Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 01 жовтня 2026 р.
Справа: №607/11160/26
Суддя: Грицай К. М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.10.2026 Справа №607/11160/26 Провадження №2/607/5419/2026
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
у складі головуючого судді Грицай К.М.,
за участю секретаря судового засідання Кійко С.Д.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути з відповідача на користь Товариства заборгованість за Кредитним договором № 1455-0403 від 02.10.2024 у розмірі 5705,81 гривень.
Позов мотивований тим, що 02.10.2024 сторони уклали електронний договір про надання кредиту №4455-0403, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 2100,00 грн; строк кредитування – 30 днів; базовий період – 15 днів; комісія за видачу кредиту - 28,00 % від суми кредиту; процентна ставка – 0,01% в день. Також, Додатковою угодою №1 від 03.10.2024 до Договору про відкриття кредитної лінії №1455-0403 від 02.10.2024 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит в сумі 1 100,00 грн. Відповідач порушив умови кредитного договору і не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором, внаслідок чого станом на 13.04.2026 у нього наявна заборгованість у розмірі 5705,81 грн, з яких: заборгованість за кредитом 3200,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами 9,81 грн; заборгованість по комісії 896,00 грн; заборгованість по штрафам.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.06.2026 відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Враховуючи, що відповідач відзиву на позов не подав, від сторін інших заяв чи клопотань не надійшло, суд вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив такі обставини.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 02.10.2024 за допомогою веб-сайту (https://credоs.com.ua) уклали договір про надання кредиту №1567-2879. Позичальник підписав договір за допомогою одноразового ідентифікатора А7569.
Відповідно до п. 3.10 Договору, укладаючи цей договір, кредитодавець та позичальник визнають усі документи (в тому числі цей Договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч.12. ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що цей договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи цей договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього договору та правил. Відповідно до абз. 2 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання договору є використання позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Підписанням Договору відповідач підтвердив, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом цього договору та правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою та п`ятою статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на вебсайті кредитодавця або у мобільному додатку, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання (п. 11.7.1. Договору).
Згідно з п. 2.1 Договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені цим договором у порядку, передбаченому цим договором.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору загальний розмір кредиту за цим договором становить 2100,00 грн. Дата надання/видачі кредиту: 02.10.2024.
Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу (п. 4.6 Договору).
Згідно з п. 13. Договору позичальник вказала номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 4.8 Договору, базовий період складає 15 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду крім такого випадку: якщо у позичальника відсутня поточна заборгованість за договором зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту і позичальник при цьому отримує у кредит додаткові грошові кошти, то в дату отримання позичальником додаткових грошових коштів у кредит у порядку, передбаченому п. 4.5. цього договору, починається перебіг нового базового періоду. Якщо у позичальника в момент отримання у кредит додаткових грошових кошів наявна поточна заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту, у такому разі перебіг базового періоду продовжується відповідно до умов договору. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору. Якщо позичальником здійснено дострокове виконання грошових зобов`язань за Договором у повному обсязі (позичальник не має заборгованості зі сплати процентів, комісії за видачу кредиту та суми кредиту) перебіг базового періоду припиняється в дату повного виконання грошових зобов`язань позичальника за договором.
За умовами п. 4.10 Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за процентною ставкою 0,01%.
Комісія за видачу кредиту становить 28,00% від суми виданого кредиту. Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим договором кредиту у день видачі кредиту (п. 4.11 Договору).
Строк кредитування: 30 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 31.10.2024 (п. 4.13 Договору).
У разі нездійснення сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту, та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів, та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 90% (дев`яносто процентів) від розміру простроченої заборгованості, який визначається відповідно до умов, описаних нижче. Штраф застосовується за кожен факт невиконання або неналежного виконання позичальником передбаченого цим договором грошового зобов`язання, якщо станом на 00 годин 00 хвилин 3 (третього) дня після дати, яка є останнім днем відповідного базового періоду, позичальник не погасив і має прострочену заборгованість за договором, на яку нараховується штраф. (п. 8.2 Договору).
02.10.2024 ОСОБА_1 , шляхом накладення електронного підпису, одноразового ідентифікатора А6319, підписав паспорт споживчого кредиту «Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит».
Умовами пунктів 3, 4 Паспорту споживчого кредиту передбачено, що тип кредиту кредит; сума/розмір кредитного ліміту 2100,00 грн; строк кредитування 30 календарних днів; базовий період сплати відсотків 15 календарних днів. Процентна ставка відсотків річних 3,65% (0,01% в день). Тип процентної ставки фіксована. Комісія за видачу 28% від суми кредиту.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало відповідачу ОСОБА_1 кредит в розмірі 2100,00 грн, перерахувавши кошти в безготівковій формі на картковий рахунок № НОМЕР_1 через платіжну систему «Liqpay», що стверджується квитанцією № 2526474102 від 02.10.2024, а також довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
03.10.2024 «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі уклали додаткову угоду до договору про надання кредиту № 1455-0403. Позичальник підписав договір за допомогою одноразового ідентифікатора А1947.
Відповідно до п. 2.1. Додаткової угоди кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 1100,00 грн.
Згідно п. 2.3. Додаткової угоди після надання кредитодавцем позичальнику у кредит додаткових грошових коштів позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 3200,00 грн, яка складається з суми заборгованості за отриманим кредитом та суми додаткових грошових коштів, наданих позичальнику у кредит на підставі цієї Додаткової угоди.
Позичальник зобов`язується повернути суму кредиту у строк, що становить 30 (тридцять) календарних днів з моменту укладення цієї Додаткової угоди, та на умовах, викладених у договорі, з урахуванням положень цієї Додаткової угоди, сплатити проценти за користування вказаними грошовими коштами у розмірі та на умовах, передбачених Додатковою угодою, а також сплатити комісію за видачу додаткових грошових коштів у кредит. Крім того, позичальник підтверджує наявність власного зобов`язання перед кредитодавцем сплатити несплачені проценти та несплачену комісію (у випадку їх наявності) у строки та на умовах, викладених у Договорі (п. 2.4. Додаткової угоди).
Відповідно до п. 2.7. Додаткової угоди сторони домовились продовжити строк кредитування до 30 (тридцять) днів з дати укладення цієї додаткової угоди. З урахуванням цього строк кредитування за Договором становить: 31 днів, а строк дії Договору визначається у порядку, передбаченому п. 11.4. Договору.
Згідно з п. 10. Додаткової угоди позичальник вказала номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало відповідачу ОСОБА_1 додаткові грошові кошти у кредит в розмірі 1100,00 грн, перерахувавши кошти в безготівковій формі на картковий рахунок № НОМЕР_1 через платіжну систему «Liqpay», що стверджується квитанцією № 2526836652 від 03.10.2024, а також довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1455-0403 від 02.10.2024, у відповідача ОСОБА_1 станом на 13.04.2026 наявна заборгованість по кредитному договору у загальному розмірі 5705,81 грн, з яких: основний борг 3200,00 грн; залишок відсотків 9,81 грн; залишок комісій 896,00 грн; залишок штрафів 1600,00 грн. Проценти по кредиту нараховані у період з 02.10.2024 по 01.11.2024 за процентною ставкою 0,01 %.
Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».
Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Статтею 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
В силу приписів ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.
Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 23 вересня 2019 року у справі № 910/10254/18 та у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).
Суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 в електронній формі уклали Договір про надання кредиту №1455-0403 від 02.10.2024, відповідно до якого, відповідач отримав кредитні кошти на суму 2100,00 гривень.
Також, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 в електронній формі уклали Додаткову угоду до договору про надання кредиту №1455-0403 від 03.10.2024, відповідно до якої, відповідач отримав додаткові грошові кошти на суму 1100,00 грн.
Факт перерахунку коштів підтверджується квитанціями №2526474102 від 02.10.2024 та № 2526836652 від 03.10.2024, а також довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
Відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання за Договором №1455-0403 від 02.10.2024 та Додатковою угодою від 03.10.2024, унаслідок чого виникла прострочена заборгованість.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 1455-0403 від 02.10.2024, заборгованість ОСОБА_1 станом на 13.04.2026 складає 5705,81 грн, з яких: основний борг 3200,00 грн; залишок відсотків 9,81 грн; залишок комісій 896,00 грн; залишок штрафів 1600,00 грн.
Оскільки доказів належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за вищевказаним кредитним договором матеріали справи не містять, а сума заборгованості відповідача підтверджується розрахунком заборгованості, яка надана суду та відповідачем не спростована, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 1455-0403 від 02.10.2024 в сумі 3209,81 грн, що складається із: 3200,00 грн – заборгованості за кредитом; 9,81 грн – заборгованості за процентами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідач не надав суду будь-яких належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження іншої суми заборгованості або ж її відсутності.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафів в сумі 1600,00 грн, то такі задоволенню не підлягають за наступних підстав.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України і діє по цей час.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Також Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування п. 18 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів.
У постановах Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 та від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 суд зауважив, що тлумачення п. 18 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється в періоді існування особливих правових наслідків та у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) грошового зобов`язання. Таким періодом є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Договорами, на які поширюються специфічні правові наслідки, є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит.
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі, якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022, такі платежі підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З урахуванням наведеного, суд вважає, що у задоволенні вимог позивача про стягнення із ОСОБА_1 штрафів в розмірі 1600,00 грн, слід відмовити.
Щодо вимог про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 896,00 грн, суд вважає за необхідне також відмовити у їх задоволенні, з огляду на наступне.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15.
Поряд з тим, суд зазначає, що позивач у договорі та додатковій угоді до нього не зазначив та не надав доказів наявності переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням кредиту, які надаються відповідачу за які встановлена комісія за надання кредиту у розмірі 896,00 гривень, тому суд вважає, що положення Договору про сплату позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору.
Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.01.2024 у справі 727/5461/23, від 09.10.2024 у справі 582/202/22.
Враховуючи вищевикладене, умови договору та додаткової угоди до нього щодо сплати комісії за надання кредиту, є нікчемними, а вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією в сумі 896,00 грн задоволенню не підлягають.
Згідно з статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про порушення відповідачем прав позивача щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитним договором, а тому позов слід задовольнити частково, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1455-0403 від 02.10.2024 в розмірі 3209,81 грн, яка складається із: 3200,00 грн заборгованості за кредитом; 9,81 грн заборгованості за процентами, відмовивши у задоволенні решти позовних вимог.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1497,74 грн (2662,40 грн х 3209,81 грн : 5705,81 грн).
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором про надання кредиту № 1455-0403 від 02.10.2024 в розмірі 3209 (три тисячі двісті дев`ять) грн 81 коп., з яких: 3200,00 грн заборгованості за кредитом; 9,81 грн заборгованості за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 1497 (одна тисяча чотириста дев`яносто сім) грн 74 коп.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальність «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження юридичної особи: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст судового рішення складений та підписаний 02.10.2026.
Головуючий суддя К. М. Грицай
Оригінал: reyestr.court.gov.ua