Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №521/10159/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа №521/10159/26

Провадження №2/521/7316/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Мурзенко М.В.,

при секретарі – Корнієнко Л.В.,

за участі позивача ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Хаджибейського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року до Хаджибейського районного суду м. Одеси через систему «Електронний Суд» звернувся з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 10 листопада 2021 року між позивачем та відповідачкою було зареєстровано шлюб Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального міського управління юстиції, актовий запис №3187, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 . У сторін по справі народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підставою для розірвання шлюбу позивач зазначає те, що між сторонами відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на шлюб та сім`ю, відсутнє взаєморозуміння, між сторонами шлюбні відносини припинені.

Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 27.04.2026 року позовна заява була залишена без руху.

Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 05.05.2026 року по справі було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження, та призначено справу до судового розгляду у підготовчому судовому засіданні на 09.06.2026 року о 11 годині 30 хвилин.

Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09.06.2026 року роз`єднано позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу, визначення порядку участі батька у вихованні та в спілкуванні з дітьми, виділивши вимоги про розірвання шлюбу в самостійне провадження. Розгляд справи про розірвання шлюбу призначено до судового розгляду на 06.08.2026 року.

Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 09.09.2026 року по справі закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті на 07.10.2026 року.

Ухвалою (протокольною) судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 07.10.2026 року по справі відмовлено у клопотанні відповідачки про надання строку на примирення.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, заперечував проти надання строку на примирення, пояснив суду, що з відповідачкою разом не проживають більше двох років, розлад стосунків є остаточним.

Відповідачка в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, пояснила суду, що дійсно сторони разом не проживають більше двох років, причиною розладу назвала відсутність з боку позивача належної допомоги та турботи, проте вважає можливим відновити стосунки, у зв`язку із чим зверталась до суду з клопотанням про надання строку на примирення.

Справу розглянуто судом в змішаній (паперовій та електронній) формі.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 10 листопада 2021 року між позивачем та відповідачкою Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального міського управління юстиції було зареєстровано шлюб, актовий запис №3187, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (наявна в електронній справі).

Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження, наявними в електронній справі.

Сторонами визнається, що сторони більше двох років разом не проживають, спільного господарства не ведуть.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з частиною першою статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, у тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства (стаття 111 СК України).

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Установлено, що сторони тривалий час не проживають разом, не підтримують шлюбні відносини і вжиті судом першої інстанції заходи щодо примирення подружжя не призвели до збереження сім`ї.

При цьому позивач категорично не бажає зберігати шлюб з відповідачкою, що підтвердив в судовому засіданні.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року за №11 роз`яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц (провадження № 61-33349св18) зроблено висновок по застосуванню ст. 111 СК України та вказано, що «примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 березня 2023 року у справі №127/16963/22-ц (провадження № 61-203св23) касаційний суд у ході системного аналізу положень матеріального та процесуального права прийшов до висновку, що «заходи для примирення подружжя вживаються судом за таких умов: це не суперечить моральним засадам суспільства; існують об`єктивні обставини, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін; застосовані заходи для примирення подружжя, якщо вони мають наслідком зупинення провадження у справі, не повинні суперечити загальним засадам цивільного судочинства та не порушувати розумність строків розгляду справ».

Суд з повагою ставиться до бажання відповідачки зберегти сім`ю, проте зауважує, що шлюб ґрунтується на вільній обопільній згоді жінки та чоловіка, примушування до перебування в шлюбі одного з подружжя всупереч його волі не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи встановлені судом обставини, тривалий час, протягом якого сторони разом не проживають, категоричне небажання позивача відновлювати шлюбні відносини, суд доходить висновку про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України).

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 258-259, 267, 268 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 10 листопада 2021 року Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 3187 між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_3 ) – розірвати.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги після закінчення його апеляційного перегляду, якщо за його результатами рішення було залишено без змін.

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Головуючий: