим водієм лише декількасот метрів, після чого знов повернувся до керування автомобілем і продовжив рух населеним пунктом. На прохання пояснити, з яких підстав ОСОБА_1 , будучи відстороненим від керування транспортним засобом, знов повернувся до управління ним, прокурор повідомив, що зробив це, оскільки був тверезим.

Комісія критично ставиться до таких пояснень прокурора, оскільки, як слідує зі змісту статей 260, 266, 267 КУпАП, відсторонення водія від керування транспортним засобом є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який застосовується з метою припинення адміністративного правопорушення, має особливий порядок оскарження, у випадку здійснення якого, виконання заходу забезпечення не зупиняється».

З огляду на зазначене, Комісія виснувала, що дії прокурора ОСОБА_1 , які виразилися у продовженні управління автомобілем, від керування яким його було відсторонено в порядку, передбаченому статтею 266 КУпАП, свідчать про низький рівень його правової культури та необов`язкове ставлення до передбачених законом процедур, дотримання яких знаходишся поза стороннім контролем. Фактично ж описану вище поведінку прокурора в цілому можна охарактеризувати як самоуправство.

Із вищезазначеного вбачається, що підставами для висновку комісії про те, що позивач не відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності прокурора стало встановлення таких обставин, які пов`язані з подією, яка сталась 05.07.2019:

- відсутність ініціативної поведінки з боку ОСОБА_1 у частині повноцінного проходження медичного огляду на стан сп`яніння шляхом застосування газоаналізуючого приладу та/або надання біологічних зразків для проведення їхнього дослідження;

- дії прокурора ОСОБА_1 , які виразилися у продовженні управління автомобілем, від керування яким його було відсторонено в порядку, передбаченому статтею 266 КУпАП.

При цьому, як вбачається зі змісту постанови Верховного Суду від 27.06.2025, повертаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд вказав, що суди повинні ретельно перевірити та надати власну правову оцінку з питання правомірності рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 28 березня 2023 року № 3, в контексті її ключових мотивів, зокрема (але не виключно) в частині висновків Кадрової комісії щодо дій прокурора ОСОБА_1 , які виразилися у продовженні управління автомобілем, від керування яким його було відсторонено в порядку, передбаченому статтею 266 КУпАП, а також щодо відсутності ініціативної поведінки з боку ОСОБА_1 щодо повноцінного проходження медичного огляду на стан сп`яніння шляхом застосування газоаналізуючого приладу та/або надання біологічних зразків для проведення їхнього дослідження.

Надавши зазначеним вище обставинам власну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача та визнання протиправним і скасування рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 3 від 28.03.2023 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації за результатами проходження (складання) етапу атестації – співбесіди.

В апеляційній скарзі Офіс Генерального прокурора посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що кадровою комісією до уваги взято лише протокол про адміністративне правопорушення і проігноровано обставини, встановлені рішенням місцевого суду, яким закрито провадження, адже у своєму рішенні комісія прямо зазначила про наявність рішення суду, яке також враховано при співбесіді. За висновком Комісії, дії прокурора ОСОБА_1 , які виразилися у продовженні управління автомобілем, від керування яким його було відсторонено в порядку, передбаченому статтею 266 КУпАП, свідчать про низький рівень його правової культури та необов`язкове ставлення до передбачених законом процедур, дотримання яких знаходишся поза стороннім контролем.

Щодо зазначених доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає таке.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 17.07.2019 у справі № 554/6297/19 справу щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито у зв`язку із встановленою судом відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. З огляду на зазначене судове рішення, Комісія взяла до уваги, що прокурором ОСОБА_1 не було вчинено адміністративного правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, яке, згідно з розглянутим судом протоколом, полягало у відмові водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Водночас, з отриманих від прокурора пояснень щодо обставин його взаємодії із патрульними поліцейськими під час складання відповідного протоколу, а також подальших дій ОСОБА_1 після його складення, Комісія дійшла висновків про невідповідність поведінки прокурора встановленим етичним стандартам, оскільки дії прокурора ОСОБА_1 , які виразилися у продовженні управління автомобілем, від керування яким його було відсторонено в порядку, передбаченому статтею 266 КУпАП, свідчать про низький рівень його правової культури та необов`язкове ставлення до передбачених законом процедур, дотримання яких знаходишся поза стороннім контролем.

Із вищезазначеного вбачається, що підставою для висновку Комісії про невідповідність позивача встановленим етичним стандартам стали фактично лише пояснення ОСОБА_1 .

Матеріалами справи підтверджується і відповідачами не заперечується, що Комісія не досліджувала чи дійсно мало місце відсторонення позивача від керування автомобілем, яким чином це було зафіксовано, безпосередньо не досліджувала, зокрема, відео з бодікамер поліцейських, які оформлювали адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 .

При цьому, як, зокрема, і зазначив апелянт у наданих додаткових поясненнях, обставини відсторонення позивача від керування транспортним засобом та докази на підтвердження вказаного факту у справі № 554/6297/19 не були предметом розгляду, у зв`язку з чим судом не досліджувались і у постанові Октябрського районного суду м. Полтави від 17.07.2019 не відображені.

Отже, колегія суддів констатує, що висновок Комісії про невідповідність позивача встановленим етичним стандартам ґрунтується на обставинах, які не підтверджені відповідними доказами.

При цьому колегія суддів зауважує, що «обґрунтовані» сумніви кадрової комісії про невідповідність прокурора критеріям професійної компетентності, доброчесності та професійної етики повинні базуватись на належних та достатніх доказах, отриманих в установленому законом поряду та досліджених у своїй сукупності під час проведення співбесіди, а не на припущеннях.

Сам по собі факт складання працівниками патрульної поліції стосовно позивача протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, за наявності постанови Октябрського районного суду міста Полтави від 17.07.2019, не може бути достатнім та належним аргументом для висновку про дискредитацію позивачем звання працівника органів прокуратури та шкодити авторитету прокуратури.

Крім того, як правильно вказав суд першої інстанції, установлення судовим рішенням, що набрало законної сили, того факту, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння за кермом 05 липня 2019 року, свідчить про відсутність самої події адміністративного правопорушення, про що кадрова комісія була достеменно обізнана на час прийняття оскаржуваного рішення. Відтак, і відсторонення позивача від керування транспортним засобом не має жодного юридичного змісту.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на те, що суд першої інстанції невірно встановив фактичні обставини справи і зробив помилковий висновок, що кадрова комісією не враховано факт закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , як підтвердження відсутності у позивача стану алкогольного сп`яніння і відповідно відсутності підстав для відсторонення останнього від керування своїм автомобілем.

Щодо доводів апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції, посилаючись на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 17.07.2019 у справі № 554/6297/19 та висновок службового розслідування від 05.09.2019, якими підтверджено недотримання працівниками патрульної поліції вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, зробив неправильний висновок, що поведінка позивача під час події 05.07.2019 відповідала критеріям професійної компетентності, доброчесності та професійної етики, колегія суддів зазначає таке.

В оскаржуваному рішенні Кадрова комісія вказала, що ОСОБА_1 у порушення вимог статті 130 КУпАП і статей 18, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Також Кадрова комісія послалась на відсутність ініціативної поведінки з боку ОСОБА_1 у частині повноцінного проходження медичного огляду на стан сп`яніння шляхом застосування газоаналізуючого приладу та/або надання біологічних зразків для проведення їхнього дослідження.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що в постанові Октябрського районного суду міста Полтави від 17.07.2019 у справі № 554/6297/19 йдеться про те, що згідно із протоколом серії ДПР18 № 317158 від 05 липня 2019 року в 00 год. 30 хв. водій ОСОБА_1 в м. Полтава на вулиці Європейській, 8 керував автомобілем Honda Accord, д. н. з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункт 2.5 Правил дорожнього руху України.

При цьому закриваючи справу, суд у справі № 554/6297/19 керувався тим, що зазначені в протоколі ознаки алкогольного сп`яніння не підтверджуються наданим поліцейським відеозаписом, з якого не вбачається помітної нестійкої ходи або тремтіння пальців рук, як про це констатується в протоколі. Також, зміст проголошеного під запис тексту протоколу відрізняється від написаного, зокрема, при його прочитанні автор складання протоколу не називала ознак алкогольного сп`яніння у водія, а констатувала лише факт його наявності. Судом також установлено, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп`яніння за допомогою технічного засобу Драгеру, заявивши, що бажає пройти такий огляд в наркологічному диспансері, однак інспектор відповідного направлення не виписав та наполягав на проходженні огляду водієм на місці його зупинки, мотивувавши це тим, що в наркологічному диспансері такий же Драгер.

Суд зазначив, що перед складенням протоколу про вчинення адміністративного правопорушення після відмови особи від проходження огляду на місці, якщо таке мало місце в дійсності, саме інспектор поліції не видав ОСОБА_1 направлення відповідної форми для проходження огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Керуючись пунктами 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, суд вказав, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння є обов`язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Разом із цим, суд констатував, що ініціатором складення протоколу ОСОБА_1 у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку для проведення огляду на стан сп`яніння не направлявся, у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння, тобто про недотримання поліцейським встановленої вищевказаною Інструкцією процедури в частині направлення у встановленому законом порядку водія у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння.

Окрім того, висновком службового розслідування від 05.09.2019 також підтверджується, що патрульні поліцейські Марченко А.С. та Степаненко Ю.А. водія ОСОБА_1 не доставили до медичного закладу всупереч вищенаведеним вимогам Інструкції № 1452/735.

Водночас відповідно до Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05 липня 2019 року № 233, о 02 год. 40 хв. цієї ж дати ОСОБА_1 у визначеному законом порядку пройшов огляд в Полтавському обласному наркологічному диспансері і ознак сп`яніння у нього не було виявлено.

Щодо часу проходження медичного огляду, то в ході службового розслідування порушення строків огляду на стан сп`яніння встановлено не було, оскільки відповідно до відеозаписів нагрудних камер поліцейських процесуальні дії за участі ОСОБА_1 закінчено о 01 год 28 хв., час зупинки 00 год.30 хв., а час проходження медичного огляду - 02 год. 40 хв.

Отже, враховуючи, що поліцейськими не було дотримано вимог Інструкцій № 1395 та № 1452/735 щодо складання направлення на медичний огляд та доставлення водія до медичного закладу, а ОСОБА_1 одразу після закінчення процесуальних дій о 01 год 28 хв. з дотриманням двох годинного строку, передбаченого пунктом 9 Інструкції № 1452/735, пройшов медичний огляд, за наслідками якого висновком Полтавського обласного наркологічного диспансеру № 233, який складено з дотриманням законодавчо визначеної процедури, встановлено відсутність у позивача ознак алкогольного сп`яніння, обґрунтований сумнів кадрової комісії в доброчесності позивача в цій частині не ґрунтується на дійсних обставинах, що мали місце у спірних відносинах, є необ`єктивним та недоведеним суду.

При цьому, вказуючи на відсутність ініціативної поведінки з боку позивача у цій справі у частині повноцінного проходження медичного огляду на стан сп`яніння шляхом застосування газоаналізуючого приладу та/або надання біологічних зразків для проведення їхнього дослідження, Шістнадцята кадрова комісія фактично переклала на ОСОБА_1 обов`язки, які покладені на поліцейських в ході оформлення адміністративних матеріалів за ст. 130 КУпАП, щодо оформлення направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я.

Крім того, із постанови Октябрського районного суду міста Полтави від 17.07.2019 у справі № 554/6297/19 вбачається, що саме ОСОБА_1 було запропоновано інспекторам вчинити відповідні дії, тобто оформити направлення та здійснити тестування в найближчому відповідному медичному закладі, однак патрульні безпідставно відмовилися від виконання такого обов`язку. Відтак, по-перше, саме зі сторони позивача була ініціативна поведінка в частині пропозиції пройти обстеження у медичному закладі, а по-друге, на нього безпідставно відповідачем покладено такий обов`язок, оскільки він не може його самостійно реалізувати без відповідних дій патрульних поліцейських.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, рішення Шістнадцятої кадрової комісії від 28.03.2023 № 3, є необґрунтованим, оскільки наведені у ньому висновки про невідповідність прокурора (позивача) вимогам професійної компетентності, етики та доброчесності є безпідставними і такими, що зроблені без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а саме:

- позивач відмовився проходити огляд на стан сп`яніння за допомогою технічного засобу «Драгеру», водночас заявивши, що бажає пройти такий огляд в наркологічному диспансері, тобто самостійно проявив відповідну ініціативу, однак інспектор безпідставно відповідного направлення не виписав та наполягав на проходженні огляду водієм на місці його зупинки, необґрунтовано мотивувавши це тим, що в наркологічному диспансері такий же «Драгер»;

- за висновками, викладеними у постанові Октябрського районного суду м. Полтави від 17.07.2019 у справі № 554/6297/19, з переглянутого, наданого ініціатором складення протоколу відеозапису, судом не встановлено наявності у водія, яким був позивач, помітної нестійкої ходи або тремтіння пальців рук, як про це констатується в протоколі;

- щодо часу проходження медичного огляду: в ході службового розслідування порушення строків огляду на стан сп`яніння встановлено не було, оскільки відповідно до відеозаписів нагрудних камер поліцейських процесуальні дії за участі позивача закінчено о 01 год. 28 хв., час зупинки 00 год. 30 хв., а час проходження медичного огляду - 02 год. 40 хв.;

- після того, як одні працівники патрульної поліції відмовили позивачу у доставленні його до медичного закладу, інші співробітники патрульної поліції, які потім зупинили позивача, запропонували йому пройти огляд і відповідно до вимог чинного законодавства самі доставили його до медичного закладу, де він в їх присутності пройшов медичний огляд, та був визнаний таким, що не перебував у стані сп`яніння;

- за фактом складання вищезазначеного протоколу відносно ОСОБА_1 прокуратурою Полтавської області було проведено службове розслідування, відповідно до висновку якого обставини викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення повністю спростовуються постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 17.07.2019, а також іншими зібраними в ході службового розслідування доказами;

- відповідно до матеріалів службового розслідування в ході розслідування комісія ретельно дослідила усі обставини події, відібрала пояснення у позивача, свідків та патрульних поліцейських, які оформляли щодо нього адміністративні матеріали, витребувала та отримала численні документи, пов`язані з проведенням службового розслідування. Відповідно до висновку службового розслідування, факт керування прокурором ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння не знайшов підтвердження, підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності не вбачається;

Отже, із вищезазначеного вбачається, що попри суть та зміст постанови Октябрського районного суду міста Полтави від 17.07.2019 у справі № 554/6297/19, якою справу відносно ОСОБА_1 було закрито у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, Шістнадцята кадрова комісія виокремила з його контексту порушення, які ставилися позивачеві у вину згідно зі складеним поліцейськими протоколом, та поклала їх в основу своїх висновків про допущення позивачем поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури, що може зашкодити авторитету прокуратури.

Щодо посилання апелянта на те, що судом першої інстанції було залишено поза увагою та не надано оцінку тому факту, що перевищення службових повноважень та службове підроблення адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП працівниками УПП в Полтавській області ДПП ПНУ не знайшли свого підтвердження, колегія суддів зазначає, що вказані факти не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення кадрової комісії у цій справі, і жодним чином на правильність висновків суду не впливають.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що жодного резонансу вказана подія не набула, адже позивач не демонстрував перед патрульними поліцейськими свого статусу прокурора, відтак навіть у разі складення відносно нього відповідного протоколу (незважаючи на те, що він скасований в подальшому судом), авторитет прокуратури не зазнав жодного негативного впливу; в чому полягали саме умисні дії позивача в частині порушення норм прокурорської етики відповідачем не зазначено і кадровою комісією в обґрунтування своїх висновків щодо умисного порушення позивачем норм прокурорської етики чи свідомого нехтування стандартами поведінки, які забезпечують суспільну довіру до органів прокуратури як складової органів правосуддя, а також допущення поведінки, що підриває авторитет правосуддя, під час розгляду справи не доведено.

Коли йдеться про обрання стандарту доказування у процедурі атестації необхідно враховувати, що рішення кадрової комісії має вирішальне значення для подальшої кар`єри прокурора, позаяк саме від нього залежить, чи продовжить прокурор проходити службу в органах прокуратури.

З огляду на наслідки, які може спричинити для прокурора рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації, та беручи до уваги публічно-правову природу процедури атестації, слід віддати перевагу стандарту доказування «поза розумним сумнівом» перед стандартом «баланс ймовірностей». Він означає, що у достовірності вини особи не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не означає, що сумнівів узагалі не має бути, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.

Підґрунтям стандарту «поза розумним сумнівом» є фундаментальна цінність суспільства гірше осудити невинного, ніж дозволити винному уникнути покарання; відповідно суспільство, яке цінує добре ім`я і свободу кожного, не повинно засуджувати людину, коли є розумні сумніви в її винуватості.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини. Так, у параграфі 55 рішення ЄСПЛ від 15 лютого 2012 року у справі «Гриненко проти України» зазначається, що «при оцінці доказів Європейський Суд зазвичай застосовує стандарт доведення «поза всяким розумним сумнівом». Однак доведення повинно будуватися на сукупності досить надійних, чітких і послідовних припущень або аналогічних неспростовних презумпцій фактів».

Не заперечуючи, що кадрова комісія відповідно до своїх повноважень, мети і завдань, які стоять перед нею, керуючись власною оцінкою обставин, вправі засумніватися у відповідності прокурора критеріям професійної етики та(або) компетентності та(або) доброчесності, суд вважає, що підстави для подібного висновку не повинні бути формальними чи декларативними.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з оскаржуваного рішення не вбачається, що Шістнадцята кадрова комісія під час проведення співбесіди з позивачем на підставі належних доказів установила умисне порушення позивачем норм прокурорської етики чи свідоме нехтування стандартами поведінки, які забезпечують суспільну довіру до органів прокуратури як складової органів правосуддя, а також допущення поведінки, що підриває авторитет правосуддя.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують.

Згідно з ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а отже апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін, оскільки судом було правильно встановлено всі обставини справи, а рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року по справі № 440/5155/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.О. Фоміна

Судді К.В. Мінаєва В.В. Катунов

Повний текст постанови складено 12.10.2026.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua