Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №643/12611/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 р.Справа № 643/12611/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,

Суддів: Фоміної Л.О. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 15.09.2026 (головуючий суддя І інстанції: Єрмак Н.В., просп. Ювілейний, 38-Є, м. Харків, 61153) по справі № 643/12611/26

за позовом ОСОБА_1

до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, в якому (з урахуванням уточнених позовних вимог та ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 06.08.2026) просив суд:

скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7471659 від 01.07.2026, винесену поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенантом поліції Франчуком В.Є., про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 07.06.2026 відносно нього поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенантом поліції Франчуком В.Є. було складено постанову серії ЕНА №7328171, за змістом якої він не виконав вимогу дорожнього знаку 5.29 «Місце для розвороту», та здійснив поворот ліворуч в зоні дії знаку, чим порушив п.8.4. «г» ПДР. Позивач вважав вказану постанову протиправною, оскільки 07.06.2026 о 09 год. 34 хв. він дійсно рухався по пр. Вавілова в м.Полтава, біля буд. 13/42, та здійснив розворот в зворотному напрямку, по пр. Миру, продовживши рух, включивши правий покажчик повороту, здійснив з`їзд на трасу М-03-01, проте за адресою: м.Полтава, пр. Вавілова, 13/42, відсутній поворот наліво, що є необхідною умовою порушення знаку 5.29.

Згодом на наслідками розгляду скарги позивача рішенням від 18.06.2026 скасовано постанову ЕНА №7328171 від 07.06.2026 скасована, а справу направлено на новий розгляд. За результатами нового розгляду 01.07.2026 ухвалено нову постанову ЕНА№07471659, якою його повторно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. По суті встановленого порушення зазначав, що працівниками поліції не доведено наявність знаку 5.29 за адресою: м.Полтава, пр. Вавілова, 13/42, та не враховано того факту, що знак 5.29 не має протяжної зони дії і поширюється на сам технологічний розрив, перед яким він встановлений. Натомість, протяжну дію він має тільки в разі наявності додаткової таблички, яка розміщується безпосередньо під знаками, з якими вона застосовується (табличка 7.2.2).

ІІ. Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 15.09.2026 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови.

Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення управління патрульної поліції, які є структурними підрозділами Департаменту патрульної поліції без створення окремої юридичної особи, діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, тобто Департаменту патрульної поліції. Оскільки УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції є територіальним (структурним) підрозділом ДПП та не є окремою юридичною особою, тому відповідно до ст. 43 КАС України не мають адміністративної процесуальної правосуб`єктності та не можуть виступати самостійними відповідачами по справі. Натомість, належним відповідачем, рішення якого оскаржує позивач, у даній справі має бути Департамент патрульної поліції, тобто, відповідний суб`єкт владних повноважень від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, проте останній не був визначений позивачем як відповідач у розгляді цієї адміністративної справи. З огляду на те, що суд, з урахуванням принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, не може без згоди або клопотання позивача самостійно замінити одного відповідача на іншого або залучити співвідповідача, заявлені позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення, оскільки їх пред`явлено до неналежного відповідача, тобто не до тієї особи, яка має відповідати за ними.

ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 15 вересня 2026 року у справі № 643/12611/26; ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі; скасувати постанову серії ЕНА № 07471659 від 01.07.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП; провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що, по-перше, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції є саме тим територіальним відокремленим підрозділом, посадові особи якого (інспектор роти Франчук В.Є., т.в.о. начальника управління) реалізовували владні повноваження щодо позивача — складали та виносили оскаржувані постанови, скасовували їх та направляли матеріали на новий розгляд. Більше того, Управління скористалося процесуальними правами сторони у справі, сформувало та подало до суду повноцінний, обґрунтований відзив на позовну заяву, виклавши єдину офіційну позицію патрульної поліції. З посиланням на постанови Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 537/4012/16-а, від 07.05.2019 у справі № 537/498/18, від 18.02.2020 у справі № 524/9827/16-а та від 28.05.2020 у справі № 524/4668/17 зазначив, що суд касаційної інстанції не лише приймав скарги таких управлінь до розгляду та надавав їм оцінку, але й залишав без змін рішення судів попередніх інстанцій про скасування постанов про адмінправопорушення, не вбачаючи у залученні територіального управління жодних перешкод для вирішення спору по суті та захисту порушених прав водія. Таким чином, визначення відповідача у особі Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП є правомірним, не перешкоджало всебічному судовому розгляду і не могло бути законною підставою для відмови у захисті порушених прав водія.

По-друге, відповідно до ч. 3, 4 ст. 48 КАС України, саме на суд покладено обов`язок з`ясовувати належність відповідача. Якщо суд вважав відповідача неналежним, він мав ініціювати його заміну або залучення співвідповідача. Відмова у правосудді через технічні аспекти визначення статусу структурного підрозділу юридичної особи є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на доступ до суду. Крім того, оскільки ч. 7 ст. 48 та ст. 315 КАС України позбавляють апеляційний суд права здійснювати заміну відповідача або направляти справу на новий розгляд, апеляційний суд зобов`язаний самостійно розглянути справу по суті на підставі наявних доказів та наданого відповідачем відзиву. Відтак, дії суду першої інстанції, та вибірковість застосування правових висновків, призвели до неможливості розглянути справу по суті.

По-третє, оскаржувана постанова є протиправною, оскільки: 07.06.2026 він здійснював розворот у зворотному напрямку та поворот на трасу М-03-01 з правим покажчиком повороту, поворот ліворуч був відсутній; відсутні докази (схеми дислокації, фотофіксація) наявності знаку 5.29 «Місце для розвороту» за цією адресою; знак 5.29 є інформаційно-вказівним, а не наказовим та за відсутності таблички 7.2.2 він лише позначає конкретне місце, а не створює тривалу заборону чи зобов`язання на ділянці дороги. Крім того, призначаючи розгляд на 01.07.2026, посадові особи проігнорували його заяви про відкладення розгляду до завершення судового спору та перенесення розгляду за місцем проживання, розглянули справу за його відсутності, що є безумовною підставою для скасування постанови.

ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу положень частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи повідомлені про перегляд рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 15.09.2026 належним чином шляхом отримання ними копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та повістки про виклик у судове засідання, призначене на 12.10.2026 о 12:15, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до частини третьої статті 268 та частини другої статті 313 КАС України неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

V. Обставини, встановлені судом.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 07.06.2026 поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенантом поліції Франчуком В.Є. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7328171, згідно з якою 07.06.2026 о 09:34 год м. Полтава, проспект Вавілова, 13/42, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «TOYOTA COROLLA» д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 5.29 «Місце для розвороту» та здійснив поворот ліворуч в зоні дії знаку, чим порушив п. 8.4.г ПДР України – порушення вимог наказових знаків.

За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 рішенням від 18.06.2026 скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7328171, а справу надіслано на новий розгляд, який призначено на 01.07.2026.

01.07.2026 поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенантом поліції Франчуком В.Є. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7471659, згідно з якою 07.06.2026 о 09:34 год м. Полтава, проспект Вавілова, 13/42, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «TOYOTA COROLLA» д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 5.29 «Місце для розвороту» та здійснив поворот ліворуч в зоні дії знаку, чим порушив п. 8.4.ґ ПДР України – порушення вимог інформаційно-вказівних знаків.

Не погодившись з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7471659 від 01.07.2026, позивач звернувся з даним позовом до суду.

VІ. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (по тексту – КУпАП).

За приписами пункту 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 23 Закону №580-VIII у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно зі статтею 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, зокрема, передбачені частиною 2 статті 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання відповідно до покладених на них повноважень.

Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст. 222 - 244-20 КУпАП" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі за №724/716/16-а.

Згідно з пунктами 1-5 Положення про Департамент патрульної поліції, затверджений наказом Національної поліції України від 06 листопада 2015 року №73 ДПП є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, який створюється, реорганізовується та ліквідовується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України в установленому законом порядку.

Повне найменування - Департамент патрульної поліції, скорочена назва - ДПП.

Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції (далі - підрозділи Департаменту патрульної поліції).

Департамент патрульної поліції організовує діяльність своїх підрозділів, здійснює контроль за їх діяльністю, надає їм організаційно-методичну і практичну допомогу та здійснює їх інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем заявлено позов до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 23.06.2026 відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Крім того, ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 06.08.2026 прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог від 06.07.2026; провадження у справі №643/12611/26 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в частині скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7328171 від 07.06.2026 закрито; в іншій частині розгляд справи продовжено.

За результатами розгляду справи судом ухвалено рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , при цьому відповідачем у справі зазначено Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції.

Натомість, при розгляді справ про адміністративні правопорушення інспектори, які є посадовими особами відповідного органу, чи управління, які є структурними підрозділами відповідного органу, діють не як самостійні суб`єкти владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, а саме Департаменту патрульної поліції.

Відповідно до частини третьої статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що відповідно до статті 43 КАС України Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, як територіальний (структурний) підрозділ ДПП, не є окремою юридичною особою, отже, не має адміністративної процесуальної правосуб`єктності, а тому не може виступати відповідачем по цій справі.

Натомість, належним відповідачем, рішення якого оскаржує позивач, у даній справі має бути Департамент патрульної поліції, тобто, відповідний суб`єкт владних повноважень від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, проте, останній не був визначений позивачем, як відповідач у цій адміністративній справі, та не залучений судом першої інстанції в якості співвідповідача.

Отже, позивачем, заявлено позов до неналежного відповідача, а судом першої інстанції, в свою чергу, залишено вказане поза увагою.

З приводу наведеного, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

За змістом частини третьої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (частина 4 статті 48 КАС України).

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду першої інстанції є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.

Верховний Суд неодноразово (зокрема, у постановах від 30.09.2019 у справі №140/72/19, від 11.08.2021 у справі № 809/1042/1, від 02.08.2022 у справі №620/4205/21, від 12.12.2023 у справі № 160/7116/19, від 29.08.2024 у справі №380/17860/22) вказував на те, що визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідача й обґрунтованості позову є обов`язком суду під час розгляду справи. Суд має процесуальну можливість як замінити неналежного відповідача за згодою позивача, так і залучити другого відповідача, якщо позивач згоди на заміну не дає. У такому разі за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом. Проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

Разом з тим, у справі, яка переглядається, суд першої інстанції наведених вимог процесуального закону не дотримався, та, з`ясувавши достеменно, яка саме особа повинна відповідати за цим позовом, питання про заміну первісного відповідача належним відповідачем (або ж залучення цієї особи до участі в справі як співвідповідача або другого відповідача) в порядку, передбаченому статтею 48 КАС України, не вирішив, передчасно ухваливши рішення про відмову в позові. Матеріали розглядуваної справи не містять жодних доказів того, що суд першої інстанції запропонував позивачу здійснити заміну неналежного відповідача на належного або залучити до участі у справі другого відповідача.

Водночас колегія суддів ураховує, що нормами КАС України апеляційний суд не наділений повноваженнями вчиняти процесуальні дії щодо залучення співвідповідача (заміни неналежно відповідача) або скасовувати рішення суду та направляти справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

На вказане звернув увагу Верховний Суд у постанові від 29.04.2026 у справі №160/17798/20, зазначивши, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, яке відповідно до пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України (суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі) є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України суд при виборі та застосуванні норм права зобов`язаний враховувати висновки щодо їх застосування, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

З огляду на подібність процесуальної ситуації у справі, що переглядається, оскільки суд першої інстанції, не вирішивши питання про залучення належного відповідача або співвідповідача, передчасно ухвалив судове рішення без участі суб`єкта владних повноважень, на права та обов`язки якого впливає вирішення спору, колегія суддів з урахуванням висновку Верховного Суду у справі №160/17798/20 дійшла висновку про наявність підстав для обов`язкового скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення.

Разом з тим, оскільки Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції не є належним відповідачем у справі, та суд апеляційної інстанції позбавлений можливості провести його заміну, або залучити співвідповідача (другого відповідача), як і позбавлений можливості направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову з мотивів того, що позов заявлено до неналежного відповідача.

При цьому, колегія суддів зауважує, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача.

Інші доводи апеляційної скарги, зважаючи на викладені вище висновки суду апеляційної інстанції, для вирішення спору визначального значення не мають, а тому колегією суддів не досліджуються.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 15.09.2026 по справі № 643/12611/26 прийнято без участі суб`єкта владних повноважень, на права та обов`язки якого впливає вирішення спору, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 15.09.2026 по справі №643/12611/26 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя К.В. Мінаєва

Судді Л.О. Фоміна І.М. Ральченко

Повний текст постанови складено 12.10.2026 року