Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №607/12304/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.10.2026 Справа №607/12304/26 Провадження №2/607/5769/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

у складі головуючого судді Грицай К.М.,

за участю секретаря судового засідання Кійко С.Д.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути заборгованість за Договором № 5405845 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24.03.2025 в розмірі 58493,35 грн, а також стягнути судові витрати, понесені по справі: судового збору у розмірі 2662,40 грн, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

В обґрунтування позову покликається на те, що 24.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура України» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Договір № 5405845 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За умовами Договору відповідачу надано кредит у сумі 13000,00 грн на строк 360 днів зі стандартною процентною ставкою 0,95% в день. ТОВ «Лінеура України» свої зобов`язання виконало, перерахувавши кошти на вказану відповідачем платіжну картку. 28.11.2025 між ТОВ «Лінеура України» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено Договір факторингу № 28/11/2025, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача. Відповідач належним чином не виконала свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість в розмірі 58493,35 грн, з яких: 13000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 30874,85 грн заборгованість за процентами нарахованими первісним кредитором; 13708,50 грн заборгованість за процентами нарахованими позивачем за 111 календарних днів; 910,00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту. У зв`язку з викладеним позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь зазначену суму заборгованості, а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.06.2026 відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, за клопотанням позивача були витребувані докази в АТ КБ «ПриватБанк», які надійшли до суду 01.07.2026.

Враховуючи, що відповідач відзиву на позов не подала, від сторін інших заяв чи клопотань не надійшло, суд вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив такі обставини.

24.03.2025 ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали Договір № 5405845 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Договір підписаний кредитодавцем шляхом накладення аналогу власноручного підпису та позичальником електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора 80795.

Також 24.03.2025 ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту, у якому погоджено основні умови кредитування, мету отримання кредиту, розмір процентної ставки та орієнтовну загальну вартість кредиту, а також порядок повернення кредиту.

Підписанням Договору № 5405845 про надання коштів на умовах споживчого кредиту відповідач підтвердила, що перед укладенням цього договору їй була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) про фінансову послугу та про її надавача у визначеному законодавством обсязі, достатньому для прийняття свідомого рішення про отримання такої послуги або про відмову від її отримання, та яка розміщена на Веб-сайті; б) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та що вона ознайомлена з усіма умовами Правил, актуальна на дату укладання договору редакція яких розміщена на Веб-сайті, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися (п. 9.9 Договору).

На умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 13000,00 гривень (п. 1.2 Договору).

Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення (виплати) кредиту та сплати комісії (якщо передбачена Договором), процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (по тексту - Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, що визначені в договорі (п. 1.3 Договору).

Комісія за надання кредиту становить 910,00 грн. Тип комісії – разова комісія, нараховується при наданні кредиту в дату надання кредиту та в дату надання додаткової суми кредиту (у разі укладення додаткового договору/угоди згідно з п. 1.2.1 Договору). Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: Стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору. Знижена процентна ставка становить 0,8075% (п. 1.4, 1.4.1, 1.4.2 Договору).

Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п. 1.9 Договору).

Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 . Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 24.03.2025 або 25.03.2025 (п. 2.1, 2.2 Договору).

Згідно листа ТОВ «Пейтек» №20251201-2184 від 01.12.2025 встановлено, що 24.03.2025 від ТОВ «Лінеура Україна» було здійснено переказ на суму 13000,00 грн на картку № НОМЕР_2 .

Відповідно до інформації АТ КБ «ПриватБанк», наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів від 05.06.2026, на ім`я ОСОБА_2 банком було емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Також зазначено, що 24.03.2025 на вказану картку було зарахування коштів у сумі 13000,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором № 5405845 від 24.03.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, складеним ТОВ «Лінеура Україна», станом на 28.11.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 51284,85 грн, а саме: тіло кредиту 13000,00 грн; проценти за користування кредитом 30874,85 грн; штрафні санкції 6500,00 грн; комісія за надання кредиту 910,00 грн.

28.11.2025 ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» уклали договір факторингу № 28/11/2025, за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно п. 1.2. Договору Факторингу перехід від клієнта (ТОВ «Лінеура Україна») до фактора (ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку № 2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього Договору, на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору № 28/11/2025 від 28.11.2025 та акта прийому-передачі вказаного реєстру до позивача перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором № 5405845 у розмірі 51284,85 грн, з яких: 13000,00 грн заборгованість за основним боргом; 30874,85 грн заборгованість за процентами; 6500,00 грн заборгованість за штрафом; 910,00 грн заборгованість по комісії.

З платіжної інструкції № 7705 від 28.11.2025 встановлено, що ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» сплатило ТОВ «Лінеура Україна» грошові кошти на загальну суму 2808618,09 грн з призначенням платежу «Сплата за договором факторингу №28/11/2025 від 28.11.2025, без ПДВ».

ТОВ «Лінеура Україна» направило боржнику повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитними договорами.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», за період з 29.11.2025 до 19.03.2026 за Договором № 5405845 від 24.03.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту виникла заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 13708,50 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд в постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 підтвердив висновок щодо застосування норм права, що належними та допустимими доказами укладання між сторонами договору про надання фінансового кредиту є його підписання особою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Положеннями частини 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст.1056-1 ЦК України).

Згідно змісту ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення, що регулюють договір позики (ст.ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В силу ч. 2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом із тим, згідно із нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

В силу приписів ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1. ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 23 вересня 2019 року у справі № 910/10254/18 та у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Так, суд встановив, що ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали електронний договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5405845 від 24.03.2025, факт перерахунку коштів на виконання кредитного договору підтверджено дослідженими доказами та не оспорювалось відповідачем.

Як встановлено судом, право вимоги по Кредитному договору № 5405845 на підставі договору факторингу, який уклали ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» 28.11.2025, перейшло до позивача, що підтверджується змістом договору, реєстром прав вимог, актом приймання-передачі та платіжною інструкцією, які досліджені судом.

Оскільки доказів належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за вищевказаним кредитним договором матеріали справи не містять, а сума заборгованості відповідача підтверджується розрахунками заборгованості, які надані суду та відповідачем не спростовані, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 5405845 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24.03.2025 в сумі 57583,35 грн, що складається із: 13000,00 грн – заборгованості за кредитом; 30874,85 грн – заборгованості за процентами; 13708,50 грн заборгованості за процентами нарахованими позивачем за 111 календарних днів, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач не надала суду будь-яких належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження іншої суми заборгованості або ж її відсутності.

Щодо вимог про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 910,00 грн, суд вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні, з огляду на наступне.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15.

Поряд з тим, суд зазначає, що позивач у договорі не зазначив та не надав доказів наявності переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням кредиту, які надаються відповідачу за які встановлена комісія за надання кредиту у розмірі 910,00 гривень, тому суд вважає, що положення Договору про сплату позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.01.2024 у справі 727/5461/23, від 09.10.2024 у справі 582/202/22.

Враховуючи вищевикладене, умови договору щодо сплати комісії за надання кредиту, є нікчемними, а вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією в сумі 910,00 грн задоволенню не підлягають.

Позивачем понесені судові витрати у розмірі 2662,40 грн зі сплати судового збору.

Крім того, позивач стверджує що поніс витрати на правову допомогу у розмірі 10000 гривень, на підтвердження яких надає: договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, укладений між адвокатом Столітнім М.М. та ТОВ «ФК «Фінтраст капітал»; ордер серії АІ №2212815 від 26.05.2026; рахунок на оплату № 20025-26/05-2026 від 26.05.2026; заявку № 20025 на виконання доручення від 27.04.2026 до Договору №10/12-2024 від 10.12.2024; акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 26.05.2026.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/ дії/бездіяльність обох сторін.

Згідно додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. (відповідна правова позиція викладена у Постановах ВС від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18).

Суд дійшов висновку, що розмір заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу є необґрунтованими та непропорційними до предмета спору з урахуванням ціни позову. Так, оцінивши види виконаних робіт, перелік яких зазначений у акті від 26.05.2026, суд вважає, що адвокатом не надавалися послуги, які зазначені у акті: складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, клопотання) 2 години на суму 1640,00 грн (п.9), представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою клієнта, в тому числі і участь у судових засіданнях 2 години на суму 1640,00 грн (п.10), а такі послуги як аналіз чинного законодавства, судової практики 0,5 годин на суму 440,00 грн (п.3) охоплюються послугою написання позовної заяви, тому заявлена до відшкодування сума та витрачений час очевидно не відповідає критеріям обґрунтованості та розумної необхідності.

При цьому, суд також виходить з того, що розглянута судом справа не має значної складності, є типовою, розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На підставі наведеного, суд доходить висновку, що необхідними і розумними витратами на правову допомогу, які присуджуються судом, є витрати на суму 4000,00 грн, відмовивши в задоволенні решти позовних вимог.

Також у силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2620,98 грн сплаченого судового збору, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2662,40 грн * 57583,35 грн/58493,35 грн).

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за Договором № 5405845 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 24.03.2025 у розмірі 57583 (п`ятдесят сім тисяч п`ятсот вісімдесят три) грн 35 коп., з яких: 13000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 44583,35 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2 620 (дві тисячі шістсот двадцять) грн 98 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2, ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст судового рішення складений та підписаний 06.10.2026.

Головуючий суддя К. М. Грицай