Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №520/24804/21 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 р.Справа № 520/24804/21

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Фоміної Л.О.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2026, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/24804/21

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач, апелянт) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст. 378 КАС України, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 по справі № 520/24804/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії з «зобов`язати здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 33/41-3892 від 16.09.2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» з урахуванням виплачених сум» на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заборгованості з виплати пенсії у розмірі 712 658,00 грн на користь ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви позивач вказав, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 по справі № 520/24804/21 адміністративний позов до ГУ ПФУ в Харківській області задоволено, зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії відповідно до довідки про виплату грошового забезпечення виданої ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» від 16.09.2021 та здійснювати виплату з урахуванням виплачених сум. На виконання рішення суду відповідачем з 01.12.2019 року здійснено перерахунок пенсії. При цьому розмір пенсії, після перерахунку, який здійснив відповідач під час виконання рішення суду суттєво менший за розмір виплат який позивач повинен отримувати після перерахунку. З грудня 2019 року розмір пенсії складає 19034,74 грн Проте, з березня 2022 року по сьогоднішній день відповідачем на постійній основі розмір пенсії позивача обмежується 10 розмірами прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність, тобто свідчить про умисне невиконання відповідачем ухвали суду від 26.09.2022. Крім того, за результатами часткового виконання відповідачем по справі рішення суду, останнім здійснено перерахунок в частині нарахування різниці в пенсії за період з 01.12.2019 по 30.11.2022 у розмірі 358 260,57 грн. Також, згідно відповіді відповідача із зазначеної суми відповідачем виплачено 966 грн. 05 коп. Таким чином підтверджена відповідачем сума нарахованої, проте не виплаченої заборгованості становить 357 294,52 грн. Рішення суду в частині виплати зазначеної суми не виконується відповідачем вже більше чотирьох років. При цьому загальний розмір заборгованості із виплати позивачу пенсії станом на дату подання цієї заяви становить: 357 294,52 грн (сума, що визнається відповідачем, згідно його відповідей) + 355 363,48 грн. (сума заборгованості, яка не визнається відповідачем, та виникла внаслідок невиконання ухвали суду від 26.09.2022 по справі № 520/24804/21) = 712 658,00 грн (загальна сума заборгованості, яку позивач просить суд стягнути з відповідача).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2026 заяву представника позивача від 10.08.2026 року про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 14.02.2022 року по справі №520/15669/24 по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2026 у справі № 520/24804/21 та прийняти нову, якою заяву представника ОСОБА_1 від 10.08.2026 про зміну способу та порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 у справі № 520/24804/21 задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що за розрахунком Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області різниця в пенсії за період з 01.12.2019 по 30.11.2022 визначена у сумі 358 260,57 грн. Із цієї суми відповідачем сплачено 966,05 грн, тому залишок саме за розрахунком Пенсійного фонду становить 357 294,52 грн. Водночас зазначені суми не є належним і повним розміром заборгованості, оскільки розрахунок відповідача обмежений періодом до 30.11.2022 та не враховує всі складові пенсії, індексації й подальші недоплати, що виникли внаслідок застосування максимального обмеження. Помісячний розрахунок скаржника складено, зокрема, на підставі відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 28.10.2025 № 33729-37904/К-03/8-2000/25 та відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.02.2026 № 2000-03/8.8/34273 разом із доданими розрахунками пенсії; загальний обсяг недоплати визначено у сумі 712 658,00 грн. Суд першої інстанції помилково сприйняв суму 358 260,57 грн, визначену відповідачем, як належний розмір заборгованості. Насправді це лише розрахунок Пенсійного фонду за період з 01.12.2019 по 30.11.2022, зроблений без повного врахування належних складових пенсії, індексацій, заборони максимального обмеження та недоплат після 30.11.2022. Відповідно, сума 357 294,52 грн є не розміром належної до стягнення заборгованості, а лише невиплаченим залишком за неповним розрахунком відповідача після сплати 966,05 грн. Предметом вимоги скаржника є стягнення правильно визначеної загальної заборгованості у сумі 712 658,00 грн, розрахованої за весь заявлений період відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 та ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 у справі № 520/24804/21.

Також апелянт вказує, що сукупність установлених обставин підтверджує наявність усіх передумов для застосування частини третьої статті 378 КАС України: остаточні судові акти передбачають перерахунок і виплату пенсії; боржником є суб`єкт владних повноважень; повна виплата не здійснена понад два місяці; зобов`язальний спосіб не забезпечив реального поновлення права.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судове не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, дійшла таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 із 01.12.2019, виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 № 33/41-3892 від 16.09.2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із 01.12.2019 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 № 33/41-3892 від 16.09.2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області», та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 із 01.12.2019, виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці про розмір грошового забезпечення № 33/41-3892 від 16.09.2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із 01.12.2019 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 33/41-3892 від 16.09.2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області», та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн 00 коп.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій стосовно виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України по справі № 520/24804/21 ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області стосовно виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 по справі №520/24804/21 в частині застосування обмеження виплати нарахованої суми пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.

Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати з 01.12.2019 року ОСОБА_1 основний розмір пенсії не застосовуючи обмеження граничною величиною.

10.08.2026 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача в порядку ст. 378 КАС України, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 по справі № 520/24804/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії з «зобов`язати здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 33/41-3892 від 16.09.2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» з урахуванням виплачених сум» на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заборгованості з виплати пенсії у розмірі 712 658,00 грн на користь ОСОБА_1 .

Залишаючи без задоволення заяву позивача про зміну способу та порядку виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що заявником в обґрунтування вимог про зміну способу виконання рішення по даній справі жодних обставин, які б ускладнювали виконання рішення, не наведено, а суд, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України не вбачав існування у спірних правовідносинах перелічених у нормі процесуального закону підстав. Також суд першої інстанції зазначив, що на виконання вищезазначених рішення суду від 14.02.2022 року та ухвали суду від 26.09.2022 року, відповідачем за період з 01.12.2019 року по 30.11.2022 року нараховано різницю в пенсії у розмірі 358260,57 грн, а не як зазначає позивач 712658,00 грн. Отже, судове рішення було виконано відповідачем, а позивач, по суті, не згоден із тим, яким чином відповідач його виконав. Водночас, незгода позивача із тим, яким чином виконано судове рішення відповідачем, не є підставою для зміни способу і порядку виконання рішення суду.

Надаючи оцінку оскаржуваній ухвалі, колегія суддів виходить з такого.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За змістом частин 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями ст. 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Колегія суддів зауважує, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Крім того, у рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

Із вищезазначеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». При цьому виконання судового рішення є складовою доступу до правосуддя, яке передбачено статтею 6 Конвенції.

Питання порядку та підстав для зміни способу та порядку виконання судового рішення врегульовані статтею 378 КАС України.

За змістом ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом. Також зазначеним Законом частину 3 статті 378 КАС України доповнено абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат».

Із вищезазначеного вбачається, що з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Матеріалами справи підтверджується, що ГУ ПФУ в Харківській області тривалий час, понад два місяці, не виконує рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022, з урахуванням ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2022, в частині виплати апелянту заборгованості з пенсії, яка виникла внаслідок задоволення у судовому порядку вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ у Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із 01.12.2019 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 № 33/41-3892 від 16.09.2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області», без застосування обмеження граничною величиною.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 у справі № 520/24804/21, з урахуванням ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2022, апелянту було проведено перерахунок пенсії та нараховано суму на доплату за період з 01.12.2019 по 30.11.2022 у розмірі 358 260,57 грн.

З листа ГУ ПФУ в Харківській області від 25.02.2026 вбачається, що в жовтні 2025 року розпочато виплату зазначеної вище різниці в пенсії. Відповідно до Порядку № 821 з жовтня 2025 року по дату листа позивачу виплачено 665,05 грн. Залишок невиплачених коштів за судовим рішенням по справі № 520/24804/21 буде виплачуватись за умови надходження відповідного фінансування.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що сукупність установлених обставин підтверджує наявність усіх передумов для застосування частини третьої статті 378 КАС України: остаточні судові акти передбачають перерахунок і виплату пенсії; боржником є суб`єкт владних повноважень; повна виплата не здійснена понад два місяці; зобов`язальний спосіб не забезпечив реального поновлення права.

При цьому апелянт не погоджується із сумою заборгованості, яку розрахував відповідач, зазначаючи, що такий розрахунок обмежений періодом до 30.11.2022 та не враховує всі складові пенсії, індексації й подальші недоплати, що виникли внаслідок застосування максимального обмеження. Предметом вимоги скаржника є стягнення правильно визначеної загальної заборгованості у сумі 712 658,00 грн, розрахованої за весь заявлений період відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 та ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 у справі № 520/24804/21.

Колегія суддів враховує, що рішення суду у цій справі стосується перерахунку і одержання пенсійних виплат, яке не виконується більше двох місяців з дня набрання ним законної сили, отже висновок суду першої інстанції про відсутність обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення, є помилковим.

Водночас суд зауважує, що апелянт не згоден з розрахунком заборгованості, який проведений відповідачем.

Колегія суддів зазначає, що зміна способу і порядку судового рішення на підставі абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України має наслідком те, що сума заборгованості підлягатиме стягненню з відповідача шляхом її списання з рахунків відповідно до приписів Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Тобто, встановлення чіткої суми, яка підлягатиме стягненню, є однією з необхідних умов для зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач провів позивачу перерахунок пенсії та донарахував різницю у розмірі 358 260,57 грн. Водночас, на думку позивача, сума, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 712 658,00 грн. Отже, позивач, із розрахованою відповідачем сумою заборгованості не погоджується.

Колегія суддів зауважує, що рішенням суду у цій справі було зобов`язано відповідача перерахувати позивачу з 01.12.2019 пенсію на підставі довідки № 33/41-3892 від 16.09.2021 та виплатити її з урахуванням виплачених сум. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 задоволено заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій стосовно виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України по справі № 520/24804/21. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області стосовно виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 по справі №520/24804/21 в частині застосування обмеження виплати нарахованої суми пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати з 01.12.2019 року ОСОБА_1 основний розмір пенсії не застосовуючи обмеження граничною величиною.

Таким чином, зміна способу і порядку відбувається саме в частині зобов`язання виплатити нараховану пенсію. Водночас позивач не згоден з виконанням рішення у цій справі в частині перерахунку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що підстави для зміни способу і порядку виконання рішення у цій справі відсутні, оскільки вимоги позивача є передчасними.

При цьому, якщо позивач вважає, що відповідач неправильно виконує рішення суду, зокрема, в частині перерахунку пенсії, він не позбавлений права звернутись до суду із заявою в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Згідно з ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 14.02.2022 по справі № 520/15669/24, однак вважає, що суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити ухвалу суду першої інстанції, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Керуючись ст. ст. 229, 294, 308, 310, 312, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року по справі № 520/24804/21 змінити з підстав та мотивів прийнятого рішення.

В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року по справі № 520/24804/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Л.О. Фоміна

Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко

Повний текст постанови складено 12.10.2026.